Про це повідомляє прес-служба Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Під заборону потрапили:
– “Долоксен”, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, № 20 (10х2), № 100 (10х10) у блістерах (для усунення гострого болю (м’язовий, головний, зубний, з локалізацією у хребті), ревматизмі, нападах подагри тощо);
– “Еспікол бебі”, краплі оральні по 15 мл або по 30 мл у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці разом з мірною піпеткою в індивідуальній упаковці (для лікування порушень травного тракту – метеоризм, коліки у немовлят тощо);
– “Кальцикер”, суспензія оральна по 120 мл у флаконах № 1 (для лікування та профілактики дефіциту кальцію та вітаміну D3);
– “Ламілерм”, крем, 10 мг/г по 10 г, 15 г у тубах № 1 (протигрибковий препарат);
Всі вищеперелічені препарати всіх серій виробництва “Індоко Ремедіс Лімітед”, Індія, вироблених, починаючи з 23.04.2018 (дати припинення дії Сертифікату відповідності виробництва лікарських засобів вимогам GMP № UK GMP 19756 Insp GMP 19756/12594-0008), ввезених та випущених в обіг на території України, починаючи з 22.06.2018 заборонені на території України.
Окрім того, під постійну заборону потрапили всі серії таблеток, вкритих плівковою оболонкою “Вазар” по 40 мг, по 80 мг та по 160 мг, № 30 (10х3), № 90 (10х9) у блістерах та “Вазар Н”, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 80 мг/12,5 мг, по 160 мг/25 мг, по 160 мг/12,5 мг, по 320 мг/25 мг та по 320 мг/12,5 мг по 10 таблеток у блістері, по 3 або 9 блістерів у картонній коробці від Актавіс ЛТД, Мальта; “Балканфарма-Дупниця АТ”, Болгарія, Мальта/ Болгарія.
Цей препарат використовують для лікування артеріальної гіпертензії у дорослих та дітей віком від 6 років.
Таблетки всіх серії, вкриті плівковою оболонкою, “Сакорд Н”, 80 мг/12,5 мг по 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в картонній пачці “Балканфарма-Дупниця АД”, Болгарія, використовують при есенціальній артеріальній гіпертензії, теж потрапили під заборону.
Таблетки всіх серії, вкриті плівковою оболонкою, “Ванатекс Комбі”, по 160 мг/12,5 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці фармацевтичного заводу “ПОЛЬФАРМА” С.А., Польща теж потрапили під постійну заборону. Їх використовують при артеріальній гіпертензії у пацієнтів.
]]>
Всі аптеки повинні помістити даний препарат в карантин до нового розпорядження.
Нагадаємо, раніше в Україні заборонили популярний препарат з кальцієм.
В Україні тимчасово заборонили застосовувати і продавати препарат для профілактики та лікування дефіциту кальцію та вітаміну D.
Йдеться про жувальні таблетки “Кальцій-Д3 Нікомед Форте”. Відповідне розпорядження розміщене на сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Рішення прийняли у зв’язку із негативним висновком про якість
Так, заборонили препарат серії 11429329, 11433082 – “Кальцій-Д3 Нікомед Форте” у жувальних таблетках по 60 штук у флаконі, по одному флакону в картонній коробці виробництва Такеда АС, Норвегія.
]]>Рівно 10 років тому глобальний інформаційний простір підірвав один з найгучніших скандалів у світовому футболі. Історія з кримінальним присмаком закрутилася навколо договірних матчів, а серед її учасників опинились одразу кілька титулованих італійських клубів: «Ювентус», «Лаціо», «Фіорентина» та «Мілан». Слідство встановило: команди підкуповували арбітрів, які забезпечували потрібний результат.
Усі клуби, за винятком «Мілана», було покарано балами і штрафами, у «Ювентуса» забрали два титули та вигнали з вищого дивізіону в Серію В. Для деяких фігурантів цей скандал закінчився пожиттєвим відстороненням від футболу, а гендиректора «Ювентуса» Лучано Моджі було засуджено до п’яти років та чотирьох місяців тюремного ув’язнення…
Подібні корупційні скандали довгі роки супроводжують футбольний бізнес. Але з появою можливості робити ставки через інтернет ситуація на цьому ринку лише погіршилась. Україна не стоїть обабіч цих процесів. Комітет з етики та чесної гри Федерації футболу час від часу висуває підозри різним клубам у «договірняках», а обороти ставок на договірні матчі лише зростають.
Перші результати у боротьбі з «договірняками»
У жовтні цього року до Національної поліції комітетом було передано матеріали щодо гри 10-го туру Першої ліги між «Арсеналом-Київ» та «Вересом» (0:0). Справу про матч між київським та рівненським клубами ФФУ відкрила ще 3 жовтня через підозру у тому, що окремі футболісти «Арсеналу» могли намагатися забезпечити «фіксований результат гри», а саме – програш своїй команді. Зокрема, в нечесній грі підозрювали захисника «Арсеналу» Олега Котелюха, який зробив кілька грубих помилок у небезпечній близькості від своїх воріт, чим привернув увагу вболівальників та преси. «Так звані агенти «чорних букмекерів» мають контакти з деякими футболістами «Арсеналу». На тоталізаторі було поставлено близько 120 тисяч доларів на перемогу «Вересу». Ми повідомили клубу, який попередив футболістів», – коментував цю ситуацію сайту football24.ua віце-президент ФФУ, голова комітету Ігор Кочетов.
Після матчу керівництво клубу розірвало контракт із Котелюхом. У результаті слідства правоохоронних органів йому та іншим футболістам – у разі доведення провини – може загрожувати тюремне ув’язнення. Вперше в історії України.
Ще одна прецедентна справа нещодавно отримала своє логічне завершення у вигляді вироку суду та грошового покарання для її фігурантів.
Уперше в історії України Генпрокуратура завершила досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо договірних футбольних матчів та передала справу до суду. І останній – знову ж таки – вперше виніс вирок.
Провадження стосувалося гравців Даніїла Соломахи та Руслана Ковтка, які, згідно з обвинувальним актом, будучи футболістами-професіоналами ПАТ «Футбольний клуб «Металіст», з метою власного збагачення умисними діями забезпечили програш своїй команді. Ідеться про поєдинок з ФК «Волинь», який відбувся у серпні 2015 року в рамках чемпіонату України U-21 (серед гравців, не старших 21 року).
Відповідну «пропозицію» хлопцям зробив їхній одноклубник. За програш команди в цьому матчі вони отримали понад 100 тисяч гривень на двох. У ЗМІ також оприлюднювалась інформація, що за один з матчів з фіксованим результатом гравці «Металісту U-21» отримували від 8 до 20 тисяч доларів США.
Умисні дії Соломахи і Ковтка було кваліфіковано за статтею 354 ч. 4 Кримінального кодексу (підкуп працівника підприємства, установи чи організації). Під час досудового провадження між обвинуваченими та процесуальним прокурором було укладено угоду про визнання винуватості. В результаті, з урахуванням наявності пом’якшувальних обставин (щирого каяття, активного сприяння у розкритті злочину, скоєння злочину вперше), кожному з двох футболістів буде призначено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.
Звісно, покарання у 8,5 тисячі гривень на тлі хабара у розмірі в 50 тисяч гривень виглядає несерйозно. Проте головний редактор журналу «Футбол» та заступник голови Комітету з етики та чесної гри ФФУ Артем Франков радить звернути увагу на укладення футболістами угоди зі слідством. «Питання не лише в тому, що вони визнали свою провину, – зазначає він у розмові з «Главкомом», – а й у тому, що вони надали слідству необхідну інформацію. Дрібні виконавці не дуже цікавлять – важливо вийти на організаторів таких матчів. Бити треба вже в ті точки, після яких руйнується вся система проведення договірних матчів, для організації яких потрібно мати відповідні зв’язки, досвід, знати технологію процесу».
Принадність «договірняків»
Прикладів футбольних матчів, які підпадають під підозру у спланованому результаті, в Україні можна навести багато.
Спортивний оглядач Олександр Ушаков у розмові з «Главкомом» зазначає, що ще кілька років тому явище договірних матчів не було таким поширеним. «До 2014 року в нашому футболі не було аж надто особливої проблеми із договірними матчами, – вважає він. – Так, були домовленості між футболістами, керівниками клубів, була робота з суддями – це відомі факти. Але після 2014 року кількість договірних матчів збільшилась, бо в українському футболі поменшало грошей. Фактично люди таким чином заробляють собі на клуб, на життя. Є випадки, коли люди з клубів заробляють собі гроші, програючи матчі».
Артем Франков також пояснює особливу принадність договірних матчів тим, що організувати їх можна в однобічному порядку. Так, раніше дві команди могли домовитися між собою, якщо якійсь з них потрібні були очки. Але після того, як почав стрімко розвиватися бізнес онлайн-ставок, у футбольних менеджерів з’явилася можливість не залучати суперника. «Ти поставив проти себе і пропускаєш м’ячі, а суперник хай собі грає у свій футбол, – пояснює заступник голови Комітету з питань етики та чесної гри ФФУ. – Кожен неприродній рахунок викликає підозру. Його, звісно, може бути досягнуто звичайним ігровим шляхом. Та такі матчі треба перевіряти. Якщо ми бачимо десь рахунок 0:10, треба дивитися розмір ставок».
За словами Франкова, протягом останніх двох років Комітет з питань етики та чесної гри видав висновки щодо восьми матчів, передав їх до Контрольно-дисциплінарного комітету Федерації футболу, щодо частини з них було прийнято подальші рішення.
«Щоправда, доки тривало слідство, – додає Франков, – подекуди команда встигала повністю змінитися: причому, мінялись не лише гравці, а й тренери та навіть власники клубу». Так, у грудні 2015 року Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ виніс покарання ФК «Миколаїв» за участь у договірних матчах – штраф у розмірі 200 тисяч гривень та позбавлення трьох очок у сезоні 2015/2016. Та головний спонсор клубу Сергій Кантор пізніше повідомив, що не має наміру розбиратися у фінансових порушеннях колишнього менеджменту клубу.
«Плюсом є те, що самі клуби почали активно шерстити свої лави, виявляти тих, хто бере участь у договірних матчах, та позбавлятися цих людей: це стосується справ і «Металіста», і луганської «Зорі», і донецького «Олімпіка», – розповідає Франков. – Можу зазначити, що завдяки спільним діям Комітету з етики і чесної гри ФФУ, стабільній роботі служби розслідувань, зусиллям клубів ми відзначаємося на міжнародному рівні дуже позитивно. За той самий час у Європі розкрили, здається, лише три договірних матчі, і зовсім не тому, що вони не грають договірні матчі, а тому що розкрити їх досить складно».
Протягом багатьох років у цьому аспекті, визнають спортивні оглядачі, в Україні взагалі майже не проводилось жодних розслідувань. Так, у листопаді 2014 року у другій українській лізі вибухнув скандал – команда з Нової Каховки «Енергія» підозрювалась у «зливі» матчу лідеру турніру столичної «Оболоні-Бровар». Експерти називали цей поєдинок плювком в обличчя всім, хто пов’язаний чи цікавиться українським футболом, зазначаючи, що гості робили все, щоб футболісти «Оболоні» забивали. Результат: 5:1 на користь «Оболоні». Крапку мали право поставити Федерація футболу та Професійна футбольна ліга України, проте попередній склад Комітету з етики та чесної гри ФФУ відмовився її розслідувати.
Привід для розслідування – аномальні ставки
Завдання Комітету з етики та чесної гри ФФУ – виявити договірний матч, провести своє розслідування, зібрати докази нечесної гри і з вимогою покарання вийти на Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ. Аномальні ставки – це найпоширеніший на сьогодні привід розпочати розслідування. Коли, наприклад, обсяг ставок на матчі юнацьких команд на чемпіонаті України перевищує 100 тисяч доларів. У такому випадку, як запевняють у Комітеті з етики та чесної гри, з упевненістю на 99% можна говорити про те, що з даним матчем щось нечисто.
Букмекерство в Україні заборонене з 2009-го. Та, незважаючи на заборону, у нас працюють компанії, що приймають нелегальні ставки на результати спортивних подій – вони діють поза правовим полем і не платять податків. Частина «прикривається» ліцензією «Українська національна лотерея». Тільки у вересні цього року СБУ заявила про ліквідацію найбільшої в Україні букмекерської контори (оприлюднені правоохоронцями фото вказували на «Фаворит», яка, ймовірно, діяла як лотерея «ТОТО»). Також ставки і на українські матчі можна робити через інтернет на спеціальних сайтах. Ще цікава деталь: в Україні діє ТОВ «Парі-матч», яке, згідно з інформацією на офіційному сайті, займається меценатськими та соціальними спортивними проектами, формуванням культури спортивного вболівання, а також веде активну законодавчу роботу з легалізації букмекерської діяльності в країні. Паралельно з цим є сервіс з аналогічною символікою та назвою – «Парі-матч», який уже позиціонується як найкраща букмекерська контора та зареєстрований на острові Кюрасао.
«Говорити про кількість договірних матчів в Україні складно, – висловлює свою думку Олександр Ушаков. – Адже це краще за все оцінюється за ставками, а вони частіше робляться не у наших букмекерських контрах, а в Азії. Там більше грають, тому й більше грошей».
У комітеті звертають увагу не лише на обсяг ставок, а ще й на їхній характер: чи є вони нестандартними? «Ставка на те, що в матчі буде забито понад 6 із половиною м’ячів (ставка зіграє лише в тому випадку, коли буде забито більше 6 м’ячів. – «Главком»), чи коли заходить онлайн-ставка на 88-й хвилині матчу на те, що точно буде забито гол, при чому на це ставиться велика сума грошей, а цей гол справді забивається», – наводить приклади Франков.
На наступному етапі комітет встановлює відповідність ставок перебігу дій на полі, а експерти продивляються матч на наявність ознак неприродності дій учасників футбольного матчу: не тільки футболістів, а й арбітра. Далі проводиться опитування всіх учасників. І матеріали передаються в Контрольно-дисциплінарний комітет ФФУ і правоохоронним органам, які вже можуть довести справу до суду, а не тільки до грошових штрафів.
Мільярдні обороти на матчах
Найчастіше для організації договірних матчів використовують юнацькі (U-19) та молодіжні (U-21) команди, оскільки до їхніх ігор прикуто менше загальної уваги. Така практика поширена і у Європі. За словами Франкова, у сумі по всіх дивізіонах у Європі таких матчів можна нарахувати до 15 на рік. Обороти, за словами Артема Франкова, навіть на юнацьких матчах сягають мільярдів доларів. «Не так важливий матч, – пояснює він. – Важливо, щоб на нього приймали ставки. А букмекери всього світу, конкуруючи один з одним, надають гравцям усе нові й нові можливості. Мафії, яка займається цими справами, взагалі байдуже, хто із ким грає: чи це буде чемпіонат Сингапуру, чи юнацька першість України».
Експерт також нагадує, що найгучніші футбольні розслідування останніх років – в Італії, Польщі, Чехії – було проведено силами правоохоронців цих країн. «У нас поліція просувається потроху в цьому плані, проявляє певну зацікавленість, – каже головний редактор журналу «Футбол», – але цього недостатньо. Вона повинна і самостійно включатися в ці справи. Бо має для розслідування більше сил і засобів, ніж ФФУ. Комітет не може допитати людину, прослухати її телефон, визначити її IP-адресу, влаштувати стеження».
Футбольні функціонери України покладають сподівання на підписання вже найближчим часом угоди між Українською прем’єр-лігою та організацією Federbet, що займається моніторингом і виявленням потенційно договірних матчів у міжнародному футболі. В УПЛ прогнозують, що підписання, яке дасть новий поштовх боротьбі з договірними матчами в Україні, відбудеться максимум до кінця наступного тижня.
]]>