Про це розповідає сам хлопчик, передає “Вісник”.

Аварія, в якій постраждав хлопчик, сталася 5 жовтня 2014 року, коли він повертався з гостей додому.

“Перед переходом зупинилася маршрутка, пропускаючи Миколку та Антошу (брата хлопчика. – Ред.). Вони й стали йти. Раптом шофер почав сигналити. Діти подумали, що то їм, аби поспішили. А то по іншій смузі їхав автомобіль. Водій не встиг загальмувати, й авто збило Миколку, який ішов перший…” – розповіла жінка.

У результаті автопригоди хлопчик отримав тяжкі травми голови та легенів.

“У душі все стерпло. Не пам’ятаю, як добігла до місця аварії, та коли глянула на сина, що лежав на узбіччі, від побаченого хотілося кричати. Частина голови була зовсім обдерта, на шию медики “швидкої” вчепили Миколці спеціальний тримач. А він плакав, що не хоче в лікарню, й істерично благав забрати його додому”, – розповіла жінка.

Лікарі запевняли родину, що з такими травмами хлопчик майже немає шансів на життя. Але все змінив “прихід” сивого бороданя до хворої дитини.

“Коли я показала синову іконку, що постійно лежала біля нього, Миколка схвильовано сказав:“Цей дідусь приходив до мене”. Я перепитала: може, спав, наснилося? Ні, каже, не просто чув його голос, а відчував тепло долонь. Тоді син розповів, що, як ще був підключений до всіх апаратів, до нього в палату зайшов старенький чоловік – увесь сивий і з такою ж сивою бородою, в червоному светрі та чорних штанах. Він запитав:“Як ти себе, Миколо, почуваєш?” Дитя здивувалося, звідки незнайомець знає його ім’я. “Я правильно назвав, що ти Микола?”– перепитав.“Правильно…”– ніяковіючи, відповіла дитина.“А як ти себе почуваєш?” – далі питав дідусь.“Добре”, – відказав хлопчик.“Бачиш, як Господь тебе любить, що послав мене молитися за тебе”, – сказав сивочолий бородань і поклав свою руку дитині на голову, де була здерта шкіра. Він тричі промовив:“Во ім’я Ісуса Христа, рано, зцілися”. А тоді так само положив руку на дренаж”, – розповіла слова сина жінка.

Більше чоловіка ніхто не бачив, а з того дня, як це сталося, хлопчик різко пішов на поправку. Пізніше, коли знімки легень потерпілого, зроблені відразу після аварії, побачив торакальний хірург з іншої лікарні, відверто сказав колезі:“Як дитина вижила? Як за десять днів виписана додому? Навіть дорослі з такими травмами лежать по лікарнях з півроку”.

Про чудесне зцілення українського військовослужбовця, який  був тяжко поранений на Донбасі ще в листопаді 2018 року повідомили у мережі.

Історія українського воїна Івана Кіраля з’явилася у Twitter користувача під ніком НепоганаТетяна. Вона розповіла про зустріч та розмову із пораненим військовослужбовцем.

У листопаді минулого 2018 року Іван отримав важке поранення на Донбасі – йому у голову влучила куля. В результаті боєць впав у кому і пройшов тривале лікування. На щастя, хлопець зміг вибратися із важкого стану та одужати – у Twitter були опубліковані останні фото Івана Кіраля.

“Пам’ятайте Ваню Кіраля, якому в голову влучила ворожа куля в минулому листопаді? Після коми, після річного лікування – ось наш красень! Це справжнє диво!”, – йдеться у повідомленні.

На одному із знімків Іван сидить в колі дітей у в дитячому садку – військовослужбовця запросили на свято, присвячене Дню захисника України.

Про це Фіртці повідомив настоятель храму отець Володимир Вінтонів.

“Впродовж дня сестра Ліджі проводитиме реколекції та науку. О 10.00 буде Служба Божа та молитви за оздоровлення”, – повідомив отець Володимир.

Також, напередодні, у п’ятницю 9 серпня о 18.00, у храмі відбудуться молитви на вервиці та соборування, а вже у неділю 11 серпня, – подячна Служба Божа.

Сестра Ліджі Пайяпілі – настоятелька монастиря Святого Йосифа згромадження де Сен-Марк, який розташований у селі Павшино на Закарпатті. В Україну з Індії з християнською місією вона приїхала 20 років тому. Тут вона важко занедужала, лікарі довго не могли поставити діагноз, аж врешті з’ясувалося, що у сестри туберкульоз кісток, причому вже на останній стадії – почалося нагноєння у хребті.

Вона повернулася до Індії. У цей час до монахині прийшло просвітлення і вона відчула, що була послана в Україну Богом, щоб допомагати людям. Ліджі одужала і повернулася. Нині сестра Ліджі подорожує Україною, до неї приходять з різними проблемами, з важкими хворобами, сімейними негараздами. Серед відвідувачів — багато бездітних пар, які після духовних наук та молитов сестри Ліджі стають батьками.