Постанова суду вимагає вилучити з порядку присвоєння вчених звань пункти, що стосуються обов’язкового 10-річного стажу для здобувачів звань, наявності трьох обов’язкових публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та отримання сертифікату, що підтверджує рівень знання англійської мови на рівні В2.

Фактично, суд своїм рішенням вилучив вищезазначені пункти з вимог до отримання вчених звань, йдеться на сайті МОН.

Міністерство, у свою чергу, замінило вимогу до кандидата “провадити навчальну діяльність не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента (далі по тексту)” на вимогу “мати стаж роботи не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента (далі по тексту)”.

Вилучену судом умову про наявність у претендента на звання трьох публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, замінено на наявність двох аналогічних публікацій.

У новій редакції вимог на отримання вчених звань професора та доцента одержати звання зможуть кандидати, що на рівні В2 володіють однією з мов країн Європейського Союзу, мають на підтвердження відповідний сертифікат або диплом про вищу освіту за відповідним мовним профілем (наприклад, диплом магістра з німецької філології).

Вимогу про знання лише англійської мови на рівні В2 дійсно було визнано такою, що суперечить “правовому акту вищої юридичної сили”, а саме Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженому постановою КМУ №656 від 19.08.2016 року.

“Якщо вчений не публікується у визнаних наукових виданнях, зокрема включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, його де-факто немає в міжнародній академічній спільноті. Також слід визнати, що саме англійська – це міжнародна мова науковців. Вимогу знання англійської на рівні не нижче В2 слід включити до державного стандарту вищої освіти рівня доктора філософії, тобто засвідчувати ще на рівні аспірантури”, – сказав перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець.