Минулоріч Державна фіскальна служба у справах про порушення митних правил конфіскувала майна на 157,4 млн грн. У січні-липні 2018-го сума становила 78,6 млн грн. В аналогічний період 2017-го – 87 млн грн.

2018-го митники найчастіше вилучали транспортні засоби, харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої, тютюн, різноманітне обладнання, текстильні матеріали.

Конфісковану продукцію митники передавали державним виконавцям, які вносили її до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Далі продукцію реалізували через Систему електронних торгів або знищували. За перше півріччя 2018-го через торги конфіскату реалізували на 7,7 млн грн. Знищили – на 12,1 млн грн.

“Проданий через електронні торги товар надходить до магазинів. Там його продають за ціною нового. Найчастіше навіть не вказують, що це конфіскат. Товар, куплений у держави, повністю легальний. Однак у магазинах “Конфіскат” продають відверту контрабанду. Те, що не засікли митники. Найчастіше товари там – низькоякісний “китай” без документів”, – попереджає виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

У таких магазинах продавці відмовляються повертати чи обмінювати браковані товари. Це підтверджують численні оголошення в торговому залі – “Товар поверненню та обміну не підлягає”.

“У законі “Про захист прав споживачів” немає прямого окремого пункту про заборону повернення такого товару. Тобто, що не заборонено, то дозволено. Але обов’язково потрібно мати при собі чек і неушкоджені етикетки”, – наголосила заступник голови організації “Громадський контроль захисту прав споживачів” Ольга Котехова.

Водночас у Держпродспоживслужбі кажуть, що перевірка походження конфіскованої продукції та того, як саме вона потрапила на прилавки, не входить в їхнє повноваження.

Хочу проінформувати усіх присутніх, що станом на сьогодні подано 4400 поправок. Нагадаю вам, що найдовший законопроект в історії українського парламенту не тільки цього скликання, а за 25 років – це зміни до процесуальних кодексів до судової реформи, мали 3383 правки. Наш спільний закон досяг найвищого рівня дискусії.

Даний законопроект пропонує внесення змін до законів про вибори народних депутатів України та щодо виборів Президента. Даний законопроект має бути підготовлений до другого читання, Парубій висловив надію що комітет встигне опрацювати правки та винести його на друге читання. Також була висловлена думка щодо можливості прискорення роботи комітету

Я вважаю, що можна викинути частину, яка передбачає певні зміни до закону про вибори президента, Їх можна забрати, вони не суттєві. Базова річ в цьому законі – це вибори у Верховну Раду України

Нагадаємо що перше читання даного законопроекту було проведене 7 листопада 2017 року і був підтриманий 226 депутатами.

Президент України Петро Порошенко підписав Закони № 2233-VIII та 2245-VIII: “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” та “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році”, передає Корупція.Інфо

Ці закони входять до бюджетного пакету законодавчих актів, повідомляє прес-служба гаранта.

Так, зміни до Бюджетного кодексу регулюють окремі питання, пов’язані з формуванням та виконанням Державного бюджету України на наступний рік, а також створюються умови для стабільного функціонування бюджетної системи, забезпечення реалізації медичної та освітньої реформ тощо.

Ним передбачено уточнення порядку формування і виконання місцевих бюджетів, міжбюджетних взаємовідносин між державним та місцевими бюджетами. А також порядок фінансування галузей охорони здоров’я та освіти, соціального захисту громадян; створення Державного фонду розвитку водного господарства та удосконалення положень щодо діяльності Державного дорожнього фонду.

Він набуває чинності 1 січня 2018 року (підпункт 5 пункту 37 розділу І – з дня, наступного за днем опублікування закону).

Тим часом зміни до Податкового кодексу передбачають вирішення питання щодо блокування податкових накладних або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також здійснення індексації ставок податків, встановлених в абсолютних значеннях.

До того ж, документ забезпечує внесення змін до правил безмитного ввезення товарів на територію країни, у тому числі в міжнародних поштових та експрес-відправленнях; впроваджує низку стимулюючих та преференційних норм, зокрема, щодо надання пільг за окремими видами діяльності та на певні види продукції; врегульовує питання індексації нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та інші.

Він набуває чинності 1 січня 2018 року (окрім пунктів, які набувають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, 1 липня 2018 року, 1 січня 2019 року та 1 січня 2025 року).

У повідомленні також наголошується на тому, що реалізація закону створить умови для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у наступному році. Зокрема, завдяки збільшенню ставок окремих податків, визначених в абсолютних значеннях, підвищенню ставок акцизу на тютюнові вироби, стимулюванню підприємництва та лібералізації умов ведення бізнесу, захисту прав платників податків та посилення відповідальності посадовців контролюючих органів за порушення прав підприємців.

Про це повідомило джерело в адміністрації президента.

«Буде два законопроекти. Один про реінтеграцію Донбасу, а другий про заморожування на рік закону про особливості місцевого самоврядування в Донбасі », – розповів співрозмовник.

Також він висловився про те, що обидва законопроекти запропонують в середу.

На думку співрозмовника, закон про реінтеграцію Донбасу «давно назрів і є можливістю бути чесними із самими собою», тому що війна вже давно переросла масштаби АТО.

Крім того, як підкреслив джерело з АП, продовження дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі дозволить Україні і далі вести дипломатичні переговори.

Слід зазначити, що 18 жовтня закінчується дія закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», який приймався на три роки у вересні 2014 року.

Нагадаємо, як раніше повідомлялося, експерт Семен Кабакан назвав п’ять причин, через що закон про реінтеграцію Луганської та Донецької областей можна вважати недоскональним.

Разом з законопроектом про легалізацію марихуани було введено і законопроект, який дозволить поліції брати у водія “усний рідкий зразок” – слину – якщо правоохоронці підозрюють водія у вживанні наркотичних речовин. Позитивний результат тесту може призвести до подальшого тестування, яке включає аналіз крові.

Нові покарання чекають водіїв, які споживали наркотики протягом двох годин перед водінням. Якщо в мілілітрі крові водія буде від 2 до 5 нанограмм ТГК – активної речовини канабісу, то йому загрожує штраф в розмірі до $ 1000.

Водієві, який матиме рівень в крові більше п’яти нанограмм ТГК, або який пив алкоголь і курив марихуану одночасно, загрожує штраф і, можливо, тюремне ув’язнення. У більш серйозних випадках (аварії, смерть), за керування автомобілем в стані наркотичного сп’яніння водієві може загрожувати до 10 років.

Уряд не уточнив, який пристрій для тестування на наркотики він би порекомендував поліції, але в інших країнах використовується система DrugWipe, яка може виявити сліди марихуани, опіатів, кокаїну, амфетаміну, метамфетаміну (MDMA, екстазі), бензодіазепінів і кетаміну.

“Алкоголь за кермом є основною причиною дорожньої смертності і травматизму в Канаді,” – заявив представник ліберальної партії Білл Блер. “Для того, щоб додатково захистити канадців, наш уряд прагне до створення нових законів, щоб більш суворо карати тих, хто їздить у стані наркотичного сп’яніння від марихуани, алкоголю та інших наркотиків”.

Для порівняння Європейський Союз має межу в тільки один нанограмм ТГК, Сполучене Королівство – два нанограмма. В Австралії та США передбачають кримінальну відповідальність за водіння з будь-яким виявленим рівнем заборонених препаратів в організмі.

При цьому деякі дослідники, в тому числі з Національного інституту з питань зловживання наркотиками в США, вважають, що просто немає адекватних способів виміряти рівень ТГК.

Ці побоювання розділяє Ерін О’Тул, кандидат на пост глави Консервативної партії Канади.

«Трюдо не врахував той факт, що немає перевірених, надійних тестів, які дозволять визначати, що порушення сталося через вживання марихуани”, – сказав він в заяві.

Співробітники поліції тепер зможуть провести огляд будь-якого водія за допомогою спеціального засобу – алкотестера. Раніше перевірка могла бути призначена тільки, якщо офіцер мав обґрунтовані підозри, що водій перебуває під впливом алкоголю або наркотичних препаратів.

Уряд вніс ці зміни тому, що їх дослідження показало, що багато п’яних водіїв вміло маскувалися під час звичайної перевірки і уникали штрафу. Ще одна мета цієї зміни – прибрати все сперечання в питанні, чи дійсно поліцейський має «обґрунтовані підозри» змушувати водія дути в тест чи ні. Тепер вони не повинні нічого пояснювати, вони просто будуть ставити перед фактом.

Міністр юстиції також заявила про зміни в очікуванні програми блокування інтерлок. Основна функція програми – не дати можливість водієві завести автомобіль, якщо в його диханні міститься алкоголь в концентрації, що перевищує встановлену законом норму.

В даний час, водії, які порушили в перший раз, повинні чекати рік, перш ніж вони потраплять в програму інтерлок для того, щоб мати можливість знову їздити.

Запропонований законопроект дозволить скоротити час очікування. Так, ті, що порушили вперше, будуть відразу видавати інтерлок, а ті, які порушили двічі, чекатимуть три місяці, за більшої кількості разів – шість місяців.

16 січня 2014 року ввійшло в українську історію чорною сторінкою. Три роки тому, після прийняття Верховною Радою так званих «диктаторських законів», протести на Майдані остаточно перейшли в криваве протистояння, в результаті якого за три тижні загинуло майже 100 людей.

Співучасники масштабного парламентського рішення через три роки, не тільки не покарані, але і продовжують політичну кар’єру, багатіють і все частіше їх прізвища в соціологічних опитуваннях.

Переказувати в деталях історію прийняття законів, які, за планами Віктора Януковича, повинні були покласти край вуличних протестів, немає сенсу. Простим підняттям рук в ніч 16 січня повний склад фракції Партії регіонів за один день взяв з десяток законів, які передбачали ув’язнення за вуличні протести, вводили поняття «іноземний агент» для ГО, забороняли рух колон автомобілів більше п’яти одиниць, повернули в Кримінальний кодекс ув’язнення за наклеп, надали владі можливість закривати інтернет без рішення суду, звільняли від покарання «беркутівців», а за збір інформації про їх особистостей можна було потрапити за ґрати на сім років.

Прийняті обмеження не зупинили вуличні протести. Всі «диктаторські закони» скасували ті ж депутати, які за них голосували, вже 2 лютого 2014 року. Здавалося б, політична помилка, яка призвела до масового вбивства людей в центрі української столиці, повинна була назавжди залишити голосуючих поза політикою.

Але понад 60 нардепів, які підтримали «диктаторські закони», знову потрапили в Раду переважно через мажоритарні округи і список Опозиційного блоку. Причому кілька нардепів у Раді вже керівниками депутатських груп, а олігарх Владислав Атрошенко навіть увійшов до керівництва фракції Блоку Петра Порошенка.

Ті, хто пішли

Спроби провести розслідування зловживань під час голосування 16 січня, коли в електронну систему «Рада» вимкнули, а голоси рахували по піднятих рук, почалися ще з 2014 року. Жодних результатів ці розслідування досі не дали.

Першою смертю в списку фігурантів того голосування на початку 2015 року стало самогубство «парламентського диригента» Партії регіонів Михайла Чечетова. Саме він помахами рук закликав колег по фракції голосувати за скандальні закони і піднімав на їх підтримку відразу дві руки.

Про зв’язок між загибеллю Чечетова та його участю в голосуванні за «диктаторські закони» першим висловився радник міністра МВС Антон Геращенко.

«Він знаходився у глибокій депресії після порушення кримінального провадження за підозрою його у зловживанні службовим становищем при ручному голосуванні 16 січня 2014 року», — повідомив нардеп.

В серпні 2015 року з життя пішов ще один голосував «за» закони 16 січня 2014 року — волинський олігарх і керівник депутатської групи «Воля народу» Ігор Єремєєв. Відразу після парламентських виборів він зібрав у Раді в організовану групу заможних депутатів-мажоритарників, пов’язаних з нафтогазовим бізнесом. У жовтні 2014 року Єремєєв відкликав свій голос зі списку тих, хто підтримав скандальні закони, а в пресі про цей епізод своєї політичної кар’єри ніколи не згадував.

В кінці жовтня вже 2016 року в українських ЗМІ почали поширювати інформацію про смерть сина екс-президента Віктора Януковича-молодшого, який так само підтримав в той день «диктаторські закони». Після довгого мовчання російські ЗМІ це підтвердили, а ось про жахливі подробиці загибелі сина екс-гаранта розповів волонтер Олексій Мочанов. За його даними, під час гонки по льоду озера Байкал автомобіль, за кермом якої був Янукович-молодший, впав під лід.

Чиновники втікачі

За списком депутатів, які голосували за «диктаторські закони», можна вивчати історію української політичної міграції. Після перемоги Майдану, втік до Росії вирушили кілька десятків відомих «регіоналів»: Олег Царьов, Олексій Азаров (син екс-прем’єра Миколи Азарова), Юрій Іванющенко, Микола Левченко, Володимир Олійник, Артем Пшонка (син екс-генпрокурора Віктора Пшонки), Ян Табачник (брат екс-глави адміністрації президента Кучми Дмитра Табачника), Ігор Калетник (перший заступник голови ВР) і багато інших.

Так само, схоже, назавжди в Росії залишилася співачка і колишній нардеп Таїсія Повалій — ще одна з тих, хто голосував «за» скандальні закони.
Політичні «зірки» і багатії

Але найгіршим при аналізі списків тих, хто голосував за «диктаторські закони», здається біографія тих нардепів, які не тільки жодним чином не відповіли за участь у січневому голосуванні в 2014 році в стінах парламенту, але і значно підсилили свої позиції в політиці, та ще й збагатилися з тих часів.

Перший номер у цьому антирейтингу повинен отримати Віталій Хомутиннік. Макіївський бізнесмен «крутилася» навколо Партії регіонів ще з 2002 року, коли за підтримки саме цієї партії вперше потрапив у Раду і 12 років не залишав її. В парламенті цього скликання Хомутиннік доріс вже до співголови депутатської групи «Відродження». Без їхніх голосів не обходиться ні одне важливе голосування: від призначення прем’єр-міністрів і генпрокурорів до прийняття бюджетів та змін до Конституції.

Після голосування за «диктаторські закони» 16 січня, вже 24 лютого Хомутинник, який на той момент очолював Комітет з податкової політики і молодіжне крило Партії регіонів, з неї вийшов і на останні вибори пішов по мажоритарному округу в Харкові.

У вересні 2016 року журналісти назвали Віталія Хомутинніка «висхідною зіркою олігархії». Після публікації електронних декларацій з’ясувалося, що у власності донецького бізнесмена перебувають кілька десятків офшорних компаній і понад $133 млн активів. До того ж журналісти з’ясували, що з 2011 року саме Хомутиннік регулярно виводив власні активи банків, які через кілька днів після цього ліквідували.

Ще одним показовим прикладом того, як уникнути відповідальності за, здавалося б, фатальні політичні помилки, можна назвати Євгена Мураєва. Обраний по мажоритарному округу в Харкові (сусідній округ з тим, де був обраний Хомутинник), він два роки був одним із облич Опозиційного блоку, але кілька місяців тому вийшов зі складу фракції і почав активно просувати нову партію «За життя» разом з Вадимом Рабиновичем.

Забезпечений депутат, задекларував сумарні статки майже в 100 млн грн, купив в 2016 році телеканал NewsOne, зовсім припинив ходити на засідання Верховної Ради (ні одного відвідування за листопад і грудень 2016 року), натомість не забував вимагати скасування санкцій проти Росії і відновлення з нею економічних відносин. До того ж Мураєв залишається одним з небагатьох діючих депутатів, відкрито висловлюється про «відсутність російських військ на Донбасі» і, незважаючи на стан, регулярно приймає допомогу на оренду житла в столиці.

Віктор Бондар замикає «антирейтинг» нардепів, які після голосування за «диктаторські закони» йшли на підвищення останні три роки. З червня 2015 року він очолив депутатську групу «Відродження», де співголовою числиться згаданий вище Віталій Хомутиннік.

Член фракції Партії регіонів після підтримки законів 16 січня 2014 року вийшов з фракції вже 19 січня. Бондар не соромиться називати Росію країною-агресором і вимагати продовження курсу на євроінтеграцію України. У декларації нардепа — ряд ділянок в Одесі, Ірпені, Криму та на Хмельниччині, колекція живопису з декількох десятків картин, декількох десятків дорогоцінних годин і більше $2 млн готівкою.

Разом з Бондарем до тих, у кого життя покращилося після підтримки «диктаторських законів», можна внести і члена Блоку Петра Порошенка Владислав Атрошенко. Аграрний олігарх з Чернігівщини став не тільки єдиним фігурантом скандального голосування в президентському блоці, але і уникнув розслідування про масовий підкуп виборців під час перегонів за крісло мера Чернігова в 2015 році. Піти з парламенту Атрошенко вирішив тільки після того, як його зв’язки з Партією регіонів голосуванням за «диктаторські закони» потрапили в центр уваги ЗМІ.

Саме Атрошенко журналісти назвали автором шокуючого подарунка екс-президенту Віктору Януковичу — золотого батона. До того ж у 2004 році автомобіль діючого мера Чернігова, за кермом якого був він сам, збив на смерть 64-річного жителя села на Чернігівщині. Ніяких результатів розслідування справи не дало, а Атрошенко продовжив успішну політичну кар’єру.

«Диктаторський блок»

Безумовним лідером серед діючих парламентських партій, де зібралися прихильники «диктаторських законів», є Опозиційний блок. З 43 діючих нардепів, 23 можна знайти в списках тих, хто підтримав голосування 16 січня 2014 року.

Серед відомих прізвищ — брат колишнього губернатора Харківщини Михайла Добкіна — Дмитро, регулярно потрапляє в скандали; Сергій Ківалов, якого в ЗМІ називають «судовим куратором Януковича»; сестра екс-глави Адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна (і також члена Опозиційного блоку) — Юлія, яка стала рекордсменом за кількістю офшорів; олігарх Вадим Новинський, проти якого ГПУ зараз веде справу за викрадення єпископа; колишній міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич та інші менш відомі політики.

Втім, певну крапку в історії з відповідальністю за голосування на підтримку «диктаторських законів» поставив ще екс-генпрокурор Віталій Ярема в січні 2015 року. Здається, саме тоді в одній з фракцій відкривали шампанське.

«Відповідно до статті 80 (Конституції України, — ред.) народний депутат не несе юридичної відповідальності за голосування. До відповідальності можуть бути притягнуті лише ті особи, які фальсифікували процес голосування. Тому ми оголосили у розшук оголосили підозра (колишнім) народним депутатам Олійнику і Калєтніку», — заявив Ярема.

З цього моменту заяви ніяких зрушень у розслідуванні справи про, хоча б, фальсифікації результатів фатального голосування не відбулося. Судячи з результатів виборів, крім виборців, ніхто фігурантів голосування за «диктаторські закони» до відповідальності вже і не притягне.

В Україні вже в наступному році має запрацювати Фонд енергоефективності, за рахунок якого сім’я зможе компенсувати до 50% витрат на утеплення свого житла. Як каже віце-прем’єр міністр Геннадій Зубко, для того, щоб Фонд запрацював, до кінця цього року Рада повинна прийняти три важливі закони: “Про житлово-комунальні послуги”, “Про енергоефективність будівель” і “Про комерційний облік”.

Журналісти  “Сегодня.ua” з’ясували, що і як зміниться для українців після прийняття законів і коли комунальна сфера запрацює “по-новому”.

Закон “Про енергетичну ефективність будівель”

Що нового:

Всі будівлі, в тому числі житлові будинки, повинні за свій рахунок провести енергоаудит

Окремим будівлям доведеться оформити сертифікат енергоефективності

Тих, хто не оформить сертифікат енергетичної ефективності, будуть штрафувати

З’являться мінімальні вимоги з енергоефективності будівель

Всі об’єкти будівництва і вже зведені будівлі повинні пройти аудит енергетичної ефективності за свій рахунок. Якщо енергоаудит проводитимуть в житловій багатоповерхівці, платити доведеться всім власникам квартир. Як відзначають експерти, в середньому аудит типової багатоповерхівки може обійтися в 5-12 тисяч гривень. Сума залежить від площі будинку та обладнання, яке використовує енергоаудитор. Наприклад, сім’ї, яка живе в будинку на сто квартир, за аудит доведеться заплатити від 50 до 120 гривень.

Орієнтовна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:

до 100 квартир – 9.5 тис. гривень
до 300 квартир – 12 тис. гривень
до 350 квартир – 13 тис. гривень

“Цей закон зобов’язальний. Ми всі повинні розуміти, що цей закон встановлює вимоги до кожного будинку проводити енергетичний аудит і мати сертифікат енергетичної ефективності при певних обставинах. Більше того, закон зобов’язує власників житла проводити технічний огляд систем кондиціонування і водопостачання, це стосується систем, які мають потужність 20 гігават. Це фактично будинок 200 квадратних метрів”, – зазначає співавтор законопроекту Олена Бабак.

Енергоаудит, згідно із законопроектом, повинні будуть провести у всіх будівлях, а отримати сертифікат енергоефективності доведеться новобудовам, будівлям, які здаються в оренду як мінімум на рік, і місцям загального користування з площею від 250 квадратних метрів. Сертифікат вважається дійсним 10 років за умови, якщо за цей час будівля не буде утеплятися.

“Важливо розуміти, що проект закону “Про енергетичну ефективність будівель” передбачає не тільки енергоаудит за кошти власника будівлі, а й обов’язкову сертифікацію – і теж за гроші власника. Експерти розходяться в думках про вартість послуги з енергоаудиту так само як і про ціну сертифікації. Ще більше суперечок про те, що дасть і одне, і інше жителям”, – відзначає директор ДТЕК ЕСКО Роман Федорченко.

Тим, хто сертифікат не отримає, доведеться заплатити штраф від 3400 до 5100 гривень. “Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію з 1 січня 2017 року”, – йдеться в законопроекті.

“Ми повинні розуміти, що впровадження європейських директив коштуватимуть кожному з нас. Це будуть невеликі гроші. Для чого ми це робимо? Коли ми йдемо до лікаря, ми хочемо, щоб нам перед лікуванням поставили діагноз. Також і наші будинки, щоб ми сьогодні не інвестували гроші в утеплювачі 5 см завтовшки і знищували наші будинки, ми повинні отримати діагноз енергетичного стану наших будинків від професіонала. Це коштуватиме грошей. В Європі людина, коли бере в оренду квартиру, вона дивиться, який клас енергоефективності у цього житла. Тому що людина розуміє, що орендна плата може бути невеликою, але прийдуть рахунки за опалення, за воду тощо. і ми хочемо це зробити в Україні”, – пояснює Олена Бабак.

Закони “Про ЖКП” і “Про комерційний облік компослуг”

Що нового:

До 1 січня 2018-го у всіх житлових будинках встановлять лічильники на світло, газ, тепло, електроенергію і воду

За борги за комуналку доведеться платити пеню

Будівлям, не обладнаним лічильниками, заборонять підключатися до мереж

На даний момент, наприклад, лічильники на воду встановлені тільки у 77% абонентів.

“Низький показник оснащення засобами обліку унеможливлює ефективну реалізацію заходів по економії водних ресурсів”, – зазначають автори законопроекту. Станом на початок року теплові лічильники встановили тільки в 53% будинків. Існуючі норми споживання, за якими доводиться платити українцям без лічильників, часто завищені. Як каже експерт в сфері енергоефективності Анна Шумейко, встановивши всі лічильники (в тому числі і тепловий лічильник на будинок), можна на 30% менше платити за комуналку.

Як показує аналіз Держенергоефективності, якщо встановити на будинок прилад обліку тепла, через один-три роки споживання скорочується на 15-20%, в результаті мешканці платять за комуналку менше.

“Лічильники також не дозволять переводити наднормативні втрати в мережах на споживачів”, – зазначають автори документа.

Прилади обліку відповідно до закону повинні бути встановлені:

У всіх нежитлових будівлях – до 1 жовтня 2017;

У всіх житлових будинках – до 1 жовтня 2018 года.

У новій редакції закону “Про житлово-комунальні послуги” вводиться поняття “управитель” ОСББ, крім того, в документі є, як зазначає Олена Бабак, спірний момент – українців з боргами за комуналку планують зобов’язати платити пеню.

“У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу”, – говориться в законопроекті. Так, за рік борг може збільшитися на 36,5%. Максимальна пеня не може становити більше 100% від суми боргу. Пеня нараховується після 20 числа кожного місяця. Так, якщо прострочити платіжку на 10 днів, доведеться заплатити всього на 1% більше.

Локомотивом енергоефективності може стати бюджетний сектор

Одним із локомотивів енергоефективності в Україні може стати бюджетний сектор – будівлі державних і комунальних установ, об’єкти соціальної сфери (школи, садочки, лікарні), впевнений Роман Федорченко.

Деякі міста вже провели перші тендери по Енергосервіс: в 2015-2016 роках вже було 26 тендерів і підписано 14 акцептів.

“У цьому сегменті є великий потенціал. Разом з “Київенерго” в рамках спільної програми “Енергоефективний клієнт” ми проаналізували енергоспоживання більше 1 тис. будівель в Києві. Виявилося, що є цілий ряд бюджетних установ, які споживають енергоресурсів в 8-20 разів більше, ніж могли б за нормативом!”, – розповідає директор ДТЕК ЕСКО.

При цьому експерт відзначає: уряду варто утриматися від жорсткого нав’язуванням споживачам додаткових платних зобов’язань і “послуг”, які не всім потрібні.

“Розвиток законодавства в сфері енергоефективності звичайно є важливим і допоможе становленню ринку. Але важливо зберегти баланс між м’яким стимулюванням у вигляді створення правил гри на ринку і єдиної термінології, і утриматися від жорстким нав’язуванням споживачам додаткових платних зобов’язань і “послуг”, які не всім потрібні. Такий баланс може виникнути, якщо буде діалог зі споживачами і постачальниками послуг, які вже розуміють потреби і настрої клієнтів”, – впевнений Роман Федорченко.

Певна була, що тему тоді закрили, – аж то, бач, тільки початок був. І з того «шаловлівиє ручкі» наших лайнотворців вилупили тепер закон, за яким українська мова де-факто перестане бути ОБОВ’ЯЗКОВОЮ В ОСВІТІ.

Ай да маладци, ай да сукіни дєті!

Щоб не заважала, значить, напливу з-за порєбріка «братьєв».

(Так у 1970-ті, коли вся освіта уніфіковано переводилася на російську, були один час пустили «відмазку для діаспори» – мовляв, в українських вишах не викладають по-українськи, бо в нас «вчиться багато іноземців» (с).

Плавалі, знаєм, 140 літ те саме (якраз 140-ліття Емського указу вирішили відзначити?). «Не так, то інак /не прямо, то боком, раком» – а все норовлять знов нам леґалізувати валуєвщину – цим разом уже не під пролетарсько-інтернаціоналістською (як за СРСР), і не під табачно-духовноскрєпною (як перед війною) – а під квазіліберальною, буцімто «проєвропейською» машкарою. (Міністри міняються, московські куратори – ні).

Спасибі громаді, що вчасно вхопила за «шаловлівиє ручкі». Цю бомбу, яку вони нам заклали під майбутнє, треба якнайшвидше нейтралізувати.

В документі, опублікованому на сайті Ради, вказується, що в наступному році “середньомісячна заробітна плата складе 5988 гривень та в реальному вимірі збільшиться на 5,4%”.

Споживча інфляція очікується на рівні 14,1%.

Також автори проекту очікують зростання українського експорту на 8% (до 47,2 млрд дол.), а імпорту – на 9,7% (до 49,9 млрд дол.).

“Прогноз доходів зведеного бюджету на 2017 рік визначений з урахуванням поточного виконання бюджету, змін до податкового та бюджетного законодавства, і становить 876,9 млрд грн”, – йдеться у пояснювальній записці до проекту.

За прогнозом авторів, доходи зведеного бюджету на 2017 рік у порівнянні з попереднім роком зростуть на 17,1% – до майже 128 млрд грн.
Прожитковий мінімум з 1 січня 2017 року має становити 1247 грн, а з 1 грудня 2017 року – 1373 грн, що на 126 грн більше від прожиткового мінімуму, який встановлять наприкінці нинішнього року.

Видатки на міністерство оборони планують збільшити на 8,4 млрд грн, а на міністерство внутрішніх справ – на 4,1 млрд грн.
Наразі проект бюджету-2017 передали на розгляд профільному комітету Верховної Ради. Його офіційне представлення в парламенті має відбутися у середу, 21 вересня.