Зоозахисники завітали до власниці тварин через інформацію про те, що вона морить їх голодом. Та попросили показати тварин. Натомість жінка плеснула в зоозахисників бензином та облила квартиру, погрожуючи підпалити.
На місце пригоди прибули ДСНС, швидка і поліція. На щастя, підпалу не сталося.
Виснажених собак, від яких, в прямому сенсі, залишилися шкіра та кістки, у власниці забрали. Нині тварини перебувають на перетримці.
]]>
У відеозверненні дівчина заявила, що не треба їй дарувати хом’яків і в нeцeнзуpній формі висловила своє байдуже ставлення до них. Ролик із мepтвoю твариною в пaкетику супроводжувався сміхом. Тепер Наталія виправдовується, що насправді все це був чоpний гумор, а причина появи відео – розставання з хлопцем, котрий подарував тваринку, та бажання йому насолити. Насправді ж, за її словами, хом’ячок на прізвисько Піо-Піо жив у неї півтора року і пoмep власною cмepтю. “Годували його всі троє: я і ще двоє дівчаток, з якими я живу. Він жив у хороших умовах, інколи я думала, що він краще харчується, ніж я, як студент”, – твердить дівчина.
Місцеві зоозахисники не приховують обуpення. “У відео вона розповідає, як зaмopила хом’яка гoлoдом, розповідає вона це з задоволенням. Це неприпустимо – таке викладати в інтернет. По-перше, дивляться діти. Є стаття – пpoпaгування жopcтoкого повoдження з тваринами”, – каже Устина Бойко.
У поліграфічному коледжі, де вчиться Наталя, шoкyюче відео з хом’ячком теж бачили та навіть збирали педагогічну раду, де вирішили дати дівчині ще один шанс. “У мене в кабінеті вона дуже гіpко плакaла, шкодувала про це. Будемо її брати під материнський, не хочу казати контроль адміністративний, щоб вона зрозуміла, що це вчинок, який не можна повторювати у своєму житті”, – розповіла керівник закладу Марія Слоцяк.
Аби довести любов до тварин, Наталія веде журналістів у натуралістичний центр. Там підтверджують, що хом’ячок міг справді пoмepти власною cмepтю. “Хом’ячки живуть не дуже довго. Хом’ячки часто в домашніх умовах можуть вмepти від стpeсів. Навіть перепад температури”, – пояснив працівник центру Сергій Погодін. Однак чи винна Наталія у cмepті тварини, тепер буде з’ясовувати поліція. Сама ж дівчина вже пообіцяла влаштуватися волонтером у притулок для тварин.
]]>Верховна Рада прийняла за основу зміни до Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження», які у першому читанні підтримали 243 народних депутати.
Законопроект пропонує збільшити адміністративні штрафи за жорстоке поводження з тваринами, мучення та каліцтва — з 9-21 до 200-500 неоподатковуваних мінімумів громадян (з 153-357 грн. до 3400-8500 грн.).
Також значно посилюється кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Зараз за «знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів» (ст. 299 Кримінального кодексу) можна отримати лише обмеження волі.
Законопроект пропонує доповнити статтю пунктом, згідно з яким знущання над тваринами «з особливою жорстокістю, або якщо вони призвели до каліцтва чи загибелі, або вчинені групою осіб, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років».
Без права «голосу»
Немає нічого дивного в тому, що в Україні, де за останні 20 років населення скоротилося на 10 мільйонів осіб, несолодко живеться не тільки людям, а й тваринам. У нас вони безправні.
Їх вважають речами, на відміну від європейських країн, в яких за чотирилапими визнаються не лише права, а й обов’язки їхніх господарів щодо їх дотримання.
На Заході відповідальність господарів перед тваринами чітко зафіксована на рівні держави.
Відповідальність передбачена і за жорстоке поводження, і за неналежний догляд, і навіть за недостатність вигулу.
Найбільші штрафи у Німеччині — до 25 тис. євро, також там стягують податок на утримання собак.
Річна сума його коливається в залежності від міста — від 100 до 150 євро за рік на першу собаку і від 200 до 300 євро на наступні, незалежно від розмірів і породи собаки.
За неприбирання на вулиці за домашнім улюбленцем теж доведеться платити.
Недаремно в усіх європейських містах у місцях для вигулу собак можна побачити спеціальні паперові мішечки для збору екскрементів.
А в Італії, окрім штрафів, існує також кримінальна відповідальність господаря. Тобто за викинутого собаку чи кота ви можете опинитися за ґратами.
Хоча у цієї «медалі» є й зворотний бiк. Як і в Україні, західноєвропейські притулки для тварин намагаються знайти чотирилапим безхатченкам нових господарів.
Однак якщо бажаючих певний час не знаходиться, там застосовують евтаназію — тварину безболісно присипляють.
Звичайно, це набагато краще, ніж отруєння, відстріл чи знущання догхантерів, але все ж це вбивство. Втім, є ще сумніша статистика — це досліди.
За різними даними, у країнах ЄС щороку використовують близько 10 мільйонів тварин для різноманітних експериментів.
65% з цих тварин потрапляють у фармацевтичні компанії і концерни, які розробляють діагностичне або лабораторне обладнання.
24% тварин використовують для досліджень в галузі косметології, побутової хімії, безпеки хімічних сполук, 9% слугують для вивчення нових лікувальних методик і дослідження, а ще 2% надходять в університетські клініки і лікарні для навчання майбутніх біологів, вірусологів тощо.
Дізнатися, яких мук зазнають тварини у наукових лабораторіях, практично неможливо. Проте іноді жахлива інформація виходить назовні.
Наприклад, у Німеччині ще у 2007 році проводили експеримент за участю 24 собак в Orthopaedic Clinic Markgroeningen у Штутгарті. Вивчали особливості росту кісток.
Гомілку псам видовжували на 25%, при цьому ламали лапу, закріплювали арматуру і з 5-го дня видовжували на 0,5 мм двічі на день. Деякі тварини помирали ще під час ламання кісток.
Українська специфіка
Скільки тварин гине під час наукових дослідів в Україні, наразі невідомо. Проте є інша статистика.
За даними міжнародної організації Animal ID, яка почала проводити підрахунок безпритульних тварин, найменша кількість їх у Чернівцях — 438. Найбільша у Миколаєві — 7392, а в Києві — 2605.
На жаль, у деяких містах України підрахунок ще не проводили, тому назвати точну кількість тварин-безхатченкiв неможливо. Офіційної статистики не було і раніше.
Проте названі вище цифри є доволі заниженими. Так, за альтернативними підрахунками, у столиці, наприклад, нараховують від 10 тис. до 30 тис. бездомних тварин.
При цьому, за деякою інформацією, перед Євро-2012 чимале їхнє поголів’я було просто винищено.
Окрема розмова стосується догхантерів. У 2012 році мав місце гучний судовий процес над київським живодером Олексієм Ведулою.
19-річний Ведула був визнаний винним у вбивстві понад сотні бездомних тварин, переважно цуценят, яких він закатрупив з особливою жорсткістю.
Суд засудив його до 4 років позбавлення волі, проте цей вирок не відбив бажання у послідовників Ведули й надалі збиткуватися над тваринами.
Інформація про звірства догхантерів час від часу «вистрілює» в новостійній стрічці. В Ірпіні у 2016 році менш ніж за два тижні догхантери вбили понад сотню собак.
При цьому жертвами насильства були не тільки бездомні, а й домашні стерилізовані тварини. Злочинці пояснювали свої дії турботою про дітей, яким буцімто загрожували пси.
Напередодні акції «мисливці» розвісили містом оголошення на кшталт наступного:
«З 20 по 31 серпня 2016 року оголошується міжнародна акція з ліквідації бродячих собак iз метою підготовки населених пунктів до безпечного відвідування дітьми навчальних закладів. Акція оголошується у всіх регіональних підрозділах та спільнотах догхантерів і мисливців-ліквідаторів паразитарної фауни, а також у підрозділах служб зачистки від бродячих псів».
При цьому шкуродери використовували спеціальні принади, які не тільки вбивали тварин, а й були небезпечними для дітей.
Траплялося, що першими трупи знаходили діти на ігрових майданчиках.
«Усе місто перетворилося на арену для задоволення пари садистів! Місто всіяне трупами тварин. Усі тварини помирали в страшних муках. Конвульсії, несамовитий вереск, від судом розбиті об асфальт голови. Не можна допустити, щоб десятки собак загинули просто так! Ми хочемо жити за європейськими мірками? Тоді давайте говорити і про європейський підхід!» — реагували на ситуацію зоозахисники Ірпеня.
На той момент догхантери почувалися цілковито безкарно. Навіть більше: вони погрожували розправою зоозахисникам, які надавали медичну допомогу постраждалим тваринам або зверталися до правоохоронних органiв. Та чи унеможливить прийнятий Верховною Радою закон такі дії у майбутньому?
Можливо, перевіркою його дієвості стане заборона цирків за участю тварин. Подібна ідея продовжує гуртувати довкола себе однодумців.
Так, 15 квітня у Києві відбулася чергова акція, під час якої понад тисячу людей зібралися у парку Тараса Шевченка, виступаючи проти циркової експлуатації чотирилапих.
Слід зазначити, що на сьогодні закони, що забороняють або обмежують залучення тварин до циркових вистав, діють в Австрії, Великобританії, Швеції, Австралії, Канаді, Фінляндії, багатьох штатах США і ще в кількох десятках країн.
В Україні народні депутати разом із зоозахисниками вже подали до Верховної Ради одразу два законопроекти, в яких запропонували заборонити номери з тваринами у пересувних і стаціонарних цирках України.
]]>