У Польщі на річницю війни пошкодили вагони з агропродукцією України: на цей раз замість українського зерна на землі опинилися бобові.

Про це заявило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України у Facebook. Інцидент стався близько 9 ранку на станції Дорогуськ.

“У день другої річниці повномасштабного російського військового вторгнення, сьогодні біля 9 ранку невідомі пошкодили вантажні вагони з бобами”, – підкреслило відомство.

Там уточнили, що на інцидент вже відреагував міністр Олександр Кубраков. Він назвав дії поляків системним знищенням української агропродукції. Процес схожий на сплановані диверсії, вказав чиновник.

“Наша країна обороняється і виживає також і завдяки фермерам. Отже, ті, хто вчинили ці злочини точно не зацікавлені в українському мирі і перемозі цивілізованого світу. Ми закликаємо правоохоронні ограни Польщі дати негайну реакцію”, – заявив він.

Також у міністерстві зазначили, що аналогічну скаргу вже втретє подав наш перевізник Укрзалізниця. Там теж чекають реакції правоохоронців.

У Польщі розпочалися диверсії щодо зерна України
Як відомо, інцидент із бобовими не перший випадок, коли продукт українських аграріїв нищать на території Польщі. Наприклад, 20 лютого польські протестувальники відкрили люк двох українських вантажних вагонів на вантажній станції “Медика “, розсипавши на землю зерно.

Раніше, ще 11 лютого, фермери Польщі болгаркою зрізали пломби на українських вантажівках з агропродукцією, а 23 лютого на станції Дорогуськ відкрили люки двох зерновозів та порозсипали ріпак (цей продукт Україна везла до Німеччини).

У Верховній Раді України пропонують запровадити тимчасові механізми страхування експорту аграрної продукції під час дії воєнного стану.

Відповідний законопроєкт №9146 вже зареєстрований на сайті парламенту. Ініціаторами виступили народні депутати Олександр Гайду, Сергій Лабазюк, Марина Нікітіна, Валерій Стернійчук та члени інших фракцій.

Від початку повномасштабного вторгнення РФ до України кон’юнктура експортно ринку суттєво змінилася: категорія чорних металів посіла друге місце та віддала лідерство зерновим. Агропродукція наразі є головним експортним джерелом надходження валюти для України, а світова потреба у вітчизняній продукції суттєво посилює підтримку будь-яких українських ініціатив в межах світової продовольчої безпеки.

Народні депутати, зокрема, пропонують страхування від логістичних ризиків, викликаних війною у формі компенсації до 85% штрафу (пені), викликаних простроченням постачання.

“Закон України “Про фін механізми стимулювання експорту” досі не мав жодних “воєнних коригувань”. Відповідно до нього – більшість УКТ ЗЕД агропродукції заборонена до страхування… Також через воєнний збій логістики іноземні покупці часто виставляють штрафи (пеню) за прострочення постачання. Ці суми лягають на плечі виробників. Ми всі підтримуємо, що ЕКА має страхувати товари з високою доданою вартістю, але є реалії… Тому постала необхідність у запровадженні тимчасових механізмів, на період дії воєнного стану. Тому пропонуємо дозволити застосування механізмів ЕКА до пшениці, сої, олії (до речі, продукт перероблення), макухи тощо”, – пояснює на своїй сторінці у Facebook народний депутат та член Аграрного комітету Сергій Лабазюк.

Цей законопроєкт дозволить посилити гарантії економічної діяльності основної експортної галузі України та позитивно вплине як на короткострокові, так і довгострокові фінансові операції у галузі, сказано в пояснювальній записці до проєкту.

Прийняття проєкту закону не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів. Державна підтримка інвестиційної діяльності у формі страхування інвестицій здійснюватиметься в межах статутного капіталу ЕКА, згідно із законодавством, а також через перестрахування інвестицій в іноземних страхових компаніях.

Ціни на продукти у Польщі 2023 року знову зростуть. Пік прогнозують перед Великоднем.

Про це заявила очільниця Зерно-кормової палати з Руху “Польща 2050” Моніка П’ятковська на RMF FM.

Протягом року ціни на продовольство у Польщі, за даними фахівчині, зросли в середньому на 23%, але це не межа.

“Все стане дорожчим. Жири, молочні продукти чи хліб. Перед Великоднем це зростання прискориться через підвищення цін на енергоносії та газ. Підвищення може становити 30–35 відсотків”, — каже Моніка П’ятковська.

За її словами, буханець хліба може коштувати 8-10 злотих (67- 84 грн), булочки – 5 злотих (42 грн).

“Найбільші проблеми у малих та середніх магазинів та сімейного бізнесу. Хліб у пекарні за ціною близько 10 злотих – це норма. Булочка за п’ять злотих теж повсякденна річ. Щодо наявності продуктів харчування, то проблем абсолютно немає. Дефіциту цих продуктів харчування на полицях магазинів не буде”, – запевнила вона.

Однак вона додала, що, хоча дефіциту їжі не буде, її доступність для певних верств населення може опинитися під загрозою через високі ціни.

“У нас ціни на зерно росли абсолютно неринковим і безконтрольним чином під час агресії Росії проти України. Ціни на зерно ґрунтуються на цінах на світових біржах. На біржах підскочили. Пізніше вони впали, а сьогодні ми бачимо зниження цін на зерно, але зростання цін на корми. Парадокс. І ціни на м’ясо зростають. Чому? Інфляція, витрати на робочу силу. Цього року буде мінімальна заробітна плата, добрива… А якщо ціна корму буде вищою, то і м’ясо буде дорожчим”, – додала очільниця Зерно-кормової палати.

“Сьогодні знову росія заявила, що готова надавати зерно бідним африканським країнам. Ми візьмемо це зерно, перемелемо його на наших заводах і перетворимо на борошно, докладемо зусиль, аби відправити його в слаборозвинені країни Африки”, – сказав Ердоган.

Президент Туреччини також висловив сподівання, що незабаром вдасться вивести російсько-українські відносини на “більш м’який рівень”.

“Окрім порушення глобального економічного функціонування, завдяки виваженій та справедливій політиці, якої ми дотримувалися під час російсько-української війни, ми запобігли поширенню вогню в регіоні”, – сказав Ердоган.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Президент України Володимир Зеленський провів розмову з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом. Мова йшла про безпекову співпрацю щодо ЗАЕС, обміну полоненими та зернову угоду.

Також 5 січня Ердоган провів телефонну розмову з президентом рф володимиром путіним, під час якої заявив, що мирні зусилля мають підтримуватися одностороннім припиненням вогню та «баченням справедливого рішення».

Своєю чергою пресслужба кремля зазначила, що путін під час розмови з Ердоганом заявив про відкритість до “серйозного діалогу” за умови врахування Києвом “нових територіальних реалій”.

У неділю, 30 жовтня, Україна вимушено призупинила експорт зерна з морських портів через дії Росії.

Про це повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

“Судно IKARIA ANGEL з 40 000 тонн пшениці мало сьогодні вийти з українського порту. Ця продукція була призначена для жителів Ефіопії, які перебувають на межі голоду. Але через блокування “зернового коридору” Росією експорт неможливий”, – йдеться у дописі.

Міністерство інфраструктури України відреагувало на вихід Росії із “зернової угоди”, підкресливши, що Україна продовжить роботу “коридору”.

Про це написали на сторінці відомства у Facebook.

“Хочемо наголосити, що реалізація “Ініціативи” має виключно гуманітарний характер. Саме тому українська сторона не зупинила коридор, навіть незважаючи на російські атаки 23 липня (наступного дня після підписання “Ініціативи”), 23 вересня – на порт “Одеса”, а також нещодавні атаки на енергетичну інфраструктуру, які знеструмили портову інфраструктуру”, – йдеться у заяві міністерства.

За даними мінінфраструктури, з 1 серпня, з моменту виходу з українського порту “Одеса” першого судна, було експортовано понад 9 мільйонів тонн продовольства, з них понад 5 мільйонів тонн – до країн Африки та Азії. У рамках Всесвітньої Продовольчої Програми під егідою ООН до країн, що перебувають на межі голоду, було відправлено 190 тисяч тонн української пшениці.

“Водночас наголошуємо, що Україна залишається надійним партнером для цивілізованого світу і готова продовжувати оперативно збирати та відвантажувати агропродукцію для забезпечення глобальної продовольчої безпеки”, – додали у міністерстві.

“Зернова угода”
У середу, 29 жовтня, Міноборони Росії заявило, що зупиняє дію “зернової угоди” після вибухів у тимчасово окупованому Севастополі, внаслідок яких було пошкоджено кораблі Чорноморського флоту РФ.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення Росії про вихід із “зернової угоди” було сплановане ще минулого місяця, а також закликав міжнародну спільноту відреагувати на дії РФ.

У липні “зернову угоду підписали міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, міністр оборони Туреччини Хулусі Акар та генсек ООН Антоніу Гутерреш. Угода має назву “Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів”. Таку ж угоду з Туреччиною та ООН підписала і Росія. Від турецької сторони документ підписав міністр оборони Хулусі Акар, від РФ — міністр оборони Сергій Шойгу.

Про це повідомляє видання Gospodarkamorska.

Внаслідок надзвичайної ситуації два вагони поїзда перекинулися, і кілька тонн зерна розсипалося.

За інформацією місцевої влади, аварія сталася в селі Рапа-де-Жос, через яке прямував товарний склад із 30 вагонів. Потяг направлявся до порту Констанца, розташованого на південному сході Румунії.

Співробітники поліції розглядають кілька версій, які могли призвести до аварії, зокрема диверсію та порушення тяги залізниці.

Раніше Realist.online повідомляв, що через порти Великої Одеси протягом 1,5 місяця роботи зернового коридору експортували 3,1 млн тонн агропродукції. Загалом із деблокованих українських портів вийшли 134 судна з агропродукцією для країн Азії, Європи та Африки.

Ще ми писали, що реалізація зернової ініціативи стала перемогою української дипломатії у боротьбі з планами Кремля щодо повного блокування морського експорту.

Турецький лідер, який неодноразово пропонував організувати зустріч Путіна із Зеленським, запропонував відновити поставки зерна з терористичної Росії.

Про це пише Anadolu з посиланням на заяву Ердогана під час зустрічі із президентом Хорватії Зораном Мілановичем.

На спільній пресконференції турецький президент публічно підтримав зерновий шантаж Путіна. Він заявив, що українське зерно нібито йде до “більш забезпечених країн, а не до бідних регіонів”.

“На жаль, зерно, що надходить у складі зернових партій, йде в багаті країни, а не в бідні. У той час, як санкції проти Росії тривають, той факт, що поставки зерна йдуть в країни, які вводять ці санкції, турбує Путіна”, – заявив Ердоган.

Крім того, президент Туреччини не проти того, щоб відновити постачання російського зерна: “Ми хочемо, щоб почалися поставки зерна з Росії, ми очікуємо цього”.

“Згідно з інформацією, наданою вантажовідправником українського зерна на борту судна Razoni, покупець в Лівані відмовився прийняти вантаж через затримку термінів поставки (понад 5 місяців)”, — заявили в посольстві.

Водночас у відомстві зазначили, що вантажовідправник вже почав пошук нового покупця зерна, але не тільки в Лівані, а й в інших країнах.

За його словами, після перевірки безпечних маршрутів у цьому пробному режимі експорт зерна може досягти 3 млн тонн на місяць через чотири-шість тижнів.

“Наступні судна із зерном вирушать з портів Чорноморськ, Одеса та Південний після того, як у понеділок з Одеси вирушив перший корабель до Лівану”, – пише агентство.

Нагадаємо, що 22 липня у Стамбулі було підписано угоду про запуск “зернового коридору” з України. Він почав працювати 1 серпня.

Очікується, що судно Razoni вже завтра прибуде до турецького Стамбула. Воно перевозить 26 тисяч тонн кукурудзи.

Раніше видання повідомляло, що близько 300 тисяч тонн української пшениці, купленої Єгиптом, застрягли в Україні. Один вантаж застряг у порту, а чотири інших не були завантажені.

Як повідомили два джерела, Генеральне управління поставок товарів Єгипту (GASC) звільнило торгові компанії, що постачають чотири невантажені вантажі, Nibulon і Inerco, від своїх контрактних зобов’язань. На такий крок пішли незважаючи на те, що в контрактах GASC немає положення про форс-мажор.

Раніше GASC надала торговим домам відстрочку для перевезення вантажів за необхідністю.

Нагадаємо, минулого тижня Україна, Туреччина, ООН та росія підписали угоду про відновлення експорту зерна та добрив Чорним морем. Незрозуміло, чи були контракти GASC скасовані до того, як було узгоджено угоду про відновлення доставки.

Чотири скасовані вантажі були куплені в грудні за цінами від 346 до 360 доларів за тонну, включаючи витрати на доставку, заявляли тоді трейдери.

Після того, як війна прискорила зростання світових цін на зерно, у квітні GASC заплатила 494,25 дол за тонну пшениці.

За словами трейдерів, п’ятий завантажений вантаж застряг в українському порту Чорноморськ. Очікується, що він відпливе, коли отримає “зелене світло” від офіційних осіб порту.

Ціни на українське зерно зросли на 10-30% після рішення Нацбанку підвищити офіційний курс долара, а також підписання договору в Стамбулі про експорт зерна. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський у понеділок, 25 липня.

“Фермер зараз матиме пропозицію щодо купівлі не від одного, а від кількох (трейдерів), і ми бачимо, як ціни вже кілька днів збільшуються. Це відбувається через два сигнали: перший – це вирівнювання курсів валют, і другий величезний сигнал – відкриття портів. Ціна пішла вгору і щодо рапсу, який зараз збирають, на 20-30%, на кукурудзу – на 10-20% буквально за кілька днів”, – розповів міністр.

При цьому ціна на пшеницю в Україні за кілька днів зросла на 10%, незважаючи на надлишок на ринку.

У той же час, удар РФ по порту в Одесі також спровокував зростання цін на зерно. Так, ф’ючерси на пшеницю на товарній біржі Чикаго зросли майже на 4%, до 7,86 долара за бушель, відновивши більшу частину позицій, втрачених 22 липня, коли ціни впали майже на 6% після оголошення про угоду.

Київ не буде підписувати прямої угоди з Російською Федерацією. Зазначається, що такий же дзеркальний документ 22 липня буде підписано Туреччиною, ООН та РФ.

Про це інформує телеканал “Дом” із посиланням на власні джерела.

Як повідомляло раніше Міністерство інфраструктури України, українська делегація на чолі з міністром інфраструктури України Олександр Кубраков 22 липня прибула в Стамбул на переговори щодо розв’язання проблеми, пов’язоної із блокадою Росією українського зерна.

“У рамках візиту українська сторона провела зустріч з генеральним секретарем Організації Антоніу Гуттерешем. В фокусі діалогу – ініціатива ООН щодо розблокування морських портів для експорту продовольства та гарантії безпеки для суден”, – йдеться у повідомленні відомства.

Щодо стамбульського договору «про вивезення зерна». Попередньо.

1. Україна не підписує жодних документів з Росією. Ми підписуємо договір з Туреччиною та ООН і беремо на себе зобов’язання перед ними. Росія підписує дзеркальний договір з Туреччиною та ООН. 1/2

— Михайло Подоляк (@Podolyak_M) July 22, 2022

Варто зазначити, раніше радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк наголосив, що Україна та Росія не укладатимуть двосторонніх договорів. Також в ОП запевнили, що країна-терористка РФ не супроводжуватиме судна з українським зерном, інакше Україна надасть “негайну військову відповідь”. До того ж, усі перевірки транспортних кораблів здійснюватимуться спільними групами в водах у разі виникнення такої потреби.

Нагадаємо, РФ готова розблокувати експорт українського зерна в обмін на зняття санкцій щодо постачання зерна з Росії.

У середу, 13 липня, у Стамбулі відбудеться зустріч делегацій України, Туреччини, Росії та ООН із питання щодо безпечного вивезення зерна з українських портів.

Про це повідомив міністр оборони Туреччини Хулусі Акар.

Хулусі Акар заявив, що переговори були узгоджені як із російським міністром Сергієм Шойгу, так і з міністром оборони України Олексієм Резніковим.

Акар сподівається, що на зустрічі у Стамбулі вдасться досягти домовленості щодо відновлення експорту українського зерна через морські порти.

Нагадаємо, Зеленський та Ердоган провели чергові телефонні переговори щодо “зеленого коридору”.

Вантажне судно Alppila прибуло до іспанського порту зранку 13 червня, корабель розвантажать до 14 червня. Судно використовувало “новий морський шлях”, що відкрили у Балтійському морі, щоб уникнути блокади росією портів України на Чорному морі.

Напередодні заступник українського міністра закордонних справ Дмитро Сенік заявив, що Україна веде перемовини про нові маршрути із Румунією, Польщею та країнами Балтії для перевезення 22 мільйонів тонн зерна.

Нові супутникові знімки показують, що російське вантажне судно, повне зерна, вкраденого в українських фермерів, прибуло до сирійського порту Латакії. Це його другий рейс за чотири тижні.

Про це пише CNN.

Нові зображення, надані Maxar Technologies, показують судно “Матрос Позинич” у Латакії 27 травня.

Це одне з трьох суден, які вантажили зерно в порту окупованого Севастополя від часу вторгнення Росії в Україну. Востаннє корабель бачили в Севастополі 19 травня, а згодом відстежили, як він проходив через протоку Босфор і на південь уздовж узбережжя Туреччини. За оцінками, судно може перевозити близько 30 тис. тонн зерна.

Схоже судно протягом останніх двох тижнів також було завантажене зерном у Севастополі.

У виданні зазначають, що для Росії зерно є привабливим товаром. Ціна на пшеницю на світових ринках становить близько 400 доларів за тонну і цього року різко зросла. Раніше цього місяця українська влада підрахувала, що російські війська на окупованих територіях захопили понад 400 тис. тонн зерна.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував інформацію, що російське судно “Матрос Позинич” з вкраденим українським зерном пришвартувалося біля берегів Сирії.

Судно “Матрос Позинич” завантажило 27 тис. тонн вкраденого в Україні зерна та прямувало до порту в Александрії.

Про це повідомляє “Економічна правда”.

Судно “Матрос Позинич”, яке входить до підсанкційної “Об’єднаної суднобудівної корпорації” завантажило в окупованому Криму 27 тис. тонн награбованого зерна та прямувало до Єгипту.

Речник МЗС Олег Ніколенко наголосив, що українські дипломати завадили Росії доставити це зерно в Александрію.

“За нашою інформацією, нині російська сторона спрямувала судно із зерном, вкраденим на півдні України, в сторону Лівану та Сирії. МЗС вже звернулося до ліванських та сирійських органів, аби вони арештували крадений вантаж, якщо російський сухогруз зайде в їхні порти”, – повідомив Ніколенко.

У МЗС зазначили, що разом із правоохоронцями та міжнародними партнерами працюють для того, щоб покарати окупантів за розкрадання українського зерна.

Нагадаємо, російські окупанти в Україні тероризують фермерів, змушуючи вступати до “колгоспів”, скуповуючи задешево зерно або взагалі викрадаючи його. Ці дії загарбників є порушенням статей 31, 33 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.

У фермерських господарствах Волинської, Київської, Кіровоградської, Рівненської та Черкаської областей .збільшилась кількість випадків ураження фуражного зерна та насіння комірними шкідниками, повідомляє Держпродспоживслужба. Водночас, по решті регіонів у зерні пшениці, ячменю, вівса, гороху, тритикале, кукурудзи проблем немає. Директор компанії “Украгрохімтрейд” Денис Середняк констатує, що кількість звернень по фумігації зерна у господарствах насправді зросла у всіх областях, проте сказати, що ситуація із зараженістю патова не береться, адже мова поки йде про окремі господарства.

В усьому винна відносно тепла зима з короткочасними морозами, стверджує головний спеціаліст відділу захисту рослин Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби Оксана Орлова.

Втім, це не єдина причина. Зазвичай основна маса зібраного в Україні збіжжя зберігається в спеціалізованих стандартизованих зерносховищах. Однак за минулорічного багатого врожаю – майже 66 млн тонн, велика кількість зерна і зернопродуктів була закладена у сховища, умови зберігання в яких не завжди відповідали нормам. А такі підприємства завжди є в зоні ризику.

Ситуацію із поширенням комірних шкідників на агропідприємствах голова Фумігаційної асоціації Тамара Підберезняк називає типовою для галузі, адже останні сім років склади та елеватори майже ніхто не контролює: “Технічний регламент зернового складу тепер, у порядку дерегуляції, і реорганізації фітосанітарних органів скасовано, немає і обов’язкової щорічної обробки складів, тож виробники діють на свій страх і ризик. Відбувається падіння якості зберігання культур, тож кількість випадків зараження зерна зросла за останні роки чи не вдвічі”. Фахівець додає, якщо ще декілька років тому у проблемних господарствах говорили про небезпеку, коли зараженість зерна сягала 15%, то тепер, подекуди, фіксують і 30% пошкодженого зерна у сховищах. Через таке недбальство виробники отримують проблеми з кондиційністю насіння (пошкоджене насіння пшениці та кукурудзи має на 27-75% меншу схожість), а кількість домішок знижує його вартість та привабливість у очах покупців.

Як згадує спеціаліст технічного відділу ТОВ “Фуміком” Геннадій Селюк, при більш жорсткому державному фумігаційному контролі інспектори відправляли зерно на примусову аерозольну обробку, а реальні показники уражень взагалі не афішувались. Останні роки господарі елеваторів та складів через економію почали робити обробки власними силами, або і взагалі проводили їх лише на папері. Оскільки профілактика відходить на другий план, то на неочищені склади часто завозять заражене зерно і відбувається “епідемія”. Роботи фумігаторам додають і компанії-одноденки. “Мало того, що вони демпінгують, пропонуючи низькі ціну на не дешеві послуги з фумігації, так ще не оформлюють спеціальні документи на перевезення небезпечного вантажу, яким є фуміганти, і нехтують засобами індивідуального захисту при обробках.У підсумку отримуємо смерті людей”, – нарікає фахівець

Тож заяви Держпродспоживу щодо кількості ураженого зерна можуть свідчити про те, що державні органи нарешті взялись за більш суворе інспектування об’єктів, ніж це було у минулі сезони.

Берегтись злодія

Хоча у народі кажуть – не впійманий не злодій, у випадку з комірними шкідниками це правило слід забути назавжди. Погризене, забруднене шкідниками та домішками зерно абсолютно не придане ані для харчових цілей, ані на кормтваринам. Його важко продати – ціна буде мінімальною. Опитані Agravery.com фахівці називають найкращими засобами запобігання появі шкідників профілактику та постійний контроль заражень шкідниками на елеваторах підприємств. Як показує практика, найбільша кількість видів комірних шкідників (рисовий довгоносик, зернові міль і шашіль) потрапляють до комори із зерном, яке заражується вже в полях чи під час обмолоту та на токах, а також через одяг, взуття робітників чи гризунами і птахами.

Директор Неполоковецького комбінату хлібопродуктів Володимир Чопик пояснює, що проблема зараженості зерна напряму залежить від підходів компаній до зберігання та вхідного контролю, який встановлює виробничо-технічна лабораторія. Якщо лабораторія виявляє шкідників, то вона має завертати партії насіння, аби воно не потрапляло на чисті склади. На території його підприємства навіть є спеціальні силоси, де можна проводити технологічну обробку для боротьби із жуками. Чопик нарікає,що під час прийомки нового урожаю трапляются випадки прихованої форми ураження шкідниками, коли у пшениці уже є відкладені яйця жуків, але лабораторними методами їх виявити важко. Через певний час, при сприятливій температурі, починається їх дозрівання. Тому він радить в обов’язковому порядку проводити охолоджування або заморожування зерна – тоді живі організми припиняють розмножуватись.

Чи не найбільше порядком на складах переймаються компанії-експортери – навіть мінімальна зараженість зерна може коштувати їм розірванням експортного контракту. Начальник виробничого відділу ДПЗКУ Майя Красанова засвідчує, що на підприємстві ведуть щомісячний контроль за збереженням зерна і цьогоріч ні по одній з філій нарікань не мають: “Ми постійно тримаємо “руку на пульсі”, адже при відвантаженні зерна у портах зараженість неприпустима. Збільшення кількості шкідників, зокрема, довгоносиків зараз не фіксуємо. Навіть, при виявленні одного шкідника, ми уже вживаємо відповідних заходів. Взагалі, проблеми зі збіжжям напряму від кондиції зерна, що закладається на зберігання, від попередньої газації складів тощо. На початку зимового сезону зерно у наших філіях завжди охолоджують, а за потреби – фумігують”.

“Ми приймаємо зерно виключно з поля, наші два елеватори у 80% випадків зберігають зерно з власних полів. Ніколи не завантажуємо уже просушене зерно, оскільки не знаємо де, коли і за яких умов воно зберігалося”, – говорить комерційний директор компанії “Агро Інвест Україна” Анна Халімончук.

Аби уникнути проблем із поширенням шкідників у зимовий період, фахівець Держпродспоживслужби Оксана Орлова радить виробника проморожувати зерно, адже більшість комах за температури нижче -15оС гинуть протягом доби. Для обмеження чисельності шкідників зернових можна використовувати екологічно чисті феромонні клейові пастки, і пастки із харчовиими принадами. А ще радить виробникам оперативно діяти та не забувати просту арифметику – дві пари жуків комірного й рисового довгоносиків у зерні пшениці за 9 місяців дають потомство, 6211 і 7978 особ віповідно.

Відповідно до офіційних даних польського Міністерства сільського господарства, теоретично проблема незначна. У 2015 р. імпорт зернових до Польщі становив 1,2 млн т, зокрема 169 тис. т із України. Це ті об’єми, які українці продають полякам у рамках нецільових контингентів, згідно з досягнутими домовленостями Києва з Брюсселем.

“Контроль стосується лише польсько-українського кордону”, – підкреслює тим часом голова Національної ради аграрних палат Віктор Шмулевич. Він пояснює, що в дійсності не існує юридичних можливостей проводити ретельний контроль транспортування зернових, які потрапляють до Польщі з інших держав Євросоюзу, наприклад зі Словаччини.

Збіжжя з України перевозять до країн, розташованих на південь від Польщі, а потім ввозять вже до Польщі.

Тим часом у сезоні 2016–2017 рр. Україна планує зібрати рекордні, порівняно з минулими роками, 65,5 млн т зернових.

Відзначається, що Франція втратила значну частину експорту в цьому році через повені. А Україна зуміла скористатися ситуацією.

За даними УкрАгроКонсалт, які наводить агентство, у липні-серпні Україна експортувала 240 тис. тонн пшениці до Індії. Це сталося після повені у Франції, яке скоротило урожай пшениці до найнижчого рівня з початку 1980-х років.

“Традиційно, Індія імпортує більшість пшениці з Франції та Австралії, – йдеться у звіті УкрАгроКонсалт. – Враховуючи зниження виробництва пшениці у Франції в поточному сезоні і проблеми якості, українські експортери отримали відмінний шанс зайняти місце на цьому ринку.”

Відзначається, що Індія готова скасувати 25% імпортний збір на пшеницю, через її нестачу в 2016-2017 роках і стане нетто-імпортером пшениці вперше за останні шість років.

При цьому ціна французької пшениці вище, ніж української. “Якщо експортні ціни на французьку пшеницю, як правило, можна порівняти з українськими, то зараз вони вище на $18-20/т., – сказали аналітики. – Тільки Росія може конкурувати з Україною.”

Про це повідомили в агентстві Bloomberg.

Відзначається, що Франція втратила значну частину експорту в цьому році через повені. А Україна зуміла скористатися ситуацією.

За даними УкрАгроКонсалт, які наводить агентство, у липні-серпні Україна експортувала 240 тис. тонн пшениці до Індії. Це сталося після повені у Франції, яке скоротило урожай пшениці до найнижчого рівня з початку 1980-х років.

“Традиційно, Індія імпортує більшість пшениці з Франції та Австралії, – йдеться у звіті УкрАгроКонсалт. – Враховуючи зниження виробництва пшениці у Франції в поточному сезоні і проблеми якості, українські експортери отримали відмінний шанс зайняти місце на цьому ринку.”

Відзначається, що Індія готова скасувати 25% імпортний збір на пшеницю, через її нестачу в 2016-2017 роках і стане нетто-імпортером пшениці вперше за останні шість років.

При цьому ціна французької пшениці вище, ніж української. “Якщо експортні ціни на французьку пшеницю, як правило, можна порівняти з українськими, то зараз вони вище на $18-20/т., – сказали аналітики. – Тільки Росія може конкурувати з Україною.”

Нагадаємо, що в Міністерстві аграрної політики і продовольства прогнозують експорт українського зерна в обсязі 39,8 млн тонн в 2016/2017 маркетинговому році (липень-червень).

«Цьогоріч ми очікуємо гарний врожай. Вже зараз розуміємо, що зерна буде достатньо, щоб забезпечити продовольчі потреби області і сформувати страховий запас пшениці на рік. Повністю збір ранніх зернових плануємо завершити до серпня», – розповів начальник управління агропромислового розвитку ОДА Вадим Удовицький.

На Дніпропетровщині зібрали понад 2 млн. тонн ранніх зернових культур. Більш ніж 1,3 тис. тонн з них – пшениці. Середня врожайність на рівні минулого року – 29,8 ц/га.

На полях області працюють більш ніж 3 тисячі комбайнів. Аграрії вже виконали майже 90% запланованих робіт зі збору ранніх зернових.

джерело http://adm.dp.gov.ua/