Українці, прибуваючи до Польщі, бажають якнайшвидше влаштуватися на роботу. У Міністерстві праці та соціальної політики Польщі гарантують, що всі охочі зможуть отримати безоплатну допомогу у кожному з відділів служби зайнятості.

Яку роботу пропонують жінкам та скільки за неї платять – розповів експерт Василь Воскобойник у програмі “Сніданок з 1+1”.

“На відміну від трудової міграції, жінки, які прибули до Польщі… прибули з єдиною метою – опинитися якомога далі від зони бойових дій. Плата, на яку вони зараз можуть розраховувати, це більше некваліфікована праця, фізична праця – це сфера обслуговування, фасування продукції. Рівень заробітної плати, на який можуть розраховувати українські жінки, це від трьох до чотирьох тисяч злотих на місяць (24-32 тисячі гривень). На ці гроші дійсно можна утримувати своїх дітей, допомагати батькам”, – сказав експерт.

Раніше стало відомо, що у Польщі кожен четвертий працездатний біженець з України вже знайшов роботу. Про це повідомив заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі, уповноважений уряду у справах біженців з України Павло Шефернакер.

За інформацією Шефернакера, у базі даних PESEL (ідентифікаційний номер) зареєстровано 400 тисяч осіб працездатного віку з України; понад 100 тисяч з них (тобто кожна четверта людина) вже легально працюють у Польщі.

Ми отримуємо звернення від педагогічних працівників, керівників закладів освіти щодо виплат заробітної плати в цей період.

Хочу ще раз наголосити керівникам закладів освіти: воєнний стан – це не привід не виплачувати заробітну плату працівникам закладів освіти чи намагатися “економити” на людях.

Зараз кожен працівник, незалежно від того, наскільки він виконує чи не виконує свої обов’язки за основним місцем роботи, потребує повноцінної заробітної плати, щоб забезпечити базові потреби для виживання – особисті та своїх рідних – купувати їжу, ліки, необхідні для виживання речі.

Не забувайте, що частина педагогічних працівників зі своїми сім’ями стали переселенцями чи біженцями.

Під час воєнного стану оптимальним рішенням, яке визначено законодавством, є оголошення простою.

Простій – зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу Законів про працю України) *.

У цьому випадку ситуація простою відбувається не з вини працівників закладів освіти.Якщо ж освітній процес відбувається в очному або дистанційному форматі, то заробітна плата виплачується у повному обсязі.

Нагадую, що частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Тобто під час воєнного стану керівник не може виплачувати працівникові закладу освіти менше ⅔ тарифної ставки.

Водночас хочу звернутися до керівників закладів освіти та наголосити: положення статті 113 Кодексу Законів про працю України встановлює нижню границю оплати простою, АЛЕ НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ ЗАБОРОНУ ЗДІЙСНЮВАТИ ОПЛАТУ ПРОСТОЮ ВИЩЕ, НІЖ 2/3 ТАРИФНОЇ СТАВКИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПРАЦІВНИКОВІ РОЗРЯДУ (ОКЛАДУ).

Зокрема, більший розмір може встановлюватися галузевими нормативними документами та колективними договорами. Законодавство не забороняє керівнику закладу освіти виплачувати працівникові повну середню заробітну плату.

Так, наприклад, для працівників закладів освіти у п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 — 2020 роки (документ завантажується на ваш гаджет) було передбачено, що оплата простою здійснюється у розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу).

Тож, шановні керівники закладів освіти, надзвичайно вірю у вашу людяність – не позбавляйте колег частини заробітної плати без їхньої вини. Рішення про те, виплачувати своїм працівникам ⅔ чи повну середню заробітну плату – за вами.

Ви маєте законне право не зменшувати заробітну плату своїм колегам на час простою.Будьте людьми, а не бездушними функціями.

Увага, вебсайти органів влади періодично можуть мати проблеми із роботою та завантаженням файлів.

В лютому-2019 вона становила 9429 грн, січні-2019 – 9223 грн, грудні 2018 року -10 573 грн, листопаді – 9161 грн, жовтні – 9218 грн і вересні – 9042 грн.

Найбільше зростання середньої заробітної плати штатних працівників у березні 2019 року порівняно з березнем 2018 року спостерігалося в Миколаївській (30,9%), Рівненській (28,8%), Донецькій (27,3%), Запорізькій (25, 9%), Хмельницькій (25,2%), Київській (23,6%), Полтавській (23,5%), Вінницькій (23,2%), Дніпропетровській (23,1%), Черкаській (22,5 %), Харківській (21,1%) областях та м.Києві (21,1%).

Найвищий рівень зарплат в березні-2019 зафіксовано в Києві – 16207 грн, найнижчий – в Чернівецькій області – 7437 грн.

“Прем’єр-міністр сказав, що уряд зобов’яже приватних підприємців платити зарплату не менш як 3200 гривень. Платити такі гроші бізнес не буде. Перейде на зарплату в конвертах. Або не оформлюватимуть, або братимуть на чверть, на половину ставки. Більшість бюджетників не отримають суттєвого підвищення. 3200 гривень – це мінімальна зарплата, але перший тариф установлять на рівні 1600 гривень. Це означає, що бюджетники з найнижчими зарплатами будуть отримувати 2 тисячі гривень замість 1,5 тисяч, які мають зараз. Тим, які отримують більше, не будуть перераховувати зарплату. Тобто зарплати бюджетників залишаться на тому ж рівні”, – сказав Охріменко.

За його словами, такий крок уряду може спровокувати стрімку девальвацію гривні.

“Якщо різко зросте зарплата, гривня так само стрімко знеціниться. Долар може за день підскочити вище за 30 гривень. Якби зарплату підвищували поступово, цього не відбувалося б”, – додав експерт.

Екс-міністр фінансів прокоментував заяви про мінімалку 3200 грн.

Таку інформацію повідомили в Держстатистиці.

Як повідомляє відомство, попри це, пopiвнянo з тpaвнем 2016 року обcяг зapплати в країні зріс на 7,2%. Також у Держстатистиці зазначили, що сepeдня нoмінальна зapoбітна плaта штатнoго пpaцівника підприємств, устaнов та opганізацій країни у червні становила 5 тис. 337 грн, щo майже в 4 рази вище рівня мінімальної зарплатні.

Таку статистику наведено бeз уpaxyвання тимчасoво окупованих територій України, зокрема, Автономної Республіки Крим, Севастополя, та частини зони АТО.

Нагадаємо, у травні 2016 року розмір зарплати українців зріс на 1,6% порівняно з квітнем ц.p.

джерело http://chv.tv/