Джерело:“Нова українська школа”.

Як школи НУШ організували оцінювання

Київ
Директорка Київської школи №5 Світлана Олексюк розповіла, що вони визначили, що в пілотних 5-х класах НУШ підтримуватимуть формувальне та рівневе оцінювання.

Утім, уже тричі школа отримувала пропозиції від МОН, які абсолютно суперечать засадам реформи. Наприклад, у вересні їм запропонували ввести бальне оцінювання, бо цього, мовляв, хочуть батьки.

Крім того, на 50 сторінках документа, який нам пропонують у МОН, результати навчання визначені дивно й не відповідають Держстандарту базової середньої освіти. Розумієте, 5 клас – це адаптаційний період середньої школи. Думаю, може йтися тільки про поступове запровадження бального підсумкового оцінювання,
– ваажає педагогиня.

Тож, вони ухвалили компромісне рішення й вирішили зробити так: бальне оцінювання – тільки семестрове й лише за трьома предметами: українська й англійська мови та математика. Решта – рівневе та формувальне оцінювання.

До способів формувального оцінювання додали власну розробку: карту успіху, яка має вигляд путівника. Йдеться про бажані результати навчання, різні досягнення, також дитина може сама себе оцінити. Карта успіху працює також за QR-кодами, і це цікаво спостерігати як батькам, так і дітям.

Перший семестр у київській школі закінчили зустрічами вчителів і батьків, де останні побачили портфоліо своєї дитини, отримали свідоцтво досягнень за перший семестр та обговорити з учителями все, що стосується навчання їхніх дітей.

Херсон
Директорка опорного закладу “Академічний ліцей” у Скадовську Анна Соценко розпоіла, що вони вирішили провадити формувальне оцінювання в 5-х класах упродовж першого семестру.

Учителі використовують різні техніки відстеження траєкторії учнів до навчальних цілей. Змінилися підходи до оцінювання – педагоги не використовують частку “не”. Тобто жодних негативних суджень чи критики. Натомість діагностують сфери, які треба покращити,
– пояснила директорка.

На її думку, формувальне оцінювання – найкраще, бо воно не травмує дітей, не вбиває бажання навчатися і розвиватися. Це той різновид оцінювання, який спонукає, мотивує, дає можливості.

У традиційній школі дитина боїться відповідати, бо може помилитися, а ця помилка автоматично впливає на загальний бал. Водночас діти 5-х класів НУШ не бояться відповідати чи помилятися.

Педагогиня повідомила, що два місяці другого семестру у школі здійснюватимуть рівневе оцінювання, аби подивитися, як діти на нього реагуватимуть. Планують дійти до бального оцінювання до кінця року, зважаючи на відгук дітей.

Львів
Директорка Золочівської “Школи радості” Ярина Сухецька каже, що вони хотіли, аби формувальне оцінювання було основним у пілотних класах. Попри це, з бажання батьків вчителі таки вирішили, що будуть виставляти бали учням 5 класів.

Тому зробили так: у вересні не оцінювати взагалі, у жовтні – паралельно запроваджувати рівневе оцінювання, пояснюючи критерії, розповідати дітям, яким балам відповідають ті чи інші рівні. Зрештою, у листопаді – грудні 5-ті класи перейшли на бальне оцінювання,
– сказала педагогиня.

Свідоцтво досягнень у школі майже не змінювали. Залишили характеристику навчальних досягнень, але не записували “сформовано / формується”, а вирішили писати “виявляє інтерес до навчання”.

Також там вирішили, що якщо за перший семестр у дитини 9 балів, а за другий – 6, то за рік можемо вивести 6, а не середнє арифметичне. Тобто будуть дивитися: прогресує чи регресує дитина, чи хоче вчитися.

“Ми поспілкувалися з учителями й вирішили, що наступного року таки не оцінюватимемо перший семестр [у пʼятикласників]. А можливо, добре не оцінювати і другий семестр 5 класу й загалом 6 клас. Вони ще діти. От у 7 класі варто переходити на оцінювання”, – вважає директорка.

Виклики та проблеми нового оцінювання
Світлана Олексюк каже, що освітній процес у НУШ відрізняється від традиційного навчання. Тому запроваджувати бальне оцінювання після переходу до 5 класу поспіхом, без пояснень критеріїв оцінювання – недоречно.

Усі процеси, які стосуються дітей, мають бути поступовими, зрозумілими всі. Нам варто навчитися цілепокладанню, будувати освітні траєкторії, визначати проблеми та йти далі.

Ярина Сухецька додає, що у НУШ вони перейшли до діяльнісного і практичного методу. Наприклад, з мистецтва вирішили здебільшого працювати з проєктами, де могли б побачити успіхи дітей, учителі почали краще комунікувати між собою.

За її словами, є кілька конкретних проблем. Зокрема, формувальне оцінювання відбувається щодня: і в записах у зошиті, й усно, але загальних критеріїв і даних про це немає. Для кожної дитини це дуже індивідуально.

Так, кожну дитину треба закликати до себе й розказати їй, що з її навчальним поступом. Це справді потребує багато часу. Тому вчителі намагаються кілька уроків звертати увагу на одну дитину, а тоді кажуть їй, з чим попрацювати, що підтягнути.

Ще одна проблема: мистецтво й музику читають різні вчителі, а треба вивести одну оцінку. Але ж є діти, які люблять співати й не люблять малювати. Так, двоє вчителів обговорювали досягнення кожного учня, спілкувалися й виставляли середню оцінку.

Хрещення означає не тільки прихід до Христа і входження у церковну спільноту, є не лише початком християнського життя, але й закликом до святости. Функція хресних батьків, яка полягає у вихованні та духовній опіці, є необхідною. Вони повинні підходити до цього вміло та поступово. Хресні батьки повинні подавати дітям правди християнської віри та моралі у простій і доступній для дітей формі. Дозріваючи, дитина стає більш свідомою, в її житті продовжується виховання у вірі.

Хресні батьки повинні запалювати і підтримувати у дитині вогонь віри. Спілкування молодої людини зі старшим має нести в собі більш дружній і повчальний характер і бути передаванням віри від серця до серця. Бачимо яка велика відповідальність кладеться на хресних батьків.

Хресні батьки мають бути обізнаними у справах віри, а в майбутньому здатними разом з іншими родичами поступово навчати похресника християнської віри. Сам підхід до приготування хресних батьків мав би полягати у вдосконаленні і розвитку їх як особи. Це означає, що у своїй підготовці їм потрібно робити головний акцент на особистій молитві, на збагаченні духовного досвіду, на вмінні бути прикладом, «сіллю землі» і «світлом світу».

У старовину був тільки один кум: для хлопця – чоловік, а для дівчини – жінка. У нашій Церкві існує звичай мати двох кумів, їх вибирають батьки дитини. Підсумовуючи сказане, визначимо, хто може стати хресним батьком чи матір’ю.

Отже, хресними батьками можуть бути особи, котрі: –

прийняли три таїнства (Хрещення, Миропомазання і Євхаристію) і належать до Церкви;

– призначені до хресного батьківства самим похресником чи його батьками, опікунами, а якщо таких нема, то священиком (проте у виняткових ситуаціях можливе хрещення без хресних батьків, тоді сам священик вважається хресним батьком новоохрещеного);

– не є батьками (фізичними) похресника чи в подружжі з ним;

– не були покарані кaрою екскумуніки, сyспенди, а також усунення чи позбавлення права виконувати завдання хресних батьків;

– мають відповідний і дозволений Церквою вік: хресний батько

– 15 років, а хресна матір – 13.

Не можуть бути хресними батьками:

особи монашого стану; невіруючі і неохрещені; псuхічно хворі люди; розлучені.

Окрім того, подружжя не може бути хресними батьками однієї і тієї ж дитини.

З моменту хрещення настає духовне споріднення між хресними батьками та похресником, а також між хресними батьками та батьками (фізичними) дитини. Тому церковні закони забороняють шлюб між цими людьми, тобто хресний батько (матір) не може взяти шлюб з похресницею (похресником), також не може одружуватися хресний батько (матір) з матір’ю (батьком) дитини, поте через поважні причини з дозволу єпископа ці особи можуть одружитися.

Церква благословляє шлюб між хресним батьком та хресною матір’ю, дітьми хресних батьків та дітьми їхніх кумів (батьків похресника).

Ще раз підсумовуючи все написане, можемо сказати, що хресні батьки повинні обиратись не тільки за бажанням самих батьків дитини, але й відповідати вимогам Церкви, бути людьми воцерковленими, щоб могти вести у вірі малюка в час самого таїнства, та бути проводирями в подальшому житті похресника, свідчити Христа, не лише порадою, але і власним життям.

Так за даними УЦОЯО, на високому рівні склали ДПА з української мови 22,3% дівчат та 8,8% хлопців. На достатньому рівні – 33,6% дівчат та 24,6% хлопців, на середньому рівні – 34,3% дівчат та 43% хлопців. На початковому рівні – 9,8% дівчат та 23,5% хлопців.

Результати ДПА з української мови трохи нижчі, ніж минулого року, але це пояснюють залученням до тестування випускників профтехзакладів освіти, рівень знань яких бажає кращого, а також випускників коледжів.

Загалом, випускники закладів профтехосвіти у більшості склали ДПА з української мови на початковому рівні – 54%, на середньому рівні навчальних досягнень – 42,2%, на достатньому – 3,4%, високий рівень володіння української мовою продемонстрували 0,2% випускників закладів ПТО.

Українців почали штрафувати за пластикові вікна: хто під ударом
Українців почали штрафувати за пластикові вікна: хто під ударом
львів
Серед інших типів навчальних закладів найкращі результати з української мови у випускників гімназій, ліцеїв та колегіумів – 39,1% – достатній рівень та 39,4% – високий рівень. Спеціалізовані школи: 40,7% – достатній рівень, 35,3% – високий рівень. Навчально-виховні комплекси, навчально-виховні об’єднання: 33,1% достатній рівень, 21,9% – високий рівень.

Загалом найбільше осіб отримали високі результати ДПА з української мови у Львівській та Черкаській областях, а також у м. Київ. Найгірші результати (найбільші відсотки тих, хто знаходиться на початковому рівні) у учасників тестування із Закарпатської, Чернівецької та Тернопільської областей.

Головне у навчанні — не час, який ви виділяєте на нього. Прочитавши цю статтю, ви зрозумієте, з чого потрібно починати.

Відомий лауреат Нобелівської премії з фізики Річард Фейнман усвідомив різницю між “знанням чогось” і “знанням назви чогось”, це й стало однією з головних причин його успіху.

Фейнман прийшов до формули навчання, яка дозволила йому розуміти речі краще за інших. Ця формула отримала назву “метод Фейнмана”, і саме вона допомагає вивчати будь-який предмет глибше та швидше.

Тема, предмет чи поняття, які б ви хотіли вивчити, не мають значення. “Метод Фейнмана” працює всюди, і дуже простий для виконання. Це не лише чудовий метод навчання, але й шлях до зовсім іншого способу мислення.

Тож в чому полягає “метод Фейнмана”? Виявляється, потрібно зробити всього 4 простих кроки.
Крок 1. Навчіть цього дитину
Візьміть аркуш паперу і напишіть на ньому те, що хочете дізнатися. Запишіть, що ви знаєте на цю тему так, ніби пояснюєте це дитині. Не вашому дорослому й освіченому товаришу, а восьмирічній дитині, яка володіє достатнім словниковим запасом і здатністю концентрувати увагу, щоб розуміти базові поняття.

Більшість людей схильні використовувати складні слова та професійний жаргон, коли чогось не розуміють. Проблема в тому, що ми самі себе дуримо, оскільки не усвідомлюємо, чого саме не знаємо. Використання жаргону покликане приховати від оточення наше нерозуміння. Коли ви записуєте ідею від початку до кінця простими словами, знайомими навіть дитині (використовуйте лише найбільш поширені слова), ви допомагаєте собі зрозуміти її сутність на глибшому рівні, а також спрощуєте відношення та зв’язки між поняттями.

Якщо ви докладете зусиль, то чітко зрозумієте, де маєте прогалини. І це добре, тому що вони вказують на можливість вчитися.
Крок 2. Повторіть
Під час першого кроку ви обов’язково матимете справу з прогалинами в знаннях: десь ви забули щось вагоме, не змогли пояснити чи просто зазнали труднощів у поєднанні важливих понять. Це надзвичайно важливо, адже так ви відкрили межу своїх знань. Компетентність — це знання лімітів власних здібностей, і ви щойно знайшли один із них! Це точка, із якої починається навчання. Тепер ви знаєте, у чому суть, тож поверніться до початкового матеріалу та вчіть заново, допоки не зможете пояснити все простими термінами.

З’ясування меж ваших знань також обмежує помилки, яких ви схильні припускатися, і збільшує шанси на успіх при застосуванні перших.
Крок 3. Організуйте та спростіть
Зрештою, ви маєте ряд рукописних заміток. Передивіться їх і переконайтеся, що помилково не вписали туди який-небудь професійний термін із вихідного матеріалу. Тепер складіть із них просту розповідь. Прочитайте її вголос. Якщо пояснення не виглядає достатньо простим чи дивно звучить, це ознака того, що ваші знання потребують доопрацювання.
Крок 4 (Необов’язковий): Поділіться
Якщо ви хочете бути впевненим у своєму розумінні теми, поділіться власними знанням із ким-небудь (найкраще, якщо ця людина погано знається на предметі, або ж знайдіть восьмирічну дитину). Найкращий тест на знання предмета — здатність передати їх іншим.