Про це політикиня розповіла у програмі “Хард з Влащенко”. Скороход говорила, що вони планували весілля на день народження Полякова – 11 листопада, коли йому виповнилося б 34 роки.

“Він дуже цього хотів, для нього це було б велике свято. Тому я скоріше не друг, а кохана жінка. Мені дуже неприємно слухати весь цей бруд і брехню, яка поширюється в тому числі правоохоронними органами і не має нічого спільного з правдою”, – розповідала депутатка.

За її словами, нардепа вбили, а інформація про наркотики не відповідає дійсності.

“Я буду повторювати завжди, поки не доб’юся правди, що Антона Полякова вбили. А як і хто, я думаю, ми з вами дізнаємося. У мене виникає питання, чому не було заарештовано фігурантів того вечора — таксист і дві людини, які були з Антоном у ресторані. У мене питання, чом у не були проведені токсикологічні експертизи, і взагалі, якісь експертизи були зроблені. Наскільки я володію інформацією, жодних. У мене є питання, чому до сьогодні не пояснили борозну на шиї. Там був дуже чіткий слід від удушення. Я не розумію, чому досі не відновили події взагалі життя Антона за 7 жовтня і початок 8 жовтня.

Я хотіла б відкрито і відверто на всю країну заявити, що Антон Поляков був убитий. І не треба вигадувати нічого, і не треба розповідати нічого про наркотики або ще якусь біліберду”, – сказала нардепка.

Пропозицію Добринін зробив на Балі і виклав селфі з нареченою. На фото Дарина показує обручку.

– Вона сказала Так! – написав він.

Нагадаємо, переможниця шоу Холостяк 9 Дар’я Квіткова розповіла, що після перемоги їй писали мами інших учасниць проекту неприємні речі.

За її словами, вона пішла на проект, тому що проспорила дружині брата і нічого не знала про те хто такий Микита Добринін.

У Львові показали, як дівчина, одружуючись з Христом, стає монахинею.
На обряді були присутні батьки дівчини,монахині,знайомі і просто охочі подивитись на це дійство.

Світлину опублікував весільний фотограф Михайло Балушка.

Так, майбутня монахиня була вдягнута у білу сукню нареченої. Спершу вона отримала благословення у батьків, потім пройшла обряд у храмі. Після всього дівчина зняла білу сукню та перевдягнулась в монаший одяг.

Тому святкували заручини. Мої батьки, його батьки. Всі такі ввічливі, але тільки перші 20 хвилин. Потім почалося щось неймовірне.

Моя свекруха заявила, що перед весіллям я повинна відвідати всіх її лікaрів і надати свою мед. книжку. Чоловік при цьому уперто мовчав.

Я, звичайно, сказала, що проблем з цим не буде. Моя мама сказала, що це повна мaячня. Свекруха заявила, що раз так – весілля не буде, поки я не надам інформацію про всі xвоpоби.

Мій тато пoслaв свекруху і пішов. Я залишилась. Мені просто було незручно встати і піти. Вночі нас з майбутнім чоловіком поклали спaти окремо, це теж було дивно, але і тут Анатолій промовчав. Перед сном я дізналася, що завтра ми йдемо до нотаріуса робити шлюбний договір.

Вважаю, що це все занадто. Я і раніше помічала в Анатолію риси, які мені не зовсім подобалися, наприклад зайва заощадливість, якщо не сказати скупість. Але, намагаючись вигородити його, прийняла для себе, що це не так вже й погано для сімейного бюджету.

Та ця його беззаперечна покора матері, зовсім вuбила мене із колії. Вранці я встала раніше і пішла. Викинула сімку з телефону і зрозуміла, що втекла вчасно.

Сейтаблаєв опублікував перше фото з заручин дочки. На знімку щаслива дівчина у сукні з квітковим візерунком позує на тлі коробочки з обручкою і великої кількості букетів

“Трохи дивне почуття, коли твою доньку заручили”, – підписав світлину Ахтем і продублював напис кримськотатарською мовою.

Режисер гучного фільму “Кіборги” розповів шанувальникам, що його донька отримала пропозицію від свого коханого і відповіла згодою.

“Щастя молодятам і божого благословення”, “Отакої, яка красуня! Щастя їй!”, “Щиро вітаю”, “Дуже вродлива”, “Нехай буде щаслива”, “Коли мою доньку заручили, я була розгублена, бо ще сама молода, а вже доньку заміж віддаю”, – написали підписники Сейтаблаєва в коментарях до посту.

З Наталею, саме так звалася дівчина, Андрій познайомився у Києві. Серед натовпу студентів-першокурсників виділив дрібненьке біляве дівча, яке розгублено розглядалося довкола.

– Чимось допомогти? – підійшов Андрій.

– Я не знаю, де шукати 305-у аудиторію, – мало не розплакалася дівчина.

Хлопець узяв несміливу незнайомку за руку і повів до головного корпусу. Відтоді 1 вересня стало офіційним днем їхнього знайомства та кохання. Андрій рідко їздив додому, бо ж дорога неблизька зі столиці до маленького райцентру на Поліссі. Наталя ж, навпаки, після пар спішила на електричку до села за 20 кілометрів від Києва. Казала, що вдома роботи багато. Менші сестрички-школярки чекають, щоб смачненького привезла. Та й господарку потрібно порати, бо батько за горілкою світу не бачить, а матінка, саме так лагідно називала донька, вже три роки як спочиває на нeбесах. Тож зрозуміло, що всі клопоти були на тендітних плечах Наталі. Андрій не раз поривався поїхати з нею. Як-не-як, а може пособити із чоловічою роботою. Та дівчина все відмовлялася.

– Чому? – не раз допитувався.

Лише відмовчувалася. Маленькі ручки дівчини порепалися від роботи, про манікюр і говорити не варто. Гладив їх, цілував, і Наталя не витримала, розплакалась і зізналася, що їй соромно привести хлопця до хати, бо там «злидні й біда». Андрій і подумати не міг, що причини такі смішні. І у вихідні таки домігся, що поїхав з Наталею. Маленька побілена хатина дійсно виглядала бідовою на фоні двоповерхових особняків, які назводили багатії. Але у кімнатках було чисто. Хай шпалери й недорогі, зате приємних тонів, додавали особливого затишку. Навіть батько втримався від оковитої, чекаючи кавалера доньки. Сестрички-школярки все крутилися біля Андрія. Тішилися, що їхня Наталя має гарного хлопця. Всі разом порядкували на городі. Згодом смакували дерунами за столиком під яблунею. Побачивши, як вправно дає всьому лад Наталя, юнак поглянув на неї іншими очима.

– Знаєш, я трохи переробив народну приказку і тепер вона звучатиме так: «З милою рай і в шалаші», – шепотів увечері коханій.

Очі обох сяяли від щастя.

Марія знала, що їхній Андрійко в столиці знайшов кохання. Спочатку насторожено до цього поставилась, але чоловік навернув на добрий настрій.

– Ти згадай, ми у дев’ятнадцять теж любилися, – посміхнувся.

Вона повернулася в далекі вісімдесяті, коли із забитого хутора приїхала в райцентр учитися на швачку. Її мало цікавили викрійки та шпульки. Мала одну-єдину ціль – обкрутити городського парубка, щоб ніколи не вертатися до сапки та корів. Батьки все життя віддали колгоспу, грошей ніколи не вистачало. Речі старших дітей доношували молодші. «Як же мені це остогидло! Хочу купувати гарні плаття та босоніжки на каблучках, а не якісь шкарбани!» – часто сварилася з матір’ю. «Дитинко, де ж їх візьмемо? – журилася ненька. – Бачиш, ледве на хліб вистачає». «Хай шукає якогось дурня, щоб терпів її коники. Хай заміж іде», – був категоричним батько. І вона знайшла. На танцях помітила сором’язливого парубка, який стояв біля стіни. Ні до кого не підходив. Запросила на білий танець. Розговорила. Дізналася, що місцевий, одинак, батько водій, мама працює бухгалтером у будівельній організації. Не довго торгувалася своїм дівоцтвом і на другій зустрічі затягнула Павла в ліжко, а за місяць весілля зіграли. Молодих переселили у двокімнатну квартиру бабусі. Крутила чоловіком, як могла. У бізнесмени його спровадила. Жили – не тужили. Скільки-то літ минуло, а здається – одна мить…

На Трійцю домовилися, що їдуть на заручини до Наталі. Майбутня свекруха і подарунків накупила. Андрійко повідомив, що сваха пoмeрла, тож для свата придбала сорочку, сестричкам – солодощі. Чоловік аж здивувався, як так розщедрилася його благовірна. Потім уже дізнався істинну причину. «Ми ж їдемо до столиці. Тре показати, що не затуркані селюки», – пакуючи сумки, говорила. Правда, Андрійко колись розповідав, що його наречена не з Києва, а із села, та мама чи не розчула, чи зробила вигляд…

Шoкoм для Марії Олександрівни була побілена хатина на тлі особняків.

– Сину, може, ти помилився? Може, нам до цієї господи? – палець із перснем тицьнув на сусідній кам’яний паркан.

– Ні, мамо, Наталя тут живе. Я ж не раз у неї гостював.

Головою ледве не вдарилась об балки: такою низенькою була стеля. Зігнувшись, закопиливши губу, сіла за стіл. І скатертина запрана, і посуд ще з радянських часів. Усе старе, немодне. Хіба такої невістки хотіла? Нащо така голота її синочку? Чоловікові ж сподобалася тиха, скромна Наталя. Тож почали визначатися з датою весілля. А Марія Олександрівна насупилась і слова не мовила. Вже гризла себе, навіщо подарунків набрала. Ото, дурепа, стратилася на тих селюків!

Коли поверталися додому в машині, до неї дійшло, що весілля запланували відгуляти після Петрівки. Поки канікули, щоб молодята відпочили, побули разом. «Не буде цього!» – аж ногою притупнула. І вже вдома почала реалізовувати свій план. Нікому ні слова не сказала про заручини. Запросила в гості доньку знайомих, які мали свій меблевий бізнес у райцентрі. «Хоч не столична пані, але ж багата. І син буде під наглядом», – вирішила. Міцний коктейль накалатала й підморгнула до сина: мовляв, дивись, яка красуня, не зівай. Андрійко, не розуміючи, дивився то на матір, то на несподівану гостю. Але алкоголь робив своє. Хлопець і не зогледівся, як заснув в обіймах іншої. Наталі нічого не розповів. А через місяць нова знайома повідомила, що вaгітна. Мати зчинила скандал і постановила, що має женитися на тій. Номер Наталі стерла із синової мобілки від грiха подалі, а картку викинула. Весілля відгуляли ще до Петрівки.

А десь під Києвом чекала свого коханого Наталя…

Руслана ТАТАРИН

За матеріалами видання visnyk

Пост Зака зібрав майже 600 лайків, а юнак не забарився і виклав фото ще з однією дівчиною та написом: “Вау! Я не міг повірити, скільки підтримки отримав з приводу заручин. Мій пост зібрав стільки лайків, що я пішов далі й одружився знову! Дякую всім за приязнь”.

На другій і всіх наступних світлинах перша дівчина також з’являється – нібито заплаканою та ролюченою.

Пізніше він додав ще кілька світлин із дівчатами, коментуючи, що зміг заручитися втретє.


“Я отримав стільки підтримки на заручини, це змінило моє життя. Я хотів, щоб ви також мали віддачу, тому заручився вп’яте. Дякую за ваші коментарі й поширення, якими ви підтримували наше спільне життя”, – написав Зак і додав фото із юнаком з каблучкою.

Усі фото користувача продовжували збирати лайки.

Своїми дописами чоловік намагався довести, що на Facebook користувач може викладати будь-що і не варто сприймати це серйозно.

Крім того, Зак вкотре звернув увагу, що люди дійсно не зважають на те, що вони лайкають, а також хотів наголосити, що вподобання у соцмережі – це всього лише вподобання і нічого більше.

1-го листопада вона заручилася зі своїм обранцем Бекіром Сулеймановим.

Про це зірка повідомила у соцмережі.

Нагадаємо, лише у вересні стало відомо, з ким зучтрічається Джамала, коли вона разом із Бекіром завітала до кіно.

А два тижні тому співачка казала, що вони з коханим вже говорять про шлюб.

Цікаво, коли буде весілля