Проблема з водіями в Україні була і до повномасштабного вторгнення, але зараз вона поглибилася, бо велика кількість людей виїхала, хтось боїться сідати за кермо, бо не хоче бути постійно на очах у ТЦК і поліції. Про це виданню “Уніан” розповів віце-президент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін.

“Що стосується жінок-водіїв, дійсно, такий процес розглядається, деякі наші компанії залучені до цього. Поки що не зовсім ефективно, але над цим ми працюємо. Що стосується іноземців, то ми також ведемо переговори з компанією, яка готова постачати таких водіїв. Ми зводимо їх із великими компаніями, які хочуть спробувати працювати з іноземними водіями”, – повідомив він.

Балін зазначив, що юридично йому складно це уявити, тому що водій, наприклад, з Індії повинен отримувати візи європейських країн, щоб туди в’їхати, а це додаткове навантаження і за часом, і за грошима. Це питання розглядається в Україні, тому що, за його словами, може так статися, що інших варіантів не буде.

“У нас велика кількість вантажних автомобілів, на яких працюють водії-чоловіки, які не ліцензуються, тому, відповідно, точні цифри ми не знаємо. Але якщо говорити про Асоціацію міжнародних автоперевізників, то дефіцит водіїв по всіх наших компаніях становить близько 30%. Тож на сьогодні це близько 30 тисяч водіїв, яких ми б потребували і легко залучили до роботи. Щоправда, за умови, що будуть ще вантажі та пасажири”, – додав він.

Балін повідомив, що зараз мобілізаційні заходи більш-менш стабілізовані, влада вже розуміє приблизно свій мобілізаційний ресурс. Він висловив сподівання на те, що експортний потенціал буде відновлюватися, бо без цього Україна виграти у війні не зможе.

Українців в Європі, куди вони були змушені виїхати через повномасштабний напад Росії, зараз активніше забезпечують роботою, аніж це було до 24 лютого. Утім, переважно йдеться про фізичну працю.

Про це розповіла керівниця відділу легалізації міграційної платформи Ewl Марія Кузенко в ефірі телемарафону.

Якщо говорити про Польщу, то в сусідній країні від початку 24 лютого працевлаштувалося 430 тисяч новоприбулих українців. За словами Кузенко, у Польщі вакансій не бракує, країна має робочі місця і готова забезпечити українців роботою в перспективі.

До Чехії їдуть приблизно 10% українців. Зарплати у цій країні коливаються від 770 (близько 27 660 грн) до 1 250 євро (44 896 грн).

“Це вакансії здебільшого на машинобудівні та автомобільні галузі”, – пояснила експерт.

Крім того, для українських заробітчан відкрилася Німеччина. У ФРН українські біженці зароблять близько 2 тисяч євро (71 864 грн).

“Якщо до війни Німеччина працевлаштовувала висококваліфікованих спеціалістів, то зараз ринок праці відкритий для працівників з меншими компетенціями”, – зазначила Кузенко.

Також українці зараз активно їдуть до Румунії, де пропонують переважно фізичну працю. Платять – близько 400-500 євро (близько 14 370-17 967 грн).

На тлі повномасштабного військового вторгнення Росії обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за травень 2022 року склав 1162 млн доларів.

Про це йдеться у матеріалах НБУ.

Обсяг переказів у травні на 3,0% більше, ніж було у травні минулого року (1 128 млн доларів) і на 14,9% більше, ніж у квітні поточного року (1 011 млн доларів).

За даними НБУ за січень-травень 2022 року в Україну надійшло 5 236 млн доларів, що на 7,9% менше, ніж роком раніше (5 684 млн доларів).

Як змінювалися суми переказів:
За 2019 рік українці перевели 12 мільярдів доларів. Цього року очікувалося, що сума переказів буде значно меншою.

У січні – червні 2020 року обсяг приватних перекладів офіційними та неформальними каналами склав: в Україну з-за кордону – 5365 млн дол. США в еквіваленті; з України за кордон – 246 млн дол. США в еквіваленті.

За підсумками серпня 2020 року обсяг грошових переказів трудових мігрантів в Україну скоротився на 11% у річному вираженні та склав $906 млн.

2020 року мігранти перевели в Україну 11 980 млн доларів.

2021 року трудові мігранти перевели в Україну 15 026 млн доларів.

Заробітчани, які проживали у країнах ЄС, повертаються до України, щоб воювати проти окупантів.

Про це пишуть закордонні ЗМІ.

На відео двоє українців, які пакують речі в багажник і збираються виїжджати з Данії, де працювали. Кажуть, не можуть з-за кордону спостерігати за війною, тож і самі рвуться в бій. У групах українців, які у Польщі, теж дають такий клич. Чоловіки, які були на заробітках чи проживали там, гуртуються і вертаються захищати Україну.

“Я повертаюся до України, бо почалася війна з Росією. Мої друзі та сім’я там, і вони у великій небезпеці”, — каже один із заробітчан і наголошує, що його обов’язок — захищати рідну країну.

ВІДЕО ТУТ

Про те, з якими труднощами довелося зіткнутися в Польщі, OBOZREVATEL розповіла мешканка Дніпропетровської області Есміра, яка поїхала працювати до сусідньої держави разом із мамою та двома тітками.

Українки, приїхавши до Польщі на заробітки, як це часто буває, зіштовхнулися з проблемами із заселенням у обіцяне роботодавцями житло, яке виявилося гаражем, переробленим у нібито будинок. У зв’язку з цим вирішили знайти іншу роботу. Через оголошення знайшли підприємство, яке займається приготуванням рибних консерв та виробів, де були вільні вакансії пакувальників та сортувальників.

“Обіцяли всі зручності, а відвезли до лісу”

Представники фірми пообіцяли хороші умови житла та роботи. Того ж дня українки підписали всі відповідні документи з працевлаштування, а вже ввечері директор Олександр (сам, до речі, є українцем) забрав жінок із речами на машині.

“Ми приїхали до Копаниці (село у Великопольському воєводстві, Західно-центральна Польща. – Ред.), нас завезли незрозуміло куди. Там був ліс, і будинок посеред лісу. Я, звичайно, ох**ніла, коли ми зайшли. Хоча раніше ця людина, Олександр, розповідала, що там є всі зручності”, – каже мешканка Дніпропетровщини.

Як пізніше виявилося, раніше цей будинок служив стайнею. Там неможливо було купатися, розповідає Есміра. “У будинку просто не було гарячої води, опалення, не було взагалі нічого. Ми замерзли, близько 3 діб спали у холоді”, – сказала вона.

Наступного дня Олександр привіз бойлер, і пізніше з’явилася гаряча вода. Але душові, каже українка, були погані. “Ніби літній душ, досточка внизу лежить, душовий кран, який ніби 20 кг важить”, – пояснила вона.

Опалення увімкнули ще пізніше. Потім українки вийшли на роботу і пропрацювали там близько 4 днів. Ставлення було жахливим, каже Есміра.

“У мене була ситуація, коли ми після роботи мили стіл. Я не взяла відро, тому що їх загалом не вистачало на всіх. Я була на той момент з мамою, але вона кудись відійшла. Я стояла, чистила щіткою стіл, підійшла бригадир і почала питати: “Де відро?”, “Ти що, приїхала сюди працювати чи х**нею страждати?”, – згадує українка.

Через чотири дні жінки зрозуміли, що не зможуть працювати в таких умовах. За день до від’їзду вони попросили Олександра залишитись у домі ще на добу, до того, як їх забере перевізник. Той не дозволив, сказавши, що заселятиме туди інших людей. “Хоча наступного дня так ніхто і не заселився”, – відзначила Есміра.

Зарплату не виплатили повністю

Заробітну плату за виконану роботу почали виплачувати, коли українки вже повернулися на Батьківщину. Причому кошти переказували протягом кількох місяців і заплатили не всю суму.

“Не видавав нам зарплату десь близько 2-2,5 місяців, і віддав нам 1055 злотих (7279 грн. – Ред.) на чотирьох… І він у кожної вирахував по 500 злотих нібито за проживання та транспорт. Хоча, коли він нас відвозив, казав, що транспорт буде безкоштовним, “нічого я з вас не візьму.” А за житло я не зрозуміла, чому він порахував гроші, тому що, по-перше, ми три дні жили в холоді без води, без нічого. І тим більше, ми там не місяць жили, і житло коштувало явно не 500 злотих”, – вказала мешканка Дніпропетровщини.

За підрахунками, заробити українки мали набагато більше – 3090 злотих (21 475 грн). З урахуванням витрачених на дорогу, їжу та інше коштів, заробітчанки втратили великі гроші.

Такі випадки – не в новинку

Українців дуже часто обманюють за кордоном, і не лише у Польщі. Шахраї через різні фірми та посередників обманюють громадян, обіцяючи їм чудові умови роботи та високі зарплати. Але в результаті людей обирають та залишають ні з чим серед вулиці у чужій державі.

Житель Харківської області Богдан разом зі своїм другом нещодавно повернувся із Польщі. Вони втратили у цій країні шість днів – витратили гроші на переїзд, але в результаті нічого так і не заробили.

“Ми влаштовувалися на роботу через польське агентство, яке знаходиться у Варшаві. Мені запропонували роботу маляра порошкового фарбування. Прекрасні умови, оклад 27 злотих (190 грн) на годину, безкоштовне житло. Я звільнився зі своєї роботи в Україні, отримав дозвіл на роботу та поїхав туди”, – розповідає він.

Однак по приїзду “комфортне житло” виявилося будиночком поряд із цехом, в якому їм потрібно було працювати. Богдана з другом заселили в холодне неопалювальне приміщення, жодних ковдр та подушок не видали, спати довелося на голих ліжках.

“Вранці ми вийшли на роботу. І господар поляк каже, що ця агенція знову йому надіслала не тих, кого потрібно. Виявляється, потрібен маляр не порошкового фарбування, а рідкого. Це зовсім інша кваліфікація. Я говорю, що агентство мені пояснило саме так, я приїхав до вас за дві тисячі кілометрів. Поляк відповідає: “Це ваші проблеми, розбирайтеся з агентством, ви мені не потрібні”. В агентстві заявили, що це ми у всьому винні. Мовляв, мабуть, бешкетували там, тому не взяли. Але це не правда!” – обурюється Богдан.

Українці витратили цілий день на пошук нової роботи, але так нічого й не знайшли, тож у результаті повернулися додому ні з чим. За словами Богдана, у нього це була друга невдала спроба влаштуватися на роботу в Польщі. Він вирішив, що більше туди не поїде і працюватиме в Україні.

Про фірму, описану вище, вже багато українців писали негативні відгуки на різних сайтах та веб-форумах. Тому, перед тим, як влаштовуватися в якусь компанію, варто все ж таки пошукати інформацію в інтернеті та детальніше дізнатися про умови.

Причина проста – боротьба за трудові ресурси.

Про це повідомив президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. За його словами, зробити висновки можна буде за рік-два, коли можна буде порівнювати кількість запрошень на роботу.

Нововведення у сфері працевлаштування допоможуть українцям переїхати на ПМП до Польщі. Ймовірно, сформується прошарок людей з-поміж трудових мігрантів, які замислюються про зміну місця проживання. Але по-суті така ситуація говорить про те, що Україна програє боротьбу за трудові ресурси.

Польща створює всі умови для роботи та проживання іноземних громадян, зокрема українців. Українські трудові мігранти перетворяться на емігрантів, тобто стануть новими громадянами Польщі. Розрахунок простий, діти українців, які народяться у Польщі, стануть громадянами країни. Причина проста – без залучення робочих рук економічне зростання неможливе.

Як розповів у коментарі УНН президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, такого рішення чекали багато українських заробітчан. “На сьогодні можна сказати, що це (збільшення кількості охочих поїхати працювати за кордон. – Ред.) не тільки пов’язане з бажанням людей. У Польщі відбуваються дуже суттєві зміни у законодавстві”, – пояснив він.

Зазначимо, що нові правила стосуються не лише українців. Проте для Польщі працівники з України – головне джерело трудового ресурсу. Так, кількість вакансій у січні 2022-го порівняно з аналогічним періодом 2021-го збільшилась у п’ять разів. Причому попит серед українських заробітчан на роботу в сусідній країні збільшився на 37,3%.

Число заробітчан зростає, а демографічна ситуація в Україні погіршується
Для України трудова міграція перетворилася на величезну проблему. Тоді як у Польщі власні проблеми та дірки на ринку праці вирішують за рахунок українців, в Україні ж утворюється дефіцит робочих. Уже зараз для багатьох роботодавців знайти різноробів, слюсарів складніше, ніж економістів чи бухгалтерів. Ситуація загострюється щороку.

Вирішити проблему трудової міграції можна за рахунок створення конкурентних умов: розміру заробітної плати, медицини, освіти, безпеки тощо. Академік Елла Лібанова у своєму інтерв’ю “Укрінформу” зауважила: за кордоном працюють від трьох до п’яти мільйонів людей і проблема не лише в зарплатах. Мовляв, якби було достатньо підвищити заробітні плати, проблему трудової міграції можна було б вирішити. Проте, крім зарплат, українці також обирають розвинені країни через створені в них умови.

В Україну у 2021 році трудові мігранти через неформальні канали переказали 6,89 млрд доларів. Через офіційні канали за минулий рік надійшло 8,13 млрд доларів. Про це повідомляє сайт Нацбанку України.

Обсяг приватних грошових переказів в Україну за 2021 рік був рекордним – 15,03 млрд доларів, це на 25,4% більше, ніж за попередній рік (11,98 млрд доларів).

Так, згідно з даними НБУ, сума грошових переказів у грудні-2021 становила 1,43 млрд доларів. Це другий найбільший місячний обсяг переказів за рік після вересня (1,49 млрд).

Через офіційні канали за минулий рік в країну надійшло переказів на суму 8,13 млрд доларів. З них через міжнародні платіжні системи – 3,16 млрд, через коррахунки банків – 936 млн, як оплата праці – 4,04 млрд доларів.

Через неформальні канали в Україну було переказано 6,89 млрд доларів.

Перекази в Україну зросли на 30% – НБУ

Також повідомлялося, що банк помилково переказав £130 млн своїм клієнтам на Різдво. Банк намагається повернути гроші, але багато клієнтів уже або перевели кошти на рахунки інших банків, або встигли витратити.

OBOZREVATEL вдалося зв’язатися із сином Наталії, який розповів, що відбувалося у сім’ї незадовго до вбивства. Докладніше про це читайте у нашому матеріалі.

Убив дружину і спокійно ліг спати
Жахливе вбивство сталося в ніч із 25 на 26 грудня в італійському містечку Фанано-ді-Градара. 80-річний Віто Канжині напав на Наталю серед ночі – завдав кілька ударів ножем у різні частини тіла. Після того, як жінка померла, він залишив тіло на підлозі і ліг спати, а вранці спокійно пішов гуляти із собакою.

В італійській пресі озвучують версію самого Канжині. Він нібито намагався повідомити про вбивство своєму знайомому, але той не повірив. Потім сам зателефонував власнику ресторану, де працювала українка, та розповів про вбивство. Після цього до нього приїхала поліція.

Захист італійця каже, що той нібито готувався провести ніч зі своєю дружиною. Мовляв, до цього вони посварилися і тепер він хотів помиритись – випив багато алкоголю і прийняв “віагру”. Однак дружина відмовила йому і через це він нібито вбив її.

Але є інформація і про те, що насправді того вечора італієць був тверезим і ніколи раніше не захоплювався спиртними напоями.

Раптово почав ревнувати і вигнав із дому
Син Наталії Сергій розповів, що з Канжині матір познайомилася багато років тому. Чоловік частенько крутився у тих місцях, де збиралися українські заробітчанки. Там він приглядав собі жінку. Спочатку Наталя працювала в нього домробітницею, а незабаром вони одружилися.

Загалом пара жила добре, спокійно, навіть їздили разом відпочивати. Але у грудні минулого року ситуація змінилася. “Мама раніше ніколи на нього не скаржилася. Ми в 2020 році приїжджали до них в Італію відпочити. Тоді я вперше і побачив її чоловіка. Це високий, худий чоловік. Небалакучий. Хоча, можливо, так здавалося, тому що ми не володіємо мовою, тому особливого спілкування не було”, – розповідає Сергій.

Канжині з 19 років працював зварювальником у Німеччині, де зараз живуть його четверо дітей. Але з ними він особливо не спілкувався. З Наталією востаннє син бачився ще на початку грудня, коли вона приїхала в Україну оформляти пенсію. Сам Сергій теж виїхав до Європи – зараз живе у Польщі.

“Ми були в Україні приблизно два тижні. Але коли вона повернулася до Італії, він як збожеволів. Став ревнувати її до всіх і до всього. Підозрював, що щось було в Україні. Говорив, що у неї роман із власником ресторану, де вона працює. Йому не подобалося, що мама працює з 17:30 до першої години ночі, пізно повертається. Вона пообіцяла йому, що звільниться звідти наприкінці року, як тільки закінчиться контракт”, – говорить Сергій.

За два-три дні до трагедії Канжині вигнав Наталю зі свого будинку. Їй довелося жити у подруги. Жінка зібрала свої речі, але залишила їх на першому поверсі, планувала забрати згодом.

“Перед тим як вигнати її з дому, він вранці сказав їй, що вночі взяв ножа, дивився на неї і ледве стримався, щоб не вбити її. Потім він їздив у ресторан до власника і погрожував, що вб’є його. Власник навіть подав на нього заяву в поліцію, але через кілька днів він приїхав до подруги, де жила мама, і став зі сльозами вмовляти її повернутися. Навіть влаштував вечерю, запалив свічки. Здавалося, все минуло”, – згадує син Наталі.

25 грудня мати як завжди пішла на роботу на 17:30. Повернулася вже о першій ночі наступного дня. Чоловік спав, а Наталя вигуляла собачку і потім теж лягла.

У поліції італієць казав, що лише вдавав, що спить. Ймовірно, він уже чекав на Наталю і планував вбивство. Хоча запевняє, що не пам’ятає, звідки взявся ніж, навіть намагався переконати, що нібито дружина могла покласти його під ліжко.

Про смерть Наталі стало відомо вже після того, як власник ресторану зателефонував на мобільний телефон жінки, щоб дізнатися, чому вона не прийшла на роботу. Слухавку взяв Канжині і сказав, що вбив дружину, і тепер поїде розправитись із власником закладу. Чоловік також додав, що у вбивстві українки винен сам ресторатор, мовляв, це все сталося через нього. Роботодавець Наталі після цього викликав поліцію.

Поховають в Україні
Захист італійця стверджує, що на чоловіка так могла подіяти “віагра”. Мовляв, через ліки з ним таке сталося. Але чи це так – з’ясує вже слідство.

Син Наталії майже два тижні займається оформленням документів матері, процес затягнувся через різдвяні та новорічні свята. Спочатку чекали криміналіста, який мав провести розтин. Також треба забрати документи українки з будинку, який зараз опечатано. Зробити це можна лише за допомогою адвоката.

Ховатимуть жінку у її рідній Миколаївській області. З рідних у Наталі залишився син, невістка, онуки, також є брат. Вони всі пригнічені такою трагедією. Ніхто й припустити не міг, що цей спокійний і небалакучий літній чоловік здатний на таку жорстокість.

У столиці Польщі Варшаві посеред ночі випадкові перехожі натрапили на жінку. Вона була непритомною, а біля неї перебував 5-місячний хлопчик.

Про це повідомляє сайт місцевої поліції, передає ТСН.

Жінкою виявилася 33-річна громадянка України. За словами свідків, вона лежала на землі між припаркованими авто і ні на що не реагувала. Зверху на ній була маленька дитина, одягнена в комбінезон, але без шапки на голові.

До приїзду правоохоронців перехожим вдалося трохи привести жінку до тями, але та виявилася такою п’яною, що ледь трималася на ногах. Пізніше тест показав у її крові 3 проміле алкоголю. Медики, які прибули на виклик, не виявили загроз життю нетверезої громадянки та дитини.

Саме в цей час на телефон громадянки зателефонували – виявилося, дзвонила матір дитини. Вона розповіла, що сестра її чоловіка вийшла на прогулянку з їхнім 5-місячним сином і перестала відповідати на дзвінки.

Коли матір дитини прибула на місце разом зі своїм чоловіком (обоє – громадяни України), то виявилося, що вони теж були напідпитку – жінка мала майже 1 проміле алкоголю, а її чоловік – 1,5. Того вечора у них було сімейне застілля.

Поліцейські не віддали дитину батькам і хлопчик тимчасово потрапив під опіку працівників Інтервенційного центру до усиновлення. Далі справою займатиметься Родинний суд. Українці, яку знайшли непритомною з немовлям, загрожує до 5 років позбавлення волі.

Президент Польщі Анджей Дуда підписав низку указів, якими передбачається спрощення працевлаштування іноземних громадян, зокрема, українців.

Відповідні укази на сайті Адміністрації очільника Польщі з’явилися 4 січня.

Відповідно до документів, на громадян України та ще п’яти країн очікує низка змін у процедурі працевлаштування. Зокрема, передбачається:

Українці зможуть працювати у Польщі не 6 місяців, а 2 роки без дозволу на роботу, отримавши декларацію про доручення роботи.
Від українців, який подаватиме заяву на “карту перебування”, більше не вимагатимуть наявність задокументованого місця проживання в Польщі та постійного джерела доходу. Замість цього буде перевірятися тільки, чи є в іноземця, гарантована робота з зарплатою не нижче мінімальної.
Підтвердити своє соціальне забезпечення заробітчанин з України зможе, надавши лише договір працевлаштування з вказаною зарплатою.
До обставин, які не вимагають від громадян України видачі нового дозволу на проживання та роботу, внесено зміну посади при збільшенні зарплати.
Нові правила працевлаштування почнуть діяти приблизно у другій половині січня.

Напруга на польсько-українському кордоні не спадає. Кілометрові черги фіксують уже третю добу.

Про це 25 грудня йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Найбільше скупчення легковиків у пункті пропуску “Корчова” – приблизно три сотні. Трохи менше – на “Медиці”. Люди проводять у черзі більш як 12 годин. Час до часу водії сигналять на знак протесту, адже прикордонна інфраструктура не надто пристосована до тривалого перебування людей перед пунктом пропуску: немає вбиралень, кафе та смітників.

За прогнозами прикордонників, уже завтра черги поменшають. Але в середині січня, після свят, українці повертатимуться знову на роботу в Європу. І на в’їзд у Польщу знову вишикуються багатокілометрові черги.

Потерпілого госпіталізували, але від отриманих травм він помер у медзакладі

Громадянина України судитимуть у Польщі за вбивство. Чоловік зарізав свого роботодавця. Трагедія трапилася у гуртожитку міста Тшцянка, повідомляє InPoland.

57-річний чоловік ударив ножем в живіт 72-річного роботодавця. Після скоєного він кинув ніж і втік з місця події.

Потерпілого госпіталізували, але від отриманих травм чоловік помер у медзакладі.

Через годину підозрюваного затримали. Ним виявилося громадянин України. Тест на алкоголь показав 2,6 проміле у крові чоловіка.

Наступного дня прокуратура звинуватила українця у вбивстві. Наразі він заарештований на 3 місяці. Йому загрожує довічне ув’язнення.

Сейм Польщі ухвалив зміни до закону про іноземців, які суттєво спрощують процес легалізації трудових мігрантів.

Про це повідомляє tvn24.

Для трудових мігрантів, серед яких у сусідній країні найбільше українців, відповідно до прийнятих до закону змін спростили процедуру надання посвідки на тимчасове перебування в Польщі (до трьох років), якщо вони бажають працювати у країні тривалий період.

Зокрема, передбачається розширення до 24 місяців можливості праці іноземця в Польщі на підставі дозволу на сезонну роботу та заяви працедавця про намір працевлаштувати іноземця. Також прискорюється процес надання карти тимчасового перебування особам, які мають намір працювати у стратегічно важливих секторах економіки Польщі.

У випадку зміни працедавця іноземцю не потрібно буде оформляти нову посвідку на тимчасове перебування.

Нововведення у законі скасовують вимогу подавати у пакеті документів до воєводських управлінь з питань іноземців підтвердження про наявність місця проживання (договору оренди помешкання). Крім того, не потрібен документ про регулярний і стабільний дохід іноземця, а замість нього – підтвердження про отримання мінімального доходу в Польщі.

За прийняття змін до закону проголосували 428 депутатів, шестеро було проти, а один утримався. Тепер цей документ повинен ухвалити Сенат країни.

У МВС Польщі пояснили, що останнім часом спостерігається зростання зацікавленості серед іноземців в отриманні посвідок на тимчасове перебування в РП, а пандемія коронавірусу сповільнила процес їх видачі.

Одна з причин: ВВП в сусідів за підсумками року збільшиться на 11,1%, поляки активно виходять із кризи й потребують робочої сили. Найвища потреба у фахівцях на харчові заводи, склади і виробництво, пише OBOZREVATEL.

Про розповіла директорка одного з департаментів міжнародної компанії Gremi Personal Анна Джоболда.

“Польща відчуває гострий дефіцит працівників з України в усіх ключових галузях економіки. Польська економіка компенсувала втрати від пандемії й демонструє найвище зростання ВВП за всю історію – на 11,1% за рік, за даними Головного управління статистики Польщі. Активність промислових компаній з найму нових працівників є також найвищою”, – розповідає експертка.

Працівники потрібні на виробничі підприємства – харчової і переробної промисловості, виробництво пластмасових виробів, логістичні центри, склади, будівництво. Це ті сектори економіки, де працює близько 80% українців у Польщі.

Фермери стверджують, що збір яблук під загрозою зриву: ставки для працівників уже настільки високі, що збір врожаю не має економічного сенсу. Дефіцит кадрів також не дозволяє вийти на допандемійний рівень сфери обслуговування і гостинності (готелі, ресторани і кафе).

Найпопулярніші вакансії:

– Робота на м’ясокомбінатах та рибзаводах.

Це різні вакансії – від забою курей та індиків або філетування риби до пакування готової продукції. Таку роботу пропонують і чоловікам, і для жінкам. Причому досвід на таких закладах і знання польської мови не є обов’язковим. За місяць можна заробити 4–6 тис. злотих (27-40 тис. грн) залежно від графіку роботи.

– Робота на складах для галузі e-commerce.

Це робота з пакування одягу та сортування замовлень. На місяць можна заробити 3,5 -4,5 тис. злотих залежно від графіку роботи (23,5-30 тис. грн).

– Робота для чоловіків на виробництві дерев’яних та металевих виробів.

Найбільший брак працівників у Польщі нині в сферах, де потрібна чоловіча праця – виробництві дерев’яних та металевих виробів чи на заводах з виробництва пластикових виробів (різні товари для дому). На місяць можна заробити 3,8-4,5 тис. злотих на руки залежно від графіку роботи (25,5-30,1 тис. грн)

Про умови урядової програми «Польський Лад» повідомили в Аналітичному центрі компанії з міжнародного працевлаштування «Gremi Personal», пише finance.ua.

Що змінюється:

заробітчани у перший рік після переїзду до Польщі будуть платити вдвічі менше податків, ніж самі польські громадяни. Протягом наступних трьох років вони зможуть відняти 50% від податку, сплаченого за попередній рік;
Мінфін Польщі заявляє, що протягом чотирьох років держбюджет буде фінансувати цим людям внески в пенсійний фонд і страхування на випадок хвороби.
«Тобто іноземець, який перенесе свою податкову резиденцію в Польщу, буде платити менший податок на прибуток повних чотири роки. Податкова пільга також буде охоплювати мігрантів, які вперше приїдуть до Польщі. Вони також зможуть протягом чотирьох років платити податки на пільгових умовах», — пояснюють у «Gremi Personal».

Хто зможе скористатись програмою:

поляки, які живуть за кордоном і планують повернення на батьківщину, а також іноземці.
«Це чергова, але не остання спроба привернути як працівників, так і підприємців з інших країн до інвестування і сплати податків у Польщі. За останні роки до Польщі приїхала рекордна кількість мігрантів, які вже зробили мільярди злотих внесків в ZUS (Управління соціального страхування Польщі). Велика частина з них — це українці», — пояснює суть проєкту «Польський Лад» власник компанії з міжнародного працевлаштування «Gremi Personal» Євген Кириченко.

У Польщі можуть спростити процедуру отримання карти побиту, тобто дозволу на тимчасове проживання і роботу. Відповідні зміни до законопроєкту підготував польський уряд і їх ухвалити можуть вже найближчим часом – у вересні.

Про це повідомляє pulsHR.pl.

Так, за новими правилами, для одержання документу більше не знадобиться підтверджувати місце проживання і стабільне та регулярне джерело доходу. Замість цього буде перевірятися тільки, чи є в іноземця, гарантована робота з зарплатою не нижче мінімальної.

Також планується впровадити рішення, яке прискорює отримання карти побиту іноземцями, які мають намір працювати в організаціях, котрі мають особливе стратегічне значення для польської економіки. А також хочуть розширити перелік обставин, які не потребують зміни дозволу на тимчасове проживання і роботу.

Серед інших ініціатив, як пише In-Poland:

введення 60-денного терміну для вирішення питання про видавання дозволу на тимчасове проживання в першу чергу, який починається від моменту, коли всі формальні недоліки клопотання про дозвіл були усунені, й іноземець з’явився особисто в воєводське управління і подав всі необхідні документи,
введення конкретних 90-денних строків розгляду справи в апеляційному органі з питань видавання дозволу на тимчасове проживання. Наразі терміни розгляду апеляції у справі про отримання карти побиту доходять до 1-2 років.
Зазначається, що останніми роками збільшується кількість заяв про надання дозволу на проживання в Польщі, зокрема, карт побиту, які подаються до воєводських управлінь, що призводить до збільшення часу очікування розгляду цих питань.

А проєкт закону про внесення змін до закону про іноземців та деяких інших законів передусім спрямований на спрощення процедур, які стосуються надання іноземцям карт побиту в Польщі і дозволів на роботу.

Якщо законопроєкт буде підтримано, то запропоновані зміни наберуть чинності на початку 2022 року.

Сумуємо разом з рідними, близькими, подругами.

Фото та деталі – у дописі:

Царство Небесне і Вічна Пам’ять Амінь. Співчуття Рідним!

Про це в коментарі OBOZREVATEL заявив президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. За його словами, зарплата у всіх країнах Європи потроху збільшується: в середньому на відсоток зростання економіки або відсоток, який вибирає для себе той чи інший уряд.

“У Польщі мінімальна заробітна плата в 2021-му збільшилася на 200 злотих, у 2022-му вона збільшиться ще на 200 злотих, – розповідає Воскобойник. – Це загальна тенденція, яка властива всім країнам Європи. Головна її мета: привести мінімальну зарплату до розміру 60% від рівня середньої зарплати по країні. Через це можна сказати, що і українці в цьому році почали отримувати більше, як мінімум на 200 злотих щомісяця. В Чехії також є перегляд”.

За словами Воскобойника, в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, країнах Балтії розуміють, що українські заробітчани шукають собі не нову батьківщину, а країну, де можна заробити більше грошей за обмежений період часу. Тому пропонують конкурентну оплату праці.

Експерт упевнений, що найближчим часом через дефіцит робочої сили з боку країн ЄС ми побачимо подальше зростання зарплат, зменшення адміністративних бар’єрів і спроби перетворити трудову міграцію на еміграцію. Такі спроби вже є з боку Польщі, яка закликає українських трудових мігрантів не просто приїжджати самим, а й брати з собою членів сімей.

Через те, що в Україні люди не можуть знайти роботу з гідною оплатою праці, їм доводиться оббивати пороги закордонних фірм, керівники яких навіть не дбають про безпечні умови.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Працювала в цеху, де було дуже жарко

У польському містечку Кемпно раптово померла 23-річна українка з Тернополя Натія Кирія. Жінка була розлучена, в неї залишився 3-річний син, виховання якого тепер повністю ляже на її 53-річну маму.

Як розповідають знайомі сім’ї, Натії стало погано, коли вона разом із мамою поверталася з роботи. Вертольотом українку встигли доправити в лікарню в Познань, але врятувати її не змогли. Попередня причина смерті – крововилив у головний мозок.

Друзі Натії звернулися по допомогу через соціальні мережі, оскільки її мама залишилася в складному матеріальному становищі: необхідно доправити тіло дочки на батьківщину, а також займатися маленькою дитиною.

Знайома загиблої на ім’я Віра розповіла, що Натія близько 2 років жила в Польщі разом із мамою і маленьким сином. Мріяла там залишитися назавжди, щоб її дитина пішла в польську школу й здобула освіту.

Вона зазначає, що умови праці в столярному цеху дуже важкі. “Там меблева фірма на тисячу працівників. Знаю, що в цеху було дуже жарко. Вона раніше працювала на заправці, а потім перейшла на цю меблеву фабрику, офіційно була працевлаштована. Вона хотіла залишитися в Польщі, тому що в Україні її ніщо не тримало”, – говорить OBOZREVATEL Віра.

До переїзду з України вона займалася танцями і мама дуже цим пишалася. У соцмережах писала: “Любить танці моя україночка!” Дівчина закінчила коледж дизайну. У сім’ї крім Натії є ще дорослий син.

Українці нерідко гинуть на заробітках

На жаль, це не перший випадок, коли в Польщі гинуть українські заробітчани. Вони їдуть до Європи заради великих доходів, але після загибелі виявляється, що немає коштів навіть на те, щоб повернути тіло для поховання на батьківщині.

Так, 2 квітня в Польщі дорогою на роботу помер 33-річний житель Бродів Андрій Сірко. Його дружина Галина залишилася одна з двома маленькими дітьми.

Їй теж була потрібна допомога для того, щоб доправити тіло чоловіка на батьківщину й поховати. Попри те що сім’я вже кілька років жила й працювала в цій країні, грошей на чорний день у них не виявилося.

У кінці травня в Польщі загинув будівельник з Волині 23-річний Назар Філімончук. У соцмережах також збирали кошти, щоб допомогти родині перевезти тіло в Україну й поховати.

У червні 2019 трагічно загинув у Польщі 35-річний Василь Чорней з Прикарпаття. Чоловік працював у столярному цеху. Йому стало погано на роботі, він упав, у нього почалися судоми. Проте власниця підприємства не стала викликати швидку, а наказала вивезти українця в ліс. Там його тіло через кілька днів знайшли лісники. Але суд засудив польку всього до 2 років та 10 місяців позбавлення волі за те, що вона не надала допомогу людині. Також їй заборонили 12 років займатися підприємництвом. Жінка ховалася від правосуддя, і тільки в березні цього року її заарештували.

Не тільки в Польщі гинуть українські заробітчани. У лютому в Чехії загинула 27-річна Оксана Василів з Івано-Франківщини. У неї теж залишився маленький син, вихованням якого тепер займається літня мама.

Оксана кілька років уже їздила на заробітки, щоб утримувати сім’ю. Спочатку до Польщі, а потім підвернулася робота в Чехії. Однак саме там на будівництві вона трагічно загинула: на висоті провалилася крізь скляну підлогу.

Гинуть українці і в Італії. Кілька жінок, які доглядали за людьми похилого віку в цій країні, померли від коронавірусу. Друзі та рідні також збирали кошти для того, щоб перевезти їх додому.

Умови роботи жахливі

Іванка Новак, яка вже кілька років живе і працює в Польщі, каже, що насправді гроші заробітчанам у цій країні дістаються нелегкою працею.

“Тут нема чого дивуватися. Люди їдуть сюди працювати не тільки тому, що тут більше платять. А тому що тут є робота. На заході України з роботою взагалі дуже складно. Спробуйте відшукати хоч щось у маленькому селі на Івано-Франківщині, Львівщині, та навіть у Дніпропетровській чи Харківській областях. Колись були колгоспи, радгоспи. Тепер у кращому разі в когось у селі є фермер, до якого можна найнятися і то за копійки. А влаштуватися працювати вчителем чи в бюджетну сферу неможливо. Скрізь родичі, куми, друзі”, – говорить Новак.

Жінка вважає, що в Польщі наші заробітчани статків надбати не можуть. “Їм цих грошей вистачає на те, щоб сім’я в Україні могла купити продукти, зібрати дітей до школи, та батькам на ліки. Молодь, якщо обоє тут працюють, то можуть ще якось будинок побудувати або відремонтувати, щось у дім купити. Але якщо в родині вже двоє-троє дітей, то сильно не розженешся”, – вважає Новак.

Надія Крижанівська, яка також їздить на заробітки до Польщі, каже, що на багатьох фірмах умови роботи дуже важкі. Але вибору немає, оскільки на батьківщині вони нічого заробити не можуть.

“Я сама працювала на меблевій фабриці. Це нестерпно, другий раз я б уже туди не найнялася. У цеху дуже жарко, витяжки дуже погані. При мені у жінок носом ішла кров, одна непритомніла. Але нам кажуть – не подобається, інших візьмемо. Он вас скільки в чергах на кордоні стоїть”, – розповідає Надія.

Директорка однієї з фірм із працевлаштування українців у Польщі Вікторія Заровна розповіла, скільки можна заробити в цій країні.

“Усе залежить від того, що ви вмієте робити. Наприклад, на зборі печериць або полуниці заробляють 500 євро (16 500 грн) на місяць. Зварювальник або муляр у Польщі може розраховувати на 700-800 євро (23 100 – 26 400 грн). Спеціаліст із оббивання меблів отримає 500-550 євро (16 500 – 18 150 грн). Українцям ще доведеться витратитися на житло – на жаль, не всі роботодавці його надають. І на харчування. Звичайно, частина продуктів у Польщі дешевша, ніж в українських супермаркетах, тому люди економлять”, – пояснює вона.

Українці змушені їхати в європейські країни, щоб хоч якось забезпечити життя собі, своїм дітям і літнім батькам. Більшість із них не проти повернутися й працювати вдома, але в своїх містечках і селах вкрай важко знайти роботу. А якщо вона і є, то гідні гроші для нормального життя там платити не готові.

Як пoвідoмляє Yavp.pl, внаслідок цих нещасних випадків загинуло двоє чоловіків, а третій важко травмувався.

Зокрема, у середу, 7 липня, під час виконання роботи на будівництві логістичного центру в населеному пункті Бяленжице (Великопольське воєводство) з 15-метрової висоти впав 30-річний працівник з України. Його у важкому стані забрали гелікоптером до лікарні в Позані.

У суботу, 3 липня, внаслідок нещасного випадку при модернізації залізничного мосту в місті Вронки (Великопольське воєводство) загинув 39-річний громадянин України. Чоловіка придавило будівельним домкратом. Реанімували потерпілого протягом 1,5 години, однак це не дало позитивного результату.

У понеділок, 28 червня, у місті Свіноуйшчє (Західнопоморське воєводство) під час будівництва місцевого газового терміналу помер 52-річний працівник з України. Чоловікові раптово стало зле під час робіт із армуванням фундаментної плити. Він упав і втратив свідомість. На місце викликали медиків, які протягом 40 хвилин пробували реанімувати українця, однак їхні зусилля виявилися марними.

Польща на третину збільшила кількість вакансій для українських заробітчан.

Про це повідомляє портал work.ua.

За даними порталу найбільший попит мають лікарі, а також фахівці з укладання плитки та по роботі з бетоном.

Список найбільш популярних спеціальностей:

лікар,

плиточник,

бетонник,

фахівець з автоматики,

покрівельник,

слюсар,

технік дорожнього будівництва,

технік-програміст.

Кому і скільки платять

Стоматолог з досвідом роботи та знанням польської мови може заробляти до 160 тис.грн.

“Запрошуємо на роботу лікаря-стоматолога, з досвідом роботи від 1 року, зі знанням польської мови (рівень А1-А2). Необхідний сертифікат”, – йдеться в оголошенні.

Плиточникам і бетонникам обіцяють зарплату в розмірі до 150 тис.грн.

“Терміново потрібні плиточники, зарплата від 12 до 16 євро на годину чистими та вище. Робочий день 10-11 годин”, – йдеться в оголошенні.

Трансфер до місця роботи, спецодяг, спецвзуття та інструмент забезпечує роботодавець. Проживання безкоштовне.

Мінімальна зарплата для шукачів за даними спеціальностями становить 45 тис.грн.

Про це повідомив операційний директор польської агенції із працевлаштування EWL Group Рафал Мруз, передає Укрінформ.

За його словами, компанія перейшла у кризовий режим роботи, оскільки тепер організації потрібно забезпечити можливість відбуття карантину для своїх працівників.

«Ми не були готовими до цього. У компанії відразу створили кризовий штаб, аби розв’язати питання із розміщенням на 10-денний карантин декількох сотень працівників з України, які мають приїхати у четвер та п’ятницю», – зазначив він.

Мруз наголосив, що агенції із працевлаштування і українські працівники розраховували на швидкий вихід з карантину після отримання негативного тесту на коронавірус.

Однак, від обов’язкового карантину можуть звільнити заробітчан, які повністю вакцинувалися від коронавірусу однією або двома дозами препаратом Johnson&Johnson, а також дітей, які перебувають під наглядом імунізованих батьків.

Водночас у медичному центрі, який проводить вакцинацію працівників з України поблизу державного кордону, розповіли, що планують продовжити імунізацію заробітчан у тестовому режимі у двох місцях: поблизу пункту пропуску «Медика-Шегині» та в пункті обслуговування пасажирів «Замєхув».

Уряд Польщі переконаний, що такі дії мають уберегти поляків від нових штамів коронавірусу, серед яких індійський Дельта.

Чим же українців приваблює ця невелика європейська країна, і які є підводні камені роботи в Чехії – дізнавався OBOZREVATEL.

Чому українцям цікава Чехія?
Чехія перебуває на другому місці в Європі за обсягами легального працевлаштування українців (зрозуміло, після Польщі). Працювати там можуть як кваліфіковані фахівці з дипломами, так і сезонні працівники без кваліфікації.

Якщо порівнювати з країнами західної Європи, наприклад, із Німеччиною, Чехія має більш прості умови працевлаштування для іноземних працівників. Водночас рівень оплати праці там вищий, ніж в Україні і навіть на 10-15% вищий, ніж у Польщі.

У Чехії українців приваблює насамперед зарплата, – стверджує президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. – Основне завдання для більшості українських трудових мігрантів, все ж, не шукати нову батьківщину, а шукати можливість заробити якомога більше грошей за обмежений період часу. І Чехія таку можливість дає”.

Що потрібно для працевлаштування в Чехії?
Для легального працевлаштування в Чехії потрібні приблизно ті ж самі документи, які вимагають і інші країни ЄС:

запрошення від закордонного роботодавця;

робоча віза;

документи про освіту (якщо ви претендуєте на роботу за фахом).

В окремих випадках потрібно надати свідоцтво про шлюб або розлучення.

Знання мови для працевлаштування не потрібно. Але воно, без сумніву, буде плюсом, адже допоможе вам впевненіше почуватися в країні.

Які вакансії пропонують?
Згідно з даними кадрового порталу work.ua, найбільший попит у Чехії мають електрики, зварювальники та водії. Але беруть на ці посади не всіх.

Щоб влаштуватися, наприклад, зварювальником, необхідні:

віза або паспорт ЄС;

вік: від 22 до 60 років;

досвід роботи від 3-х років;

робота напівавтоматичним зварюванням (досвід від двох років);

обов’язкова наявність атестації (сертифікат або диплом зварювальника).

Водночас Воскобойник зазначає, що Чехія більше націлена зовсім не на кваліфікованих співробітників. Серед іноземців чеські роботодавці найчастіше шукають тимчасових різноробочих. Українців без спеціальної кваліфікації беруть в основному автомобільні заводи, яких у цій країні немало.

Які зарплати?
Щощо співробітників із кваліфікацією, то зарплати у них набагато вищі за українські. Наприклад, зварювальнику готові заплатити від 80 до 90 тис. грн, електрику – 75-85 тис. грн, водій категорії СЕ може заробити до 73 тис. грн.

Якщо ж говорити про співробітників без кваліфікації, їхні зарплати не такі хороші. “Якщо ми говоримо про автозаводи, то за день людина може отримувати приблизно 1 000 на наші гроші, – розповідає Воскобойник. – Якщо така людина відпрацювала 6 днів на тиждень, 24-25 робочих днів на місяць, вона може отримати 24-25 тис. грн (приблизно $ 900. – Ред.)”.

Водночас варто розуміти, що робочий день на заводах – це не звичні 8 годин. Персонал може працювати 10-12 годин на добу. Це фізично нелегко.

Які ризики працевлаштування в Чехії?
Головна складність для українців – це те, що Чехія дуже невелика країна. Її населення – близько 8 млн осіб. Відповідно, вона може прийняти тільки обмежене число іноземних працівників. А охочих працювати в Чехії – багато. Цим часто користуються шахраї: беруть гроші за виготовлення віз і запрошень на роботу, але умови договору не виконують.

“Буває, людей відправляють працювати на підставі біометричних паспортів, або ж беруть передоплату за виготовлення візових документів і не роблять їх, або після приїзду не знаходиться робота. Тому не треба платити за працевлаштування і підготовку документів посередникам. Так ви ризикуєте залишитися без грошей, документів і роботи”, – говорить Воскобойник.

Співпраця з сумнівними посередниками може призвести і до подальшої заборони на в’їзд, говорить глава комітету з міграційного права Асоціації правників України, голова ГО “Союз експертів по боротьбі з корупцією” Сергій Ніжинський: “Громадяни, які зазначають відверто неправдиву інформації про себе або про мету поїздки, а також ті, хто покладається на послуги сумнівних фірм, готують підроблені документи, можуть отримати штраф або заборону в’їзду в ЄС на 5 років”.

Які найчастіші порушення українських трудових мігрантів?
Найголовніше порушення, якого припускаються українці в Чехії, та й будь-якій іншій країні Європи, – нелегальне працевлаштування. Через це українці ризикують своїм здоров’ям і можуть залишитися без зароблених грошей, попереджає Воскобойник: “Якщо ви працюєте без документів – це загроза вашому життю і здоров’ю. Роботодавець, у якого працює нелегал, не піклуватиметься про його зарплату, належні умови праці чи безпеки на робочому місці”.

Також серед порушень – перебування на території країни довше, ніж це визначено правилами. Наприклад, у Чехії, як у країні ЄС, українці можуть бути не більш як 90 днів протягом пів року. Якщо цю норму порушено, в паспорті людини поставлять відповідний штамп. Коли ж людина затрималася в країні на місяць довше, ніж дозволено, то наступного разу їй можуть заборонити в’їзд, розповідає Ніжинський.

“Якщо людину виявили на території країни ЄС з порушеним терміном перебування, як правило, їй дається можливість покинути країну самостійно протягом 1-2 тижнів, а під час перетину кордону він заноситься до відповідних списків, наслідком чого може бути відмова у в’їзді. Якщо людина порушила термін перебування, була виявлена й затримана на території ЄС відповідними службами (залежно від обставин затримання), може бути застосована депортація без можливості відвідування країн ЄС на 10 років”, – пояснив він.

Як стверджує Ніжинський, ризики недопуску в країну також існують у разі, якщо громадянин під час попередньої поїздки здійснив адміністративне правопорушення: не заплатив штраф, наприклад, за проїзд без квитка, не заплатив за готель або інші надані послуги.

Загалом, умови працевлаштування в Чехії для українців не складні, а зарплати часом у рази вищі, ніж на батьківщині. Але варто розуміти, що Чехія – невелика країна. Роботи там не так багато. Тому на шляху українських трудових мігрантів і виникає чимало шахраїв, які користуючись попитом і невеликою легальною пропозицією, “витягають” із наших громадян якнайбільше грошей. Тому, як і за будь-якого працевлаштування за кордоном, тут потрібно бути гранично обережним.

У Польщі неподалік пунктів пропуску відкрили чотири мобільні центри, де можуть безкоштовно щепитися українці, які їдуть туди працювати або навчатися.

На вибір їм пропонують вакцини Пфайзер і АстраЗенека, йдеться в сюжеті ТСН

Місце вакцинації перебуває за 30 кілометрів від українського кордону. Саме щеплення безкоштовне, але для його отримання потрібен негативний тест на коронавірус. Його роблять зовсім поруч за 1 тисячу гривень. Також перед вакцинацією треба в анкеті вказати паспортні дані, місце роботи або ж проживання та чи немає скарг на здоров’я.

Мобільний пункт вакцинації поблизу Краківця працює цілодобово, але за день тут щеплюють не більше двадцяти людей. Після вакцинації, яка триває 15 хвилин, видають довідку, що віддають сімейному лікарю. Вакцину для заробітчан безкоштовно надав уряд Польщі.

Наразі на польсько-українському кордоні розгорнуті чотири центри вакцинації. У Польщі перебуває близько мільйонна українців. Тож польські медики сподіваються, після розголосу заробітчан та студентів, які хочуть щепитися, побільшає. Тим паче, що другу дозу можна буде отримати у будь-якому місті Польщі безоплатно.

Про це повідомляє видання UBR. “За збір ягід у Польщі цього року платять від $800 до $1200 / міс. Але якщо йде дощ – ти не вийдеш в поле, а плата йде саме за обсяг зібраного. Також, якщо неврожай – десь заморозки, десь не встигла ягода дозріти і т.д. – це теж впливає на підсумковий заробіток. Потрібно зібрати не менше 40 кг ягоди в день. Чи вдасться вам стільки зібрати? Той же самий формат в Україні”, – розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. На думку експертів, при хороших погодних умовах і високої продуктивності заробити в Польщі вийде вдвічі більше, ніж в Україні. Але це явище досить тимчасове.

“За деякими видами популярних ягід поляки знижують обсяги виробництва саме через успішне українське виробництво. Наприклад, малина з України за останні чотири роки сильно витіснила польську. Польща закуповує заморожену ягоду в Україні і перепродує її в інші країни під своїми брендами”, – розповів економіст інвестиційного департаменту продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Відзначимо, що, наприклад, в Україні людям пропонують збирати лохину і малину. Працівникам платять від 10-12 грн/кг зібраної ягоди й обіцяють щоденний дохід від 400 до 600 грн залежно від працездатності найманця

За даними Міністерства соціальної політики України, в докарантинні часи за кордоном працювали 3,2 млн громадян України. Сюди входять і ті, хто живе за кордоном більш-менш тривалий час, і ті, хто виїжджає з України і повертається додому вже протягом року. З найпопулярнішими країнами у українських трудових мігрантів питання про пенсії вирішене.

Договір про пропорційну виплату пенсій підписано з популярними у трудових мігрантів Польщею, Чехією, Словаччиною, Іспанією, Португалією, країнами Балтії. У стаж зараховується період, коли роботодавець або сам працівник сплачував пенсійні внески в країні перебування. Як пояснила «ФАКТАМ» міністр соціальної політики Марина Лазебна, договори передбачають, що якщо людина протягом життя працювала офіційно і в Україні, і в іншій країні, то, незалежно від місця проживання на пенсії, наша країна буде платити частину пенсії за час роботи (і сплати податків) в Україні. Інша країна відповідно за час, коли людина працювала і платила податки там.

Також є договори про призначення пенсії за територіальним принципом. Такі угоди укладені з більшістю пострадянських країн, а також з Угорщиною і Румунією. Передбачається, що пенсію виплачує держава проживання.

Список документів, необхідних для нарахування пенсії українцеві в європейській країні, варіюється. Але крім заяви на призначення пенсії, обов’язково потрібно буде пред’явити номер соціального страхування і податковий номер. Також, якщо пенсійні внески платив роботодавець, потрібно буде довести легальне працевлаштування. Перед переїздом в Україну потрібно буде звернутися в банк країни перебування про перерахування коштів на особистий рахунок в українському банку.

Польща як і раніше залишається головним нашим конкурентом з вирощування ягідних культур і основним претендентом на українських працівників у цій сфері. І якщо карантинний рік дозволив стримати відтік трудових мігрантів з українських полів, то цього року місцеві аграрії налаштовані не так оптимістично.

“Ми в основному намагаємося залучати працівників з прилеглої до нас області. Торік кордони були закриті й охочих працювати було більше. В позаминулому році був дефіцит. У цьому – поки бачимо, що охочі є, але подивимося, як люди будуть приїжджати. Псування врожаю ми не допустимо і повинні зібрати в термін, а в разі чого будемо піднімати тарифи на працю збирачів”, – коментує головний агроном компанії “Еко Парк” Федір Прима.

Ручну працю не замінять машинами

Ручна праця залишається незамінною для збору найбільш популярних у споживачів ягід: полуниці, малини, лохини, чорниці, ожини й суниці. Комбайнами збирається тільки чорна смородина, яка в основному йде на переробку – для виробництва джемів і варення.

Першу робочу силу починають залучати ще в травні, коли в парниках дозріває полуниця. Однак використання ремонтантних сортів (цвітуть кілька разів за сезон) значно розширило сезон ягід в Україні і дозволило отримувати урожай аж до перших заморозків у жовтні.

Цей фактор посприяв зростанню інтересу у працівників до місцевих господарств і дозволив бути при роботі впродовж шести місяців. У час, що залишився року більшість зі збирачів можуть встати на біржу праці й отримувати соціальні виплати.

“Багато українських ферм почали співпрацювати з іншими господарствами – тими, хто вирощує більш пізні ягоди або фрукти. Наприклад, ті ж черешні ми механічним шляхом струшуємо, а перебираємо на продаж вручну. Потім йдуть персик, нектарин, яблука. Тут же і овочеві культури, які вимагають багато ручної праці – починаючи з прополювання, прибирання – не в увсіх це поставлено на механізацію. Це допомагає утримати людей і розраховувати, що вони повернуться до вас на наступний рік”, – говорить керівник проекту “АПК-Інформ: овочі і фрукти” Олександр Хорєв.

Будують поля і будинки для трудяг

У північних і центральних частинах країни відтік трудящих ще вдається якось стримувати, проте близькість західних областей до кордону з Польщею створює там велику конкуренцію за працівника.

У пошуках нових способів заохочення місцеві роботодавці тепер готові пропонувати не тільки трансфер і питну воду, а й повноцінні обіди, будують безкоштовні гуртожитки і навіть футбольні поля для проведення дозвілля – аби люди залишалися.

Польща, у свою чергу, хоч і відчуває дефіцит працівників, але на особливі інвестиції не готова. Максимум – безкоштовне проживання в кемпінгу в безпосередній близькості до поля. А залучають в основному зарплатними пропозиціями.

За яку ягоду більше платять

Порівнюючи зарплати, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник робить акцент на тому, що цей бізнес прямо залежить від погодних умов.

“За збір ягід у Польщі цьогоріч сплачують від $ 800 до $ 1200 / міс. Але якщо йде дощ – не вийдеш в поле, а плата йде саме за обсяг зібраного. Також, якщо неврожай – десь заморозки, десь не встигла ягода дозріти і т.д. – це теж впливає на підсумковий заробіток. Потрібно зібрати не менше 40 кг ягоди в день. Чи вдасться вам стільки зібрати? Той же самий формат в Україні”, – говорить він.

Наразі найбільші ставки за збір врожаю в Україні озвучують фермери, які вирощують лохину і малину. Вони очікують від 10-12 грн / кг зібраної ягоди і обіцяють щоденний дохід від 400 до 600 грн в залежності від працездатності найманця.

Для порівняння, в Польщі запропонують уже 800-1000 грн.

Високі оклади для цих видів ягід пов’язані з тим, що вирощують її суто на експорт і за останні роки було добре налагоджено ланцюг оптових закупівель. Минулого неврожайного року лохину продавали за $ 10 за кг. Цьогоріч ціну можуть трохи зменшити зважаючи на хороші прогнози на врожай.

На малину вартість може бути в районі торішніх 40 грн / кг. І оскільки за останні два роки ціна на ці ягоди зросла, ніхто з учасників ринку не зацікавлений у несвоєчасному зборі.

“Якщо буде не вистачати рук – я можу заплатити і більше. Пропозиція робочої сили збільшилася і мені вже зараз телефонують, що хочуть працювати. А два роки тому я сам шукав людей. Зараз у мене внутрішня пропозиція вище, ніж затребуваність робочої сили”, – ділиться керівник фермерського господарства “Файна поляна” Тарас Андрійчук.

З переваг роботи в Україні фермери називають більш нормований робочий день, тоді як у Польщі збір ягоди може проходити з 6:00 ранку до 12:00 ночі. Наші фермери пропонують роботу з 9:00 до 18:00, що особливо приваблює жінок – вони закінчують роботу в поле і після цього можуть повноцінно приділити час домашньому господарству і сім’ї.

Чи захочуть українці їхати в Польщу

Якщо українські власники погодяться платити збирачам ягід гідну зарплату, дефіциту працівників цього року вони відчувати не будуть. Однак їм варто задуматися і над тим, що в наступні роки складнощів з попаданням наших працівників до Польщі через пандемію не буде, і дефіцит робочої сили буде більш відчутним.

“За копійки працювати ніхто не захоче і це – нові реалії, тому їм доведеться переглядати власні бізнес-моделі”, – коментує заступник директора інформаційної компанії “ПроАгро Груп” Марія Колесник.

Ще один фактор не на користь Польщі – перехід з відкритого ґрунту в закритий: парники, теплиці. Робота в них в спеку значно ускладнюється і стає майже нестерпною. Працівники розповідають, що готові були працювати в купальниках, щоб хоч якось полегшити умови роботи.

Проте експерти згодні, що при хороших погодних умовах і високій продуктивності заробити в Польщі вийде вдвічі більше, ніж в Україні. Але явище це може бути тимчасовим.

“За деякими видами популярних ягід поляки знижують обсяги виробництва саме через успішне українське виробництво. Наприклад, малина з України за останні чотири роки сильно витіснила польську. Польща закуповує заморожену ягоду в Україні і перепродує її в інші країни під своїми брендами”, – говорить економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

Тому, якщо українці і будуть продовжувати їздити в Польщу для збору ягід, то швидше за все цілеспрямовано на полуницю. На сьогодні площа посадок під неї в цій країні займає майже 90% від усіх ягідних плантацій.

Це випливає з даних статистики кадрового порталу work.ua. Наприклад, зварнику (MIG, MAG, TIG) у Чехії готові заплатити від 80 до 90 тис. грн. Побажання до кандидата:

віза або паспорт ЄС

вік: від 22 до 60 років

досвід роботи зварювальником від 3-х років

робота напівавтоматичним зварюванням (досвід від двох років)

обов’язкова наявність атестації (сертифікат або диплом зварювальника) Електрик у Чехії може заробляти 75-85 тис. грн. На роботу беруть українців віком до 55 років.

Серед вимог: досвід роботи від 2 років; допуск не нижчий від 3-го. закордонний паспорт. Водій категорії СЕ в Чехії може заробляти до 73 тис.

“Усі процеси відповідають чинним трудовим, санітарно-гігієнічним, безпечним і екологічним нормам, які визначені законодавством Чеської Республіки та ЄС”, – йдеться в оголошенні.

Чому стільки нелегальних мігрантів з України? За підрахунками Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, близько 5 млн українців змушені працювати за кордоном у різних країнах світу. Приблизно 50-60% із них працюють нелегально. Українці влаштовуються на роботу в інших країнах в обхід закону через низку причин. Насамперед багато хто звик нелегально працювати і в Україні, тому така можливість їх не лякає. Ще одна причина – міграційне законодавство деяких західних країн, яке забороняє наймати низькокваліфікованих працівників-іноземців. Наприклад, у Німеччині трудову візу не можуть отримати люди, які не знають мови і не мають підтвердженої кваліфікації, а на сезонні роботи можуть претендувати тільки громадяни ЄС. Але німецькі зарплати для українців дуже привабливі. Тому багато людей погоджується їхати в Німеччину без трудової візи і залишатися на нелегальні роботи з усіма наслідками. Можливий і ще один варіант, коли люди їдуть із трудовою візою, претендують на одну роботу й зарплату, але їм пропонують більше грошей – тільки нелегально. І вони погоджуються, бо заробляти необхідно.

Що загрожує нелегалам? Неофіційна робота за кордоном має багато ризиків. Передусім варто розуміти, що така людина абсолютно не захищена місцевими законами і не має ніяких прав. Щонайменше їй можуть не заплатити, але це ще не найстрашніше. Як розповідає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, у 2018 році Польщу вразив випадок з українцем. Чоловікові, який нелегально працював на одному з виробництв, стало зле. За наказом керівника підприємства його просто вивезли якомога далі й залишили в лісі вмирати. Нелегальна робота в Росії має ще більші ризики, ніж у Європі.

“Це країна, в якій не поважають права власних громадян, – говорить Воскобойник, – а що вже говорити про права українців, які перебувають нелегально. Це може призвести до того, що в таких людей є ймовірність потрапити в дуже неприємні ситуації, коли їх можуть звинуватити в чому завгодно. Не забуваймо, що між нашими країнами йде війна”.

Загалом, якщо нелегала зловлять, країна може вдатися до таких заходів, як штраф (у Європі це кілька тисяч євро) і екстрадиція. Крім того, людині, яка порушила умови митного режиму, заборонять в’їзд у країну на 3-5 років. Після зняття заборони у візі, навіть туристичній, можуть продовжити відмовляти.

Люди впали з сорокаметрової висоти, 15 поверху. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на польське видання TVN24.

Українцям, які постраждали – 41 і 42 роки. Їх обох доправили до лікарні. Один – у важкому стані.

Інцидент стався в одному з кварталів на вулиці Пьотрковська, 203.

Як повідомили рятувальники, коли ліфт обірвався і полетів вниз, зверху на ньому працювали чоловіки, які фарбували шахту ліфта.

Місце події (скріншот із відео):

За словами молодшого капітана з пожежної охорони в Лодзі Петра Висоцького, пасажирський салон, на якому стояли українські робітники, обвалився з п’ятнадцятого поверху з незрозумілих причин.

Всі обставини цього нещасного випадку зараз з’ясовують поліція і прокуратура.

Міністерство закордонних справ Польщі 3 червня видало указ, згідно з яким документи на отримання або продовження польської національної візи можуть бути подані іноземними громадянами не в дипломатичні представництва за кордоном, а в міністерство закордонних справ у Варшаві, – повідомляє РАДІО ТРЕК з посиланням на Інформаційний портал Польщі.

Нові правила вступають в силу 14 червня. Для їх реалізації в апараті польського МЗС створюється спеціальний відділ для обробки заявок на отримання візи. Посадові особи у Варшаві матимуть ті ж інструменти для прийняття рішень про видачу візи, що і консули, щоб максимально прискорити процес.

Таке рішення стосується робочих віз, а також віз з іншою метою видання. Рішення було ухвалене з метою спростити іноземцям продовження візи в Польщі.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Dziennik.pl.

“Ми хочемо, щоб іноземці могли легко приїжджати до Польщі, починати тут працювати, особливо у професіях, де нам не вистачає робочої сили”, – сказала заступник міністра розвитку, праці та технологій Польщі Івона Міхалек. Деталі змін у працевлаштуванні іноземців розробляються.

Національний план реконструкції включає, серед іншого, сприяння працевлаштуванню іноземців, що має заповнити дефіцит на польському ринку праці. Планується посилити роль бюро праці в процесі видачі дозволів на роботу іноземцям, скоротити час, необхідний для отримання дозволу, та зменшити формальності. Більше того, було оголошено, що процедури, пов’язані з отриманням дозволу на роботу для іноземців, будуть повністю оцифровані. Одночасно триває робота над новою міграційною політикою країни. Міхалек додала, що у підприємців великий попит на іноземних працівників.

“Щотижня я чую від підприємців, що у них мало робочих рук, щоб працювати не тільки в таких галузях, як торгівля та будівельні послуги, але і в інших сферах, таких як ІТ”, – сказала вона. Вона зазначила, що роботодавці дуже позитивно оцінюють працівників з України та Білорусі.

Так, на виробництві українці заробляють 2,5-4 тис. злотих (18,5-30 тис. грн) залежно від того, працюють вони 8 або 12 годин щодня.

Аналогічні зарплати також на логістичних складах, де ставка дорівнює 13,8-14,5 злотих/год, або на підприємствах харчової промисловості. Зварювальники та електрики отримують більше – 3,5-4,5 тис. злотих на місяць (26-33 тис. грн). Про це розповіла директорка видання Українські новини.

Найчастіше українці працюють на виробництві, оскільки є стабільний попит на робочу силу. Це підприємства харчової промисловості – рибозаводи, м’ясокомбінати, виробництво заморожених продуктів, а також логістичні склади, де в період пандемії стабільно багато роботи.

«До пандемії багато українців було працевлаштовано в сфері послуг – готелях, ресторанах, кафе. За рік через локдаун частина українців втратила роботу і почала працювати на виробництві, зокрема. Але наразі після послаблення карантинних обмежень і відкриття готелів та закладів гастрономії попит на працівників у цих галузях росте, тому українці знову вибирають роботу і в сфері послуг», – сказала Джоболда.

Раніше польські роботодавці заявили про брак заробітчан. Фермерські господарства та ресторанно-готельна галузь (готелі, кафе, ресторани) почали відчувати гостру нестачу робочих рук.

У Польщі сезон збору ягід починається вже в кінці травня. При цьому підприємці побоюються, що половина їх врожаю може бути втрачена, якщо іноземці не повернуться до сезонної роботи. Незважаючи на те, що в Польщі через пандемію залишаються постійні робітники з України, це не вирішує проблему нестачі робочої сили в сільському господарстві.

Про це OBOZREVATEL розповіла керівниця з роботи з партнерами Jooble Олена Кірільєвніна. “Пандемія та карантинні обмеження все ж зменшили кількість претендентів, які претендують на роботу саме в Польщі. На це вплинуло і внутрішнє зменшення попиту на працівників через кризу в галузях, що традиційно ставали місцем працевлаштування для українських мігрантів”, – зазначила експертка.

Польща залишається лідером серед п’ятірки країн, куди українці найчастіше вирушають на пошуки роботи. Здобувачі шукають вакансії не тільки різноробочого характеру, але ті, що вимагають професійної кваліфікації. За такі роботи українці можуть отримувати значно вище залежно від вимог роботодавця і специфіки галузі.

Згідно з даними сайту з пошуку роботи Jooble, за останні місяці попит претендентів на роботу в Польщі зріс більш ніж на 36% порівняно з раннім весняним періодом. Попит на роботу за кордоном із початку року то зростає, то падає залежно від обмежень або послаблень в’їзду в певну країну.

Згідно з аналітикою Jooble, найбільш затребуваними фахівцями в Польщі в 2021 році, стали:

різноробочий – із зарплатою в межах 20000-28000 грн/міс;

пакувальник – 25000-35000 грн/міс;

вантажник – із зарплатою 20000-30000 грн/міс;

водій далекобійник – заробітна плата 30000-75 0000 грн/міс;

будівельник – заробляє залежно від виду робіт 30000-45000 грн/міс;

прибиральник – 15000-20000 грн/міс;

швачка – 22000-35000 грн/міс;

зварювальник – 25000-50000 грн/міс;

водій – 28000-35000 грн/міс.

Молитва заробітчанина до Ісуса Христа

Ісусе, у цей вечірній час я хочу побути наодинці із Тобою. Знаю: твоє серце повне любові до мене, твої руки відкриті, щоб наділити мене ласками. Ти кожної миті готовий мене вислухати. Ти сказав: “Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяжені, і я заспокою вас”. Біжу до Тебе, Ісусе, і шукаю втіхи в Тобі. Тут, на чужині, далеко від сім’ї потіш мене, Господи. Навідайся до душі моєї. Ти, що бажаєш скріпити мої сили, розігнати хмари журби, сповнити мої добрі бажання, вгамувати спрагу моєї душі, вислухай моління моє. У цю хвилю прошу тебе, щоб Ти об’єднав мене із моєю сім’єю у духовний спосіб. Не дозволь, щоб наша взаємна любов, вірність і повага погасли, але навпаки – нехай зростають. Поможи нам перейти цей час випробування і наблизь час нашої зустрічі. Дякую тобі за можливість праці. Нехай вона буде мені не тільки для матеріального збагачення, але ще на Твою славу і людям на радість. Жертвую тобі, Ісусе, труднощі цього дня і приймаю все, що посилаєш з Твоєї Святої волі. Вірю, Ісусе, будучи з Тобою, кожен день мого земного життя стане раєм. Амінь.

“Отче наш…”, “Богородице Діво…”, “Слава і нині…” (по 3 рази)

Усьому виною – відтік кадрів через пандемію коронавірусу.

Ще торік, у зв’язку із запровадженням жорсткого карантину, багато українських заробітчан змушені були покинути свої напрацьовані місця у Польщі та інших європейських країнах. Повернувшись на батьківщину, вони стали шукати роботу вдома. Дехто її знайшов і поки не готовий повертатися назад у Європу. Тим часом, в Польщі кількість робочих місць, розрахованих на українських заробітчан, залишилась колишньою. Однак зараз багато цих вакансій порожні, їх немає ким заповнити. Особливо гостро брак робочих рук відчувається в агарному бізнесі, на сезонних роботах. Раніше тамтешній персонал майже повністю складався із заробітчан. Поляки не квапились там працювати: і клопітно, і важко, і зарплата не найвища. Однак усі ці позиції заповнювали українці, і бізнес цілком процвітав.

Але тепер, коли на полях працювати нікому, польські бізнесмени зажурилися: частина врожаю може пропасти на корені, тому що його не буде кому збирати. Не набагато краща картина і в готельно-ресторанній сфері. Готелі, ресторани, кафе – все це обслуговувалося руками українських заробітчан, а зараз їх катастрофічно не вистачає. Бармени, офіціанти, кухарі, бариста, покоївки – українців таких спеціальностей готові в Польщі з руками відірвати.

Проблеми в сусідніх країнах призвели до того, що потік їхніх громадян в польські міста знову посилюється. Особливо помітний стрибок міграції з Білорусі. У цьому випадку значна частина припадає на кваліфікованих працівників IT сфери. Оскільки білоруські компанії переносять свої офіси в Польщу, пише УНІАН.

Очікується, що до кінця 2021 року в Польщу можуть переїхати більше 200 тисяч людей, пише Gazeta Wyborcza.

Торік 150 тисяч іноземців отримали дозволи на проживання на польській території. Це були тимчасові чи постійні документи. Крім того, частина людей жили в країні на правах резидента ЄС. Загалом, торік через коронавірус приплив іммігрантів в Польщу дещо сповільнився. Але вже зараз видно, що це було явище тимчасове.

«Якщо цього року дозволи на проживання в Польщі будуть видавати в такому ж темпі, як з січня до квітня, то за підсумками 2021−го в країну переїдуть 210 тисяч іноземців. З них 150 тисяч припаде на громадян України», − йдеться в статті.

«Як правило, імміграція має сезонний характер, влітку приїжджає більше людей, ніж взимку», − сказав заступник директора Польського економічного інституту і експерт з міграції й ринку праці Анджей Кубішяк.

Так відбувається тому, що багато мігрантів, перш ніж залишитися в Польщі на завжди, спочатку шукають сезонну роботу. А її найлегше знайти влітку: в туристичній, гастрономічній, будівельній, виробничій сфері чи на фермах. А після цього можна почати пошуки більш постійної роботи й подавати документи на проживання. Це означає, що прогнози щодо припливу іммігрантів можуть бути заниженими. І за підсумками 2021 року в Польщу переїде ще більше людей.

Білоруси тікають від Лукашенка

Тоді дані також говорили, що більшість громадян України приїжджають в Польщу саме працювати. Інші групи іноземців, наприклад китайці, частіше з’являлися на польській території заради навчання.

За перші 4 місяці 2021 року громадяни України отримали 50 тисяч дозволів на проживання. Другою найчисельнішою групою іммігрантів були білоруси (більше 5 тисяч дозволів), а третьою − громадяни Індії (2 тисячі). Якщо в темпах імміграції індійців за багато років нічого не змінилося, то у випадку громадян Білорусі спостерігається значний стрибок.

В 2019 році дозволи на проживання отримали близько 9 тисяч білорусів. В 2020−му через пандемію й протести проти режиму Олександра Лукашенка кількість заявок скоротилася до 8 тисяч. Цього д року, якщо поточна тенденція збережеться, білоруси отримають 15 тисяч дозволів на проживання в Польщі. Це буде означати фактичне подвоєння припливу білоруських іммігрантів у річному порівнянні.

«Економіки України і Білорусі в гіршій ситуації, ніж польська. Там рецесія глибша і вона ще більше виштовхує мігрантів в Польщу. Крім того, з їхньої точки зору, польський напрямок має багато переваг. Польща близько, процедури для мігрантів з цих країн сильно спрощені. А заробляють вони в 4−5 разів більше, ніж в Україні й приблизно в 2−2,5 рази більше, ніж в Білорусі», − сказав Кубішяк.

Він також підмітив, що багато іммігрантів повернулися в Україні під час першої хвилі пандемії коронавірусу. Але влітку вони повернулися. В 2021 році у Варшаві також помітили зростання імміграції з Росії й Грузії. У російському випадку не до кінця зрозуміло, з яких регіонів люди приїжджають в Польщу. Цілком можливо, що це жителі Калінінградської області або ж кавказьких автономій на зразок Чечні, де панує диктатор Рамзан Кадиров. На думку Кубішяка, приплив громадян Росії може бути також пов’язаних з обвалом російської економіки, яка сильно постраждала від падіння цін на нафту в 2020 році.

Про це розповів під час пресконференції президент України Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання про українців, які хочуть покинути країну. Так, гаранта запитали, що він може запропонувати 23% опитаним українцям і 50% молоді зі сходу країни, які хочуть переїхати за кордон.

“Мені зрозумілий високий відсоток людей, особливо молоді на сході, які хочуть виїхати. Вони хочуть жити в стабільній ситуації, знайти себе. А для цього треба закінчити війну. Але є приклади, як-от Маріуполь: там багато всього зроблено, там дійсно сучасне місто і досить висока середня заробітна плата”, – говорив Зеленський.

Президент зазначив, що вже збудовано велику кількість інфраструктурних проєктів на Закарпатті та в Луганській і Донецькій області

“Чому там? Тому що більшість людей не на сході, а переїхали. Багато з них не можуть себе знайти. Вони не дуже вірять у повернення на Донбас”, – додав гарант. Зеленський також сказав, що багато жителів Донбасу, які переїхали в інші регіони, не почуваються вдома, але й у повернення до того, як завершиться війна, не вірять.

“Вони перебувають у різних містах – хтось переїхав до Одеси, Харкова, Львова, особливо IT-вці переїхали до Києва. Вони все одно не вдома, і іноді, я розумію багатьох із них, вони не можуть себе знайти. Багато хто не дуже вірить у повернення на Донбас. І навіть якщо вони вірять, а я спілкувався з багатьма з них, з підприємцями, вони кажуть: “Ви закінчіть війну, а ми завжди повернемося. Зараз мені треба купувати квартиру або будинок, а там, у Донецьку, у мене був будинок… У мене є якісь гроші, я хочу поїхати”. Хтось хоче вчитися і так далі”, – розповів він. Президент підкреслив, що його мета – йти до завершення війни, будувати інфраструктуру, залучати інвесторів. “Чому ми проводили економічний форум саме на Донбасі? Щоб інвестори бачили, що там безпечно. Чому я їду на Донбас і беру послів? Тому що вони є послами своєї країни. Я показую їм ситуацію, кажу: вкладайте гроші”, – підсумував він.

Про це свідчать дані аналітичного центру однієї з популярних міжнародних компаній з працевлаштування, пише “Минфин”.

В чому проблема
Сезон збору врожаю ягід у Польщі розпочнеться вже в кінці травня. Але місцеві підприємці хвилюються, що половина їх врожаю може бути втрачена, якщо заробітчани не повернуться до сезонної роботи.

Попри те, що в Польщі через пандемію залишаються постійні робочі з України, це не розв’язує проблему нестачі робочої сили в сільському господарстві.

Адже в пік сезону польським фермерам потрібно щорічно близько 100 тис. cезонних працівників і більшість з них – саме українці. Польські сезонні робітники в основному їдуть в Німеччину, Нідерланди та скандинавські країни, де платять більше, ніж на їхній батьківщині.

Кого кличуть на роботу
У 2021-му пропозицій роботи в Польщі, пов’язаної з гастрономією та гостинністю, набагато більше, ніж зазвичай – зокрема, потрібні офіціанти, бармени, покоївки й кухарі.

“Уряд Польщі оголосив про поступове скасування карантинних обмежень з середини травня, можна буде проводити заходи з дотриманням санітарних і кількісних обмежень, і водночас починається період канікул і відпусток. Великі ресторани й готелі поступово починають свою роботу, але вже стикаються з проблемою нестачі персоналу… До нас вже звернулися з квітня близько 20 компаній, яким терміново потрібні співробітники”, – розповіли в українській компанії з працевлаштування.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише Wirtualna Polska.

“Це буде своєрідним фільтром проти занесення коронавірусу ззовні. Ми вже щодня фіксуємо по кілька інфікованих на наших контрольно-пропускних пунктах на кордоні з Україною. Люди, які приїжджають на роботу до Польщі, теж повинні бути вакциновані, що посилить наш захист”, – заявив керівник медичного центру у Ряшеві, професор Станіслав Мазур.

За його словами, українці отримуватимуть вакцину Johnson & Johnson, яку обрали тому, що для щеплення нею необхідно вводити лише одну дозу, тоді як для щеплення іншими вакцинами обов’язковим є введення другої дози.

Застосування цього препарату дозволить уникнути можливих ускладнень при організації введення другої дози.

“Ми отримали багато сигналів від роботодавців про те, що вони хочуть таких щеплень. Компанії, які наймають іноземців на будівництво, на сезонні роботи, побоюються спалаху коронавірусу, який згодом заблокує роботу. Ми чекаємо замовлених доз і відразу після цього розпочнемо щеплення”, – сказав Мазур.

Він не назвав дату, коли саме може розпочатися вакцинація.

Видання зазначає, що вакцина J&J є однією з найбільш затребуваних серед поляків, але наразі її важко отримати, оскільки виробник скоротив поставки на 450 000 доз.

Міністерство охорони здоров’я Польщі повідомляє, що в країні вакцинуватися може кожен іноземець: студенти, науковці, люди, які мають дозвіл на роботу, а також подружжя та діти іноземців.

“Ніхто не потребує дозволу на постійне проживання для щеплення. Щеплення в Польщі доступні кожному: застрахованій та незастрахованій особі, громадянину Польщі та іноземцю”, – заявив речник МОЗ Войцех Андрусевич.

МОЗ опублікувало на своєму сайті путівники щодо щеплень українською та російською мовами.

Чи зможуть діти трудових мігрантів з 1 вересня відвідувати школи з українською мовою навчання у Польщі? Чи Україна подбає про те, щоб зберегти українську ідентичність своїх громадян за кордоном?

Ще п’ять років тому не було жодної проблеми, щоб у польській школі з вивчення української мови навчались діти з української меншини Польщі і з України, тобто українські громадяни. Адже кількість трудових мігрантів не була такою чисельною, і не так масово, як в останні роки, виїжджали цілими сім’ями з України. Батьки зацікавлені, щоб їхні діти вивчали українську мову, але їм не менш важливо, щоб дитина легше адаптувалася до нових умов у комфортному мовному середовищі.

Українці Польщі можуть відвідувати загальноосвітні школи з вивчення української мови у Перемишлі, Бартошицях, Білому Борі, Лігниці, Гурово-Ілавецькому, селі Мокре. Тут викладають українську мову, а також українською мовою вивчають історію, географію, релігієзнавство. Всі інші предмети – польською.

Також при понад ста польських школах діють міжшкількі пункти вивчення української мови, де викладають для дітей української меншини рідну мову і культуру та географію українською мовою, решту предметів – польською. Чисельність дітей у закладах – різна, бо українська громада розсіяна по країні. Фінансуються школи з державного бюджету через органи місцевого самоврядування. Освітня субвенція у Польщі надається за формулою на учня, але вона передбачає кошти на вивчення рідної мови лише для дітей національної меншини.

Місяць тому Найвища палата контролю Польщі перевірила школи і пункти з вивчення української мови щодо використання коштів, які органи місцевого самоврядування взяли, як субвенцію, на оплату навчання дітей. Частина цих субвенцій скерована на оплату навчання українською мовою. І знайдено порушення законодавства.

Тепер маємо конфлікт

Мирослав Скірка

«Діти, негромадяни Польщі, трудових мігрантів із України, хотіли навчатись у школах української мови і використовували ту інфраструктуру шкільництва, яка є. Більшість органів місцевого самоврядування у Польщі погоджувалися, щоб ті діти навчались в школах і пунктах з вивчення української мови. У результаті перевірки виявилося, що закон не передбачає можливості навчання тих дітей, що польська держава не має обов’язку навчати дітей емігрантів їхньої мови. А має обов’язок включити їх у власну систему навчання, є механізми фінансової підтримки для польських шкіл, щоб додатково діти вивчали польську мову, були на рівні знань із поляками. Але тепер маємо конфлікт.

Діти громадян України записувались у школи та пункти через систему реєстрації, так звана освітня інформація, яка не передбачала механізму, що дитина, яка зголошується на вивчення мови нацменшини, не може бути негромадянином Польщі. Це працювало декілька років. Органи місцевого самоврядування отримали освітню субвенцію більшу у зв’язку з тим, що більше дітей зголосились у школи на мову нацменшини. Хоч ці діти не з української меншини», – говорить Радіо Свобода голова Об’єднання українців у Польщі Мирослав Скірка.

Сьогодні органи місцевого самоврядування, що протягом останніх п’яти років отримували більшу субвенцію на освіту, мають ці гроші повернути у державну казну. Мова про 2,5 млн гривень за рік.

Мусимо перервати процес навчання української мови

Мирослав Скірка

«Для гміни (місцева громада – ред.) це означає фінансову катастрофу. Шукають можливості, як з того вийти. Почали говорити, що школи неправильно працювали, але директори працювали, згідно з системою реєстрації, яка не адаптована до нового виклику, що так багато зголоситься дітей, негромадян Польщі, у школи з вивчення української мови. Діти, які почали навчальний процес, мають право його завершити. На що гміни не погоджуються. Мусимо перервати процес навчання української мови для негромадян Польщі. Двом школам загрожує закриття. Тепер очікуємо, що питання якось буде вирішене на міжурядовому рівні, щоб використати існуючу інфраструктуру, щоб дітям дозволили вивчати українську мову», – продовжує Мирослав Скірка.

Зі зростанням чисельності українців у сусідній державі, польський уряд не планує збільшувати кількість місць у школах з українською мовою навчання і, відповідно, надавати субвенцію для негромадян України, щоб вони вивчали українську мову. Ці діти мають право відвідувати загальноосвітні польські школи і вивчати предмети лише польською.

Чи діти, які приїхали з України, зможуть з 1 вересня навчатися разом із ровесниками українського походження з Польщі українською мовою?  Цього не знає Марія Туцька, членкиня Головної ради Об’єднання українців у Польщі, вчителька Комплексу шкіл імені Маркіяна Шашкевича у Перемишлі з українською мовою навчання, куди входить дитячий садочок, початкова школа, гімназія, загальноосвітній ліцей.

Ця українська школа, започаткова у 1911 році за ініціативи українських товариств, але у 1945 році її закрили через примусове виселення українців з їхньої етнічної території. У 1991 році заклад відновив роботу. Сьогодні частина учнів є представниками української меншини Польщі, а інша – з України, чиї батьки працюють у Польщі, Німеччині, Італії. До того ж останніми роками зросла кількість дітей з України, яких батьки відправляють самостійно на навчання. Багато – вихідці зі сходу України. Школярі живуть у гуртожитку, за який платять їхні батьки, освіту здобувають безкоштовно. Класний керівник нотаріально відповідає за таких учнів.

Про це повідомляє «Сегодня».

Заповнити необхідні декларації та згодом відрахувати кошти до польського державного бюджету українці зможуть після отримання спеціальних кодів-ідентифікаторів. Натомість заробітчани отримають право на відшкодування відрахувань і спеціальні податкові пільги.

Згідно з прийнятим рішенням уряду Польщі, найманим працівникам необхідно отримати відповідний код-ідентифікатор протягом місяця.

Нагадаємо, у 2020 році лише 34% опитаних мігрантів з України замислювалися про придбання нерухомості в Польщі, проте за перші три місяці 2021 року ситуація кардинально змінилася, і цього разу понад 55,5% опитаних мають намір розглянути це питання.

У категорію тих, кому субсидія не призначається, можуть увійти ті, хто отримав у дар або успадкував певне майно, наприклад, земельну ділянку. А також ті, чиї діти або родичі працюють за кордоном і пересилають гроші в Україну, припустив адвокат Іван Ліберман у коментарі UBR.

За що позбавлять субсидії:

придбання квартири, земельної ділянки, транспортного засобу (крім мопеда або причепа), товарів довгострокового використання на суму понад 50 тис. грн протягом року, що передує року звернення за субсидією);

наявності депозиту понад 56 750 грн;

купівлі-продажу валюти і банківських металів протягом року до року звернення за субсидією на суму понад 50 тис. грн;

безперервного перебування за кордоном понад 60 днів, окрім перебування на лікуванні, у відрядженні, нагляду за дитиною;

наявності заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг понад три місяці і з оплати аліментів понад три місяці;

якщо субсидіант не повернув надміру перераховану субсидію;

наявності автомобіля, яким менш ніж п’ять років із дати випуску;

якщо в родині більш ніж один автомобіль, якому з дати випуску менш ніж 15 років;

субсидіант ніде не вчився, не працював, не мав статусу безробітного.

У такому випадку, зазначив адвокат, у державних служб з’являться докази, що той чи інший претендент на субсидію крім пенсії отримує гроші з-за кордону. Це також може слугувати відмовою в наданні субсидії.

Про це розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник в ефірі телеканалу «Україна 24».

«Головний фактор, який підштовхує українців їхати працювати за кордон, — це велика різниця між заробітними платами в нашій країні та інших країнах, а також відсутність прогнозованого майбутнього. Люди не бачать своє майбутнє в Україні і їдуть за кордон, щоб і попрацювати, і прицінитися і зрозуміти, чи залишатися в Україні, або виїжджати за кордон назавжди. Я думаю, що в найближчі роки, 5-10-15 років, трудова міграція не буде зменшуватися, а буде перетворюватися на еміграцію, коли люди будуть забирати свої сім’ї та залишатися за кордоном назавжди», — сказав він.

Нагадаємо, у 2020 році лише 34% опитаних мігрантів з України замислювалися про придбання нерухомості в Польщі, проте за перші три місяці 2021 року ситуація кардинально змінилася, і цього разу понад 55,5% опитаних мають намір розглянути це питання.

Пише – джерело. Джерело:фейсбук Тетяни Острікової Уряд казав, що утримає цих людей в Україні новими дешевими кредитами та робочими місцями на будівництві доріг. Що з цього було реалізовано? Нічого. 2 мільйони людей як приїхали, так і поїхали назад так швидко, як могли, навіть попри локдауни.

Організація KNOMAD, підтримувана Світовим банком, у глобальному звіті щодо трудової міграції від 10.2020 каже про Україну таке: “У квітні український уряд заявив, що 2 мільйони українців, які працюють за кордоном, повернулись до країни. Уряд тимчасово заборонив їм виїзд з країни протягом локдауну. Однак обмежені перспективи працевлаштування вдома та відсутність фінансової допомоги для повернених спонукали їх шукати можливості працевлаштування в країнах ЄС, не дивлячись таку офіційну позицію”. Держстат також звітує, що середня кількість працівників в Україні протягом 2020 року не те що не збільшилася на 2 мільйони, а зменшилася: з 7,5 мільйонів у січні 2020 до 7,3 мільйона у грудні. Тобто заробітчани не змогли знайти роботу в Україні.

Скільки зараз у світі українців-заробітчан? Офіційної цифри немає. Різні чиновники та державний інститут демографії називають від 2,5 мільйонів до 9 мільйонів осіб (сезонні мігранти). Влада боїться офіційно порахувати заробітчан, це буде вбивчим для рейтингу, адже означатиме, що населення України – далеко не офіційні 41,5 мільйон осіб. Тим часом заробітчани роблять неоціненну послугу Україні: переказують на батьківщину до 10% ВВП нашої держави. За оцінками НБУ – 12 мільярдів доларів, за оцінками KNOMAD – 14 мільярдів доларів. Ці гроші створюють тут споживчий попит, робочі місця, генерують податки та тримають курс гривні. У 2020 році за обсягом переказів заробітчан Україна зайняла перше місце в Європі та Центральній Азії, десяте місце у світі за обсягом. Схоже на те, що цей рейтинг – саме той, в якому наш уряд здатен підіймати Україну щороку на все нові вершини.

Їм потрібно покинути РФ до 15 червня. Усього ж у різних країнах світу нарахували понад 2,5 млн нелегальних трудових мігрантів з України. Багато з них через пандемію були змушені повернутися на батьківщину, а ще частина втратила можливість поїхати на сезонні заробітки.

Така тенденція має і негативні наслідки. Зокрема, як зазначають експерти, конкуренція за робочі місця збільшиться і їх стане менше. Це призведе і до зниження рівня зарплат. Що ж саме може запропонувати Україна громадянам, які повертаються, дізнавався OBOZREVATEL.

Чому стільки нелегальних мігрантів з України?

За підрахунками Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, близько 5 млн українців змушені працювати за кордоном у різних країнах світу. Приблизно 50-60% із них працюють нелегально. Українці влаштовуються на роботу в інших країнах в обхід закону через низку причин. Насамперед багато хто звик нелегально працювати і в Україні, тому така можливість їх не лякає.

Ще одна причина – міграційне законодавство деяких західних країн, яке забороняє наймати низькокваліфікованих працівників-іноземців. Наприклад, у Німеччині трудову візу не можуть отримати люди, які не знають мови і не мають підтвердженої кваліфікації, а на сезонні роботи можуть претендувати тільки громадяни ЄС. Але німецькі зарплати для українців дуже привабливі. Тому багато людей погоджується їхати в Німеччину без трудової візи і залишатися на нелегальні роботи з усіма наслідками.

Можливий і ще один варіант, коли люди їдуть із трудовою візою, претендують на одну роботу й зарплату, але їм пропонують більше грошей – тільки нелегально. І вони погоджуються, бо заробляти необхідно.

Що загрожує нелегалам?

Неофіційна робота за кордоном має багато ризиків. Передусім варто розуміти, що така людина абсолютно не захищена місцевими законами і не має ніяких прав. Щонайменше їй можуть не заплатити, але це ще не найстрашніше. Як розповідає президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, у 2018 році Польщу вразив випадок з українцем. Чоловікові, який нелегально працював на одному з виробництв, стало зле. За наказом керівника підприємства його просто вивезли якомога далі й залишили в лісі вмирати.

Нелегальна робота в Росії має ще більші ризики, ніж у Європі. “Це країна, в якій не поважають права власних громадян, – говорить Воскобойник, – а що вже говорити про права українців, які перебувають нелегально. Це може призвести до того, що в таких людей є ймовірність потрапити в дуже неприємні ситуації, коли їх можуть звинуватити в чому завгодно. Не забуваймо, що між нашими країнами йде війна”.

Загалом, якщо нелегала зловлять, країна може вдатися до таких заходів, як штраф (у Європі це кілька тисяч євро) і екстрадиція. Крім того, людині, яка порушила умови митного режиму, заборонять в’їзд у країну на 3-5 років. Після зняття заборони у візі, навіть туристичній, можуть продовжити відмовляти.

Варто розуміти, що випадки покарання за порушення міграційного законодавства не рідкість. У жовтні 2020-го з одного з міст Німеччини одночасно депортували майже 300 українців.

“Більшість українців сприймають це як “їм не пощастило, а в мене все буде по-іншому”, – каже Воскобойник. – Насправді по-іншому не буде. Більшість людей, які нелегально працюють у Німеччині або інших країнах Європи, рано чи пізно потрапляють під розшукові заходи правоохоронних органів. Їх знаходять, штрафують і депортують”.

Що хочуть змінити для нелегалів?

У той час як Росія працює над висланням нелегальних українських мігрантів, Європа намагається перевести наших робітників у русло закону. Справа в тому, що через пандемію багато західних країн відчувають дефіцит сезонної робочої сили і хочуть це усунути.

Наприклад, німецька сторона вже з 1 квітня цього року планувала офіційно дозволити українським трудовим мігрантам приїжджати на сезонні роботи в сільському господарстві. Посередником під час працевлаштування повинна виступити наша Державна служба зайнятості. Для такої співпраці між країнами необхідно укласти відповідний договір, згоду на який дає Верховна Рада. Але поки цю ідею з українською стороною не погодили. Зі свого боку Воскобойник прогнозує, що вже через рік-два такий договір укладуть і легальна сезонна робота в Німеччині стане можливою.

На яку роботу можуть претендувати заробітчани після повернення в Україну?

Зараз на ринку праці ситуація не ліпша. Через постійні карантини, за даними Держстату, український великий і середній бізнес зазнав близько 350 млрд грн збитків у 2020-му, це вдвічі більше, ніж у 2019-му. Тому частина підприємств закрилася або скоротила штат, а кількість робочих місць – зменшилася. До того ж через суворий карантин у багатьох країнах Європи частина українців, які працювали за кордоном, була змушена повернутися додому.

“Ці люди тепер стали претендувати на робочі місця в Україні, – говорить експерт ринку праці Сергій Марченко. – Тому в нас два серйозних фактори впливу на ринок: робочих місць стало менше, а претендентів на ці місця стало більше. Ринок праці вже важкий. І вислані з РФ працівники тільки посилять цю проблему. Звичайно, заробітні плати через це тільки зменшуватимуться. А люди, які працюють в Україні, змушені будуть витримувати посилену конкуренцію”.Люди, які працювали за кордоном, поки не можуть претендувати в Україні на високу зарплату або на хороші умови з легальним працевлаштуванням. Створення нових високооплачуваних робочих місць також малоймовірно. Торік надія була на програму “Велике будівництво”, під яку виділяли величезні кошти. Але цього року фінансування впало. Тому ця програма не забезпечить роботою не тільки заробітчан, а й деяких українців, які працювали на неї раніше.

Тим часом Україна, як і багато країн, гостро відчуває дефіцит сезонної робочої сили. Тому тимчасової, нелегальної роботи, яку можна запропонувати заробітчанам, які повернулися, – багато, стверджує експертка ринку праці Тетяна Пашкіна

“Якщо ми говоримо про нелегальну роботу, підробіток тощо – я не сумніваюся, що така робота в нас є. У нас травень, і картопля сама себе не посадить, як то кажуть. Інші польові роботи також запитувані. Сезонно можуть бути затребувані ремонтники, ми бачили таку тенденцію торік. Знову ж, починається туристичний сезон. У курортних селищах можуть знадобитися помічники тандирників, мангальників, продавці солодкої вати, різноробочі в пансіонати, охоронці тощо”.

Тим часом відкритим залишається питання, чи готові заробітчани (особливо з Європи) виконувати ту саму роботу, що за кордоном, але з тієї оплатою, яку їм пропонують в Україні? Або ж вони, навіть без офіційного працевлаштування, і далі будуть шукати можливості отримати хоч і ризиковану, але більш високооплачувану нелегальну роботу за кордоном?

Світ уже другий рік перебуває в полоні пандемії COVID-19, однак навіть в умовах закритих кордонів українці намагаються влаштуватися на роботу за кордоном. Та і в європейських країнах чекають на додаткові робочі руки.

Як потрапити на роботу за кордоном та де чекають українців, розповідаємо детальніше.

Популярні країни та спеціальності для працевлаштування за кордоном

Протиепідемічні обмеження через поширення COVID-19 тривають не тільки в Україні, а й у Європі. І у європейських країнах другий сезон тимчасових робіт розпочинається в умовах обмеженого в’їзду робітників. Однак, за словами експертів, попит на українську робочу силу зростає. І пандемія, хоч і значно ускладнює пошук роботи в іншій країні, але не стає непереборною перешкодою.

Найпопулярнішими напрямками серед українців для працевлаштування цього року стали Польща, Чехія та Німеччина.

Найбільш популярними у країнах ЄС є фахи, які не вимагають високої кваліфікації, серед них: робота на виробництві (склади, виробничі лінії, пакування), робота на будівництві та перевезення. Починається попит на сезонні роботи (збір овочів/фруктів, робота в теплицях тощо). Також зростає попит на працівників зі сфери медицини, яких зараз бракує чи не в кожній країні. Країни також зацікавлені в робочій силі, тож виїхати на роботу можливо.

Так, менеджер сервісу з пошуку роботи за кордоном Razem Work Дар’я Шлапак розповіла: “Ситуація, яка склалася тільки на початку пандемії, а саме закриття кордонів – дала зрозуміти роботодавцям, що без українських працівників їхні доходи значно зменшуються. Тому країни, котрі зараз знову готові прийняти заробітчан, це: Польща, Чехія, Німеччина, Італія, Нідерланди”.

Потрапити за кордон можна, якщо дотримуватися певних правил. Зокрема, головне – це мати дозвіл на роботу (робочу візу) або мати посвідку на проживання, а також враховувати карантинні обмеження кожної держави, до якої збираєтеся їхати. Це може бути й наявність страхового медичного поліса від COVID-19, і вимога мати негативний результат ПЛР-тесту, і навіть вимога проходження обсервації.

А ось європейські туристичні маршрути для українців поки лишаються під забороною, детальніше про це читайте тут.

Як потрапити до Польщі

Генеральний директор агенції з міжнародного працевлаштування Gremi Personal Томаш Богдевич розповів, що найпростіше потрапити до Польщі, вона залишається найпопулярнішою європейською країною серед наших земляків. Однак потрібно мати дозвіл на роботу в країні.

Чекають українських заробітчан і польські компанії, а влада країни планує спростити умови працевлаштування іноземців.

Міністр розвитку, праці і технологій Польщі Ярослав Говін заявив, що уряд країни працює над документом імміграційної політики, який міститиме пакет інструментів для полегшення працевлаштування іноземців.

“Якщо ми хочемо якомога швидше повернутися на шлях динамічного економічного розвитку, нам, безсумнівно, знадобиться більше працівників”, – заявив Говін.

Окрім цього, міністр уточнив, що в межах “Нового курсу” буде також запропоновано податковий механізм, що стимулює продовження праці людей, які вже досягли пенсійного віку.

“Ми також завершуємо підготовку документа в міністерстві, який буде формою продуманої міграційної політики. Він буде включати пакет інструментів, що полегшують працевлаштування іноземців в галузях, в яких явно не вистачає польської праці”, – зазначив урядовець.

Робота за кордоном в умовах пандемії – теорія і практика

У першу чергу карантинні обмеження в різних країнах кілька ускладнили умови перетину кордонів і отримання виїзних документів. Керівник проєктного підбору міжнародної стафінгової групи ANCOR Ukraine Олександр Бойко розповів, що перед виходом на роботу за кордоном потрібно пройти етап самоізоляції, під час якого співробітник оплачує житло самостійно, або здати тест на коронавірус, який також оплачується співробітником. “Роботодавець теж несе додаткові витрати: кожного співробітника він зобов’язаний забезпечити засобами індивідуального захисту. Крім того, стала довше процедура видачі виїзних і візових документів”, – пояснює експерт.

А за словами експерта ринку праці Анни Шкумат, у карантинних умовах дозволити собі запрошувати на роботу українців можуть тільки відповідальні роботодавці, які готові взяти на себе весь документаційний процес: укласти контракт, забезпечити наявність робочої візи та повноцінного працевлаштування. Приїхати на роботу, як раніше – по біометричному паспорту з нібито туристичною метою візиту, – зараз неможливо.

До того ж деякі експерти розповіли, що попит на працівників все ж нижчий, ніж у минулі, докарантинні, роки.

На практиці на кордоні уважніше перевіряють документи, які дозволяють працювати в країні. А працівники, які перетинають кордони між країнами, приміром далекобійники, повинні мати при собі додаткові документи.

Додаткове фінансове навантаження отримали й роботодавці, адже вони мають забезпечити виконання та дотримання протиепідемічних заходів і на виробництві, і в приміщеннях, де проживають працівники.

Приміром в одному із господарств в Німеччині розповіли, що у гуртожитках для проживання сезонних робітників нині може розміщуватись лише обмежена кількість людей. Тож для розселення решти працівників обладнали спеціальні контейнери, а ще встановили додаткові санітарні площі. Усе це обійшлося у 30 тисяч євро. Ще 9 тисяч євро ідуть на оплату послуг з прибирання та дезінфекції.

Оскільки з профілактичних міркувань в умовах обмежень сезонні працівники не можуть їздити за продуктами самі, а на спільних кухнях одночасно перебувати можуть лише семеро осіб, обіди доставлятимуть їм централізовано.

А при виявленні коронавірусу у працівника, протестувати потрібно усіх, що теж стає у чималу копійку. Однак деякі роботодавці готові до додаткових витрат.

Крім того, заробітчани з-за шахрайства з боку недобросовісних компаній або ж в спробах обійти закон підробляють запрошення на роботу, медичні страховки. За що можуть заборонити в’їзд в ЄС і які зобов’язання є у заробітчан в Україні, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Працюють з порушеннями і ризикують потрапити під заборону в’їзду Левова частка українців працює за кордоном нелегально. Наприклад, в минулому році польські прикордонники перевірили працівників без громадянства і знайшли 14,7 тис. Порушників. З них 11 тис. – українці.

Всі вони на три-п’ять років ризикують втратити право в’їжджати на територію сусідньої держави, також за порушення загрожує великий штраф.

Крім того, Україна лідирує за кількістю громадян-“нелегалів”, яких виявила за останній рік поліція Чехії, повідомляє “Чеське радіо”.

Всього в республіці в 2020 році правоохоронці затримали 7093 нелегальних мігранти. Люди просто в’їжджають по туристичній візі і залишаються працювати там, де за законом необхідна робоча віза і дозвіл на працевлаштування, розповіла OBOZREVATEL глава комітету з міжнародного права Асоціації правників України Ганна Буквич.

“Як тільки країна виявляє, що така людина працює без дозволу на працевлаштування, вона може вдатися до таких заходів, як штраф і екстрадиція. Екстрадиція це найбільш жорстка міра, яка, як правило, застосовується в країнах Європи. У деяких інших країнах досить тільки штрафу. Стягнення за таке порушення вимірюються в тисячах євро. Але суми можуть бути різні і залежать від країни і рядок порушення. До того ж, якщо ви вчасно не сплатили штраф, він подвоюється “, – пояснила Буквич.

Також часто українці попадаються на такі порушення:

-відсутність медичної страховки;

-відсутність реєстрації в органах внутрішніх справ приймаючої країни або міграційних органах;

-несплата штрафів за дрібні правопорушення, наприклад, порушення правил дорожнього руху.

Генеральний консул України в Любліні (Польща) Василь Павлюк підтвердив, що заробітчани при порушенні правил можуть на три роки втратити право в’їзду на територію сусідньої держави. Також консул нагадав про необхідність дотримуватися законів іншої країни. Наприклад, в минулому році Польща депортувала 33 українців через те, що вони намагалися на автомобілі перетнути кордон з Чехією в невстановленому місці. Всі вони взяли на себе зобов’язання покинути територію країни. В майбутньому, ймовірно, у візах їм будуть відмовляти і працювати в ЄС вони більше не зможуть.

Які податки повинні платити заробітчани і чи можуть покарати за несплату? Українці, які отримують дохід за кордоном, зобов’язані платити прибутковий податок, як і всі.

Директор Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун додає: доходи заробітчан оподатковуються з певною особливістю. Якщо українець працює в країні, з якою підписано спеціальну угоду, то по приїзду в Україну потрібно заповнити декларацію і компенсувати тільки податкову ставку. Наприклад, в Болгарії прибутковий податок становить 10%. Якщо з нею підписано спеціальну угоду, то в Україні потрібно буде доплатити податок в розмірі 9,5% (в Україні прибутковий податок з військовим збором становить 19,5%). Ті заробітчани, які отримують дохід нелегально, змушені будуть платити податок в Україні за повною ставкою.

Правда, багато трудові мігранти не платять податки ні в тій країні, в якій заробляють гроші, ні за місцем реєстрації. Якщо не прийти і не заповнити декларацію, податкова стягувати податки з такого доходу не зможе. Більшість заробітчан, приїжджаючи в Україну, декларації не заповнюють. А деякі навіть не знають про таку необхідність. При цьому серед мігрантів часто з’являються розмови про те, що їх, мовляв, змусять платити податки або можуть нараховувати штрафи за несплату за допомогою програми “Дія”.

Як розповів OBOZREVATEL міністр цифровізації Михайло Федоров, насправді “Дія” ніяк не контролює, як українці платять податки і не може штрафувати. Додаток показують ті штрафи, які вже є в реєстрах. Наприклад, за порушення правил дорожнього руху, несплату аліментів, боргів по кредитах і т.д.

“Дія” не може нарахувати вам жоден штраф. У застосунку можна побачити тільки ті штрафи за порушення ПДР та борги за виконавчими провадженнями, які вже є у відповідних реєстрах. Навпаки, завдяки тому, що минулої осені ми запустили послугу “Виконавчі провадження” у Дії, можна уникнути ситуацій, коли людина просто не знала про борг і тому не сплатила його вчасно. Адже його одразу можна сплатити у застосунку — зручно та швидко” – пояснив Михайло Федоров.

Як розповідають в Державній податковій служби, з більш 330 млрд грн, які заробітчани щорічно заробляють за кордоном і переводять в Україну, декларують лише 11 млрд грн. Тобто абсолютна більшість трудових мігрантів свій обов’язок платити податки в Україні ігнорують. трудова міграція – незворотний процес у всьому світі. Литовці, поляки і чехи їдуть на роботу в країни ЄС з більш високими зарплатами – Німеччину, Норвегію, Данію.

У той час як українці шукають заробітки в Польщі і Чехії, де середня зарплата в 3-3,5 рази вище, ніж в Україні. Однак для того, щоб захистити свої права, кожен заробітчанин зобов’язаний не тільки дотримуватися законів чужої країни, а й платити податки в бюджет своєї власної держави.

“Перше, має бути запрошення, підтверджене воєводою, мається на увазі адміністрацією воєводи. В Україні багато аферистів, які продають сфальшовані запрошення. Людей на кордоні затримують, люди платять штрафи, їх пізніше депортують. І вони пізніше не зможуть в’їхати до країн ЄС на термін 3-5 років”, – сказав він у програмі “Сьогодні Ранок” на каналі “Україна 24”.

Також консул нагадав про необхідність дотримуватися законів іншої країни та мати дійсну медичну страховку. “Друге, якщо ви виїжджаєте за кордон, ви повинні зрозуміти – це інша держава, інші закони. Ви мусите себе захищати, вивчіть, почитайте книжечку, які вимоги до іноземців у тій державі, куди їдете. Люди приїжджають наче як із села в село. Нічого подібного. Це інша держава, інші закони. І страхуйтеся. Ви руку, ногу зламаєте – за вас ніхто не буде платити. Ви будете платити, така правда”, – сказав він.

Не виходить на зв’язок,можливо хтось має якусь інформацію- допоможіть будь ласка.”