Про це повідомила пресслужба Львівської ОВА.

У суботу, 18 травня, мешканці Львівщини попрощаються з шістьма загиблими військовослужбовцями.

Андрій Пиль

Житель села Нижні Гаї Дрогобицької громади. Після закінчення школи вступив у Дрогобицький коледж нафти та газу. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист держави у складі 1-ї роти 67-го батальйону ТрО. Загинув 14 травня 2024 року поблизу населеного пункту М’ясожарівка на Луганщині. Йому було 48 років.

Іван Колодійчик

Уродженець міста Борислав Львівської області. Навчався у Бориславському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 4 імені Стефана Коваліва. Згодом вступив до Львівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. З перших днів повномасштабного вторгнення вступив до лав Збройних Сил. Воював у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув 27 травня 2022 року. У віці 23 роки.

Богдан Крохмаль

23-річний житель міста Червоноград. Був старшим солдатом, навідником мінометного взводу 33-ї окремої механізованої бригади. Воїн вважався зниклим безвісти з лютого 2024 року. Однак згодом рідні отримали підтвердження його загибелі на Донеччині.

Володимир Дацюк

Уродженець міста Сокаль. Служив майстром ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини А4447. Загинув 12 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Побєда Донецької області. У віці 46 років.

Юрій Потрогош

Житель міста Кам’янка-Бузька. Воїн був підполковником та командиром однієї з військових частин. Загинув 16 травня 2024 року внаслідок ракетного обстрілу на Харківщині. У віці 38 років.

Богдан Мацелюх

Уродженець села Старий Яр, згодом переїхав до Яворова. У серпні 2023 року Богдана призвали до війська і він вступив до лав 14-ї механізованої бригади. Загинув 10 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

За словами речниці Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлії Шевченко, після розголосу у ЗМІ прийняли рішення провести додаткову ВЛК.

“Наразі встановлено, що цей чоловік вже місяць служить у війську, а відтак був визнаний військово-лікарською комісією придатним. Крім цього, від нього не надходили скарги щодо стану здоров’я. Враховуючи наявну у медіа інформацію, прийняли рішення про проведення додаткової ВЛК. За її результатами військовим керівництвом буде прийнято законне обґрунтоване рішення”, — розповіла речниця

Про це повідомляє Zaxid.net.

До правоохоронців звернувся батько загиблого військового і розповів про те, що невідомий пошкодив могилу сина. Правоохоронці встановили, що до злочину причетний раніше судимий житель Чернівецького району, який був мобілізований на весні і призначений на посаду водія десантно-штурмового відділення десантно-штурмового батальйону.

Досудове слідство встановило, що злочин трапився близько 22:30 18 червня. «Солдат, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на території кладовища, спочатку пошкодив державний прапор який був встановлений на могилі військовослужбовця, а саме підпалив стяг. Після того, усвідомлюючи свої дії, обвинувачений відірвав частини полотнища прапора від флагштока. Після чого забрав відірване прапор зі собою», — йдеться у вироку Новоселицького районного суду від 11 серпня 2023 року.

Того ж вечора близько 22:50 обвинувачений намагався передати стяг з могили випадковим перехожим. Через два дні, а саме близько 23:00 20 червня солдат віддав відірвану частину полотнища своєму знайомому.

У суді чоловік визнав себе повністю винним та розповів, що через те, що був п’яним, не усвідомлював та не контролював свої дії. Що саме штовхнуло відірвати прапор з могили бійця, чоловік пояснити не зміг. Обвинувачений у вчиненому розкаявся та додав, що жалкує про скоєне.

Новоселицький районний суд Чернівецької області визнав винним солдата у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України (Осквернення могили особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації). Чоловіку призначили покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць без конфіскації майна.

Західні лідери обрали тактику повільного знищення президента Росії Володимира Путіна, щоб у передчутті свого кінця той не застосував ядерну зброю.

Таку думку висловив німецький соціолог Ігор Ейдман, повідомляє “Еспресо”.

На його думку, через ризик ескалації західні лідери виступають проти того, аби в України з’явилась можливість завдавати ударів по території Росії.

“Я сумніваюсь, що західні лідери хотіли б, щоб Україна отримала можливість обстрілювати територію РФ. Оскільки на Заході побоюються ескалації цієї війни й застосування ядерної зброї Росії. Їхня стратегія полягає в тому, щоб тиснути на путінський режим поступово, щоб Путін не встиг щось зробити”, – пояснив Ейдман.

Він додав – на Заході діють так, “щоб Путін завжди вважав, що він має вихід із ситуації”.

Соціолог зазначив, що західні лідери не хочуть різкого повалення режиму російського диктатора, щоб той не застосував ядерну зброю, коли відчує момент свого кінця.

“Західні лідери обрали тактику повільного знищення Путіна. За їхнім задумом, Путін завжди повинен вважати, що він все ще може виграти війну конвенційними способами. Оскільки в той момент, коли він відчує, що йому кінець, він буде здатний на страшні речі. В тому числі і на використання ядерної зброї”, – розповів Ейдман.

На його думку, така тактика Заходу буде реалізована.

Президент Росії Володимир Путін розглядає ядерний потенціал РФ як “останню лінію оборони” на випадок, якщо йому буде загрожувати втрата влади. Однак країни Заходу дали зрозуміти Путіну, що у випадку використання ядерної зброї від нього і Росії нічого не залишиться.

Про це розповів ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко в ексклюзивному інтерв’ю ТСН.ua.

Коментуючи можливу ядерну загрозу Росії ексголова МЗС зауважив:

“Саме цього найбільше бояться на Заході, тому що не розуміють, що цей напівбожевільний, його вже навіть і чоловіком назвати не можна, ця істота може зробити в момент, коли вона відчує, що підходить реальний кінець”.

Як наголосив Огризко, “програш Росії у війні – це початок кінця Путіна і як політика, і як фізичної особи”.

“Ми добре розуміємо, що в Росії цар має бути тільки переможцем, а цар, який програє, вже нікому не потрібен і його швидко прибирають. Тому для Путіна це найбільша остання лінія оборони, і звідси буде ядерною палицею розмахувати перед самісіньким носом у західних політиків, погрожуючи їм все більше й більше”, – заявив він.

На думку ексміністра, західні країни не будуть миритися з такою поведінкою Путіна.

“На Заході так само розуміють, що можна поставити і цього напівбожевільного чоловіка на місце, сказавши йому, що в разі, якщо ти навіть подумаєш про тактичну ядерну зброю, то від тебе і твоєї країни нічого не залишиться. Цей меседж передано Путіну, і я думаю, що він так само має на увазі, коли продовжує час від часу спорадичні закиди в бік Заходу”, – додав Огризко.

Водночас, дипломат вважає, що на Заході не знають, що робити з Росією після її програшу у війні.

“Можуть початися неконтрольовані процеси її розпаду. В комбінації з нерозумінням, в чиї руки може потрапити ядерна зброя, це й стримує наших західних партнерів від того, щоб дати нам все, що нам потрібно, щоб швидко розібратися з цією ордою”, – пояснив він.

Президент України Володимир Зеленський під час саміту презентував план миру – йому аплодували стоячи всі учасники G20. Президент, зокрема зазначив, що РФ повинна вивести свої війська з української території та заплатити за завдану шкоду.

Про те, як ці умови сприйняли на Заході і якою була реакція Москви, в ексклюзивному інтерв’ю ТСН.ua розповів політичний консультант Дмитро Васильєв.

“Реакцію Москви ми побачили. Вони говорять про те, що необхідні переговори, але ті, хто говорить про мирні переговори, не посилають 100 ракет у бік потенційного партнера для переговорів. Це очевидно, що Росія не хоче миру, це очевидно, що вона не хоче мирних переговорів, вона хоче продовження війни. І про це говорила не тільки Україна, зважаючи на всі ці факти, а також і наші міжнародні партнери”, – розповів політичний консультант.

Васильєв зазначив, що учора Жозе Боррель, очільник міжнародного відомства Європейської комісії, чітко висловився, що зупинення війни неможливе без виведення російських військ з території України. “І коли він говорить про територію України, мається на увазі територія, визначена кордонами 91 року і всіма міжнародними документами про суверенітет і територіальну цілісність України”, – наголосив він.

Дмитро Васильєв додав, що дуже подібні речі ми чуємо також від інших партнерів, все більш і більш жорсткі заяви ми також чуємо від тих, хто зазвичай був партнерами Російської Федерації у Європейському Союзі, це, зокрема, Німеччина.

“І Олаф Шольц (Федеральний канцлер Німеччини – ред.) стає все категоричнішим, і ми бачимо, що все більше озброєння Німеччина також передає Україні”, – підсумував політичний консультант.

Президент Росії Володимир Путін у своєму виступі 27 жовтня сипав звинуваченнями на адресу Заходу, вигадав нові причини війни в Україні та зробив екскурс у вигадану ним самим історію.

ТСН.ua зібрав головні тези з виступу російського диктатора.

Про Захід
Путін поскаржився на те, що нібито “Захід претендує на всі ресурси людства”, що Захід переконаний у своїй “безгрішності”. За словами президента РФ, “батьки лібералізму” тепер не хочуть насолоджуватися творчістю Достоєвського та Чайковського.

“Захід завжди грає на загострення: розпалювання війни в Україні, загострення ситуації навколо Тайваню, посилення енергетичної кризи та руйнування газопроводів”, – поділився вигадками господар Кремля.

Він також звинуватив Захід у тому, що той нібито пускає в хід “економічні бойкоти, санкції, кольорові революції, перевороти”.

Водночас Путін заявив, що Росія ніколи не вважала себе ворогом Америки.

Поскаржився президент РФ і на санкції Заходу, якими той заморозив золотовалютні резерви агресора. Так, він сказав, що Захід “цап-царап і забрав російські золотовалютні резерви”.

Про Іран
В контексті критики на адресу Заходу очільник Кремля згадав і про Іран. Путін сказав, що влада США зовсім знахабніла, коментуючи ліквідацію іранського генерала Касема Сулеймані.

Україна та війна проти неї
Російський диктатор заявив, що війна проти України “була неминучою”, але це сталося нібито “не з вини Москви”. Путін сказав, що РФ просто хотіла “захистити” фейкові республіки Донбасу.

“Ситуація для Росії ставала б лише гіршою, якби вона не розпочала “спецоперацію” в Україні”, – заявив президент Росії.

Він запевнив, що країні-агресорці нібито немає сенсу застосовувати ядерну зброю проти України, і вкотре звинуватив Київ у створенні вигаданої пропагандою “брудної бомби”.

Він також вдався до екскурсу в історію та згадав про Майдан і про українського експрезидента-втікача Віктора Януковича. Так, події на Майдані 2014 року Путін традиційно назвав “безглуздим держпереворотом” та сказав, що Янукович відмовився тоді від влади.

Звісно ж, не забув кремлівський диктатор повторити свою пропагандистську тезу про те, що росіяни та українці – нібито один народ. Він також озвучив низку вигаданих історичних “фактів”.

“Чесно кажучи, єдиним справжнім, серйозним гарантом української державності могла б бути лише Росія, яка й створила сьогоднішню Україну”, – нафантазував президент РФ.

Зауважимо, виступ Путіна вже прокоментували в Офісі президента України. Так, радник голови ОП Михайло Подоляк сказав, що промови президента РФ можна характеризувати всього двома словами – “за Фрейдом”.

На Заході сумніваються, чи застосує Росія ядерну зброю проти України, проте готуються до такого сценарію.

Про це пише Financial Times з посиланням на п’ятьох обізнаних співрозмовників, які погодились коментувати на умовах анонімності.

“Якщо він думає, що погроза мала схилити Україну до капітуляції чи поступок 20% своєї території, чи залякати всіх нас від подальшої допомоги Україні – сталося протилежне”, – сказав високопосадовець із США.

Двоє інших співрозмовників вважають, що якщо Путін застосує ядерну зброю, то відповідь Заходу навряд буде рівноцінною, проте Росія отримає відповідь традиційним озброєнням. Західні аналітики вважають, що після поразки РФ на полі бою Путін після фейкових “референдумів” хоче показати, що війна РФ проти України нібито “оборонна”.

Троє з п’ятьох співрозмовників розповіли, що країни-члени НАТО непублічно донесли Кремлю сигнали про те, якими будуть масштаби відповіді на будь-яке застосування ядерної зброї.

“Так само ми непублічно донесли, з ще більшими деталями, які наслідки це буде мати для статусу РФ як країни-парії”, – зазначив один з американських співрозмовників.

Також Захід уже поділився з Україною своїми планами на випадок застосування Путіним ядерної зброї.

Американські аналітики зазначають, що розгортання ядерної зброї для застосування є довготривалим процесом і це помітять супутники.

“Путін скоріш буде погрожувати застосувати ядерну зброю і сподіватись отримати поступки, аніж власне застосує її”, – вважає співдиректор програми ядерної політики у Фонді Карнегі за міжнародний мир Джеймс Ектон.

Також на Заході вважають, що застосування Путіним ядерної зброї не змінить ситуації на полі бою. Також пуски ракет можуть “піти не за планом” і українська ППО може збити ракету з ядерним зарядом.

Як додали в ЗСУ, комплектування військових частин в основному відбувається за територіальним принципом. Однак мобілізаційні плани можуть формуватися залежно від кількості громадян, які проживають у тому чи іншому регіоні.

Про це розповів начальник Управління персоналу Штабу Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач, передає ТСН.

Він зауважив, якщо потрібних спеціалістів немає в певній області, то військове командування може залучати їх з інших регіонів.

“Завдяки військовому обліку ми маємо інформацію про те, де, в якому регіоні та скільки громадян перебуває за певними спеціальностями на військовому обліку”, – сказав полковник Горбач.

Приведення тактичних ядерних сил до вищого ступеня бойової готовності стає надбанням західних розвідок та всього світу у дуже короткий термін.

За інформацією радника керівника Офісу президента Олексія Арестовича, яку він повідомив під час розмови з російським адвокатом, правозахисником та журналістом Марком Фейгіним, у російських документах дискутується тема ядерного удару і йдеться про те, що цього не можна допустити.

“Це дискусія всередині воєнно-політичного російського керівництва. Вони розуміють, що все, що завгодно, тільки не це (ядерна зброя – ред.). Це квиток в один кінець для них особисто. Відповідь Заходу буде пропозицією щодо “білетера”, від якої буде складно відмовитися”, – сказав Арестович.

Він додав, що приведення тактичних ядерних сил до вищого ступеня бойової готовності стає надбанням західних розвідок та всього світу у дуже короткий термін.

“Звідки британці, американці, французи знають, що ця ядерна зброя готується лише проти України?.. Вони одразу виходять із того, що це проти них. Коли ракета вийшла з шахти, незрозуміло по кому вона збирається бити. Тож, Захід вживе своїх заходів. Чим більше це буде схоже на правду, тим серйозніші заходи вживатиме Захід. А коли він стане перед питанням виживання під ядерним ударом, він напевно захоче виживати. Тому Лавров ще раз і ще раз стверджував, що вони не застосовуватимуть ядерної зброї. Пам’ять про ядерний удар не гоїться”, – зазначив Арестович.

Нагадаємо, військовий експерт розповів, чи готує Лукашенко напад.

Про можливість «закриття неба» над Україною вже не вперше звучать заяви і в теорії вони можливі, заявив в ефірі «Єдиного марафону» у слоті ТСН військовий експерт Олександр Мусієнко.

Він нагадав, що такі пропозиції виникали ще у березні і квітні, тоді йшлося про розміщення миротворчої місії НАТО на територіях, де не велися активні бойові дії, а також розглядався варіант концепції «закриття неба». «Теоретично, якщо подивитись на польські системи ППО, у них такі можливості є. У них є системи ЗРК Patriot, як і в Румунії. Ці країни вони можуть змістити свої системи і виконувати ту функцію, що частково моніторити і закривати частково небо в цих місцях», – заявив Мусієнко.

Він наголошує, що така можливість є теоретичною. «Треба зважати на позиції Альянсу з цього питання і позицію США, де виробляється ці системи, тож наскільки вони будуть згодні, як будуть використані такі системи. Тут виникають питання, але якщо дозвіл нададуть, то теоретично це буде можливо щодо кількох західних областей нашої держави», – зазначає експерт.

Водночас він наголошує, що думки про закриття неба над Україною заявив все ж польський офіцер, який вже не на посаді.

Цікаво, що заклики Кісінджерів-Макронів до умиротворення Путіна дивним чином співпали з програмою-мінімум росії із захоплення українських територій. І немає сумнівів у тому, що Москва зараз готова схопитися за будь-яку соломинку, щоб зберегти обличчя своєму Верховному упирю і дати задній хід “спецоперації”, що тривала, в обмін на фіксацію будь-якої відчутної перемоги на полі бою.

Якщо це станеться, санкції з неї зняті не будуть, проте градус напруженості почне спадати, а це означає, що багато речей Кремль зможе провернути второваними шляхами – когось прилаштувати до “Газпрому”, комусь дати грошей на передвиборчу кампанію, перезапустити міжнародну. мережу лобістів Росії, мобілізувати актив горлопанів “руського міра” на організацію публічних акцій під гаслом “Не можна ізолювати росію!”

Поразка від України стане для московії найважчим приниженням, яке вона навряд чи зможе проковтнути. Ну, гаразд би, від США, або на крайній випадок від Китаю. Але від “хохлів”, яких там і за націю ніхто не вважає?!.. Щоправда, це не озвучується, а проштовхуються гуманістичні наративи про порятунок життів українських дітей etc…

Однак у всій цій ідеальній картині глобального світопорядку є одне “але” – сама Україна, яка не хоче поступатися п’ятьма своїми регіонами або 20% власної території. Тим більше, після трьох місяців запеклого опору, що став, по суті, Вітчизняною війною із загарбниками.

Це з Парижа Херсон та Мелітополь виглядають як точки на карті, якими можна пожертвувати. А для Києва це сакральні місця, і Україна готова битися до кінця.

Крім того, українці чудово розуміють: якщо дати росії вийти з цієї війни хоч якимось, але переможцем, то ніякий це не світ, а реальна гарантія майбутньої, ще більш масштабної війни, під час якої москва врахує допущені помилки та ґрунтовно підготується.

Тож зараз ідеї європейського гуманізму навряд чи переконають український народ, який бореться з російськими окупантами не на життя, а на смерть. Немає у нас опції “не перемогти” у цій війні…

Радник голови Офісу президента Олексій Арестович сказав, що в нього є побоювання щодо загрози ядерного удару з боку Росії. Зокрема, про це свідчить тривожний стан президента РФ Володимира Путіна, який був помітний під час останнього його виступу.

Таку думку Арестович висловив у розмові з російським правозахисником Марком Фейгіним.

“Я думаю, що “пацан закосив справи”, і хоче десь якоюсь ядерною зброєю бахнути. Принаймні, є такі побоювання. Він же почав розуміти, що ось він – привид поразки…” – зазначив радник голови ОП.

“Хоча я подивився, як у нього танцювали ніжки на аеродромі “Східний”, так як він там перебирав руками, можу сказати, що це артикуляція людини, яка перебуває у тривожному стані, з великим внутрішнім конфліктом, з важкою впевненістю у неправоті своїх дій і подальшій перспективі”, – пояснив Арестович.

За його прогнозами, в разі застосування Росією ядерної зброї, Путін отримай такий же або співмірний удар у відповідь.

“Завжди є спокуса – всі аргументи в хід. Ну добре, бахнули тактичною ядерною зброєю. Що далі? А далі – бахнуть у відповідь, швидше за все. Можливо, не ядерною, але чимось таким, або включать такі сили, з якими не впорається Володимир Володимирович”, – розповів радник голови ОП.

Він додав, що коли весь світ подивиться на руїни, “зрозуміє, що ми маємо справу з божевільним маніяком, який не зупиняється ні перед чим”.

“До кого першим піде Захід? До китайців. Скажуть: “Вам подобається з таким ідіотом тут жити, який поставив нас на край?” Китайці скажуть, що ні і почнуть тиснути дуже серйозні кнопки. І Путін стане перед вибором – по Китаю завдавати ядерний удар у відповідь? Китайці із Заходом зуміють підібрати важелі, і ситуація буде вирішена у дуже короткі терміни”, – запевнив Арестович.

Відео інциденту опублікувала місцева Іnstagram-спільнота rivne_1283.

“Біля загальноосвітньої школи м. Рівне проводяться якісь заходи. Чи то дитячий табір при школі, чи що інше. Звернув увагу на російську попсу. Пісня за піснею. Це мабуть сьогодні в Україні входить в програму патріотичного виховання дітей та молоді. Дивно. А як же: “Росія – агресор”, — йдеться в повідомленні.

Місцеві жителі у коментарях уточнили, що йдеться про роботу пришкільного табору біля 13-тої школи.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Rivne 1283 (@rivne_1283)

Думки користувачів соцмережі розділилися. Одні не бачать у російській музиці нічого страшного.

“Всі слухали і будуть слухати російські пісні. Кожен слухає те, що йому подобається”;
“Все моє дитинство, всі табори і всі дискотеки пройшли з російською попсою. І це не заважає мені любити Україну”;
“Яка різниця, хто що слухає. Якщо люди слухають російські пісні — це не означає що вони — не українці”.
Інших же російська музика у школі обурила.

“7-й рік війни, а людям “какая разніца”;
“Манкурти. Тепер як з Білорусі висадяться російські десантники, щоб створити “Поліську народну республіку”, буде кому їх хлібом-сіллю зустрічати”;
“Подумайте, чи в СРСР у 1942 році слухали б Вагнера”.

«У зв’язку з очікуваними дощами 31 травня на річках басейнiв Сяну, Днiстра (Львiвська, Iвано-Франкiвська області), Прута та Сiрету відбуватимуться підйоми рівнів води на 0,2–1,3 метра над рiвнями на 8 год 28 травня, без негативних наслiдкiв. У місцях проходження значних зливових дощів можливе формування значного місцевого стоку (жовтий рівень небезпеки)», – ідеться в повідомленні рятувальників.

Інше метеорологічне попередження стосується грози у північних, Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.

Раніше ми повідомляли про те, що 31 травня, мешканців Львівської області попередили про різке погіршення погоди. Так, синоптики прогнозують стихійні та небезпечні гідрометеорологічні явища.

Пише – джерело.

Коронавірус в Україні набирає оборотів, особливо на Заході. Хворих на COVID-19 стає дедалі більше, а місць у лікарнях катастрофічно бракує. Водночас кампанія з імунізації українців вже розпочалась. Препарат від коронавірусу доправили до усіх областей. Першими щеплення отримають медики.

Та чи здатна вакцинація подолати цей спалах коронавірусу і чи не перекинеться він на інші області?

Коли хвиля COVID-19 піде на спад і чому багато лікарів відмовляються від вакцини, яку купила Україна? Про це в бліцінтерв’ю ТСН.ua розповів головний лікар одного з діагностичних медичних центрів Львова Тарас Жиравецький

Чому спалах коронавірусу розгорівся на Заході України?

Ймовірно, через гірськолижний відпочинок. Іншої альтернативи ми поки що пояснити не можемо. Бо цей регіон чимось таким особливим не відрізнявся, заробітчани у великій кількості зараз за кордон і назад не їздять. Зараз статистика госпіталізацій піднялась до рівня кінця грудня. Ми бачимо, що близько 3 тисяч госпіталізацій в країні було два дні тому, а сьогодні близько 2770. І ми розуміємо ще одну річ: якщо статистика 10 днів тому була – 3 тисячі нових випадків інфікування і два дні тому 3 тисячі госпіталізацій, то не може бути, що всі 3 тисячі, 100% людей, потрапили у стаціонар. Ми розуміємо, що ми явно не виконуємо ту кількість тестів, і ми не зможемо виконати ту кількість, яку потрібно, тому у цій ситуації статистика ведеться і буде вестися по кількості госпіталізацій. Для оптимального розуміння ситуації потрібно бачити, скільки випадків госпіталізацій є і в якій області. Ми б тоді бачили, що відбувається в країні.

Очевидно, хвиля коронавірусу, яка у нас зараз є, не йде на спад?

Буквально кілька днів тому ми мали 1200-1500 госпіталізацій – було таке падіння. І тут в один момент починається різке зростання. І дивлячись на ту інформацію з регіонів, і в принципі по Києву, то за останні два тижні відбувся такий спалах.

Чи може цей спалах коронавірусу дістатися із Заходу і до інших регіонів України?

Може, бо вже в Києві так само достатньо багато госпіталізацій. Судячи з тої інформації, яку доносять колеги з Олександрівськові лікарні, то туди вже достатньо багато людей потрапило, буквально за останніх два тижні. Це вже мова йде про Київ, а про інші регіони наразі важко сказати. Було б, звичайно, ідеально, якби кожна область давала статистику, скільки людей госпіталізовано і ми б чітко бачили, що відбувається.

Зараз в Україні розпочалась вакцинація, чи допоможе вона нам подолати спалах коронавірусу, і якщо так, то коли цього можна очікувати?

На своїй сторінці у соцмережі ви “Швидше Ілон Маск заселить Марс”: скільки українців отримали щеплення у 1-й день кампанії з вакцинації писали, що з такими темпами вакцинації, які були у нас у перший день, то “такими темпами швидше Ілон Маск заселить Марс”. Я написав допис, бо мене просто здивувала кількість вакцинованих. Офіційно була подана цифра, що 156 людей було вакциновано за один день. Ну, якщо ми порахуємо, що 156 доз є на один день, то виходить, що аби використати 500 тисяч доз вакцин, які до нас прийшли, то нам потрібно затратити 8 років. Це просто нереально. Зараз я бачу за дописами колег у соцмережах, що багато медиків відмовилося від вакцинації саме індійською вакциною.

Чому це відбулось?

Ну, мабуть, через те, що, дійсно, немає такої довіри до саме цієї вакцини. Адже планувалося, що буде більше медиків вакцинуватись. Зараз вони ідуть у першому ешелоні, але в цій ситуації ми бачимо, що багато медиків, які хотіли вакцинуватись, вони передумали.

Щодо темпів вакцинації, ймовірно, що вони пришвидшаться, адже це був лише перший день імунізації. Сказали, що, можливо, вакцина ще не дійшла до регіонів, але, звичайно, що буде цікаво подивитись, наскільки швидко це буде поширюватися. Можливо, якщо медики відмовляться і запропонують вакцину тим людям, які ще не хворіли і хочуть вакцинуватися, то темпи, різко збільшаться. Все одно, які б темпи у нас не були, навряд чи це вплине на хвилю коронавірусу, яка вже зараз у нас пішла. Тобто ця вакцинація ну ніяк не може вже зупинити цієї хвилі. Хвиля просто зупиниться сама, так, як вона зупинялась і раніше без вакцини.

На ваш погляд, коли можна очікувати спаду хвилі коронавірусу в Україні?

Я думаю, що може бути і півтора місяця і місяць. Зараз, чесно кажучи, важко прогнозувати, бо ми ще не бачимо, чи буде більший пік, чи буде більше госпіталізацій, ніж 3 тисячі вдень. Але за логікою, це може тривати ще достатньо довго. Сам пік, звичайно, що 2-3 тижні максимум (триватиме, – Ред). Далі буде спад. Але всі думають, що спад – це із 3 тисяч ми різко обвалюємось на 200 чи 300 госпіталізацій. Тут такого не буде. Швидше за все, хвиля опускатиметься повільно.

Чи потрібно тим, хто вже перехворів, вакцинуватись від коронавірусу?

Є дві думки у світі. Одна думка, що потрібно вакцинуватись усім, хто хворів і не хворів, і друга думка – що цього робити не потрібно.

Масового такого повторного захворювання немає, це важливо. І друге питання – є люди, які просто розганяють паніку, що всі будуть хворіти другий раз. І в мене таке враження, що всі вже психологічно налаштувались на думку, що, якщо вони не провакцинуються, то точно захворіють повторно, а другий раз буде перебігати якось по-іншому. Тому у цій ситуації така паніка нагнітається. Наш колега з Києва, інфекціоніст, зробив дослідження, вибірку з людей, які хворіли. І він побачив, що антитіла у більшості пацієнтів присутні. Так, антитіла можуть знижуватися і це нормально, це нормальна реакція організму.

Але людям, які не хворіли, розслаблятись не потрібно. Їм варто розуміти, що можна захворіти. Я просто знаю, що багато людей розслабляються і потім, коли вони хворіють, вони навіть не усвідомлюють, що це COVID-19. Треба їм пам’ятати і нагадувати, що COVID поки що нікуди не зник і потрібно всім розуміти, куди ми “пливемо” разом. Нагадаємо, в Іано-Франківській та Чернівецькій області перевищено показники госпіталізацій. Через це регіони потрапили до “червоної зони”.

Також додамо, що в Україні за два дні вакцинації щеплення проти коронавірусу отримало 1 338 осіб. Із цієї кількості в сімох медиків, які вакцинуються на першому етапі, виникли побічні реакції на дію препарату. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов пояснив, чому українці, особливо медики, не хочуть вакцинуватися.

Землетрус магнітудою 4,6 стався у штаті Невада у західній частині США. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Геологічної служби США.

Підземні поштовхи були відчутні о 7:25 за київським часом.

Осередок землетрусу залягав на глибині 9 км.

Він стався за 627 км на північ від Лос-Анджелеса.

Додамо, за шкалою Ріхтера, через землетрус магнітудою 4,0-4,9 відчутне тремтіння речей всередині будинків, значна шкода малоймовірна.

Нагадаємо, 4 березня у британському місті Солсбері отруїли колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньку Юлію. Прем’єр Британії Тереза Мей заявила, що Скрипаль міг бути отруєним розробленою Росією бойовою нервово-паралітичною речовиною “Новачок”. У зв’язку з цим офіційний Лондон вислав з країни російських дипломатів та призупинив дипломатичні контакти на високому рівні із РФ. Влада Великобританії закликала інші країни проявити дипломатичну солідарність. В результаті чого, низка країн ЄС, а також США, Канада, Японія – загалом 24 держави – оголосили про вислання російських дипломатів, яких підозрюють в шпигунській діяльності. 13 російських дипломатів вислала і Україна.

Більшість країн Заходу висилає російських шпигунів через отруєння Сергія Скрипаля і його доньки. Кожна країна має серед свого дипломатичного персоналу професійних розвідників. Великобританія вислала 23 дипломатів-росіян, але ж залишається посол, культурний аташе, консули. Не йдеться про припинення дипломатичних стосунків. Це сигнал, що Захід знає, що росіяни під прикриттям займаються розвіддіяльністю, і вони більше не хочуть дозволяти це робити, – говорить Друзенко.

Як зазначає голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко, це загальна реакція більшості країн західного світу на підозри щодо дій Росії. До того ж, Росія повела себе хамськи і не відповіла на підозри. При цьому політолог підкреслює: в ЄС немає стовідсоткової солідарної позиції з Великобританією.

“ЄС пішов на гнучкий формат реагування. Не всі приєдналися до дипломатичного демаршу. Деякі виступили з пропозицією почекати, поки не буде остаточних і точних підтверджень причетності Росії. Але, швидше за все, більшість країн ЄС приєднається до цього символічного дипломатичного кроку, тому що можна опинитися в стані країни-ізгоя в середині Європи”, – вважає Володимир Фесенко. За словами голови правління “Майдану Закордонних Справ” Богдана Яременка, починається новий етап протидії Росії з боку Заходу. Захід не відмовиться до кінця від концепції “стримування і діалог”. Але стримування набуватиме різкіших і дошкульніших для Росії методів, а діалог носитиме все більш обмежений характер.

Жодні презумпції невинуватості Росії більше не діють. Застосовується презумпція вини – доведіть, що це не ваших російських рук справа. На Путіна покладена особиста відповідальність за накази на знищення людей, що фактично вводить його в статус очільника російського організованого угруповання,
– вважає Яременко.

Охолодження між Заходом і Росією вийшло на новий рівень. І це буде наростати. Відчуття, що насувається холодна війна, присутнє сильно. На цьому справа не закінчиться. До того ж, в цьому році в Нідерландах може початися суд по збитому в 2014 році над Донбасом Boeing 777, що виконував рейс МН17. Це теж може вплинути на подальше охолодження відносин між Заходом і РФ.

Хоча, на думку Геннадія Друзенка, якби Захід хотів виховувати Путіна, то він би займався питанням відключення Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, ставив би питання нафтового ембарго. Наразі Захід, говорить фахівець, швидше, шукає шляхи порозуміння з Путіним.

За словами Богдана Яременка, вийти з цієї логіки протистояння з Заходом без іміджевих втрат вдома Путіну буде важко, а то й неможливо. Він змушений продовжувати, хоча навколо нього лишаються щоразу менше людей, схильних вірити в успішність проекту. “Путін загнав Росію в кут. Він не спромігся повернути свою державу на світову арену в якості повноправного шанованого гравця. Тому вирішив стати повноправним супротивником”, – зазначає дипломат.

Що буде далі – залежатиме від загальної міжнародної ситуації. В тому числі, зазначає Фесенко, і від суду по збитому Boeing 777. Він стане нагадуванням про трагедію 2014 року, і, оскільки там фігуруватимуть російські громадяни в якості підозрюваних, це буде ще одним приводом для політико-ідеологічного протистояння Росії із Заходом. Миротворців найближчим часом на Донбасі не буде

* * * * *
Останнім часом Україну переслідували здебільшого погані новини. Тисячі мирних жителів виявилися заручниками між морозом та вогнем. Путін почав наступ на Донбасі – найсильніший з початку 2015 року. Кремль потирає свої закривавлені руки в очікуванні нового переділу світу, сподіваючись, що Україна скоро належатиме йому.
Водночас багато хто на Заході, схоже, розглядає “усі можливі варіанти”, аби укласти угоду з Путіним.
Коли все стало настільки погано? Адже все не почалося минулого тижня чи минулого року. Почасти це почалося у лютому 2014 року, коли Росія вторглася в Україну.
Ми всі пам’ятаємо ті дні. Україна благала Росію cпинитися. Захід благав Україну не чинити військового опору. І тільки Росія ні про що не благала – вона просто робила свою справу: підрив, маніпуляція та окупація землі, яка їй не належала.
Тоді ніхто не був до цього готовий.
Україні знадобилися три довгих місяці 2014 року – березень, квітень, травень – аби подолати шок і почати відповідати. На жаль, здається, на Заході багато хто й досі не усвідомив, що відбулося.
Росія втручається у ваші вибори, корумпує вас, грає з вами – а ви продовжуєте благати. Ви, як і раніше, звертаєтеся до доброї волі країни, яка вважає звичайною річчю розривати на шматки своїх сусідів. Деякі з вас, напевно, думають: якщо дати Росії те, чого вона хоче, цей кошмар скінчиться. Ви просто не можете зрозуміти, чого вона хоче.
Ну що ж, ось вам чесна відповідь: вона не вірить в те, що Захід та Росія можуть бути на підйомі одночасно.
Росія знає лише одне: прийшов її час підвестися, і час Заходу піти на дно.
Так, це суперечить елементарній логіці. Але хіба ж не суперечить їй все уявлення Москви про світ? Хіба не базується все їх мислення на логіці гри із нульовою сумою?
Так, це суперечить усьому, чому ми навчилися за останні 25 років. Але хіба не прагне Росія відкрутити ці 25 років назад?
Не дуріть себе – все це сталося не через те, що Росія не зрозуміла ваших намірів. Це сталося через те, що всі ми не зрозуміли намірів Росії. Ми думали, що Радянський Союз був мертвий усі ці роки, але це не так. Він просто перегруповувався. Він готувався до реваншу.
“Х’юстон, у нас проблема”. І ця проблема – СРСР 2.0, держава, якою керує КДБ і яка здатна до речей, про які СРСР 1.0 міг лише мріяти: втрутитися до вашого політичного дискурсу і руйнувати його, обезцінювати ваші цінності, корумпувати ваші еліти, руйнувати ваші союзи.
Ні, правителі Росії не є великими мислителями.
Вони – звичайні колишні оперативники КДБ з необмеженими грошима та відсутністю совісті.
У них немає власних грандіозних ідей, але вони добре руйнують інші: ЄС, НАТО, “американську мрію”, “європейський дім”.
То повернемося до питання: чому насправді не дати Росії те, чого вона хоче? А тому що перш за все вона хоче Україну. А Україна на це не погодиться.
Це основне протиріччя: Україна хоче бути вільною, в той час як Путін хоче утримувати Україну на повідку. Які угоди можуть вийти з цього, крім тих, що будуть нехтувати базовими і правомірними інтересами України?
Угода з Путіним може бути схожою на угоду з дияволом: він дає вам щось – а ви у відповідь віддаєте йому усю вашу систему переконань та цінностей. Він дає ще щось – і ви погоджуєтеся з новим поділом світу. Він дає ще – і ви відводите очі у той час, як він знищує своїх сусідів.
Десять тисяч українців віддали своє життя не за те, щоб Путін, врешті-решт, отримав те, чого хотів.
Ми зробили свій вибір, як вільна нація. Тепер ви, на Заході, маєте зробити свій.
Якщо ви схильні до укладання угоди з Путіним – ми не можемо на це вплинути. Але не робіть цього за рахунок свободи інших. Це було б низько, це гріх, який переслідуватиме вас завжди. Свобода не може бути частиною геополітичної гри. НАТО, ЄС, демократія та міжнародне право не можуть виноситися на продаж.
Не може бути чесної угоди між Заходом та Росією без чесної угоди між Україною і Росією. Єдина можлива чесна угода між Україною та Росією має базуватися на відновленні територіальної цілісності України. Не за російськими умовами, а за умовами міжнародного права. На жаль, наразі не виглядає, що Росія до цього готова.
Прийшов час відстоювати своє. Не так давно Захід вважав увесь світ “своїм” – просто тому, що вважав, що демократія має важливе значення для всіх. Зараз ця концепція ставиться під сумнів тим, для кого демократія – не велика цінність. Він пропонує ділити світ заново – між тими, кому демократія важлива, і тими, хто може обійтися без неї.
Якщо Захід погодиться – то час вернеться до передрейганівської епохи.
Вільний світ стане меншим. А потім ще меншим. А потім ще меншим. Зрештою, він буде меншим, ніж світ тиранії – і надалі відступатиме.
Майте на увазі: якщо свобода вмирає в Сирії, якщо вона вмирає в Україні, то частина її вмирає і на Заході також. Тож спробуйте зробити те, що здається неможливим: залишатися сильними в цей час випробувань.
Зможете чи ні – залежно від цього про вас судитиме історія.

У неділю, 25 вересня, відбулося засідання Ради Безпеки ООН, на якому, вже вкотре, обговорювали ситуацію в Сирії. Засідання скликано на вимогу трьох постійних членів РБ ООН – США, Великобританії та Франції, причина – новий сплеск війни в Сирії, де з моменту завершення 19 вересня тижневого перемир’я від авіаударів армії сирійського президента Башара Асада при підтримці Росії загинуло, за офіційними даними, 173 людини, у тому числі 26 дітей. Тобто, Росія та Асад відновили жорстоке бомбування блокованого міста Алеппо.

На Раді Безпеки ООН: Росія – варвар, брехун і злочинець

Не дивина, що засідання РБ ООН завершилося без ухвалення рішення, його проект навіть не вносився з огляду на те, що Росія обов’язково наклала б на нього вето. Новиною стала незвичайна жорсткість, з якою Захід критикував Росію.

Постійний представник США (цитати з промови): «Росія постійно каже одне, а робить протилежне… Не може бути ніякого миру в Сирії, поки Росія діє там… Ви не можете здійснювати масовий військовий наступ і одночасно заявляти, що «ви за мир». Це може працювати тільки на «Russia Today». Але це не працює, коли світ бачить докази того, що робить Росія насправді… Саме в той момент, коли Лавров говорив тут про «прагнення до миру», російські та асадівські сили вантажили запалювальні боєприпаси та бочкові бомби на свої літаки… Ви можете бути впевнені, що Росія не візьме на себе відповідальність за свої дії. І ви можете бути впевнені напевне, що Росія не говоритиме правду… Те, що робить і спонсорує Росія – це не боротьба з тероризмом, це варварство».

Постійний представник Великобританії: «Важко заперечувати, що Росія є посібником сирійського режиму в скоєнні військових злочинів… Звісно, Росія відволікатиме увагу від своїх злочинів, які вона скоює в Сирії… Режим Асада, за підтримки Росії, вже вбив набагато більше цивільних осіб, ніж ІДІЛ та Аль-Нусра разом взяті… Вони використовують бункерні бомби, знищують будинки та сховища, запалювальні снаряди скидаються на житлові райони».

Постійний представник Франції: «250 тисяч людей залишаються в’язнями в Алеппо і живуть у постійному жаху від абсолютно не вибіркових бомбувань, здійснюваних сирійським режимом та тими, хто його підтримує… Чи може Росія всерйоз вважати, що вона відновить довіру зі своїми партнерами, якщо з одного боку вона веде перемовини про припинення бойових дій, а з іншого – підтримує режим, який бомбить Алеппо?!»

Відповідь постійного представника Росії була підкреслено зневажливою до претензій Заходу: «Ми не збираємося щось комусь доводити».

До цього варто також додати, що французька, британська та американська делегації демонстративно залишили залу засідань РБ ООН, коли слово надали представнику режиму Асада, а сирійська опозиція взагалі заявила: після бомбувань російською авіацією процес перемовин, які ведуться під егідою ООН за участю США і Росії, не має смислу. Тобто, усі спроби США домовитися з Росією про припинення вогню в Сирії, схоже, остаточно провалилися. І що Заходу робити з Росією і Асадом далі – він не знає.

боінг MH17

Рейс МН-17: Хто назве вбивцю вбивцею?

Післязавтра, 28 вересня очікується публікація офіційних результатів розслідування загибелі малазійського «Боїнга». Більш як два роки відкладалося оприлюднення висновку, який був усім очевидний з самого початку: лайнер збила ракета російського «Бука». Відкладалося, бо Захід просто не знає, що робити далі, коли винуватець злочину буде названий. Неможливо просто сказати: винувата Росія. Треба буде ще обов’язково вимагати міру покарання і назвати порядок примушення до виконання вироку. Очевидно: щоб покарати Росію, котра, звісно, не визнає себе винною, потрібно буде її перемогти в той (військовий) чи той (економічний) спосіб. Іншими словами, треба буде фактично оголошувати Росії війну, хай навіть якусь «гібридну».

За два дні до оприлюднення результатів офіційного розслідування справи про рейс МН-17 ми не впевнені, що винуватець буде названий недвозначно. Надто нерішучими і короткозорими поставали західні, особливо – європейські, лідери перед викликами Кремля в останні два з половиною роки, а якщо точніше – з самого початку історії, яка почалася з офіційного розпаду СРСР.

Однак, парадокс: навіть якщо небажання доводити конфронтацію з Росією до останньої межі, за якою вже відкрита війна, переважить, і звіт буде розпливчатим, то й тоді це не означатиме зниження напруги. (До речі, в ці дні Росія відчайдушно намагається схилити Захід саме до такого розпливчастого рішення, вкидаючи «нову» інформацію про обставини катастрофи.) Навпаки: нерішучість  Заходу переконає Кремль, що його брутальна стратегія в стилі висловлювання Чуркіна («ми не збираємося щось комусь доводити») таки дає потрібний результат, отже – треба дотримуватися її й далі, отже – буде новий тиск Кремля на Захід.

На фото: президент РФ Володимир Путін (праворуч) та президентом Республіки Сербської Боснії та Герцеговини Мілорад Додік

Росія – Заходу: створюватиму проблеми в будь-якій ситуації

Дуже характерний, приклад такого тиску ми бачимо у реакції Росії на проведений минулої неділі референдум у Республіці Сербській – частині держави Боснія і Герцеговина. На ньому 99% виборців (явка – 60%) проголосували за те, щоб продовжувати відзначати 9 січня як День Республіки Сербської. Референдум явно провокаційний щодо мусульманського населення Боснії та Герцеговини, адже ця дата – проголошення у 1992 році незалежності Республіки Сербської – була початком кривавої війни за приєднання сербів Боснії до Сербії (тоді ще Югославії). Конституційний суд Боснії та Герцеговини заборонив референдум, а ще раніше – святкування цього дня як свята. А тепер, після референдуму, Прокуратура Боснії почала розслідування з приводу його проведення. Демонстративне ігнорування керівництвом Республіки заборони створює вогнище напруження у цій країні, яка ще так недавно потерпала від війни. Природно, Євросоюз теж висловився категорично проти фактичної спроби порушити мир, встановлений  Дейтонською мирною угодою. І тільки Росія в пику всім «партнерам» на Заході привітала референдум.

Здавалося б, навіщо Росії нариватися на ще один конфлікт з Європою, адже Боснія – це не далека Сирія чи Україна, це й справді центр Європи, заради миру в якому Європа і США свого часу наважилися на війну проти тодішньої Югославії. Відповідь проста: стратегія Росії якраз і полягає в тому, щоб створити своїм західним опонентам якнайбільше проблем, боязнь яких і змусить Захід, за задумом Кремля, шукати угоди з Росією. Майже напевне, така стратегія дуже небезпечна і для самого Кремля, адже вона очевидна для Заходу, неприємна для нього, а тому, не виключено, може спровокувати Захід на жорстку відповідь. Однак для Росії вже нема вибору, ця стратегія для нього – єдино можлива на сьогодні. Будь-яка інша, «мирна» – капітуляція, принаймні так вважають у Кремлі.

Президент Франції Франсуа Олланд і канцлер ФРН Ангела Меркель.

Одвічним російським «Что делать?» тепер мучиться Захід

Маса подій, які загострюють протистояння Заходу з Росією, стає критичною. Як не намагається Європа уникнути нової «холодної війни», як не прагне Барак Обами завершити своє президентство без війни, логіка історії бере своє. Росія нібито пропонує Заходу «нічию», тобто –  повернення до тих часів середини минулого століття, коли і Росії (СРСР), і Заходу було комфортно жити за негласними і гласними правилами світового порядку, укладеними в Ялті в лютому 1945 року. Але про «нічию» можна було б домовитися на закритих перемовинах, якби Росія могла підкріпити свої претензії економічною потугою.

Але такої потуги нема, і Росія обрала війну, аби захистити своє непорушне, як їй здається,  право бути одним з двох центрів світу, здобуте нею як трофей у Другій світовій війні. Обрала з розрахунку, що Захід не наважиться відповісти адекватно, тобто – теж війною. Росія розраховує, що зледачілий від ситого життя і розбещений демократією західний обиватель відмовиться воювати за якусь там чужу для нього Україну чи інші частини світу, які колись входили в сферу впливу імперії СРСР. А воля обивателя – так вибудувана політична система на Заході – закон для західних політичних лідерів.

Розрахунок цей не можна назвати аж надто авантюрним і далеким від реалій. І все-таки він поки що, на щастя, не справджується. Захід на «нічию» не погоджується, Україну і Сирію не віддає. А Кремль тисне. А Захід намагається віднайти якийсь «компроміс», причому частина західних лідерів (з Європи) навіть готова пожертвувати задля нього українськими інтересами.

Важко, практично – неможливо, спрогнозувати, якою, зрештою, виявиться остаточна реакція Заходу на тиск Кремля в найближчі тижні, місяці, роки. Очевидно лише, що розв’язка стрімко (бо що таке для історії два – три роки?) наближається. Критична «червона межа», за якою – війна, дуже близька для Заходу, а Росія її вже перетнула у 2014 році, анексувавши Крим, розв’язавши війну на Донбасі і застосувавши зброю на захист Асада в Сирії. Економічна ситуація в Росії та загострення внутрішньої кланової боротьби за владу не дає Кремлю часу на затягування протистояння із Заходом.

Через цю активність Кремля у Заходу практично не залишилося часу на роздуми і зволікання. Так, західні лідери, зрозуміло, «тягнуть час», чекаючи на результати президентських виборів у США, а наступного року – у Франції та Німеччині. Однак чи не змусить їх логіка подій та нахабство і непоступливість Росії ухвалити принципове рішення раніше?

За останні 25 років західні донори влили мільярди доларів у пост-комуністичну Україну, ставлячи перед собою дві головні цілі: допомогти країні створити міцну ринкову економіку і закласти фундамент правової держави. Однак, західні гроші лише допомогли українським елітам не працювати над реформуванням своєї країни і далі продовжувати грабувати її.

Про це на сторінках Washington Post пишуть експерт з політичних ризиків у країнах, що розвиваються, Нейл Абрамс і професор політології Каліфорнійського університету Стівен Фіш, – повідомляє dt.ua.

Автори вважають, що навіть зараз в Україні процвітає корупція у державних структурах високого рівня. Вони нагадують про політичну кризу, яка закінчилася не так давно призначенням нового уряду. Проблеми почалися з відставки міністра фінансів Айвараса Абромавічуса, яка виявила, що «скромні успіхи економічних реформ були змиті безкарністю на «верхівці» і відсутністю прогресу в реформуванні громадських служб».

«Ці події піднімають питання: чи насправді західна допомога підтримує реформи в Україні? Чи вона допомагає лише закоренілим елітам продовжувати красти і не будувати дієву державу?» – ставлять запитання Абрамс і Фіш.

Вони нагадують, що зараз більшість виплат на підтриму України заморожені, а донори чекають, коли її уряд представить програму економічних реформ. Але МВФ вже подав сигнал, що збирається відновити співпрацю з українським урядом. Якщо це станеться, виплати продовжають й інші донори, такі як США і ЄС.

«Це шаблон, який існує вже давно. Західні уряди і позичальники час від часу заморожують допомогу для України, коли ознаки корупції і беззаконня стане неможливо ігнорувати. Але потім потік грошей відновлюється, щойно уряд дає зрозуміти, що змінив свою поведінку», – йдеться в статті.

Причина цьому, на думку авторів, проста. З 1991 року потужний політичний і бізнес-істеблішмент утримував у своїх руках «безперервний контроль над українською державою». І навіть революції в 2004 і 2014 роках чи зміна виконавчої влади в 1994, 2005, 2010 і 2014 роках не усунули ці еліти від влади. «Їхній тривалий вплив пояснює, чому Україна досі не бачила таких реформ, які б допомогли їй створити ринкову економіку чи правову державу з верховенством закону», – пишуть автори.

На їхню думку, саме ці еліти нацьковують суди і поліцію на компанії, які вони хочуть захопити. Вимагання, а не служіння громадськості, стало головною діяльністю державних регуляторних служб. Автори звертають увагу, що нинішня влада України усунула приватних посередників, які незаконно отримували мільярди доларів з деравних субсидій.І попередній уряд зупиняв таку практику, але лише для того, щоб змусити схему працювати на нову адміністрацію.

«Грабування державних компаній олігархами і чиновниками, серед яких особи, наближені до президента і колишнього прем’єр-міністра, продовжується. Приватизація чих компаній не допоможе. Як свідчить історія, вони просто будуть продані поплічникам урядовців. Податкове і митне шахрайство разом з різними субсидіями дуже довго збагачують потужних інсайдерів і тим самим руйнують державний прогрес», – йдеться в статті.

Автори додають, що українські лідери здатні створити ефективні структури, які б запобігали таким розкраданням, а також закласти фундамент для конкурентної ринкової економіки. Але їхній «необмежений доступ до західної допомоги звільнив їх від потреби це зробити. Автори нагадують, як в 1999 році МВФ передав Україні транш в розмірі 184 мільйони доларів.

Але невдовзі чиновник, якого призначив президент, вкрав таку ж суму з державної газової компанії, відправивши 64 мільйони доларів на виборчу кампанію президента, а решту лишив собі.

В квітні 2015 року МВФ в рамках програми підтримки передав 4,5 мільярдів додарів Центральному банку України, які повинні були піти на підтримку комерційних банків в країні. Але один із найбільших банків-отримувачів, як свідчать повідомлення в українських ЗМІ, перерахував 1,8 мільярда доларів з допомоги МВФ на офшорних рахунок.

Автори зазначають, що згідно з даними Global Financial Integrity, з кожним доларом, який надходить в Україну, шість залишають її територію.

Сьогодні у донорів України є вибір з двох можливих сценаріїв.

Перший передбачає відновлення фінансової підтримки, але за умови виконання жорстких умов. Власне, цього сценарію Захід дотримувався впродовж останніх двох років.

Другий сценарій – це відмовитися від допомоги України до тих пір, поки від влади не будуть усунуті люди з досвідом роботи у попередніх корумпованих урядах, а на зміну їм не прийдуть налаштовані на реформи технократи. Нещодавно заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд озвучила умови надання Україні фінансової допомоги США. Головною умовою Вашингтону, за її словами, лишиться виконання Києвом вимог МВФ.

Новий міністр фінансів Олександр Данилюк в інтерв’ю DT.UA поділився своїм баченням формату співпраці з МВФ, підкресливши, що дефіцит бюджету часто «роздувається» за рахунок прийнятих Україною рішень, а не завдяки рекомендаціям МВФ. За його словами, як свідчить багаторічний досвід співпраці з МВФ, Україна і зростання не показує, і критеріїв не виконує

Джерело – http://zik.ua/