Міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту Президентом України проєкту закону «Про Військового омбудсмана».

Законопроєктом передбачено, що Офіс Військового омбудсмана стане допоміжним органом при Президентові України, а сам Військовий омбудсман — це цивільна особа, яка матиме довіру захисників та їхніх родин і буде відповідальною за захист прав:

• військовослужбовців усіх Сил оборони України;
• поліцейських, задіяних у бойових діях;
• іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;
• інших категорій осіб, визначених законом.

У Міністерстві оборони переконані, що створення нової для України інституції військового омбудсмана є необхідним елементом в архітектурі справедливості для військовослужбовців.

Водночас Міністерство оборони України підтримує позицію Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.

Запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів.

Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права.

Починаючи від 80-х років минулого століття, українці щороку двічі переводили стрілки годинників – на літній і зимовий час. Торік у серпні Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201, який передбачає скасування переведення годинників на літній і зимовий час.

Згідно з цим документом, Україна мала б перейти на постійний зимовий час.

Однак наразі цей законопроєкт чекає на підпис президента Володимира Зеленського.

Якщо до кінця березня 2025 року закон не буде підписано, українці за звичайною практикою переведуть годинники на літній час – на одну годину вперед.

Нагадаємо, що літній час зараз застосовується лише в близько 60 країнах, тоді як 140 країн або взагалі не впроваджували сезонний час, або вже відмовилися від цієї практики.

Переведення годинників на літній час 2025 року: дата
Згідно з чинними правилами, ми переходимо на літній час останньої неділі першого весняного місяця. Цього року – 30 березня о 3:00. У цей момент годинники потрібно перевести на одну годину вперед – на 04:00.

Чому переводять стрілки годинників
Вважається, що переведення годинників на літній і зимовий час допомагає ефективніше використовувати світловий день протягом року, оптимізувати робочі години відповідно до цього періоду, зменшити витрати на опалення та заощадити електроенергію, яка потрібна для освітлення приміщень.

Детальніше про те, що у Верховній Раді вирішили змусити українців змінити посвідчення водія на нові, інформує портал Стіна.

Одним із ключових пунктів законопроєкту є можливість перескладання іспитів для водіїв, які протягом строку дії посвідчення допустили значну кількість порушень правил дорожнього руху.

У разі передбачається, що порушники будуть зобов’язані пройти як теоретичну, і практичну перевірку. Ця зміна викликає занепокоєння у водіїв, оскільки вона може додати додаткових клопотів та витрат.

Особливо актуальною є ця ініціатива для власників безстрокових прав, виданих до 2011 року. До зазначеного часу посвідчення водія в Україні видавалися без обмеження терміну дії.

Проте з 2011 року запроваджено правило, згідно з яким права діють упродовж 30 років. Новий законопроєкт передбачає, що навіть ті документи, термін яких ще не минув, можуть вимагати заміни.

Головна мета запропонованих змін полягає у приведенні українського законодавства у відповідність до європейських стандартів.

Обмеження терміну дії посвідчень водія вже давно діє в країнах Європейського Союзу. Введення таких норм в Україні є частиною євроінтеграційних процесів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, водіям слід уважно стежити за змінами у законодавстві. Навіть якщо у вас є безстрокові права, існує ймовірність, що їх доведеться замінити після ухвалення нового закону. Законопроєкт вже перебуває на розгляді, і його ухвалення може відбутися найближчим часом.

З українців вирішили здерти новий податок
Законопроєкт про оподаткування посилок з придбаними через маркетплейси товарами вже зареєстрували у ВР. Про це йдеться в матеріалах, оприлюднених в соціальній мережі.

“Нагадаю, що всі посилки привезені із-за кордону оподатковуватимуть ПДВ, а ввізне мито стягуватимуть лише за вартістю понад 150 євро. Без ПДВ залишаться лише посилки до 45 євро, якщо їх надсилають фізособи без оплати та комерційної мети.” – так пишуть в соціальній мережі.

Детально про це все можна ознайомитися з матеріалів законопроєкту, який вже зареєстрували в Верховній Раді.

В Україні можуть запровадити великі штрафи для власників автомобілів, які продаються зі спотвореним пробігом.

Законопроєкт №10216, нещодавно внесений до Верховної Ради, вже включений до порядку денного сесії та активно обговорюється як у парламенті, так і серед автомобілістів.

Докладніше про те, для водіїв запровадять непосильне покарання, повідомляє сайт ТвояМашина.

Згідно з текстом законопроєкту, власникам транспортних засобів, що продаються зі скрученим пробігом, загрожує штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Однак якщо порушення повториться, сума стягнення подвоїться, досягнувши 34 000 гривень.

Ініціатори закону наголошують, що маніпуляції з одометрами давно стали масштабною проблемою. Продавці недобросовісно знижують реальні показники пробігу автомобіля, щоб штучно завищити його вартість. Така практика вводить покупців в оману, фактично є різновидом шахрайства.

Важливо відзначити, що скручування пробігу — поширена проблема, яка завдає шкоди не лише індивідуальним покупцям, а й економіці загалом.

Неправдива інформація про стан автомобіля може призвести до несподіваних поломок, додаткових витрат на ремонт та навіть аварійних ситуацій на дорогах.

Автори законопроєкту зазначають, що такі дії підривають довіру на автомобільному ринку. Введення суворих штрафів стане не лише покаранням для порушників, а й важливим кроком до формування прозорого та цивілізованого ринку автомобілів в Україні.

При цьому представники профільних комітетів Верховної Ради заявляють, що ініціатива запровадження відповідальності за скручування пробігу тісно пов’язана з євроінтеграційними процесами.

У країнах Європейського Союзу подібна практика вже давно заборонена та суворо карається.

Ухвалення законопроєкту дозволить Україні наблизитися до європейських стандартів і зміцнити свої позиції як держави, яка дотримується принципів прозорості та чесності у ринкових відносинах.

У країнах ЄС боротьба зі скручуванням пробігу триває вже кілька десятиліть. Порушники несуть серйозну відповідальність, включаючи великі штрафи та навіть кримінальне переслідування.

У деяких державах застосовується практика обов’язкової фіксації пробігу кожному етапі володіння автомобілем, починаючи з його випуску і закінчуючи продажем.

Україна прагне запозичити цей досвід, аби створити прозорий та конкурентоспроможний ринок автомобілів.

Що зміниться для автомобілістів?
Ухвалення законопроєкту №10216 створить нові правила гри для продавців автомобілів:

Прозорість угод. Покупці зможуть бути впевнені в достовірності наданої інформації.
Підвищення довіри. Поліпшення репутації українського авто ринку.
відповідальність продавців. Зниження кількості махінацій рахунок посилення покарань.
Для автомобілістів це стане додатковою гарантією безпеки при покупці автомобіля.

Для водіїв в Україні готують важливі нововведення: у Верховній Раді запропонували законопроєкт, який передбачає зміни у системі отримання та оновлення водійських посвідчень.

Основна мета проєкту – адаптація українських правил до європейських стандартів.

Що зміниться?
Згідно із запропонованими змінами:

вводяться нові категорії посвідчень, що враховують різні типи транспортних засобів. Зокрема, це:
АМ — для мопедів зі швидкістю до 45 км/год;
А1, А2, А — для мотоциклів різної потужності та розмірів;
В1 — для квадроциклів.
Нові строки оновлення посвідчень
Водії категорії В, які керують легковими автомобілями, зобов’язані будуть оновлювати документи раз на 10 років, тоді як зараз це потрібно робити лише раз на 30 років.

Коли почнуть діяти нові правила?
Якщо законопроєкт буде підтриманий депутатами, усі чинні водійські посвідчення доведеться замінити до 2033 року. Таким чином, українським водіям дають майже 10 років для адаптації до нових вимог.

Цей законопроєкт є частиною процесу інтеграції українського законодавства до європейського. Введення чітких категорій транспорту та скорочення термінів дії посвідчень має на меті підвищити безпеку на дорогах та відповідати сучасним стандартам.

Зокрема, йдеться про:

проєкт Закону, що скасовує відповідальність працівників державних або комунальних підприємств за статтею 201-2 Кримінального кодексу України, які продавали або використовували гуманітарну допомогу, благодійні пожертви у випадку, коли такі підприємства виконували «життєво важливі функції» (№ 12250);
законопроєкт, що удосконалює функціонування загальнодержавної системи боротьби з тероризмом, вдосконалює заходи та запроваджує нові механізми, спрямовані на запобігання тероризму. Зокрема, підвищуються адмінштрафи з 200 і до 400 неподаткових мінімумів громадян (№ 11030-1);
проєкт Закону, що посилює кримінальну відповідальність за збут дітям творів із контентом для дорослих. Також проєкт декриміналізує виготовлення та збут творів та зображень контенту для дорослих (№ 12191).

Він додав, що вищі за рівнем мобілізаційні органи завчасно доручили військовим частинам підготуватися до прибуття новобранців, аби ті, не гаючи часу, приступили до бойової підготовки.

“Коментувати дане рішення я не в праві та не можу. Можу лише сказати, що в такий важкий час військовому керівництву видніше, як чинити, а наше основне завдання – підтримувати бійців незважаючи ні на що.

Саме від нашої допомоги залежать життя сотень молодих пацанів, доросле життя в яких почалося нещодавно і несподівано”, – повідомив військовий.

Водночас народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що ніякого законопроєкту щодо зниження мобілізаційного віку в Раді немає:

Йдеться про чоловіків, яких раніше визнали непридатними для служби в мирний час, але обмежено придатними у воєнний.

Відповідний проєкт закону №12147 у парламенті зареєстрували 23 жовтня.

Автори документа пропонують звільнити з військової служби в запас осіб, які не досягли віку 25 років, а також були: визнані за станом здоров’я непридатними для служби в мирний час; визнані за станом здоров’я обмежено придатними для служби у воєнний час.

При цьому ініціатива передбачає, що не звільнятимуть тих чоловіків, які висловлять бажання продовжити служити у війську.

“Прийняття проекту Закону забезпечить рівність всіх військовозобов’язаних, які не досягли 25-річного віку на добровільне перебування на військовій службі під час мобілізації”, – йдеться в пояснювальній записці.

Станом на 24 жовтня проєкт закону направили на розгляд профільного комітету.

Військову поліцію наділили повноваженнями штрафувати українців, якщо громадянами не виконуватимуться вимоги щодо її запиту. Суми передбачуваних штрафів – від 4 до 17 тисяч гривень, або арешт на 10-15 діб. Саме про це йдеться у законопроекті, який схвалили народні депутати 19 червня, пише телеграм-канал Труха Україна.

У Верховній Раді України ухвалили у першому читанні проект закону щодо роботи Військової поліції. Тепер на українців чекає адміністративна відповідальність за невиконання вимог подання або інших законних вимог посадових осіб військової поліції. Максимальний розмір штрафу – 17 000 грн.

Так, законопроектом передбачено, що Військова поліція та її уповноважені посадові особи для забезпечення виконання покладених на них завдань мають право надсилати запити щодо надання інформації, необхідної для виконання її повноважень.

Це означає, що представники Військової поліції наділяються повноваженнями здійснювати службові перевірки чи службові розслідування та подавати запити щодо надання інформації до органів військового управління, військових частин, установ та підприємств Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, а також їх посадових осіб.

На надання інформації або вимог Військової поліції у представників зазначених установ та підприємств дається 10 днів, а за спеціальним запитом – не більше 30 днів, після яких у разі ненадання інформації на запит Військової поліції, надання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі буде відповідальність.

Те саме стосується і вимог Військової поліції щодо усунення порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань службової діяльності.

«Метою законопроекту є створення законодавчих підстав та правових засад діяльності Військової поліції як військового формування з правоохоронними функціями, що входить до складу сектору безпеки і оборони, та який основним своїм завданням має забезпечення правопорядку і військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту», – йдеться у пояснювальній записці, пише Главком.

Одночасно із проєктом закону про Військову поліцію на розгляд вноситься і проект закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України та щодо запровадження діяльності Військової поліції».

Автори документу пропонують утворити Військову поліцію як військове формування з правоохоронними функціями, що входитиме до складу сектору безпеки і оборони. Її призначенням буде забезпечення правопорядку і військової дисципліни у Міноборони України, ЗСУ та Державній спеціальній службі транспорту.

У пояснювальній записці зазначається, що діюча Військова служба правопорядку у ЗСУ не має повноважень щодо здійснення оперативно-розшукових заходів і притягнення осіб до відповідальності. «Водночас відсутність належного розшуку дезертирів та інших осіб, які самовільно залишили місця несення служби, незабезпечення невідворотності їх покарання, може негативно позначається на стані боєготовності та правопорядку у ЗСУ та інших військових формуваннях», – йдеться у законопроєкті.

Передбачається, що Військова поліція здійснюватиме: попередження, виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень у Міністерстві оборони України, ЗСУ та Державній спеціальній службі транспорту;

провадження у справах про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Військової поліції; оперативно-розшукову діяльність у випадках та на підставах, визначених законом;

забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів, у місцях дислокації військових частин, закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установ та організацій, на військових об’єктах, у військових містечках, а також на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах; превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень у Міністерстві оборони України, ЗСУ та Державній спеціальній службі транспорту;

захист життя, здоров’я, прав і законних інтересів військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів; захист державного майна від протиправних посягань; забезпечення виконання адміністративних стягнень та покарань за вчинення кримінального правопорушення щодо військовослужбовців ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань та правоохоронних органів;

контроль за виконанням законодавства щодо безпеки дорожнього руху водіями під час використання транспортних засобів Міністерства оборони України, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту та інших військових формувань; забезпечення виконання інших, визначених законом, завдань з питань національної безпеки у воєнній сфері, у сфері оборони в мирний час та особливий період.

До загальної структури Військової поліції входитимуть: центральний орган управління Військової поліції; територіальні органи управління Військової поліції (міжрегіональні, регіональні, місцеві); центри спеціального призначення; навчальні центри Військової поліції; дисциплінарні батальйони.

Законопроєкт передбачає комплектування Військової поліції за рахунок ЗСУ (не більш ніж 1,5% чисельності Збройних Сил).

Парламент планує накладати штрафи від 850 до 5 100 гривень на батьків за ухилення від навчання та виховання малолітніх чи неповнолітніх дітей. Про це йдеться у законопроєкт Верховної Ради №9390.

Парламент планує у другому читанні ухвалити законопроєкт, який встановлюватиме штрафи для батьків за ухилення від забезпечення навчання та виховання малолітніх та неповнолітніх дітей.

Згідно з документом, планується штрафувати батьків або осіб, які їх замінюють за ухилення від забезпечення навчання та виховання малолітніх чи неповнолітніх дітей. Такий штраф становитиме від 850 до 5 100 гривень.

Нагадаємо, банки постійно проводять фінмоніторинг транзакцій своїх клієнтів. Це робиться для запобігання шахрайству та відмиванню незаконно отриманих коштів. Усі перекази на суму від 400 тисяч гривень підпадають під обов’язкову перевірку.

Однак нерідко під фінмоніторинг потрапляють і значно менші платежі, якщо має місце нетиповий рух коштів на рахунку.

Якщо фізична особа займається торгівлею у нелегальному полі, тобто без реєстрації підприємницької діяльності, на неї може бути накладено штраф від 17 до 34 тисяч гривень. Можлива конфіскація продукції, знарядь виробництва та грошей, одержаних внаслідок незаконної торгівлі.

Нещодавно президент підписав законопроєкт, який передбачає зміни в формуванні єдиного реєстру військовозобов’язаних, призовників та резервістів. Цей законопроєкт викликав занепокоєння в багатьох українців.

Про це розповіли експерти на сайті «Informator.ua».

Що вказано у законі?
Президент України 2 квітня підписав законопроєкт №10062, зараз це вже чинний закон номер №3549, де зазначаються зміни до єдиного реєстру військовозобов’язаних, призовників та резервістів.

У ньому вказується, що дані усіх громадян України, там не уточнюються статі, тому йдеться і про чоловіків, і про жінок, віком від 17 до 60 років вноситимуться у реєстр.

– Але якщо ви прочитаєте другий пункт цієї статті, то там буде зазначено, що всі дані громадян України, які не є призовниками, військовозобов’язаними та резервістами – видаляються із цього реєстру, – наголошує адвокатка Марія Левченко.

Дані про громадянина чи громадянку із податкової, міграційної служби й інших служб, надається до цього реєстру, далі все зіставляється – чи є людина призовником, військовозобов’язаним чи резервістом. Якщо особа не має такого статусу, то ці дані видаляються.

Тому, за словами адвокатки, якщо жінка не є військовозобов’язаною, її дані з цього реєстру будуть видалятися.

З огляду на цю інформацію, можна зробити висновок, що в нас немає приводу для переживань.

Мобілізація в Україні з 19 років: заява Разумкова, коментар Фріз
Норма в законопроєкті не містить чіткої визначеності, тому її редагуватиме комітетська правка

Народний депутат України Дмитро Разумков заявив, що в новому законопроєкті про мобілізацію є норма щодо залучення до армії чоловіків з 19-ти років у разі, якщо вони пройшли базовий військовий вишкіл у 18. За його словами, ця норма може стати «великою проблемою».

«Це велика проблема, бо в законопроєкті прописано таким чином – якщо людина пройде базову військову підготовку у 18 років, то вона отримає військово-облікову спеціальність, стане на облік, і це призведе до того, що ТЦК зможе її мобілізувати у 19 років», – припустив Разумков.

Він додав, що у законопроєкт заклали «відверту брехню», яка підриває довіру до влади та наголосив, що хоче почути позицію Міноборони щодо цього, адже, за його словами, ухвалення цієї норми загрожує «знищенням генофонду держави».

Член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз у коментарі «Суспільному» визнала, що законопроєкт про мобілізацію, який Верховна рада ухвалила у першому читанні, містить «значну кількість суперечливих і неправових норм».

«Саме над їх усуненням комітет працює. Це стосується і надмірних повноважень ТЦК, й антиконституційних норм щодо вибірковості застосування до окремих категорій. Тому якщо казати, чи має законопроєкт вади, то так. Їх не мало, але сподіваюся, що комітет запропонує парламенту до другого читання зваженіший і фаховіший документ. Комітет якраз працює над цією нормою, про яку сказав Разумков. Остаточна редакція стане відома після затвердження на черговому засіданні», – зазначила Фріз.

Вона додала, що варто чітко сформулювати норму, яка би не мала правової невизначеності, що несло би ризики стосовно «різного тлумачення».

«Базову загальновійськову підготовку проводитимуть у вищих навчальних закладах, тобто для студентів, які мають відстрочку на час навчання. Але норма в законопроєкті не містить чіткої визначеності, тому її редагуватиме комітетська правка для того, щоб унеможливити подвійне тлумачення», – пояснила представниця профільного комітету.

Нагадаємо, що комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки підтримав надання відстрочки від мобілізації для аспірантів бюджетної та контрактної форм навчання.

За словами Арахамії, були присутні Головнокомандувач Залужний, начальник Генерального штабу Шаптала, міністр оборони Умєров, керівництво Верховної Ради, голови фракцій та комітетів. Головне питання – законопроект №10378 щодо вдосконалення мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.

Обговорення проходило в Комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки в закритому режимі, з дотриманням вимог законодавства щодо роботи з таємною інформацією.

“Було багато дискусій. Ми розуміємо запит військового командування і готові йти назустріч. Але не всі норми можуть бути підтримані. Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не є оптимально сформульовані. Про це відкрито сказали військовому командуванню”, – йдеться в повідомленні.

Але всі політсили зрозуміли і підтримують необхідність мобілізації.

“За результатами наради, законопроект повертається ініціатору. Одночасно передаємо пропозиції напрацьовані на комітеті та у робочих групах”, – йдеться в повідомленні.

Молодь віком від 18 до 25 років хочуть призивати на фронт
Чиновники готують законопроєкт із поправками до процедури мобілізації. Про підготовку документа поділилася нардеп Мар’яна Безугла у своєму Telegram-каналі.

Вона написала, що військові подали до Комітету, який займається створенням законопроєкту жорсткі норми, а чиновники, в тому числі й вона, опрацьовують реалістичну модель.

Пропонується знизити призовний вік з мобілізації з 27 зараз до 25 років. Строковиків, які зараз служать, звільнять зі служби.

У принципі, в Україні взагалі хочуть скасувати строкову службу. Усіх звільнених строковиків пропонується у разі ухвалення цього законопроєкту перевести до мобілізаційного ресурсу відповідно до загальних правил з 25-річного віку.

При цьому запроваджується базова загальновійськова підготовка тривалістю до трьох місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років, тобто молоді.

Але Безугла уточнила, що це може бути виконано за бажанням людини, спеціальна базова загальновійськова підготовка проходитиме за спеціальностями, перелік яких затверджує Міноборони України.

До процесу мобілізації залучаються місцеві державні органи, адміністрації зобов’яжуть, але вони не сприятимуть цій процедурі як раніше.

Мобілізацію транспортних засобів пропонують розширити всім, крім фізичних осіб. На час воєнного стану хочуть запровадити обмеження прав осіб, що ухиляються від мобілізації. Поліція посилено братиме участь у цьому процесі.

До нових обов’язків військовозобов’язаних осіб хочуть додати таке:

Надати дані роботодавцю про місце проживання;
Пройти медогляд під час мобілізації;
Самостійно з’явитись у ЦНАП чи ТЦК для уточнення даних. У ЦНАПі немає права мобілізувати чоловіків, лише уточнювати їх дані;
Постійно носити із собою військово-обліковий документ.
Запроваджується рекрутинг на військову службу. Кандидатів, лише добровольців, набиратимуть центри зайнятості, ЦНАПи та центри рекрутингу.

Цілком виключається можливість відправляти на фронт чоловіків без будь-якої підготовки. Якщо чоловік із рекрутингу не проходить етап підготовки, його можна звільнити.
При цьому, пропонується прибрати поняття “обмежено придатний”. Буде лише два висновки: придатний чи не придатний

Військове командування хочуть змусити кожні 3 місяці проводити ротацію на лінії зіткнення, прийняти порядок звільнення строковиків, деяких співробітників ТЦК через ротацію кожні 3 роки замінювати, призначення на інженерні посади лише інженерів.

У Міносвіти збираються оптимізувати кількість закладів вищої освіти в Україні.

Про це сказав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі “Радіо Культура”.

Play Video
Вінницький зазначив, що система вищої освіти в Україні є “роздутою”, оскільки налічує понад 170 державних вищих навчальних закладів, частина з яких має територіально відокремлені структурні підрозділи.

“Ще є аспірантура, відкрита в інститутах Академії наук, які також вважаються окремими закладами освіти. Це – достатньо “роздута” система. І це тільки державні заклади, поруч із ними існує ще 85 приватних”, – сказав Винницький.

Як на кількість вишів впливає демографічна ситуація в країні
У МОН заявили про потребу в оптимізації мережі закладів, зокрема, диктує демографічна ситуація. Наразі відомо про тенденцію зниження кількості тих, хто здобуває вищу освіту в Україні.

Він додав, що зменшити кількість вишів і рекомендує Європейська комісія, яка слідкує за виконанням Україною вимог для вступу до Європейського Союзу.

“Наша демографія не може підтримати такої кількості закладів освіти. 15 років тому середня кількість студентів на один заклад становила 6,5 тис. осіб, сьогодні це 3,5 тис. І ця тенденція триває. Європейська комісія пропонує розробити план дій для цього. Відповідь Міністерства освіти є – вже розроблено законопроєкт “Про модернізацію мережі закладів вищої освіти”, – сказав заступник очільника МОН.

Що передбачає законопроєкт “Про модернізацію мережі закладів вищої освіти”
Згідно з документом, в Україні, зокрема, мають розмежувати заклади фахової передвищої освіти (коледжі) від закладів вищої освіти.

За словами чиновника, територіально відокремлені структурні підрозділи мають або бути приєднані до інших закладів освіти, або стати незалежними закладами вищої освіти.

“У Європі немає концепції територіально відокремленого структурного підрозділу чи філії, складно уявити, що, наприклад, в Гамбурзі є філія Мюнхенського університету, а в Марселі – Паризького. Нам треба їх розділити”, – сказав Винницький.

Він додав, що до кінця 2023 року в Україні буде щонайменше 6 об’єднаних закладів у різних регіонах.

В Україні планують ввести нововведення щодо виїзду підлітків від 16 до 18 років за кордон. Передбачається, що для виїзду вони потребуватимуть супроводу. А після 18 років виїзд юнакам уже заборонений законом про мобілізацію.

Обмеження виїзду підлітків з України до інших країн і розробка відповідного законопроєкту №9480, пов’язана з бажанням влади створити майбутній мобілізаційний ресурс.

На тлі новин, що з’являються, про корупцію та утримання людей у військкоматах, створюється психологічна напруга і для неповнолітніх. Заборона на самостійний перетин кордонів для дітей до 18 — спосіб створити ресурс для ЗСУ на майбутнє. Така заборона викличе труднощі і з виїздом дорослих українців — їм доведеться шукати законні механізми для вивезення дітей, — вважає адвокат Микола Максимов.

На його переконання, серйозного потенціалу для армії такий закон не принесе. Більшість прагне здобувати освіту після школи за кордоном.

Зараз 17-річних юнаків ставлять на військовий облік. Допризовники повинні з’явитися до ТЦК та отримати приписне. Але за його відсутності не можна заборонити виїзд таким підліткам.

Ініціатори законопроєкту №9480 пояснюють його сенс тим, що в європейських країнах заборонено самостійно подорожувати до 18 років, і українських дітей, які не мають супроводу, одразу ж направляють під опіку в місцеві сім’ї.

Про це народний депутат із парламентської фракції “Голос” Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

Він уточнив, що за ухвалення законопроєкту №5492 за основу проголосували 232 депутати.

Метою документа є усунення перешкод у реалізації права на шлюб та права на його розірвання, що матиме наслідком, у тому числі, усунення порушення прав людини та випадків можливої дискримінації.

Водночас проєкт закону спрямований на запобігання та захист осіб, які страждають від домашнього насильства.

Документом пропонується виключити частини другу, третю та четверту статті 110 СК України, які регулюють питання неможливості подання позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.

Також законопроєктом пропонується доповнити статтю 111 СК України частиною другою: «У випадку, коли причиною розірвання шлюбу є ознаки вчинення домашнього насильства, незалежно від результатів розгляду цивільних, кримінальних чи адміністративних справ щодо домашнього насильства, заходи, передбачені частиною першою цієї статті, судом не застосовуються».

Очікується, що ухвалення закону усуне перешкоди у реалізації права особи на розірвання шлюбу, що, серед іншого, допоможе особі припинити домашнє насильство у випадках його наявності та захиститися від нього.

Нині відповідно до ч. 2 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу не може бути поданий протягом вагітності дружини та року після народження дитини, крім випадків, коли один з подружжя допустив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

Крім того, Сімейний кодекс встановлює ще дві підстави для розірвання шлюбу у подібних випадках (ч 3 і 4 ст. 110 СК): чоловік і дружина мають право подати позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою; чоловік і дружина мають право подати позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою, або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з актового запису про народження дитини.

Група депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №9480 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо захисту прав дітей під час тимчасового виїзду за межі України”.

Відповідно до цього законопроєкту, підлітки віком від 16 до 18 років зможуть перетинати кордон тільки:

у супроводі одного з батьків та за згодою другого
у супроводі довіреної особи
якщо йдеться про дитину-сироту або дитину, позбавленого батьківського піклування з дозволу органу опіки та турботи, який надаватиметься в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
Перетинати кордон самостійно та виїжджати до інших країн зможуть лише ті підлітки, яким уже виповнилося 18 років. Вони матимуть змогу поїхати за кордон без супроводу батьків або уповноваженої особи.

Як зазначають автори законопроєкту, така зміна дозволить уникнути випадків, коли соціальні служби у ЄС забирають юних українців до спеціальних закладів.

Виявляється, станом на червень 2023 року в країнах Європи зафіксовано близько 240 випадків, коли в українських біженців забирали дітей. Це відбувається через відмінності у законодавстві з Україною.

Як пояснює омбудсмен з прав дітей, сім’ї, молоді та спорту Ірина Суслова, є випадки, коли дитину забирали із сім’ї через те, що мама була змушена залишитися в Україні по роботі, а в евакуацію відправили бабусю з онукою.

У бабусі не було довіреності на захист інтересів дитини й за європейським законодавством вона не могла бути дівчинці опікуном. Соціальні служби в ЄС мають право в такій ситуації вилучити дитину із сім’ї.

“Ми працюємо зараз з міжнародними організаціями, щоб врегулювати це питання, і щоб ті, хто потрапив у таку ситуацію, отримали дві речі – правову допомогу та переклад. Щоб надалі вони могли представляти свої інтереси в суді, вони повинні мати адвоката та перекладача”, – наголошує представник омбудсмена.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що в більшості країн Європи пересування дітей без супроводу батьків (законних представників) до досягнення ними 18 років заборонено. Тому діти віком від 16 до 18 років, які потрапляють до Європи без супроводу батьків, вважаються “неповнолітніми іноземцями без супроводу батьків”.

До них застосовуються комплексні заходи: вони підпадають під поліцейське спостереження, спостереження з боку соціальних служб, дітей можуть помістити у спеціальні шелтери та призначити тимчасових опікунів (як правило, іноземних громадян чи організації).

“Масовий виїзд за кордон українських дітей, який відбувся через збройну агресію російської федерації, викликав стурбованість країн ЄС зростанням кількості дітей без супроводу, в тому числі через те, що норми українського законодавства дозволяють самостійний виїзд дітей з 16 років, а в країнах ЄС такі діти вважаються дітьми без супроводу і вони не можуть вільно пересуватися країнами ЄС без законного представника”, – сказано в записці.

На цей момент цей законопроєкт перебуває на розгляді в комітетах і на голосування його ще не виносили

Про це під час телемарафону повідомив член Комітету з питань бюджету Павло Бакунець.

“У Верховній Раді вже зареєстровано законопроект, під яким підписалися десятки народних депутатів, про те, щоб люди з посвідченням учасника бойових дій ввозили автомобілі з-за кордону без сплати ввізного мита – так би мовити “нульове розмитнення”. Це допоможе їм використовувати авто у власних потребах: чи на фронті, чи повертатитися додому”, – сказав він.

Він додав, що на Погоджувальній раді поставить вимогу, аби цей законопроєкт внесли на розгляд Верховної Ради.

Як інформує “biz.today.ua”, такий законопроект №9363 вже розроблений урядом та зараз знаходиться на розгляді у Верховній Раді.

Цим законопроектом пропонується запровадити автоматичну взаємодію всіх державних реєстрів із Єдиним реєстром боржників. Таким чином, якщо боржник захоче продати щось зі свого майна (будинок або автомобіль), то нотаріус, який оформлюватиме угоду купівлю-продажу, відразу побачить його в реєстрі боржників та відмовить йому в реєстрації угоди.

Таку норму закону хочуть впровадити як запобіжний захід. Адже є чимало боржників, які роками не розраховуються за своїми боргами. І задля того, щоб виконавча служба не могла стягнути з них майно в рахунок сплати боргу, багато хто намагається його продати та сховати отримані гроші. Та якщо Рада проголосує цей законопроект, то боржникам вже не вдасться приховувати свої статки у такий спосіб.

Навіть більше, якщо якимось дивом боржнику усе ж вдасться “протягти” продаж свого майна через нотаріуса, така угода не матиме ніякої юридичної сили.

Слід також зауважити, що не має значення, з якої причини громадянин потрапив до Єдиного реєстру боржників, підхід до всіх буде однаковий.

Разом із тим, до Реєстру не вноситимуть громадян, які мають заборгованість з аліментів, меншу за тримісячну суму призначених їм виплат.

Крім того, законопроектом також передбачені випадки, за яких боржникам не відмовлять у вчиненні певних дій зі своїм автомобілем. Йдеться, зокрема, про такі випадки:

перереєстрація не передбачає відчуження ТЗ;

відбувається придбання чи отримання ТЗ в рахунок погашення боргу;

придбання авто відбувається за договором купівлі-продажу предмету забезпечувального обтяження;

безоплатну передачу конфіскованого ТЗ.

Як інформує “biz.today.ua”, відповідний законопроект розробили у Мінсоцполітики.

Таким чином хочуть карати державних зрадників та колаборантів. Згідно з розробленим документом, громадян, яких визнають винними за відповідними статтями Кримінального кодексу, позбавлятимуть пенсійних виплат. Крім того, після досягнення пенсійного віку українцям, які засуджені за цими статтями КК, не призначать пенсію.

Йдеться про статті 109-111 КК України:

дії, спрямовані на насильницьку зміну влади;

посягання на територіальну цілісність;

державна зрада;

колабораціонізм.

Виплату пенсії не припинятимуть доти, доки вирок суду не набуде чинності.

Крім цього, хочуть також припиняти виплати громадянам, підозрюваним у таких злочинах, які оголошені в розшук, але поки що ховаються від правосуддя. Причому не лише за кордоном чи на окупованих територіях, але й усередині країни.

При цьому після того, як вони відбудуть покарання за свою провину і вийдуть на волю, їм повернуть пенсію. Ну а тим, кому виповниться 60 під час відбування покарання, пенсію призначать лише після виходу з місць ув’язнення.

Окремим пунктом йдеться про спецпенсії, які отримують судді, прокурори, а також деякі вчені та інші громадяни, які раніше мали особливі заслуги перед Україною. Оскільки тепер ці заслуги нівельовані, то вони втратять право на свої високі пенсії, та на час відбування покарання будуть позбавлені будь-яких виплат, як інівельовані, то вони втратять право на свої високі пенсії, та на час відбування покарання будуть позбавлені будь-яких виплат, як і решта зрадників. А після закінчення терміну покарання виплату пенсій їм відновлять, але вже на загальних підставах – таких, як усім.

Цей законопроект поки що не зареєстрований у Верховній Раді, а лише опублікований на сайті Мінсоцполітики. До 16 лютого відбувається його громадське обговорення.

Фінансовий комітет парламенту наполягає на скасуванні пільг на розмитнення авто вже з 1 липня, хоча нардепи запропонували кілька альтернативних законопроєктів про часткове скасування таких пільг.

Про це повідомив заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митої політики Ярослав Железняк:

– Комітет підтримав законопроєкт #7418 – законопроєкт Кабіну: 19 «за», 4 «утримались».

Комітет рекомендував ВР ухвалити цей проєкт закону за основу і в цілому. Голосування заплановане на наступний тиждень.

Железняк наголошує, що законопроєкт передбачає поверхня мита і ПДВ на імпортні товари, в т.ч. – авто. Скасування пільг на ввезення автомобілів з Європи пропонується з 1 липня.

– Для всіх авто (окрім тих, що йдуть на потреби ЗСУ) скасовується пільга ПДВ та мита, акциз з 1 липня, – уточнив Железняк.

Три альтернативні проєкти щодо скасування пільг
У ВР зареєстрували 3 законопроєкти, які є альтернативними урядовому проекту закону #7418, який передбачає скасування безкоштовного розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації.

Автори законопроєкту 7418-1 пропонують дозволити учасникам бойових дій одноразово безкоштовно ввезти і розмитнити автомобілі, розраховані на 10 і більше осіб. Інші українці на період війни зможуть розмитнювати такі ж автомобілі за зниженими податковими ставками.
Автори законопроєкту 7418-2 пропонують дозволити безкоштовно розмитнювати автомобілі, розраховані на 10 і більше людей, вартістю не більше 8 тис. доларів. Термін дії пільги – до кінця військового стану, але не раніше 31 грудня 2022 року.
Після закінчення воєнного стану таку пільгу пропонують залишити для учасників бойових дій та для осіб з інвалідністю, отриманою внаслідок бойових дій.

Автори законопроєкту 7418-3 пропонують на період дії воєнного стану залишити безплатне розмитнення автомобілів старше 5 років і вартістю менше 10 тис. доларів. На постійній основі пропонують прибрати високий акциз для б/в автомобілів.

Народні депутати підтримали законопроєкт в цілому під час засідання, передає Еспресо.TV.
Згідно з текстом пояснювальної записки до документу, він врегульовує відносини у сфері публічних і електронних публічних послуг з реєстрації та декларування місця проживання фізичних осіб в Україні, порядок їх надання та обмін даними в електронних реєстрах, базах даних, порядок їх обробки у обсязі, необхідному для надання таких послуг.Закон впроваджує декларування місця проживання – повідомлення особою органу реєстрації адреси місця проживання в електронній формі у «Дії».

Як повідомив міністр цифрової трансформацї Михайло Федоров у Tелеграмі, відтепер користувачі «Дії» можуть вказати в ній адресу фізичного проживання і отримати підтвердження від власника житла.
«Ніяких довгих прогулянок до ЦНАП – тільки підтвердження в онлайні. Ми повністю змінюємо філософію прописки. Замість трьох закладів, 30 днів очікування і папірців – одна заява, яку оброблять у першу добу», – написав Федоров.Він зауважив, що оформлення пенсії, документів або отримання медичної допомоги «буде доступне там, де жива особа, а не там, де живе прописка».Водночас, зауважив міністр, місце реєстрації не даватиме людині право власності на житло, а лише повідомлятиме державу, де вона знаходиться.