Українка, що мешкає у Швейцарії, Людмила Богун, розповіла скільки коштує утилізація одного пакету сміття на 35 л у цій країні.

В залежності від об’єму пакета, послуга коштує 2-4 євро.

Для того, щоб оплатити цю послугу необхідно у офісі органу місцевої влади придбати спеціальну наклейку. Якщо йдеться про 35-літровий пакет – це 2,7 євро або 120 грн, – розповідає українка:

Уявіть – 120 грн. за те, щоб просто викинути пакет зі сміттям у контейнер!

Причому уникнути оплати ніяк не вдасться – адже у Швейцарії існує сміттєва поліція.

Мій син називає їх мусорами – вони нишпорять у смітті, перебирають його, вишукують кому воно належить, вираховують. І якщо щось неправильно викинуте – на вас чекає штраф.

Визначають власника сміття, наприклад, за викинутим рецептом, за рахунком, конвертом від листа, – продовжує авторка відео.

Людмила розповіла історію іншої українки, яка викинула коробку з-під поштової посилки, в якій не помітила конверт від листа.

І оскільки у Швейцарії картон потрібно викидати окремо від паперу, за адресою на конверті було визначено особу порушниці і вона отримала штаф близько 100 швейцарських франків – тобто, близько 120 євро.

Людмила наприкінці відео робить висновок, що такі «порядки» є правильними – коли в країні суворо дотримуються законодавства.

Відео Людмили переглянули понад 2 млн. користувачів у ТікТок.

Його прокоментували понад 4 тисячі разів. Чимало коментаторів закликали порівняти доходи в Україні та Швейцарії. Втім були й інші коментарі:

M.A.R.Go

Тому що вони переробляють сміття і дбають про природу. А це не безкоштовно

panda

а для чого ви прив’язуєтеся до гривні?? в них свої доходи і витрати

NEIGHBOUR

Це кошти не за викинути, а за переробити. Ви знаєте, що у Швейцарії від звалищ відмовилися ще в 50-их роках минулого століття?

Євгенія Вірлич (BiblioJennie)

Ми платимо за вивіз сміття приблизно так само. Просто у нас це інакше називається. І кошти приблизно ті самі. Зарплати інші.

Ксения Коваль

Тому вони і живуть шикарно, навіть на смітті заробляють і чисто в них. А у нас кругом сміття.

Життя за кордоном – це, звичайно, нагорода. Навіть якщо воно було недовгим, цей досвід може повністю змінити вас. В кращу сторону.

Ось 10 речей, які неминуче змінюються, якщо ви почали жити за кордоном.

Ви постійно вчите нову мову. І забуваєте рідну.

Я не знаю точно як влаштований людський мозок, але щось мені підказує, що якщо ви перестанете говорити рідною мовою, то рано чи пізно її  забудете. Спочатку ви почнете все частіше і все краще розуміти, про що вам говорять на вулицях нові співвітчизники. Потім будете радіти тому, як швидко вивчили чужу мову. Пройде ще пара місяців, і ви вже почнете на ній думати! Звідси – пряма дорога до забуття рідної мови.

Забути не забудете, але при попаданні назад в рідне середовище, ви знову будете відмінно говорити звичною рідною мовою, але без постійної підтримки середовища, ви станете помилятися у вимові, будете говорити дикі речі, на кшталт «надім штани» або «взяти автобус» (не штурмом, а сісти на нього), і постійно запинатися:

– Йому зробили… як це …? Радіо? Ні, не радіо…

– Телебачення?

– Сам ти телебачення! А! Рентген!

Чемодан стане не просто зручною сумкою для речей.
Багато хто думає, що після того, як переїде в іншу країну, то його валізи з речами, зібраними для переїзду, будуть припадати пилом на полиці. Інколи люди навіть думають: «Що я буду робити з усіма цими валізами, коли облаштуюся?». Але багато емігрантів продовжують їх використовувати навіть через роки життя в еміграції.

Справа в тому, що еміграція звільняє людину. Вона стає більше і частіше подорожувати. І отримувати від цього задоволення. Напевно, з більшістю з тих з вас, хто зважиться змінити місце проживання, відбудеться те ж саме: одного разу вибравшись з клітки, хочеться продовжувати, робити це знову і знову.

Це не поїздка. Це твоє життя!
Ви можете прожити за кордоном п’ять років, потім приїхати додому провідати рідних, і ваші друзі, зустрівшись з вами в пабі, будуть питати: «Ну як твоя поїздка?». Іноді захочеться кричати: «Це не поїздка! Я там живу!». Але тільки вони все одно не зрозуміють.

Тому я завжди відповідаю на це питання готовим ввічливому шаблоном: «Так багато всього сталося за ці три роки.. Ми можемо як-небудь пообідати разом, і я тобі розповім свої найяскравіші враження!».

Ви будете завжди пам’ятати обмінний курс.
Ви можете прожити в іншій країні і десять років, але все одно будете пам’ятати обмінний курс валют. Ви будете заходити в магазини і постійно порівнювати ціни. Тепер ця звичка – це частина вас, від якої ви ніколи не позбудетеся, як би не хотіли.

Грань між «нормальним» і «дивним» відтепер і назавжди буде трохи розмитою.
Незважаючи на те, що багато хто вважає, ніби світ сьогодні – це один глобальний Макдональдс, це не так. І у кожної культури, навіть у сусідніх, можуть бути свої поняття про те, що прийнятно, а що – ні.

Десь нормально, коли молоді люди цілуються на вулиці, десь – ні. Десь до паління марихуани ставляться спокійно, десь – ні.

Я поїхав з Америки в 23 роки. Тоді я вважав неправильним, коли хтось на вулиці копирсався в носі. При цьому сам я завжди користувався зубочисткою після обіду. А тепер уявіть, що там, де я сьогодні, все рівно НАВПАКИ. Я можу спокійно почистити тут ніс в громадському місці. Але так і не звик до того, що публічне використання паличок для чищення зубів – це ненормально.

Але ось що дійсно відмінно, так це те, що розуміння цієї різниці робить вас набагато більш вільною і терпимою людиною.

Час в різних країнах вимірюється по-різному.
В Америці ви нікого не можете запросити в кафе прямо сьогодні. Там люди живуть за календарем. І дико бісяться кожен раз, коли їм доводиться чекати когось довше п’яти хвилин.

Тепер уявіть, що там, де я зараз, запізнитися навіть на 30 хвилин – це нормально. І мене це спочатку зовсім не тішило: все відбувається в уповільненому темпі, нічого не встигаєш… Але потім ти звикаєш і адаптуєшся. Хоча продовжуєш дивуватися тому, наскільки одні люди зациклені на часі, а інші – взагалі про нього не думають.

Слово «рутина» зникне з вашого лексикону.
Незалежно від того, складеться ваше життя на новому місці так, як ви планували, чи ні, вам там ніколи не буде нудно і «буденно». Чудо буде відбуватися щодня.

Одного разу я присвятив ЦІЛИЙ ДЕНЬ оплаті всього двох комунальних рахунків. Тепер я не впевнений в тому, що завтра у мене буде електрика і вода. Це настільки непередбачувано… У мене просто завжди є «запасний план» – на випадок, якщо робочий день піде прахом через безвідповідальність місцевих електриків.

Загалом, несподівані речі за кордоном з вами в будь-якому випадку будуть траплятися в десятки разів частіше, ніж вдома.

Ви втратите все, але це не буде мати великого значення.
А ось і головний аргумент проти еміграції, який часто згадують в агітках: ви там нікому не потрібні. Це чиста правда. Але я вам маленький секрет відкрию: ви взагалі ніде нікому не потрібні. Ви потрібні тільки самому собі.

Насправді, люди часто бояться переїжджати куди-небудь, тому що «вони там будуть ніхто» або тому, що вони бояться втратити звичну роботу і звичне коло спілкування. Я скажу більше. При переїзді ви втратите взагалі все (крім ноутбука і одягу), що мали. Звичні маршрути для прогулянок. Сімейні посиденьки. Улюблені магазини. Улюблені продукти (якщо це не Coca-Cola). А ще запахи, кольори, погоду і смаки.

З іншого боку, вас це не буде турбувати. Ви отримаєте можливість хоча б на деякий час (часто – пару років) не думати про свій соціальний статус або про те, до чого звикли вдома. Новий світ поглине вас повністю. І ви зрозумієте, що матеріальний успіх – це ще не все.

До того, як ви не поїдете жити в іншу країну, вам і в голову не прийде, що все, що вам захочеться забрати з собою, уміщається в парочку валіз. Ви навіть не згадаєте про половину речей, які, як здавалося, були дуже важливі.

Тепер буде здаватися: «Можливо все».
Тепер ви точно знаєте: зібратися і поїхати звідки завгодно і куди завгодно можна за один день. Почати життя з чистого аркуша? Ця думка мене тепер не тільки надихає, але і втішає. Я знаю, що завжди можна почати заново. Що завгодно.

Все стане по-іншому.
Перший час ви будете часто відчувати себе приниженим.. Доведеться просити (часто незнайомих) людей про допомогу в найпростіших ситуаціях. Кожен день все буде здаватися настільки складним і незвичним, що іноді буде навіть страшно.

Але мине кілька місяців, і ви звикнете. І ваше серце будуть переповнювати почуття, що ви здатні на щось набагато більше, ніж думали.

«Якщо ви досить сміливі, щоб відкинути все, а це може бути що завгодно: будинок, застарілі образи, – і відправитися в шлях за істиною, шукати правду в собі або в навколишньому вас світі, якщо ви щиро готові вважати підказкою все, що станеться в дорозі, якщо приймете як вчителя кожного, хто вам зустрінеться, і головне – якщо ви будете готові прийняти і пробачити непросту правду про себе, ось тоді вам і відкриється істина». ~ Елізабет Гілберт.