Вночі 3 липня, внаслідок дій, спричинених російськими військовослужбовцями, у місті Бєлгород загинула родина Коптелових з Цупівки на Харківщині – троє мирних жителів, зокрема й маленька дитина.

Про це повідомив голова Дергачівської територіальної громади В’ячеслав Задоренко.

“Щиро співчуваю близьким та рідним загиблих! Ця інформація надійшла до нас від вимушених переселенців. На жаль, як бачимо, Росія знищує наших людей і на своїй території”, – зазначив він.

За його словами, жителі Цупівки та інших окупованих населених пунктів вимушені були тікати від війни через Росію до країн Європи будь-якими доступними шляхами.

“Впевнений у тому, що всі винуватці цих подій понесуть покарання перед цивілізованим світом і перед Господом Богом”, – додав Задоренко.

Як передає Цензор.НЕТ, про це повідомляє Українська правда.

6 березня в селі Романівка під Ірпенем в Київській області від снарядів окупантів загинула головна бухгалтерка компанії SE Ranking Тетяна Перебийніс і двоє її дітей – 9-річна Аліса та 18-річний Микита.

Сім’я разом з двома собаками намагалася евакуюватися, однак потрапила під мінометний обстріл росіян. Діти загинули на місці. Їхня мати померла в лікарні, повідомив батько родини Сергій Перебийніс.

У той день окупанти вбили близько 8 людей.

Тетяна та її чоловік Сергій були переселенцями з Донецька. Вони жили в Ірпені з двома дітьми та собаками.

За три дні до трагедії чоловік написав, що покинув рідне місто Донецьк в 2014 році, а тепер війна прийшла в його новий дім – у маленьке містечко під Києвом.

“Російські окупанти наполягають на знищенні міста з допомогою літаків. Вони руйнують наші домівки. Люди вмирають”, – написав він.

2 березня російські загарбники почали бомбардувати житлові квартали та зруйнували багатоповерхівку в Ірпені. Частину людей наступного дня з міста вивезли. Та родина не могла залишити місто раніше через хвору бабусю.

Покинути Ірпінь сім’я наважилася 6 березня. У той день Сергій був далеко від дому. Жінка з дітьми і собакою пішки прийшли у селище Романівка, де на них чекали евакуаційні автобуси. Але сім’я до транспорту так і не дійшла.

Антон Сененко, який займався евакуацією людей, розповідає, як загинула родина Перебийносів:

“Тоненький струмочок людей, що з самого ранку пішки витікав з розбомбленого Ірпеня, переходив стежками під розбитим мостом, збирався у натовпи, до яких підганяли великі жовті автобуси, що їхали на Київ.

А тоді росіяни почали бити мінометами. Прямо по цивільним, які шукали порятунку. Так та родина в повному складі і загинула.

Вони вже майже дійшли, вже були на нашій стороні, мабуть раділи спасінню, але не склалося”.

Свідком трагедії став мер Ірпеня Олександр Маркушин:

“У нас була евакуація автобусами з Ірпеня через Романівку. Російські загарбники почали обстрілювати мирних мешканців. На моїх очах загинула родина. Дві дитини та двоє дорослих”.

Разом з Перебийносами загинув чоловік, якого спочатку прийняли за батька дітей.

“Сергій знаючи, що в Романівці хтось загинув, писав в чаті нашого ОСББ, чіпляючись за примарну надію отримати хоч якусь інформацію, що з його родиною все гаразд. Телефонував дружині та дітям. Але телефони не відповідали”, – згадує сусід родини Перебейносів.

Згодом батько сім’ї написав у Facebook:

“Таня не впоралась. За що мені все це? Що далі? Я їду, чекайте. Я мушу побачити вас в останній раз. Пробачте мені, я не прикрив вас”.

“Друзі, в Романівці під Ірпенем загинули мої діти. Поруч з тілами стояла зелена переноска з собаками. Судячи з відео, вони живі. Можливо, хтось врятував. Якщо є очевидці чи інформація – напишіть”, – закликав Сергій. Після того, як Сергій Перебийніс дізнався про загибель сім’ї, він звернувся у Facebook до свідків з проханням врятувати собак Беню та Кешу, які на момент обстрілу були в переносках і, можливо, вижили.

Виявилося, що один з песиків Кеша таки вижив. Його дістав фотограф Максим Дондюк.

Лікарі боролися за життя тварини, однак врятувати песика не вдалося.

“На жаль, мій добрий друг полетів зараз до них (до загиблої родини, – ред.). Ми з вами знайшли його, він чекав на мене. Але, на жаль, я не зазирнув в його очі. 11 років емоцій ти дарував нам. Була надія, що хоч хтось залишиться. Але пішли усі”, – написав Сергій.

Другого песика Беню так і не знайшли.

Наразі сторінка Тетяни у Facebook закрита. Залишилася лише фотографія профіля з маленьким українським прапорцем на аватарці.

Під постами Сергія, його сусідів та колег сотні коментарів, в яких люди проклинають окупантів за смерті мирних людей. Сергій Перебийніс, як і багато українців, закликав НАТО та західні країни закрити небо над Україною.

“Я знаю Сергія особисто, коли побачила його пост, мене розчавило. Вити хочеться”, – пише про трагедію колишня колега Перебийноса Дар’я Виленевська.