Верховна Рада повернула важливі видатки, які матимуть позитив для агросектору та виробничих підприємств (техніка, обладнання тощо). Крім того, найближчим часом парламент розгляне низку законопроєктів, спрямованих на підтримку українських аграріїв.

Про це розповів на брифінгу у ВР народний депутат з групи “Партія “За Майбутнє” Сергій Лабазюк.

“На щастя, ми маємо певні позитивні індикатори, які стимулюватимуть посилення гривні незалежно від міжнародної допомоги – це видатки на розвиток економіки. На відміну від минулорічного, нам повернули певні важливі видатки, які матимуть позитив для агросектору та виробничих підприємств (техніка, обладнання тощо). Це важливий крок, оскільки війна в нас триває вже більше півтора роки і ми розуміємо, що треба адаптувати державну і бізнес системи до цього. Виживати і навіть пробувати розвиватися навіть під обстрілами. Крім того, це додаткові податки в бюджет і скорочення запозичень у майбутньому.

Зокрема це повернення підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції майже на 800 млн грн. Це важливий ресурс для дрібних фермерів який піде на виплати: за кожен 1 га оброблюваних угідь (близько 3 тис грн); за голову ВРХ (близько 5 тис грн). Також виділення 205 млн грн на фінансову підтримку сільгоспвиробників – фактично це кошти для маленьких господарств та кооперативів на компенсацію дорадчих послуг, закупівлю насіння тощо.

Крім того, 1 млрд грн буде виділено на часткову компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – це дозволить підтримати 2 сектори – і аграрний, і машинобудування. Це важливий крок, оскільки війна в нас тримає вже більше півтора роки і ми розуміємо, що треба адаптувати державну і бізнес системи до цього. Виживати і навіть пробувати розвиватися навіть під обстрілами. Крім того, це додаткові податки в бюджет і скорочення запозичень у майбутньому”, – зазначив Сергій Лабазюк.

Крім того, за словами народного депутата, в порядку денному ВР є ще два важливі проекти для аграріїв та переробників.

“Це проект №9015 – про страхування інвестицій в об’єкти з переробки та експорту української продукції. Нагадаю, за 2022 рік Україна експортувала агропродукцію на $23,4 млрд, що склало 53% від всього експорту. Але, ми безповоротно втратила ряд об’єктів з переробки, в тому числі металургії, яка раніше посідала перше місце в експорті. В українського бізнесу наразі немає коштів, щоб відновити втрачені заводи та покращити наявні. Нам треба кредити та іноземні кошти. Але банки та інвестори бояться фінансувати без гарантій.

Тому №9015 – спрямований на страхування та перестрахування від воєнних та/або політичних ризиків кредитів, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту. Сподіваємося на швидкі економічні результати від цього проекту. Ще один важливий проект №9627 – він покликаний спростити зміну цільового призначення земельних ділянок під виробничі об’єкти”, – розповів Сергій Лабазюк.

Прийняття законопроекту про реінтеграцію Донбасу за основу супроводжувалося заворушеннями і підпалом димової шашки у сесійній залі парламенту. Протистояння народних депутатів можна пояснити важливістю цього законопроекту для майбутнього держави: як Україна розуміє для себе російську агресію і бачить повернення загарбаних територій.

Необхідність

Раніше ми писали, що робоча група в Адміністрації Президента узгоджує цей законопроект. У ЗМІ навіть потрапив попередній варіант тез, що мали б увійти в закон. Наближення літніх парламентських канікул загальмували утвердження остаточної версії закону.

Секретар РНБО Олександр Турчинов влітку заявив, що прийшов час завершувати АТО, надати Збройним силам законні права перебувати на лінії розмежування і розробити технологію повернення тимчасово окупованих територій.

Усі депутатські фракції із цим погодились. Дійсно, це треба було робити навіть раніше. Однак, краще пізно, ніж ніколи.

Коли документ був поданий до Верховної Ради у жовтні, команда президента без обговорення вирішила внести у законопроект мінські угоди як єдиний шлях для мирного врегулювання і тезу, що президент може застосовувати Збройні сили у мирний час.

Подані закони

Вже восени стало відомо, що у президента вирішили подати два закони по Донбасу. Обидва законопроекти розробляли таємно в Адміністрації Президента. Норму про мінські угоди запропонували європейські колеги.

Перший законопроект 7163 називає частину Луганської і Донецької областей окупованими, а Російську Федерацію – окупантом, створює нову силову одиницю – Об’єднаний оперативний штабу ЗСУ. Йому підпорядковуються всі силові структури включно з Нацгвардією та поліцією, керуватиме ним особисто президент.

Другий законопроект 7164, який вже ухвалили, продовжує дію законопроекту 2014 року про “особливий статус Донбасу”, яким пропонується декриміналізувати участь у незаконних військових формуваннях, створити народну міліцію і провести вибори. Весь цей план буде реалізований, якщо російські війська та інші військові формування залишать територію України.

Критика

Влада аргументує прийняття законів у такому вигляді, бо це нібито потрібно для наближення до введення миротворчої місії на Донбас, а згадування Мінських угод треба для продовження санкцій проти Росії. Однак такі аргументи здаються смішними військовому експерту Дмитру Снєгирьову, бо санкції введені за анексію Криму до моменту його повернення Україні.

На його думку, положення законопроекту 7163 навіть із внесеними змінами та прибиранням Мінських угод, за наполяганням “Народного фронту”, не відповідають Конституції України.

Зокрема, Президент України по факту отримує одноосібне керівництво Об’єднаним штабом і може використовувати Збройні сили у мирний час. Втім, у документі не згадується, що саме президент керуватиме цим штабом. Це означає, що він не має персональної відповідальності.

Документ також не говорить, коли почалася окупація. За словами Снєгирьова, це означає, що дата остаточного прийняття закону стане датою окупації.

Початок окупації слід визначити з лютого 2014-го року, коли відбулася анексія Криму. Саме тоді почалося руйнування інфраструктури Донбасу, а Україна не висунула претензії Росії.

Відповідно, якщо Волкеру та Суркову вдасться домовитися щодо завершення конфлікту на Донбасі, Росія вийде сухою з води. Бо в України немає претензій до агресора, крім завершення агресії.

Якщо Україна визнає на законодавчому рівні факт окупації Криму, то Росія як окупант не зможе брати участь у формуванні миротворчої місії ООН на Донбасі.

Крім того, опозиційні нардепи побоюються, що президент може використати цей закон для посилення своєї влади, а застосування Збройних сил у мирний час може фактично розповсюджуватися на всю країну, не лише на Донбас.

Замість розроблення чіткої стратегії повернення окупованих територій, Адміністрація Президента запропонувала створити Об’єднаний штаб всіх силових органів під керівництвом президента.

Поки що у союзній фракції президента – у “Народному фронті” – по-різному оцінюють ініціативу президента. Один із лідерів партії Олександр Турчинов – підтримує, Арсен Аваков – протестує.

Які положення увійдуть у кінцеву редакцію закону, стане відомо наступного тижня, коли депутати повернуться у сесійну залу.

Законопроект під назвою “Reforming American Immigration for Strong Employment” (Реформа імміграції до США заради посилення працевлаштування – прим. ГА) має бути представлено до Сенату у вівторок.

I enjoyed meeting with members of the AR School Boards Association this morning. Thanks for coming by! pic.twitter.com/ArCSXQGRr2

— Tom Cotton (@SenTomCotton) 31 січня 2017 р.

Пропонований сенатором законопроект передбачає зменшення кількості дозволів на постійне проживання та роботу у США з майже мільйона на рік до близько 500 000, а його метою є сприяти американським громадянам працевлаштування та/або умови праці, яких ускладнились через значний рівень робочої міграції до США. Про це законодавець розповів в інтерв’ю консервативному американському виданню Breitbart.

“Протягом кількох десятиріч ми стали свідками падіння заробітної платні у секторі малокваліфкованої робочої сили на 20% – це для осіб без шкільної освіти, і на 2% для тих, хто має диплом про шкільну освіту”, – розповів законодавець виданню Breitbart News. “Ті, хто має вищу освіту не мають цих проблем. Водночас ми спостерігаємо рекордну імміграцію – значна її складова – це некваліфіковані робітники. Звісно подібний рівень імміграції впливає на кількість вакансій для робочого класу та заробітну платню у царині малокваліфікованої праці. Тому я думаю, що ми маємо переорієнтувати нашу систему імміграції так, щоб вона захищала американських громадян”.

Коттон “знаходиться на передньому краю Трампізму у Республіканській партії США
Кріс Чілліцца, журналіст The Washington Post
Журналіст видання The Washington Post Кріс Чілліцца заявив, що Коттон “знаходиться на передньому краю Трампізму у Республіканській партії США”. Як відомо, раніше президент США підписав указ (пізніше призупинений рішенням суду) про тимачасове обмеження в’їзду до США громадян 7 країн із значним рівнем терористичної загрози.

Трамп також виступає за негайну депортацію нелегальних іммігрантів до США, які, перебуваючи у США, скоїли злочини.

“Дебати про імміграцію, головним чином, стосуються нелегальної імміграції, безпеки та діяльності прикордонників, але ми маємо систему легальної імміграції, яка не працює в інтересах американських робітників. Робітничий клас, люди, які працюють руками, займаються фізичною працею вже десятки років не бачили підвищення заробітної платні”.

Дебати про імміграцію, головним чином, стосуються нелегальної імміграції, безпеки та діяльності прикордонників, але ми маємо систему легальної імміграції, яка не працює в інтересах американських робітників
“Водночас ми спостерігаємо рекордні рівні імміграції в останні десятиріччя. Щороку видається мільйон “зелених карток”. Це означає, що щороку до країни додається кількість людей, співставна із населенням штату Монтана… Майже жодна із цих “зелених карток” не видається з огляду на кваліфікацію, чи реальну економічну потребу США. В результаті прибульці конкурують за робітничі вакансії і через це платня у секторі не зростає”, – також розповів Коттон каналу Fox.

Законопроект Коттона також передбачає повне скасування диверсифікаційної лотереї, учасники якої можуть виграти “зелену картку”.

“Диверсифікаційна лотерея не виконує жодної чітко гуманітарної, або економічної функції. Ця політика більше не приносить користі”, – заявив Коттон виданню Breitbart.

Законом (законопроект №5130) внесено зміни до законодавчих актів стосовно оплати праці, пенсійного забезпечення громадян, сплати ЄСВ, діяльності фондів соціального страхування,  освіти і порядку забезпечення та виплати стипендій, верифікації та моніторингу соціальних виплат, монетизації пільг тощо.

Коротко про основні зміни, запропоновані законопроектом:

В частині оплати праці:

1) Новий порядок формування тарифної сітки оплати праці.

Замість єдиної тарифної системи оплати праці в Україні з’являться різні: тарифна та інші системи, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

У бюджетній сфері мінімальна тарифна ставка (посадовий оклад) встановлюватиметься КМУ. У небюджетній сфері підприємства визначатимуть тарифні ставки самостійно у колективних договорах.

При цьому мінімальна тарифна ставка не може бути нижчою за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2017 р. розмір мінімальної заробітної плати вже не буде змінюватися проягом року залежно від перегляду прожиткового мінімуму. Але, як і раніше, він буде встановлюватися  ВРУ не рідше одного разу на рік у Законі про Держбюджет.

2) Заробітну плату або посадові оклади вже не будуть розраховувати на основі мінімальної заробітної плати.

Пропонується  визначати їх у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

3) Встановлено такі гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, власник або уповноважений ним орган проводить доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою зарплати.

Коли розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до її рівня.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником в повному обсязі місячної/годинної норми праці мінімальна заробітна плата виплачується  пропорційно виконаній нормі праці.

Мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

4) І головне: з 01.01.2017 р. розмір мінімальної заробітної плати не буде змінюватися залежно від перегляду прожиткового мінімуму працездатних осіб протягом року! Але, як і раніше, розмір мінімальної заробітної плати буде встановлюватися  ВРУ за поданням Кабміну не рідше одного разу на рік у Законі про Державний бюджет України

В частині соціального страхування:

1) Завершення реорганізації ФСС НВВ і ФСС з ТВП та запровадження діяльності Фонду соціального страхування України як нової соціальної інституції.

2) Відновлення щорічного перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві.

3) Здійснення перерахунку страхових виплат потерпілим на виробництві, розміри яких у перерахунку на 100 % втрати працездатності менше мінімальної заробітної плати.

Мінімальний страховий внесок з 1 січня становитиме 704,00 грн. Роботодавцям доведеться не тільки переглянути оклади працівників, а й здійснювати доплату ЄСВ до цієї суми. Мінімальна щомісячна сума ЄСВ «за себе» для підприємців також становитиме 704 грн (окрім «єдинників» 1 групи).

Зміни щодо ЄСВ

Розмір мінімального страхового внеску, як і раніше, залежатиме від розміру мінімальної зарплати. І якщо вона буде на рівні 3200 грн, то мінімальний страховий внесок з 01.01.2017 р. становитиме 3200 х 22% = 704,00 грн!
А це означає дві дуже важливі речі, які почнуть працювати з 01.01.2017 р.:

• роботодавцям доведеться не тільки переглянути оклади працівників, а й здійснювати доплату з ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску при нарахуванні зарплати та інших виплат працівникам, у новому збільшеному розмірі;
• зросте і навантаження на підприємців, адже з наступного року мінімальна щомісячна сума ЄСВ «за себе» для них зросте вдвічі (у грудні 2016 р. вона становитиме 352 грн).

Підприємців (крім єдинників 1-ї групи) зобов’яжуть сплачувати ЄСВ не нижче мінімального страхового внеску. Тобто ФЛП на загальній системі слід чекати додаткових витрат у 704 грн за місяці, коли вони не отримають доходи.

Узагальнюються законопроектом і правила сплати ЄСВ підприємцями «за себе»:

• всі пенсіонери-підприємці, незалежно від обраної ними  системи оподаткування, звільняються від сплати ЄСВ за себе;
• решта підприємців зобов’яжуть сплачувати ЄСВ не нижче мінімального страхового внеску у розрахунку на місяць. Тобто підприємцям на загальній системі слід чекати додаткових витрат у вигляді сплати ЄСВ за себе за місяці, коли вони не отримають доходи. Для підприємців-“єдинників” нічого не зміниться – вони й надалі сплачуватимуть “за себе” ЄСВ в самостійно визначеному розмірі, але в розрахунку на місяць не нижче мінімального страхового внеску.

Але, у зв’язку зі встановленням нового розміру мінзарплати, “єдинники” І групи отримають пільгу. Вони зможуть сплачувати ЄСВ «за себе» на рівні 0,5 мінімального страхового внеску (тобто до чергового зростання мінімальної зарплати в 2017 році вони сплачуватимуть ЄСВ «за себе» на рівні грудня 2016 року). При цьому до страхового стажу для нарахування пенсій такі місяці будуть враховуватися пропорційно сплаченому ЄСВ.

У частині легалізації відносин у сфері зайнятості та оплати праці

1) Запровадження на ринку праці нового механізму контролю, пов’язаного наданням повноважень зі здійснення контролю у сфері зайнятості та оплати праці виконавчим органам рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад.

2) Встановлення зобов’язання для фізичних осіб-підприємців сплачувати ЄСВ.

3) Посилення відповідальності юридичних і фізичних осіб-підприємців за недопуск державного інспектора праці до проведення перевірки:

– штраф у розмірі до трьох мінімальних заробітних плат у всіх випадках не допущення інспекторів до перевірки, крім випадку, коли темою перевірки є неоформлення трудових договорів з працівниками та виплата зарплат в „конверті”;

– у розмірі 100 мінімальних заробітних плат при не допущенні державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ (виплата зарплати в „конверті”).

За недопуск державного інспектора праці до перевірки буде застосовуватись штраф у розмірі до трьох мінімальних заробітних плат – крім випадку, коли темою перевірки є неоформлення трудових договорів з працівниками та виплата заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ. А от коли інпектор прийшов виявляти факти виплати зарплат “в конверті”, його недопуск оцінено у 100 мінімальних заробітних плат.

У частині пенсійного забезпечення на 2017 рік

1) Продовження особливого порядку виплати пенсій для працюючих пенсіонерів.

2) Визначення максимального розміру пенсії в абсолютній сумі на рівні 10 740 гривень.

Щодо виплати стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів

Пропонується уповноважити Кабмін визначати порядок виплати соціальних стипендій для окремих категорій осіб, яким законами України надано це право.

Щодо надання адмінпослуг, сплати судового збору та держмита

Прив’язати розмір платежів до прожиткового мінімуму для працездатних осіб (замість мінімальної заробітної плати, як є сьогодні).