Про це “Фіртці” детальніше розповіла офтальмологиня Романа Хомин.

За словами фахівчині, якщо раніше лікарі говорили, що катаракта є захворюванням людей старших за 60 років, то наразі — осіб після 40 років.

Що таке катаракта?

“Катаракта — це помутніння кришталика (прозорої лінзи). Найбільш часто зустрічається вікова катаракта, в основі якої є вікові зміни як цілого організму, так і самого кришталика.

Зазвичай катаракта розвивається поступово, тому зір погіршується не одразу”, — розповідає Романа Хомин.

Серед основних факторів розвитку захворювання є:

вік;

шкідливі звички;

тривале та часте перебування на сонці;

генетична схильність;

ендокринні захворювання та метаболічні порушення;

радіаційний вплив;

травми та опіки очей;

часті запальні захворювання очей.

Зі симптомів захворювання офтальмологиня виділяє поступове зниження гостроти зору, погіршення сутінкового та нічного зору, роздвоєння зображення при погляді на будь-яке джерело світла й зниження кольоросприйняття.

“Єдиним методом лікування є хірургічна заміна мутного кришталика на прозорий штучний кришталик”, — вказує фахівчиня.

Але мама – є мама. Вона не вірила медичним світилам, бо в деяких випадках вони також помиляються. В її серці з’явилася надія на зцілення сина, вона вірила в Боже чудо…

Однак шлях до цього дива був тернистим і довгим.

Дізнавшись про хворобу сина, чоловік покинув їх, не підтримуючи їх у важкі часи. Анна не сподівалася, що Микола здатний на такий мерзенний вчинок. Я попросив не залишати для них періоду такої помилки. Але він не хвилювався “Візьміть сина до інтернату, хай там держава піклується про нього. Навіщо вам це тягар, бо у вас теж немає здоров’я? “- порадила Анна місіс. Такі поради змусили її почуватися дуже погано.” Не відмовляйте своїй дитині, що його там не було. Мій син потребує моєї підтримки, любові, будь ласка. Я мама. Я завжди повинна бути з ним, я – його очі, – ридала жінка.

Ані було боляче спостерігати за сином, слухаючи промову перехожих, слухати, як птахи співають, але нічого не бачать. Різкий біль, як струм, пронизав серце матері від однієї свідомості, що буде далі? Володя виріс спокійним і слухняним хлопчиком, проте він неодноразово запитував матір: “Хіба я ніколи нічого не бачу?” І дитячі сльози лунали в очах краплинами духовної депресії. “Ви побачите дитину, побачите все, але час ще не настав”, – втішалась вірою в душі мати сина. А в самій душі – пекло.

Хлопчику вже було шість років. Незабаром його однолітки підуть до школи, а її син… “Чи справді так буде назавжди?” Анна не могла заспокоїтися.

Один тиждень жінка пішла до храму. Вона зізналася не словами, а серцем, і сльози охопили її очі. Старий священик вислухав її щиру сповідь і сказав: «Не впадайте у відчай, доню. Вся воля Божа. Моліться за дитину. Це трапляється часто, коли людина стає безсилою, Бог їй допомагає. Запам’ятай це. Ваша віра врятує вас і вашого сина. Ідіть до Зарваниці до цілющого джерела і думайте, що Бог всесильний.“

З великою вдячністю за пораду Анна повернулася додому. А через кілька днів вона їхала із сином у Зарваницю. Саме в ті дні відбулося велике паломництво в це святе місце. Було багато людей з різних куточків країни. А серед них – каліки, недуги, інваліди. І всіх тягнуло до Бога, просили, благали про зцілення душі та тіла.

Анна підійшла до каплиці, склавши руки на зерна, кажучи: «Діво Маріє, допоможи мені своєю любов’ю. Звертаюся до вас з останньою надією. Нехай все відбувається під вашим святим омофорієм.“

Володя стояв біля джерела, слухав, як було шумно, як чути людські голоси, шум і шум. Він набрав у долоні цілющу воду, вмив обличчя. Дуже скромне і коротке прохання з’явилося в маленькому серці: «Боже, я так хочу бачити твій світ». Це прохання дітей-сповідь Бог почув і послав милість сліпому хлопчикові. І раптом – що це? Чудо Боже сталося, Зарваницьке чудо. Натовп збудив крик Володі: «Мамо, я бачу людей! Де ти? “Анна, почувши її крик, тремтіла до кінця. Впала на коліна.” Що не так, синку? “- все ще не віривши словам, вона зазирнула в очі, змочені цілющою водою. Володя посміхнувся:” Мамо, ця вода має змив темряву з моїх очей. “Бачу тебе, дорога моя. Ти така прекрасна!” – і хлопець ласкаво притиснувся до матері.

Люди стояли навколо і стали свідками цього дива. Бог дав Володі зір відповідно до його твердої і непохитної віри. Це диво сталося, щоб показати людям, що в світі є Божа сила!

Володя закінчив середню школу, коледж, одружився. Вони виховують двох дітей з дружиною. Батько приймає їх до церкви і навчає різних молитов. Анна живе з ними, забавляє онуків. Усі щасливі, життєрадісні та вдячні Богові за його щиру благодать

Олена Зеленська повідомила, що у неї почалися проблеми зі здоров’ям. У неї різко погіршився зір. Наразі вона проходить лікування. Про це перша леді розповіла в інтерв’ю сайту німецького щотижневого видання Zeit Magazin.

За словами Зеленської, вона не вважає, що має це приховувати. Зеленська підкреслила, що до 45 років у неї «ніколи нічого не було із зором».

Дружина президента припустила, що причиною погіршення зору могло стати те, що вона «постійно дивиться в телефон і стежить за тим, що відбувається в країні».

Причиною погіршення зору Олена Зеленська вважає і постійне перебування в укритті, під час повітряних тривог. А там є брак світла. Разом з тим перша леді зауважила, що з проблемами погіршення здоров’я стикаються мільйони українців. Переважно причинами цього є стрес, пов’язаний з війною.

З президентом перша леді бачиться нечасто. Вони зустрічаються раз на тиждень і це попри те, що обоє перебувають у Києві. Але з міркувань безпеки вони живуть окремо.

– Ми намагаємося підтримувати один одного. Але я боюся, що він допомагає мені більше, ніж я йому.

Це додає мені сили, коли я боюся або нервую. Тоді він мені каже: «Олено, ти це зможеш. Ми це зможемо».

Я хочу подякувати йому за це і дуже сподіваюся, що з ним нічого не трапиться, розповіла Олена Зеленська.

Про це повідомляє Sоuth Сhina Mоrning Pоst, передають “Факти.ICTV”.

Дівчині поставили дiагноз oклюзії аpтерії сiтківки в правому оці. Лікарі кажуть, що ця хвоpоба найчастіше зустрічається у людей похилого віку і є досить рідкісним явищем серед молоді.

Медики вважають, що це сталося через перенапруження очей, викликане занадто довгою грою.

“Коли мені не потрібно виходити на роботу, я зазвичай встаю о 6 годині ранку, снідаю і граю до 4 годин вечора. Після цього я ще раз їм, трохи сплю і граю до 1 години ноч”і, – розповіла вона.

Вона також додала, що іноді грає по 7-8 годин, не встаючи з дивана.

Про тривожну тенденцію дослідники написали у виданні Lancet. На сьогодні в світі налічують 36 мільйонів незрячих людей, а вже до 2050 року їх кількість може зрости до 115 млн. І це при тому, що статистика випадків порушення зору йде на спад, все-таки загроза величезна.
Всьому виною постійне збільшення населення, яке старіє. Найзначніші погіршення загрожують людям похилого віку, а найбільший відсоток незрячих зафіксували в субекваторіальній Африці і Південній Азії.

На сьогоднішній день кількість страждаючих від проблем із зором сягає 200 мільйонів, але вже до 2050 року ця цифра може зрости до 550 млн. Автори дослідження закликають уряди виділяти більше коштів на лікування та профілактику очних захворювань, таких, як наприклад катаракта.

Синдром комп’ютерного бачення або цифрова перенапруга очей – так офтальмологи називають неприємне відчуття важкості в голові та втоми в очах, що виникає після тривалого перебування перед екраном комп’ютера, планшета чи смартфона.

Погане освітлення в приміщенні, яскраве світло від екрана та неправильна поза при сидінні лише погіршують цей стан.

Про це пише The Huffington Post.

Окрім цього відбувається пересихання очей, адже ми кліпаємо на 66% менше, коли дивимося на екран, підрахували вчені з Університету Айови.

Водночас, зі слів Мелані Шмітт, ад’юнкт-професора офтальмології з Вісконсинського Університету, екрани гаджетів зовсім не обов’язково доведуть вас до носіння окулярів. Випадки короткозорості справді почастішали, але вчені не можуть стверджувати, що винні саме екрани.

Адже є й інші фактори: генетична схильність, мала кількість часу, проведеного на свіжому повітрі, та навіть добовий біоритм, вважають в американському Національному інституті ока. Ці фактори та їхня сукупність заважають науці дослідити зв’язок між погіршенням зору та часом, проведеним коло екрану, вважає Шмітт.

Не готові науковці поки робити й заяв щодо довгострокових наслідків впливу цифрових девайсів на очі. Цифрова перенапруга очей – це неприємно, але довго не триває та минає без сліду, кажуть експерти з Клініки Мейо.

Водночас іспанські дослідники нещодавно з’ясували, що світлодіодні лампи, що використовуються в екранах, здатні пошкоджувати сітківку ока. Проте поки експерименти проводилися лише на щурах, і знадобляться подальші дослідження, щоби перевірити, чи мають світлодіодні лампи такий самий негативний ефект щодо людських очей.

Поки ж наука шукатиме відповіді на всі ці питання, незайвим буде таки поберегти очі.

Попередити розвиток синдрому комп’ютерного бачення найкраще допомагає так зване правило 20/20/20. Це коли кожні 20 хвилин ми відводимо очі від екрану та впродовж 20 секунд дивимося на предмет, розташований на відстані 20 футів (6 метрів) від нас. Від пересихання очей допоможуть спеціальні краплі.

“Я завжди говорю пацієнтам та батькам, що до мене приходять, про важливість перебування дітей на свіжому повітрі, де вони можуть погратися та побути при природному освітленні”, – додає Шмітт.

Нагадаємо, вже відомо, як народився міф про те, що морква поліпшує зір, та наскільки це є правдою.