Іванов приводить дані порталу декларацій НАЗК, згідно з якими, незважаючи на заяви про складнощі із грошима на допомогу ЗСУ, Порошенко задекларував подарунок у розмірі мільйон доларів.

“Не так давно олігарх бідкався, що через санкції за співпрацю з рф та торгівлю з ОРДЛО його допомога ЗСУ буде меншою. “Не можу навіть кави на АЗС купити – заблоковані  рахунки, накладені арешти на активи”, – тиснув на жалість Порошенко, і йому в терцію підспівували депутати від “ЄС”: “Через санкції проти Порошенка ЗСУ на фронті не отримають необхідну зброю і техніку!”. Втім, усі ці сльозливі заяви не завадили виводити за кордон мільйони доларів. Одразу після запровадження санкцій Порошенко подарував 1 мільйон доларів не ЗСУ, а синам-втікачам, які від початку повномасштабного вторгнення ховаються в Лондоні”, – написав експерт.

За його словами, Порошенко організував цілу схему: під виглядом відрядження до Європи поїхав на відпочинок із синами в Туреччини, де і подарував мільйон.

“Спочатку Петро Олексійович, під приводом закордонного відрядження, виїхав на східно-турецький “фронт”. Там він узяв штурмом узбережжя Анталії, де й виплатив своїм “козакам” 1 мільйон доларів “бойових” за звитяжну оборону столиці Великої Британії. Ще раз: допомагати ЗСУ – важко, виводити мільйони з України – ні. Вже не згадую про донати, які благодійні структури олігарха збирають з українців. Зрозуміло, що синам конче потрібні кишенькові мільйони, позаяк життя в Лондоні недешеве, але дрони на фронт потрібні ще більше”, – зазначив блогер.

На думку Іванова, подібні дії політика – його звична модель поведінки.

“Цинізм та лицемірство у Порошенка – в крові. Згадайте, як він писав на виборчих бордах “Порошенко проти Путіна”, отримавши 38 мільйонів євро з Москви за три дні до виборів. Коли на зустріч із родичами закатованих у Бучі напялив куртку Brunello Cucinelli за 6000 доларів. Коли на зйомку ролику про війну прийшов у куртці Loro Piana за 18400 євро. Коли збирав з  українців мільярди донатів, а потім прокручував їх через свій банк на купівлю облігацій, двічі при цьому заробляючи – спочатку на донатах, а потім на відсотках з бюджету. Коли крав разом із Медведчуком трубу та через треті руки продавав свої цукерки в росії під час війни. У цьому – весь Порошенко. Це його типова поведінка. Тож, коли наступного разу він почне нити про утиски, згадайте, як він, буцімто через санкції, зупинив допомогу ЗСУ, а потім переганяв гроші в безпечне місце за кордоном”, – підкреслив блогер.

Як відомо, у народного депутата Порошенка були змушені визнати його військовозобов’язаного сина Олексія, який перед війною виїхав до Лондона, ухилянтом, фактично підтвердивши порушення ним закону про мобілізацію. Зроблено це було заради зняття арешту майна Порошенка-молодшого, накладеного за ігнорування ним повісток.

З перших днів широкомасштабного вторгнення рф наприкінці лютого 2022 році 127-ма бригада бере активну участь в оборонних і наступальних операціях на сході України. Вона стала справжнім незламним щитом Харкова та Харківщини.

У черговому матеріалі циклу «Бригада для супергероя» про з’єднання ЗСУ, які беруть участь у проєкті «Контракт 18‒24», АрміяInform розповідає про 127-му Окрему бригаду Територіальної оборони.

Супергероєм, який найкраще пасує з’єднанню, є Фантом — воїн, який перемагає завдяки бойовій майстерності, продуманій тактиці та глибокому знанню рідної землі, підтримці з боку місцевих громад та довірі їхніх мешканців.

«Ми дійшли, пане Президенте»: історія бойового шляху 127-ї бригади

127-ма Окрема бригада ТрО стала на захист рідної землі від перших днів широкомасштабного нападу російської федерації. Вже 12 березня з’єднання отримало бойове завдання з оборони Харкова, який перебував під постійними артилерійськими обстрілами ворога.

У квітні — травні 2022 року 127-ма бригада взяла активну участь у контрнаступі Сил оборони Україні на Харківщині, під час якого вдалося відкинути окупантів на значну відстань від обласного центру. Тоді було визволено щонайменше 10 населених пунктів, серед яких Верхній Салтів, Циркуни, Руські та Черкаські Тишки, Ізбицьке та інші.

15 травня 2022 року бійці передової групи батальйону 127-ї бригади першими на Харківщині вийшли на ділянку державного кордону України в районі села Тернова Липецької громади та встановили прикордонний стовп — символ незламності українського народу та непохитності кордонів України.

«Ми дійшли, пане Президенте!»: рік тому на Харківщині українські воїни вийшли на кордон з рф

У вересні 2022 року бригада взяла участь у деокупації північного прикордоння Харківщини під час Слобожанської наступальної операції. Саме воїни 127-ї бригади ТрО визволили Великі та Малі Проходи Дергачівської громади, а також Борщову, Слобожанське, Липці, Глибоке, Стрілечу та інші села Липецької громади.

У 2023 році бригаду перекинули на оборону міста-фортеці Бахмута, де її підрозділи вели запеклі бої у міських руїнах, тримаючи оборону під щільним ворожим вогнем. Після Бахмута, влітку 2023 року, бригада тимчасово утримувала 80-кілометрову ділянку державного кордону в межах ОТУ «Суми», а з осені — вела бої на південному напрямку в Запорізькій та Донецькій областях.

У травні 2024 року 127-ма бригада знову повернулася до Харківської області, щоб посилити оборону на тлі нового наступу армії рф на півночі Харківщини. Підрозділи бригади поліпшили свої позиції, вийшли на державний кордон і втримали ворожий натиск, не дозволивши загарбниками наблизитися до міста Харків.

Мерлони мурів фортеці Харків: символіка 127-ї бригади ТрО

Нарукавний знак 127-ї бригади ТрО містить назву міста Харків, стилізовано виконану у формі Тризуба — малого Державного Герба України. Напис розміщено на тлі фортечного муру з трьома зубцями-мерлонами.

Ці символічні елементи засвідчують причетність бригади до міста Харків — прикордонного форпосту сходу України, який став справжньою залізобетонною фортецею на шляху російських загарбників.

24 серпня 2022 року Президент України постановив вручити 127-й Окремій бригаді Територіальної оборони Бойовий Прапор як символ честі, доблесті і слави, а також заклик до кожного військовослужбовця Збройних Сил України віддано служити Українському народові, мужньо, вміло та непохитно боронити Українську державу.

29 вересня 2022 року Бойовий Прапор бригади освятив предстоятель Православної Церкви України Митрополит Епiфанiй. За відданість служіння Богові та Україні він нагородив 127-му Окрему бригаду Територіальної оборони Збройних Сил України орденом святого Юрія Переможця.

24 лютого 2023 року, враховуючи значний внесок з’єднання в оборону міста-героя Харкова, мужність та відвагу особового складу, Головнокомандувач Збройних Сил України відзначив 127-му бригаду стрічкою до Бойового Прапора «За оборону міста Харкова».

«Ми — звідси. І ми нездоланні»: супергерой Фантом і тероборонці Харківщини

Символічним супергероєм 127-ї бригади є Фантом — захисник рідної землі, який черпає силу не лише зі зброї, а з глибокого зв’язку з рідною землею. Діючи на добре знайомій території, він знає її до останньої стежки.

Як Фантом у джунглях Бенгалу, воїни 127-ї бригади досконало орієнтуються на Харківщині — від Липців до Куп’янська, від Дергачів до Вовчанська. Для них це не просто географічна поінформованість — це відчуття кожного пагорба, кожної балки, що стає перевагою на полі бою.

Ще одна спільна риса Фантома та воїнів 127-ї бригади тероборони — довіра корінних мешканців. Фантом був легендою для місцевих племен, і його поява викликала повагу й підтримку. Так само 127-му бригаду становлять здебільшого харків’яни — мешканців міста та області, яких люди знають особисто і довіряють їм. Саме тому місцеві громади завжди допомагають воїнам бригади.

Підтримка місцевих громад під час війни така само важлива складова перемоги, як озброєння, військова техніка, підготовка та мотивація бійців. Як Фантом діяв спільно з вовком і конем, та з усіма, хто вірив у його правоту, так і 127-ма бригада є осередком всенародного спротиву загарбникам, який об’єднав місцевих мешканців, активістів, ветеранів АТО/ООС та органи місцевої влади.

92 бригада імені Івана Сірка: бийся за побратимів, як Росомаха

Особливе значення як для Фантома, так і для воїнів 127-ї бригади має історична пам’ять. Як супергерой ревно зберігав архіви своїх предків у Печері Черепа, так і 127-ма бригада діє з усвідомленням продовження традицій слобожанського козацтва та борців за свободу України.

Єднає Фантома й тероборонців 127-ї бригади також глибока моральна перевага над ворогом. Вони не загарбники, не найманці, не завойовники. Їхня місія — оборона рідного дому. Це створює ефект психологічної переваги: ворог розуміє, що бореться проти господаря — того, хто воює за власну землю.

Противника деморалізує навіть сам факт, що це «місцеві», адже своїм допомагає навіть природа. Як Фантом діяв у гармонії з джунглями, так і для воїнів 127-ї бригади лісосмуги, балки та поля стали союзниками. Бо саме глибинний зв’язок із рідною землею допомагає тероборонцям вижити та перемогти.

«Кастет» і «Роккі»: історії добровольців 127-ї бригади за «Контрактом 18‒24»

Добровольці 127-ї Окремої бригади Територіальної оборони вже довели, що покоління 18–24 має силу, честь і сталь у характері. Серед них пілот аеророзвідки з позивним «Кастет», який одним із перших став до строю з’єднання у вирішальний момент початку великої війни.

— Я родом із Рівненщини, але війну зустрів у Харкові. Це місто я встиг полюбити так, ніби народився в ньому. Коли прийшла війна — я не вагався. Мені казали: «Їдь додому». Та я залишився і пішов воювати, — розповів він.

Я став добровольцем у 21 рік. Починав з тероборони. Наразі служу в бойовій бригаді Збройних Сил України.

У мене є син. Я хочу, щоб він ріс у безпеці і у вільній країні. Тому я не стою осторонь. Я воюю за Харків, за українські міста та села. За кожного з нас.

47-ма бригада «Маґура»: перемагай ворогів зухвало, як Дедпул

Його побратим 23-річний «Роккі» став розвідником-оператором у 127-й бригаді тероборони у січні 2025 року. Він прийшов служити українському народові без зайвого пафосу — просто захотів бути корисним. Пройшов співбесіду, медкомісію — і підписав «Контракт 18‒24».

— Народився в Ізраїлі, прожив все своє життя у Харкові. На початок повномасштабного вторгнення працював охоронцем у закладі у центрі Харкова. Потім, починаючи з травня, приєднався до руху волонтерів та допомагали цивільним, які постраждали від російської агресії, — розповів він.

У січні цього року вирішив приєднатися до Збройних Сил України. Я можу перерахувати, що для мене було важливим під час вибору бригади. Перше — щоб це була харківська бригада, яка захищала Харків з перших днів повномасштабного вторгнення. А по-друге — це те, що я хотів служити зі своїм другом.

Я пам’ятаю, що побачив рекламу програми «18‒24», але там ще не було 127-ї бригади, однак все одно вирішив йти до неї. Перше, що я зробив для того, щоб потрапити до 127-ї окремої бригади — я зв’язався з командиром роти, познайомився з ним, приїхав до нього, він мені все розповів. І з цього моменту почався мій шлях.

Прагнеш долучитися до лав 127-ї Окремої бригади Територіальної оборони та битися за свободу рідної землі, як «Кастет» та «Роккі», подібно до супергероя Фантома?

Заповнюй заявку на сайті бригади https://127recruit.com.ua/ або телефонуй за номером телефону +38 073 0000 127.

Також заявку на вступ до бригади можна подати на сайті 18-24.army.gov.ua або Резерв+.

Нас знають за справу, а не за слова. За нами — бойовий досвід, сучасні дрони, підготовлені штурмові групи, інструктори з фронту та броня, що рухається тільки вперед. 127 Обр ТрО — це не просто військова частина. Це місце, де формуються воїни, які тримають свій край.

Нагадаємо, що «Контракт 18‒24» — це добровільна ініціатива, що дозволяє українцям зазначеної вікової категорії приєднатися до Сил оборони України на один рік.

Проєкт пропонує гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО та соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія.

Так, за словами Гладких, найбільш цинічно з боку Порошенка є вимога озброєння та ракети на тлі того, що сам політик за часів свого президентства зробив все можливе, щоб розвалити обороноздатність України.

“За Порошенка його кум Свинарчук налагодив постачання контрабандних запчастин з націнкою в 200–300%. Це був лише один з низки оборонних скандалів зі знищення ВПК, в яких “сивочолий” відігравав ключову роль. Порошенко це все покривав, фактично запрошуючи путіна напасти на Україну: вибухи на шести(!) військових складах у 2015–2018 роках, коли Україна втратила понад 210 000 тонн боєприпасів – близько 40 % усіх боєприпасів держави. Саботаж Порошенком створення ракетного комплексу “Нептун”, який після його каденції почали виробляти і потопили ним крейсер “Москву”. Знову тки ж, саме “Лєнкузня” Порошенка продавала Держприкордонслужбі свої ж броньовані машини за завищеними цінами з відкатами та надприбутками”, – наголошує експерт.

Валентин Гладких навів сьогоднішню заяву Порошенка, в якій політик написав про сльози дітей, недопустимість умиротворення путіна та вимагав забезпечити ЗСУ ракетами великої дальності. На думку Гладких, такі вислови є “політичним цинізмом, до якого неможливо звикнути”, бо діти Порошенка ніколи не спускались в метро під обстрілами та не чули вий сирен, адже втекли з України.

“Його сини – офіційні ухилянти, живуть у Лондоні, а вся його родина використовує нашу країну, лише, щоб тягнути з неї гроші. Про умиротворення путіна, Порошенку, взагалі, краще мовчати. Бо саме він дякував, тиснув руку та обіймав диктатора, коли той вже напав на Україну. Саме Петро Олексійович поклав голову держави в пащу тигра, бо годував тигра своїми цукерками, розвивав бізнес в росії і активно торгував з цією країною. Саме він погодився на анексію українських територій в обмін на російські гроші”, – зазначає експерт.

Гладких також звертає увагу і на інші проблеми, з якими зіштовхнувся оборонний комплекс України за часів каденції Порошенка.

“У 2016 році, коли Порошенко був президентом, мав бути ухвалений 5-річний план оновлення підприємств оборонно-промислового комплексу і виготовлення сучасної зброю. Програму Порошенко так і не затвердив, хоч Кабмін схвалив концепцію, а РНБО поставило чіткі терміни. Це чітка відповідь на сьогоднішні вимоги “сивочолого”. Тому найбільш доречними з боку Порошенка були б пост покаяння і явка з повинною за держзраду”, – резюмує експерт.

Як повідомлялось, за останній рік рівень недовіри українців до лідера “Європейської солідарності” Петра Порошенка зріс до рекордних 70%. Зокрема, ставлення суспільства до Порошенка ще більше погіршилось після санкцій та справи про держзраду.

Це так званий прийом спецоперацій «під чужим прапором», який донині фактично не використовувався російськими загарбниками, але який вони активно намагаються застосувати зараз.

Протягом останніх тижнів СБУ запобігла декільком подібним злочинам і закликає українців бути пильними і не піддаватися на ворожі провокації.

Також тактика вербування, яку все частіше використовують російські спецслужби, полягає в тому, що громадянам у месенджери розсилається повістка з вимогою з’явитися на допит до слідчого СБУ через нібито відкрите кримінальне провадження. Зазвичай вигаданим приводом для цієї «справи» є придбання «заборонених в Україні товарів».

Після цього невідомі особи контактують із громадянином телефоном і пропонують допомогу у «закритті кримінального провадження». Щоб «вирішити це питання», вони вимагають виконати поставлені ними завдання:

• прослідкувати за переміщеннями якоїсь особи;
• перенести невідомі предмети з однієї адреси на іншу;
• зробити грошовий переказ на невідому картку, яка нібито є рахунком для «донатів на ЗСУ»;
• придбати необхідні хімічні елементи та виготовити саморобний вибуховий пристрій;
• вчинити підпал авто Сил оборони чи адміністративної будівлі;
• здійснити диверсію тощо.

Під час цих контактів російські куратори також вимагають встановити на телефон шкідливе програмне забезпечення, за допомогою якого стежать за власником гаджета.

Якщо раніше пріоритетними цілями вербування російських спецслужб були підлітки, то тепер – і люди похилого віку.

Звертаємо увагу, що Служба безпеки України діє винятково у межах чинного українського законодавства. Представники СБУ не вимагають встановлення стороннього ПЗ на телефон та у жодному разі не ставлять будь-яких сумнівних «завдань».

У разі отримання повістки, яка здається підозрілою, чи контактів з невідомими людьми, які представляються співробітниками СБУ, звертайтеся до офіційного чат-бота Служби безпеки: t.me/spaly_fsb_bot. Або повідомляйте про такі випадки на «гарячу лінію» СБУ: 0 800 501 482.

Ти отримаєш:
➡Контракт ЗСУ на 1 000 000 грн. (200 000 грн одразу при підписанні контракту, та 800 000 грн виплат двома частинами на час дії контракту)
➡Додатково до 120 000 грн/місяць
➡Сумарний дохід до 2 000 000 грн на рік
➡Вибір спеціальності
➡Компенсація житла протягом служби
➡Медичне забезпечення + стоматологія та зубопротезування
➡Іпотека 0.0% річних після закінчення контракту («єОселя»)
➡Безкоштовний проїзд і комунальні пільги
➡Навчання у закладах освіти у межах квот за кошти держави, після закінчення контракту
➡Право на виїзд за кордон після 1 року служби
➡Можливість самостійно обрати місце проходження ВЛК

Центр рекрутингу Військово-Морських Сил Збройних Сил України
📌https://uanavy.com.ua/

«Підписав контракт, пройшов медогляд. Зараз будемо проходити БЗВП. Я буду стрільцем-снайпером. Після влучання по Кривому Рогу я якоюсь мірою зрозумів, що треба йти захищати народ. Шкода дітей, шкода людей, які гинуть. Це страшно», — пояснив боєць свою головну мотивацію.

Бажання помсти та захисту свого народу мотивує молодих українців приєднуватися до Сил оборони.
А найкращим шляхом для них у цьому напрямку є проєкт «Контракт 18-24», який пропонує чіткий термін служби один рік, виплату в 1 млн гривень та інші приємні бонуси.

«Контракт 18-24» — це добровільна ініціатива, що дозволяє українцям у зазначеній віковій категорії приєднатися до Сил оборони України на один рік.

Проєкт пропонує гідну фінансову винагороду, професійний бойовий вишкіл за стандартами НАТО та соціальні гарантії, яких не дає жодна цивільна професія.

📌 https://18-24.army.gov.ua

Вероніка зробила свій вибір. У 21 рік вона підписала контракт із ЗСУ, бо зрозуміла: сьогодні захищати — це не лише про зброю. Це про гідність. Про сміливість. Про віру в майбутнє. 🇺🇦 Вона не побоялася зробити крок вперед і стати частиною великої мети — захищати свою країну та її цінності.

Служба в ЗСУ — це не лише про військові навички, це також про можливості для особистого розвитку, підтримку та спільноту однодумців. Це шанс стати частиною чогось більшого, робити свій внесок у побудову майбутнього, яке ми хочемо бачити.

💼 Служба за контрактом — це: ✔️ Стабільне соціальне забезпечення 🎓 Навчання та розвиток 🤝 Сильне побратимство 🛡 Гарантії від держави

👉 Тобі 18–24? Відчуваєш у собі сили? Ти готовий стати частиною змін і зробити свій вибір? Не вагайся — приєднуйся!

Ці неправдиві повідомлення є частиною широкомасштабної кампанії, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні. Крім того, російська пропаганда продовжує активно дискредитувати процес мобілізації в Україні, поширюючи хибні заяви.

Закликаємо уважно перевіряти інформацію та не поширювати ворожі вигадки. Ворог намагається підірвати довіру через фейки — не допомагай йому!

Давайте разом боротися з пропагандою і підтримувати правду!

Формула розрахунку пенсії в Україні враховує середню заробітну плату в країні, індивідуальний коефіцієнт зарплати та коефіцієнт трудового стажу (один рік дорівнює 1%). Однак для учасників бойових дій діють особливі умови: їхній трудовий стаж зараховується у співвідношенні 1:3. Це означає, що один місяць служби прирівнюється до трьох.

За словами адвокатки юридичної компанії «Riyako&Partners» Катерини Аніщенко, військовослужбовцям, мобілізованим та контрактникам стаж нараховується за весь час служби, але за умови виконання бойового розпорядження.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», час військової служби в особливий період, включаючи період воєнного стану, враховується не тільки до трудового стажу, а й до вислуги років.

Щоб скористатися правилом 1:3, мінімальний термін перебування в зоні бойових дій має становити не менше одного місяця.

Учасники бойових дій мають право на дострокову пенсію:

Чоловіки можуть вийти на пенсію в 55 років, якщо мають стаж 25 років.
Жінки – у 50 років, якщо мають стаж 20 років

Крім основних виплат, учасники бойових дій отримують такі доплати:

25% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (590,25 грн у 2025 році).
Щомісячна допомога на життя – 40 грн.
Щомісячна адресна допомога, якщо загальна сума пенсії (з усіма надбавками, але без пенсій за особливі заслуги) менша за 4958,1 грн.

Альтернативою мобілізації може стати добровільне приєднання молоді до ЗСУ. Полковник, заступник керівника Офісу президента Павло Паліса заявив, що це лише перший етап з більшої програми. Зокрема, країна хоче планово відмовитися від мобілізації.

“Я так трішки навіть заспойлерю, це перший етап з такої більшої програми, де мова буде йти про можливість підписання вже мобілізованими громадянами України контракту з чіткими термінами й теж відповідними фінансовими бонусами”, — сказав Павло Паліса.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів Фокусу, що нині президент, ОП, Генштаб та Кабмін розробляють ініціативи для покращення умов служби, рекрутингу та мобілізації.

“Зараз, по-перше, буде пропонуватися дуже хороший пакет і ініціатива по контрактній добровільній службі громадянам від 18 до 24 років. І це дуже важливий інструмент, тому що таким чином ми не говоримо про зниження мобілізаційного віку. А ми говоримо про заохочення молодих людей, які готові служити, підписуючи контракт, отримуючи за це виплати, пільги тощо”, — сказав Олександр Мусієнко.

За його словами, добровільна служба за контрактом має певні переваги, які прописуються у документі. Ба більше, служба за контрактом з чіткими термінами може бути мотивувальним чинником для громадян.

Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов переконаний, що реально відмовитися від мобілізації задля того, аби зʼявилася служба за контрактом. Проте питання в мотивації людей.

“Можна створити такі умови, що будуть черги стояти на підписання контракту. До речі, минулого року РФ зробила відповідні кроки й в них дійсно на підписання контрактів були черги у військкоматах, невеликі, але були”, — пояснив Фокусу Олег Жданов.

Він зауважив, що служба за контрактом, професійна армія — набагато ефективніший інструмент, ніж “бусифікація”, яка призводить до великого відсотка випадків СЗЧ.

“Контракт же підписується на добровільній основі. Мотивація, яку держава створить, наскільки вона буде відповідати запитам, в тому числі соціальним, фінансовим і потребам суспільства. І якщо буде досягнуто компромісу між бажанням отримати преференцію, мотивацію, і спроможностями держави, які вона дасть, то тоді це буде добровільна армія на постійній основі. Це мрія кожної держави”, — заявив експерт.

На запитання, коли Україна зможе відмовитися від мобілізації та зʼявиться служба за контрактом, Мусієнко зазначив, що йому важко сказати. Оскільки нині ці рішення розробляються, узгоджуються всі деталі, аби нова ініціатива не призвела до зменшення обороноздатності, а лише до її підвищення.

Своєю чергою Жданов наголосив, що процес переходу на контрактну службу може зайняти від пів року та більше. Це залежатиме від держави, наскільки вона спроможна та готова переводити мобілізовану армію на професійну.

Олександр Мусієнко переконаний, що коли йдеться про виживання українців, яке залежить від армії, обороноздатності, то кошти потрібно знайти завдяки внутрішнім ресурсам, допомозі партнерів.

Він нагадав, що партнери пропонували знизити мобілізаційний вік для збільшення чисельності ЗСУ, проте Україна не погоджується на це. Натомість, на думку Мусієнка, держава пропонує “кращі та вигідніші умови”.

“Під час підготовки цього рішення буде чіткий розрахунок того, щоб кошти були знайдені й закладені в бюджет”, — додав він.

За словами Жданова, Україна матиме гроші на фінансові бонуси для військових, якщо перестане “займатися будівництвом доріг, атомних електростанцій”.

Українським волонтерам загрожує штраф до 100 тисяч гривень за порушення митних правил, пов’язаних із передачею автомобілів між військовими частинами без внесення змін до митної декларації.

Докладніше про те, що українським волонтерам може загрожувати шалений штраф, інформує Обозреватель.

Як пояснила адвокат Марія Ганіна, основні ризики для волонтерів пов’язані з особливостями українського митного законодавства.

Після ввезення автомобіля на територію України волонтери зобов’язані задекларувати транспортний засіб, вказавши конкретного кінцевого отримувача – військову частину.

Однак під час бойових дій ситуація на фронті часто змінюється і автомобілі можуть знадобитися в інших підрозділах. Переміщення транспорту між військовими частинами без попереднього внесення змін до митної декларації вважається порушенням.

Основні аспекти законодавства, які потрібно враховувати:

Зміни у декларації: Вносити зміни до митної декларації можливо лише до її подання до митних органів.
Неможливість зміни одержувача: Після прийняття декларації змінити кінцевого адресата транспортного засобу не можна.
Відповідальність за порушення: Передача автомобіля іншому підрозділу без коригування даних дорівнює невідповідності гуманітарної допомоги її задекларованому призначенню. Це тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу до 100 тисяч гривень.
Як уникнути штрафів
Для мінімізації ризиків адвокат Марія Ганіна радить дотримуватися таких правил:

Коректне заповнення декларацій: При ввезенні автомобілів важливо вказати точного кінцевого одержувача. Помилки або неповна інформація можуть спричинити претензії з боку митних органів.
Документування передачі: У разі передачі автомобіля іншій військовій частині необхідно скласти акт приймання-передачі. Цей документ підтверджує факт переміщення транспорту та його подальше використання.
Офіційні запити: Військова частина, яка отримує транспорт, має оформити офіційне підтвердження потреби в ньому.
Волонтерам важливо пам’ятати про відповідальність за недотримання процедури передачі гуманітарної допомоги. Заздалегідь підготовлені документи можуть стати основою захисту у разі можливих суперечок.

Оскарження штрафів
Якщо волонтера притягнули до відповідальності за порушення митних правил, рішення можна оскаржити.

Відповідно до статті 529 Митного кодексу України постанова митних органів може бути оскаржена:

у центральному органі виконавчої влади, що відповідає за реалізацію державної митної політики;
у місцевому адміністративному суді згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Для успішного оскарження необхідно мати всю документацію, яка б підтверджувала передачу автомобіля.

Це включає акти приймання-передачі, офіційні запити від військових частин та будь-які інші документи, що доводять цільове використання гуманітарної допомоги.

Волонтери – це той самий тил, який здатний забезпечити армію від “А” і до “Я”, але важливо грамотно підходити до обов’язків, добровільно покладених на себе, та виконувати вимоги законодавства України для уникнення проблем та штрафів.

Представник “Айдару” підтримує ідею про зниження мобілізаційного віку
Чоловіки віком 50+ років вже “не тягнуть”, тим паче, в штурмових підрозділах.Таку думку в ефірі “Новини.Live” висловив Олександр Колим, сержант 24-ї окремої штурмової бригади “Айдар”.

Відповідаючи на запитання щодо складу “Айдару”, люди якої вікової категорії переважають, він зауважив, що середній вік – 30+ років.

“Хотілося б побільше молодих хлопців, мотивованих, аби працювати разом, навчати і бити противника, перемагати”, – сказав Колим.

Військовослужбовець додав, що потроху до них доєднуються мобілізовані після навчальних центрів, зокрема й закордонних.

На уточнення, якого віку мобілізовані долучаються до них, Колим зазначив, що в середньому це 20+ років і до 40-ка.

Стосовно рівня їхньої мотивації він зауважив, що вона “набагато нижча, ніж на початку 2022 року”. Водночас випадки самовільного залишення частини у “Айдарі”, за словами військовослужбовця, поодинокі.

Колим також зауважив, що підтримує ідею щодо зниження мобілізаційного віку. “Молодь простіше навчити, вони швидше схоплюють інформацію. У попередніх підрозділах мав змогу бути інструктором і працював з дядьками 50+ – вони вже не тягнуть. Тим паче, в штурмових підрозділах”, – сказав він.

На запитання, до якого віку, на його думку, потрібно знизити мобілізаційний вік, військовослужбовець сказав: “Десь 52 роки. І від 22 років”.

Отримані ще у вересні тимчасовою слідчою комісією (ТСК) дані містять численні докази протиправної діяльності щодо військовослужбовців 211-ї понтонно-мостової бригади.

Про це розповіла народна депутатка Юлія Яцик, передають Новини.LIVE.

За її словами, 10 вересня надійшли до ТСК матеріали – відео, аудіозаписи та свідчення. Усе це одразу передали до ДБР.

“Чому лише зараз про цю історію заговорили, мені дивно. Це не лише справа ВСП. Йдеться про злочини. Осіб били, дуже серйозні побої завдавалися. Били за що – вимагали гроші. Певний відсоток з виплати за виконання бойових дій. Просто на картку людині. Осіб, які не згоджувалися надавати добровільно (кошти, – ред.), – били”, – каже Яцик.

За її словами, відомо про розриви внутрішніх органів внаслідок побиття, переломи кісток черепу, носа – істотні фізичні ушкодження. Крім того катування.

“Всі знають про проблему “аватарів” (алкоголізму – Ред.) у війську. Але деякі командири вдаються до створення кліток, щоб людина тверезіла. Але в даному випадку в цих клітках тримали людей, які не згоджувалися співпрацювати з сином начальника штабу цієї бригади, надавати кошти”, – заначає нардепка.

Депутатка наголосила, що такі кричущі випадки непоодинокі та вимагають масштабних розслідувань.

Нагадаємо, що довколо 211-ї бригади ЗСУ спалахнув гучний скандал. Журналісти заявили численні факти знущань над військовослужбовцями, зловживання командуванням, побори та катування.

В Генштабі ЗСУ запевнили, що вже відправили комісію для перевірки зазначеної інформації. Своєю чергою Рустем Умєров заявив про негайний початок роботи Головної інспекції Міноборони, яка перевірить факти, викладені у ЗМІ.

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.

Армія Російської Федерації використовували на війні хімічні речовини. Від початку повномасштабного вторгнення із різними ступенями отруєння шпиталізували понад дві тисячі українських військовослужбовців. Троє – померли.

Про це під час брифінгу заявив керівник відділу екологічної безпеки та цивільного захисту управління радіаційного, хімічного, біологічного захисту командування Сил підтримки ЗСУ Артем Власюк.

“Зокрема, отруйними речовинами подразнювальної дії – CS та CN, які використовуються у боєприпасах для боротьби із заворушеннями. Стосовно загиблих військовослужбовців, то ми маємо зараз три таких летальні випадки”, – повідомив експерт.

Імена загиблих та підрозділи, у яких вони служили, він не назвав. Своєю чергою, ЗСУ не використовують хімічні речовини. Власюк наголошує, що ці засоби заборонені до використання.

Як повідомлялося, організація із заборони хімічної зброї вперше виявила газ CS, призначений для масового ураження, у зразках снарядів і ґрунту із зони бойових дій, які надала Україна. Зразки для дослідження відібрали після інциденту, який стався 20 вересня 2024 року поблизу села Іллінка в Дніпропетровській області.

“Ксена” вказала на проблему того, що в суспільстві не проводиться достатньо інформаційної роботи, яка б роз’яснювала, які саме спеціальності та професії потрібні в ЗСУ.

У своєму зверненні вона наголосила, що армії потрібні не лише солдати, які готові вирушити на лінію фронту. Існує велика потреба в спеціалістах, здатних виконувати технічні та логістичні завдання, працювати з технікою, координувати адміністративну роботу. Їй часто бракує спеціалістів, які могли б забезпечити інформаційну та технічну підтримку, займаючись налаштуванням і обслуговуванням обладнання.

“Людям не пояснюють, які є спеціальності та професії в ЗСУ. Мені, наприклад, інколи не вистачає людей, які працюватимуть з технікою, ноутбуками. Це важливий фронт роботи, який теж потребує фахівців, і він не менш важливий, ніж безпосередньо бойові дії” — зазначає Рубаняк.

Щодо тих, хто не долучився до військових дій, “Ксена” проводить розмежування між тими, хто просто уникає мобілізації, і тими, хто активно підтримує армію та країну іншим чином. За її словами, є чимало людей, які, залишаючись на цивільних посадах, роблять значний внесок, забезпечуючи тил армії та допомагаючи фінансово чи волонтерською працею. Вона зазначає, що їхня роль часто не менш важлива, ніж присутність на фронті.Рубаняк висловила свою позицію, зазначивши, що служба — це не лише фронт, і військовий обов’язок можна реалізовувати багатьма способами. Вона також зауважила, що не всі військові на лінії фронту дотримуються високих стандартів, і є чимало цивільних, які зробили для країни не менше, ніж ті, хто знаходиться у лавах ЗСУ.

У такий спосіб вона наголосила на важливості різних форм участі у захисті країни та зробила акцент на недопрацюваннях у процесі мобілізації, який міг би бути більше орієнтованим на професійні якості та підготовку, а не лише на кількісний підхід.

Нам було важливо стати офіційною частиною ЗСУ
Ви приїхали в Україну у 2014 році вже з чітким наміром воювати проти росіян. Як з’явилася ідея створити добровольчий підрозділ? Як комунікували з державними органами, щоб отримати зброю, легалізуватися в якості легіонерів?

Я воюю проти рашистів практично все життя з невеликими перервами. Під час війни в Абхазії був ще підлітком. Потім пройшов обидві кампанії в Чечні, зрозуміло, російсько-грузинську війну, і от з 14-го б’юся з ними тут. Коли окупанти загарбали Крим, мені було зрозуміло, що Путін почне війну. Ми пам’ятаємо, як українці були єдиними, хто допомагав нам у 92 році, постійно й відкрито підтримували нас у протистоянні з росіянами. Тому особисто для мене питання не їхати воювати сюди не було взагалі.

Крім того, на просторах Харківщини, Сумщини чи Донбасу ми б’ємося не лише за Україну, а й за незалежність Грузії. Поразка нашого спільного ворога тут призведе до докорінних змін у нас на Батьківщині.

10 років тому у Грузії я був президентом Національної федерації змішаних єдиноборств, тож у мене було багато контактів зі спортсменами та функціонерами з України. Коли ми з друзями приїхали до Києва, місцеві хлопці нас зустріли й допомогли з житлом. Вони ж доклали чимало зусиль, щоб ми одразу почали навчати українські бригади та батальйони міліції. Тоді ще поліції не було.

Багато людей приїхало з Грузії воювати за Україну на початку конфлікту?

Всього 10. АТО почалося 14 квітня, а 24 ми вже були у Києві. Можна сказати, що у цей день і почав існувати “Грузинський легіон”. Зі мною приїхали професіонали, офіцери грузинської армії, які мали за плечима досвід війни з росіянами, а також місій в Іраку та Афганістані. Тому спочатку концентрувалися на навчанні ваших підрозділів. Але з перших днів брали й безпосередню участь у боєзіткненнях.

Не можу розповідати деталей, оскільки деякі операції досі засекречені. Через те, що наша група мала колосальний досвід за плечима, ми виконували деякі спеціальні місії: полювали за російськими офіцерами, технікою. Робили це достатньо успішно, про легіон почали говорити. Заодно й проводили рекрутингову кампанію у Грузії. Так легіон потроху розростався. Через якийсь час вже зібрали роту. Могли б долучити більше людей, але відмовляли тим, хто не мав бойового досвіду.

Так воювали аж до 2016 року. А тоді стали першим добровольчим формуванням, яке приєдналося до Збройних Сил України. Доєдналися до лав 25 окремого мотопіхотного батальйону “Київська Русь”, який згодом підпорядкували 54 бригаді.

Тоді багато добровольців не хотіли офіційно ставати частиною війська. Чи були у вас із цим проблеми?

Нам навпаки було важливо бути українськими військовослужбовцями, оскільки ми не приїхали сюди на кілька місяців. Ми прибули допомогти Україні виграти цю війну, скільки б вона не тривала. Деякі наші роти підписували контракти з іншими батальйонами, інші пішли до 25-ки. Спеціально розподіляли так, щоб “легіон” був у різних підрозділах, оскільки наші хлопці могли посилити українські бригади. І вони гарно інтегрувалися туди.

Під час умовного перемир’я до повномасштабного вторгнення “Грузинський легіон” діяв більше як лінійний підрозділ, чи здебільшого виконували спеціальні місії?

Зазвичай кажуть, що війна була замороженою до 2022 року, але я б з цим не погодився. Звісно, активних боєзіткнень стало значно менше, проте під час дії Мінських домовленостей рашисти все одно подекуди були активними. Ми, у свою чергу, давали їм те, на що вони заслуговували. Виконували й спецзавдання, й просто несли службу. Для багатьох наших хлопців було важливо все ж брати участь у бойових діях, оскільки так вони могли відчувати сатисфакцію, мститися за злочини рашистів у Грузії.

Пам’ятаю, як назвали одну з висот, де стояли росіяни, “Сухумі”. Коли її взяли, дуже раділи. Так служили українському народу до 24 лютого 2022.

У Гостомелі хлопці з РПГ збивали вертольоти
Чи у вас особисто було розуміння того, що Путін піде далі, наважиться на повномасштабну війну? Як готувалися до нового вторгнення?

Звісно, ми розуміли, що росіяни не просто так підвищують ставки. Проте вважали, що основний удар прийдеться на Донбас. На нашій базі за три місяці до початку повномасштабки почали готувати цивільних. За нашими документами, вишкіл пройшли більше 20 тисяч осіб. Навчали медицині, польовій підготовці, пошуку укриттів під час артилерійських обстрілів чи авіаударів. Була така собі велика гра, куди приїжджали цілими родинами, проте всі добре розуміли, що колись це може знадобитися.

На жаль, з боку деяких офіційних структур було певне нерозуміння того, що ми робимо. Мирна на той момент столиця, а тут грузини почали навчати цивільних військовій справі…

На той момент “Грузинський легіон” вже був частиною ГУР МО?

З представниками Головного управління розвідки у нас завжди була тісна взаємодія. Офіційно перейти у підпорядкування “Острова” нам запропонували ще до 2024 року. Вже після початку повномасштабки ми юридично стали окремою військовою частиною, яку згодом приєднали до “Інтернаціонального легіону”. З нами почали воювати хлопці з інших країн, основною мовою спілкування стала англійська.

Де саме зустрічали ворога 24 лютого?

Частина бійців нашого підрозділу перебувала на Сході. Вони билися з росіянами там. Я з іншими хлопцями був у Києві, тож зустріли ворога в області. Десь за пів години до початку великого вторгнення ми на своїх машинах приїхали до аеродрому в Гостомелі. Фактично ми разом з іншими підрозділами, а також із Нацгвардією, першими зустрічали гелікоптери ворога на Київщині.

На той момент ми не були настільки забезпечені всім необхідним, не були готові до війни таких масштабів. Чесно скажу, я дивувався тому факту, що у якихось 40 хвилинах їзди від нашої бази йдуть повноцінні бойові дії.

Коли над нами почала літати авіація, на якусь соту долю секунди подумав, що це навчання перед війною. Проте це були рашистські Ка-52, з яких по нас наносили удари. У цей момент ми лише чекали підвозу боєприпасів, тому витрачати набої доводилося дуже економно. Довелося креативити. Ударні гелікоптери прикривали транспортні з десантом. Нам треба було максимально заважати висадці. Хлопці з РПГ залізали на дахи будівель, щоб було більш зручно збивати авіацію. Протитанковими гранатами лупили по вертольотах…

Втім, через брак боєкомплекту все ж довелося відступити. Виїжджали без жодного набою взагалі. Мені навіть довелося кількох рашистів переїхати власною машиною, оскільки стріляти банально не було чим.

Вже потім, коли до аеродрому підтягнули артилерію, приїхали додаткові сили й привезли БК, почалося відбиття аеродрому. Проте повноцінно висадитися на ньому вантажними літаками з технікою росіяни так і не змогли.

Після боїв за Гостомель ми брали участь у визволенні Київщини. Вже не було такої дезорганізації, як у перші години війни, потроху налагоджувалися забезпечення, зв’язок.

У перші місяці повномасштабки до “легіону” прийшло багато добровольців?

Ми почали рекрутинг, який одразу дався взнаки. Бажаючі воювати масово приїздили до України, тож ми вирішили зробити такий собі логістичний центр в одному з міст на Заході. Добровольці проходили відбір, мінімальну підготовку, й рушали у бій. Брали лише тих, хто мав досвід, хто розумів, як битися з ворогом.

Здебільшого до нас приїздили грузини, проте були й представники інших країн. “Грузинський легіон” розширився дуже сильно, десь у 10 разів.

У яких операціях легіонери брали участь за 2 роки?

На жаль, здебільшого ми перебували в активній обороні. Було багато спецоперацій.

Скажімо так, займалися ліквідацією вищого офіцерського складу рашистів, знищували спецтехніку, радіолокаційні системи, тощо. Кількість виконаних місій давно перевалила за сотню. Зараз наші основні сили діють на одному з дуже активних напрямків.

Росіяни брехнею зупинили потік донатів, через це хтось загине
Судячи з повідомлень рашистських пропагандистів, діють легіонери вкрай успішно. Принаймні саме ваш підрозділ виокремлюють для дискредитації.

Є таке. Клепають цілі репортажі з фейковими свідченнями “воєнних злочинів”, які нібито скоюють грузини. Хлопчики в трусиках, пенсіонерки з монтажною піною, вся класика російських вигадок.

Зрозуміло, що на наших бійців такі наклепи напряму ніяк не впливають. Проте коли деякі українці починають вірити у “звірства грузинів”, це трохи демотивує. Можуть, наприклад, підійти й сказати, мовляв, красунчики, вішайте там всіх… або ж в інтернеті десь писати й засуджувати. І це справжні люди, не боти.

Впливають дискредитаційні ролики й на самих росіян. Окупанти ненавидять грузинів не менше, ніж українців.

Чи розповіді про “катів-грузинів” впливають на отримання вами волонтерської допомоги, на показники рекрутингу?

Заяви Скабєєвої чи Соловйова про неіснуючі воєнні злочини, які буцімто скоїли легіонери, взагалі ніяк. Проте росіяни навчилися впливати на наших донорів в інший спосіб. Скажімо, нещодавно “Грузинський легіон” зіштовхнувся з добре підготовленою інформатакою, націленою на західну аудиторію.

Справа в тому, що пересічні французи, американці чи канадці взагалі не розуміються у тонкощах всього, що відбувається в Україні. Вони вірять різним ЗМІ, тоді як росіяни підсовують їм за допомогою соцмереж різноманітні статті та сайти.

Остання атака, яка досі триває, була націлена на дискредитацію підтримки й “легіону” загалом, й Збройних Сил України саме на Заході, під час передвиборчої кампанії у Штатах та виборів у Грузії. Як ми вже з’ясували, за інформаційною операцією стоять провідні російські пропагандисти. Саме вони організували низку достатньо масштабних заходів.

Спочатку такий собі нібито журналіст із Великої Британії Джей Бічер створив сайт із новинами про Україну. Він розмістив кілька статей про те, як важливо підтримувати Київ, давати відсіч російській орді. Але згодом видав фейкове розслідування саме про наш підрозділ. Мовляв, грузини приїхали збирати мільйони донатів й привласнювати їх собі. Приплів і наркоторгівлю, і відмивання брудних грошей, коротше, максимально напридумував.

Зрозуміло, що буквально через 5 хвилин після появи публікації, її підхопило грузинське телебачення. З наративом “українське іномовне медіа викрило грузинських добровольців”, хоча цей Бічер взагалі ніякого стосунку до місцевих ЗМІ не має.

Другою хвилею рашисти розповсюдили цю публікацію вже на деяких підконтрольних ним українських сайтах, а згодом – розігнали в США та країнах Європи. Лише після цього на забороненому в нормальних країнах Russia Today опублікували величезний матеріал про те, як “українці розслідували злочини грузинів”.

На фоні цього, буду відвертим, від допомоги нам відмовилися деякі західні донори. Певні місцеві волонтери почали виходити із закликами закидати гроші на їх збори, а не наші. Ба більше, навіть деякі військовослужбовці повелися на ці вкиди. Люди, які носять ту ж саму форму, що і ми.

Зараз розслідуванням справи про нашу дискредитацію займаються представники спецслужб. Вірю, що вони змусять всіх, хто відробляє російські гроші, понести відповідальність. Адже той самий Бічер досі перебуває в Україні.

Грузинське телебачення підтримало інформаційну атаку на “легіон”, перед цим російські та грузинські правоохоронці оголосили частину захисників України у розшук. Виглядає так, що в Кремлі дуже не хочуть повернення добровольців до Грузії?

300 воїнів з “Грузинського легіону” дійсно є фігурантами кримінальних проваджень у країні-агресорці. Нам інкримінують “змову з метою повалення влади” та “підготовку тероризму”. Зрозуміло, що як бійці за незалежність Грузії, ми зовсім не погоджуємося з тим, що відбувається на Батьківщині. Та й російській агентурі, яка перебуває при владі, зовсім не потрібно, щоб нас сприймали як героїв.

Чи багато донатів недоотримав “Грузинський легіон” через цю атаку?

Давайте будемо чесними, допомога, яка надходить від людей та компаній, що нас підтримують, не є основним джерелом фінансування підрозділу. Тим не менше, донатами ми закривали 10 – 20% витрат, це велика сума. Буває, наприклад, коли машина не стоїть на обліку в нашій військовій частині. Я не можу витратити на її заправку чи ремонт державні кошти.

Наразі у нас є кілька десятків зламаних автівок, які банально немає за що відновити. Деякі з них критично необхідні на фронті прямо зараз. Наприклад, на переробленому з інкасаторського у військовий бусі їздили до зони бойових дій хлопці з мінометного розрахунку. Там, де вони працювали, без спецтранспорту, на звичайному пікапі, шансів вижити ні в кого з них не було б. Тому поки мікроавтобус стоїть на ремонті, хлопці не мають змогу воювати, прикривати своїх побратимів. Через це хтось загине.

Словом, дискредитаційна кампанія вплинула на нас матеріально. Та й проросійські сили у Грузинському уряді всіляко її підтримали, оскільки їм вигідно чорнити образ борців за незалежність України та нашої Батьківщини. Особливо у період виборів та політичної турбулентності.

Лише здобута військовим шляхом перемога принесе спокій Україні та Грузії
Населення Грузії здебільшого антиросійське, проте опозиція аж ніяк не може об’єднатися й здобути настільки переконливу перемогу, щоб фальсифікації не допомогли. Чому на фоні серйозної небезпеки у політиків нема консолідації?

На жаль, грузинська політика так і не змогла сформуватися настільки, щоб відкинути все російське. Я б сказав, що більша частина грузинського суспільства є тотально антиросійською. Проте чинний уряд фальсифікує виборчий процес. Проросійські діячі намагатимуться залишитися при владі в будь-який спосіб, а Кремль їх фінансуватиме.

Рашисти дуже гарно попрацювали над тим, щоб розділити опозицію, вбивати клини між людьми й всіляко дестабілізувати ситуацію у Грузії. Ті пів мільйона росіян, які приїхали до нашої держави буцімто ховатися від оголошеної Путіним мобілізації, – це агентура ворога. Серед них є як звичайні цивільні з імперськими поглядами, так і кадрові спецслужбісти. Вони обов’язково рано чи пізно спробують спровокувати громадянську війну у Сакартвело.

Абсолютна більшість грузинів налаштована проти курсу зближення з агресором, проте опозиційні партії не змогли створити єдину силу. У нашій політиці немає нових, амбітних та активних людей. Талановиту й розумну молодь фактично не пускають до політики. Це й створило ті проблеми, які бачимо сьогодні. При цьому населення вплинути на ситуацію практично ніяк не може. 10 – 15% перебуває під впливом російської пропаганди, а інші просто розчаровані, їм складно зробити якийсь вибір на голосуванні, оскільки чітких й харизматичних лідерів просто нема. Цим і користуються у Москві.

У нас був період змін, епоха реформ, але після цього Тбілісі повернулося практично у “Совок”. Тож, перш за все, нам варто викорінити російське мислення, позбутися їх менталітету, не піддаватися пропаганді. Тільки тоді Грузія зможе розвиватися.

Отруїли вже втретє
Крім того, що росіяни атакують вас інформаційно, їх спецслужби ще й полюють за вами особисто. Нещодавно вас вкотре отруїли. Чи здійсновали рашисти спроби замаху ще на когось із “легіону”?

Наразі тільки на мене. Отруєння, що сталося нещодавно, було вже третьою спробою вивести мене з ладу. Перші прояви відчув у Німеччині, де був на операції з видалення уламків. Вже після виписки відчув вкрай сильний біль у животі. Лікарі терміново мене госпіталізували, накачували дуже потужними ліками. Наче, допомогло. Проте напад стався вдруге, а згодом і втретє. Третя лікарня була вже специфічною. Лише там з’ясували, що це отруєння.

Тепер кожен раз відкриваю нову пляшку, перш ніж попити. Харчуюся у випадкових закладах або тими стравами, до яких ніхто не мав доступу.

Війна у Грузії у 2008-му закінчилася дипломатичним шляхом, однак Кремль постійно продовжує так чи інакше проявляти агресію. Наразі з усіх боків лунає багато чуток про можливе замороження війни в Україні. Як професійний дипломат та учасник бойових дій, ви вважаєте, що Росія здатна піти на домовленості та їх виконання?

На мою думку, немає взагалі ніяких шансів на те, що домовленості можуть принести якусь користь. Непокаране зло завжди повертається, а росіяни розуміють лише мову сили. У випадку з Грузією дипломатичне закінчення війни принесло лише втрату територій та домінування Кремля. Так що у нас немає вибору. Ми до кінця будемо з Україною, оскільки лише перемога тут забезпечить виживання і нормальне існування нашої держави.

ЗСУ заманюють літніх людей на небойову роботу – що пропонують
У ЗСУ не вистачає чоловіків, які б могли виконувати небойові завдання. Зокрема, йдеться про роботу з документацією, яку могли б доручити чоловікам від 60 років або тим, хто молодше 25 років. Про це йдеться в матеріалі enovosty.

Відповідну заяву зробив командир підрозділу ударних безпілотників “Орден Сантьяго” Ігор Луценко. Засновник Центру підтримки аеророзвідки вважає, що наразі говорити про масштабну демобілізацію не можна. Але можливі індивідуальні ротації, коли чоловіки певний час воюють, а потім відпочивають.

За словами військовослужбовця, в Україні є перспектива “вічної війни” із Росією, тому можна заходити у цей режим:

“Що я маю на увазі: якби люди (умовно 60+ чи 25–) могли найматися в штат ЗСУ і робити визначений відносно безпечний перелік робіт. От у нас зараз знову нове місце дислокації. Цю всю організаційну роботу й ремонт що, мають рядові солдати обов’язково робити? Ні. А бухгалтери в штабі чи ці всі діловоди, їм потрібно бути військовослужбовцями? Я вважаю, що ні. У такий спосіб ми б вивільнили колосальний ресурс”, – цитує військовослужбовця “Громадське””.

Луценко вказав, що деякі задачі в армії могли б виконувати цивільні. Для цього слід покращити менеджмент, а не підтримувати “совковщину”.

Наголошено, що у тилу є багато людей, яких невиправдано тримають без діла. І це призводить до збільшення терміну перебування на фронті для інших. Наразі ж відбуваються “дурні ротації”, коли чоловіків можуть відправити на відпочинок на ППД “десь у Чорнобилі”.

На думку Ігора Луценко, щонайменше 20-30% навіть у бойових підрозділах займає обслуговування самих себе та армії. А така кількість діловодів непотрібна. Є багато людей, які “прекрасно можуть воювати”, а замість цього займаються “паперовим валом”.

“У нас є частина людей, які воюють і розуміються на цьому. А є люди, які не воюють і не хочуть цього розуміти, зате керують. Треба якась нова хвиля людям у цій війні”, – пояснив представник ЗСУ.

Раніше портал “Стіна” повідомляв, що під Києвом знайшли величезний цвинтар гуманітарної допомоги – з технікою, їжею та ліками.

Також ми писали про те, що рідні українських героїв, які загинули у війні з росією, отримають одноразові виплати до 1 жовтня.

Чоловіки віком 50-60 років можуть бути мобілізованими лише за окремим мобілізаційним розпорядженням. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко.

За словами нардепа, відповідно до директиви Сухопутних військ, йдеться про мобілізацію чоловіків віком від 25 до 49 років. Чоловіки від 50 до 60 років, які наразі підлягають мобілізації, в подальшому можуть бути мобілізовані лише у разі розпорядження Генштабу щодо конкретної особи.

“Окреме мобілізаційне розпорядження це означає, що щодо конкретного чоловіка видане таке розпорядження Генштабом. З вказування всіх даних. Яку треба цьому чоловіку предʼявити. Тобто бусифікація чоловіків віком 50-60 забороняється”, – пояснив Гончаренко.

“Негідники так зацькували військовослужбовця Шабуніна через отой вкрадений ним у ЗСУ автомобіль, що “бойовий медик” тепер змушений ховати авто від сторонніх очей та їздити на фронт метрополітеном”, – відзначає журналіст Володимир Бойко.

За його словами, фото було зроблене 20 вересня о 9:30. Тож журналіст цікавиться, який розпорядок дня у військовій частині, де нібито служить Шабунін.

Нагадаємо, ДБР розслідує низку кримінальних справ щодо Шабуніна, зокрема, про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипу Nissan Pathfinder, який волонтери передали для ЗСУ.

Сам активіст раніше заявляв, що має “законні підстави” не служити: бо в школі не пройшов медкомісію через родимки на тілі. При цьому він числиться бойовим медиком і отримує зарплату, перебуваючи в Києві.

Також, за даними ЗМІ, свого часу Шабунін активно агітував за обрання до Верховної Ради Тетяни Монтян – проросійської пропагандистки, яка виїхала до РФ і підозрюється у колабораціонізмі.

Ситуація воєнного стану в Україні залишається складною і напруженою, і хоча мобілізація продовжується, існує кілька законних підстав, що дозволяють військовослужбовцям звільнитися зі служби в цей час. Важливість дотримання встановлених норм і процедур у таких випадках наголошується на законодавстві, яке регулює військову службу. Громадянам, мобілізованим до Збройних сил України, важливо знати свої права та обов’язки, а також порядок, за яким можна завершити службу в умовах військового стану.

Докладніше про те, хто з військових може звільнитися зі служби навіть під час воєнного стану, повідомляє Телеграф.

Продовження військового стану в Україні означає, що мобілізація триває, і більшість громадян, покликаних до армії, зобов’язані продовжувати військову службу до закінчення конфлікту або до офіційного зняття військового стану. Проте закон надає певні можливості для звільнення зі Збройних сил, навіть під час воєнного стану. Ці можливості чітко описані у Законі України “Про військовий обов’язок та військову службу”.

Військовослужбовці, які опинилися у складній життєвій ситуації або зіткнулися з певними обставинами, можуть претендувати на звільнення. Юрист Андрій Лавренюк, посилаючись на чинне законодавство, пояснив, що є чотири основні причини, які дозволяють військовослужбовцям подати рапорт на звільнення навіть в умовах воєнного стану.

Підстави для звільнення із ЗСУ
Звільнення військовослужбовця може статися з таких підстав:

Стан здоров’я. Якщо стан здоров’я військовослужбовця не дозволяє йому продовжувати службу, це може стати підставою для його звільнення. Необхідно надати медичні документи, що підтверджують наявність хвороби чи травми, через яку виконання обов’язків стає неможливим.

Сімейні обставини Закон «Про військовий обов’язок та військову службу» (стаття 26) містить перелік сімейних обставин, які можуть бути підставою для звільнення. Це може бути, наприклад, догляд за близьким родичем, який потребує постійної допомоги, наявність малолітніх дітей без іншого опікуна, а також інші життєві ситуації, які потребують постійної присутності військовослужбовця у сім’ї.

Вік. Якщо військовослужбовець досягає граничного віку перебування на військовій службі, він має право на звільнення. Цей вік залежить від звання та роду військ, але досягнення цього вікового порога автоматично дає право на завершення служби.

Вирок суду. Якщо стосовно військовослужбовця набирає законної сили вирок суду, за яким він визнається винним у скоєнні злочину, це також є підставою для звільнення. При цьому йдеться про вироки, що передбачають позбавлення волі чи інші форми покарання, несумісні з продовженням служби у Збройних Силах.

Як подати рапорт на звільнення?
Для того, щоб скористатися своїм правом на звільнення, військовослужбовець повинен суворо дотримуватися встановленої процедури. Перший крок – це подання рапорту з ім’ям командира чи начальника військової частини. У рапорті обов’язково мають бути зазначені конкретні підстави для звільнення, і до нього необхідно додати всі документи, що підтверджують наявність цих підстав. Наприклад, це можуть бути медичні довідки, судові рішення чи документи, що підтверджують складні сімейні обставини.

Важливо, що командир чи начальник військової частини зобов’язаний розглянути рапорт і прийняти рішення з урахуванням наданих даних. Якщо всі документи у порядку та підстави підтверджені, то командир видає наказ про звільнення військовослужбовця. Це означає офіційне завершення служби та виключення військовослужбовця зі складу армії.

В умовах тривалого військового стану та мобілізації громадяни України продовжують виконувати свої обов’язки перед державою, захищаючи територіальну цілісність та безпеку країни. Проте законодавство передбачає можливість звільнення військовослужбовців за наявності певних підстав. Це може бути пов’язане зі станом здоров’я, сімейними обставинами, віком чи вироком суду.

Ситуацію прокоментували на сторінці Волинського обласного ТЦК та СП.

«Що ж відбулось насправді? Та, наче, з першого погляду нічого дивного – звичайна процедура перевірки військово-облікових даних громадян України. Через відсутність військово-облікових документів у трьох чоловіків, їх запрошено до Ковельського РТЦК та СП для перевірки їхнього відношення до військової служби, притягнення до адміністративної відповідальності тощо», – йдеться у дописі.

У тексті підкреслили, що представники ТЦК та СП не здійснюють затримання громадян України у зв’язку з виявленими адміністративними правопорушеннями, які діють у відношенні громадян України віком від 18 до 60 років та підпадають під мобілізацію. Зазначені заходи (затримання та доставка таких громадян до ТЦК та СП) здійснюються виключно представниками національної поліції.

Разом з тим, нагадали, що, відповідно до п. 4 ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх на вимогу уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тобто це цілком законні процедури, які передбачені чинним законодавством.

«Однак, дехто з громадян трактують закони, як вони вважають за потрібне. Заклики до бунту, що розповсюдились вчора через соціальні мережі Ковельської територіальної громади та Волинської області були помічені ворожими пропагандистськими каналами, які вдало використали це у своїх цілях. Проаналізовані факти та обставини випадку, який мав місце у м. Ковель 3 серпня 2024 року засвідчує, що конфлікт підтримувався та спрямовувався у «необхідному руслі» російськими спецслужбами через відповідні “інформаційні системи”. На це вказують наступні методи їх роботи – емоційні гойдалки, маніпуляції свідомістю громадян, підбурювання до непокори тощо», – зазначили у ТЦК.

Сотні ботів, активність яких була виявлена в соціальних мережах, зазначили у терцентрі комплектування, свідчить про те, що ворожа пропаганда буде використовувати кожне ваше слово, заклик, дію до дестабілізації обстановки в Україні вашими ж руками. Тільки біда в тому, що вони віртуальні, а люди, які вчора чинили спротив і перешкоджали законним діям влади – реальні (тож і відповідальність буде реальна, а не віртуальна).

У дописі додаю: ситуація повністю спровокована з метою дискредитації чинної влади та протидії заходам мобілізації, перешкоджанню законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, які матимуть відповідні правові наслідки для тих, хто підбурював громадян до протиправних дій та тих, хто брав у цьому найактивнішу участь.

«Вчора, ви знецінили справжню сутність гасла “Героям Слава!”, яке вигукували та аплодували “ухилянту”, який не зробив нічого заради перемоги України над загарбником, а Герой України, Олександр Мацієвський, знав справжню ціну цим словам, за що був цинічно розстріляний ворогом. Після таких ваших дій, ви ще впевнені, що стоїте саме на тих національних позиціях, що і сотні тисяч співвітчизників, які зі зброєю в руках захищають нашу з вами Батьківщину? Кожен обирає свій шлях. Ми стоїмо на шляху до Перемоги, а ви, дорогі ковельчани?», – резюмували в обласному ТЦК та СП.

У ГУ Нацполіції у Волинській області зазначили, що вчора на місце події приїхали правоохоронці для контролю громадського порядку. Зараз встановлюють усі обставини.

«У поліції встановлюють обставини інциденту на Ковельщині. Третього серпня близько 19 години до поліції надійшло повідомлення про те, що біля приміщення місцевого ТЦК та СП зібрались кілька десятків людей. На місце спрямували наряди поліції для охорони публічного порядку. Також працювала слідчо-оперативна група поліції», – йдеться у повідомленні.

Учасників події встановлюють. Відомості за цим фактом зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень громадян. Після з’ясування всіх деталей прийматимуться подальші процесуальні рішення.

Про це пише “Закон і бізнес”, котрий дослідив, як точка зору Бутусова на Мінські угоди змінювалася залежно від політичної ситуації.

“Медійники дуже люблять нагадувати політикам, коли ті змінюють свою думку як флюгери, але виявилося, що “герой війни” Бутусов теж цим грішить”, – пише видання.

“Закон і Бізнес” нагадує слова Юрія Бутусова. “Не потрібно їх (Мінські домовленості – ред.) порушувати. Потрібно їх виконувати. Вони нам достатньо вигідні. В цьому підтримую Президента, що Мінський формат нам вигідний”, – переконував Ю.Бутусов українців у 2018 році.

А вже за рік заявляв, що  “насправді, Мінські угоди для України — це не вигідна формула”.

“Як можна довіряти людині, котра позиціонує себе як військового експерта, якщо вона постійно змінює свою думку в угоду політичній конʼюнктурі? При цьому він активно критикує військове командування, хоча Генштаб і ЗСУ працюють точно у більш динамічних і ризикованих умовах ніж Бутусов і приносять більше користі для захисту країни”, – відзначає видання.

Нагадаємо, що Бутусов раніше публічно обіцяв йти служити на передову, але зараз оформив відстрочку від мобілізації, як батько трьох доньок.

До бази “Миротворець” почали вносити власників Telegram-каналів, які перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та працівників силових структур. Ці особи займаються підривною діяльністю, спрямованою на зниження обороноздатності України та зрив мобілізаційних заходів на користь російських загарбників.

Всі учасники так чи інакше занесені до бази за свідомі дії, що перешкоджають діяльності Збройних сил України. Також згідно з інформацією на сайті, ці люди здійснюють підрив обороноздатності України та зрив мобілізаційних заходів в інтересах російсько-фашистських загарбників.

Деталі за посиланням: https://myrotvorets.center/criminal/?cf%5Bname%5D=%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD-%D1%85%D1%83%D0%B9%D0%BB%D0%BE&cf%5Bcountry%5D=&cf%5Baddress%5D=&cf%5Bphone%5D=&cf%5Bdesc%5D=%23%D0%91%D0%98%D0%9E%D0%9C%D0%A3%D0%A1%D0%9E%D0%A0

На одну тилову вакансію в ЗСУ претендують 45 осіб, а на бойову – 20
У середньому на одну тилову вакансію в ЗСУ претендують 45 людей, а на бойову посаду – 20. Однак не всі з тих, хто подає заявку, підходять за станом здоров’я або через відсутність навичок.

Про це повідомила керівниця військового департаменту Lobby X Ольга Бандрівська в статті “УП”.

За її словами, зараз у ЗСУ найбільш затребувані бойові посади – піхотинці, кулеметники, розвідники, водії, медики, оператори безпілотників, а також інженери, зв’язківці, механіки й електрики.

Однак більшість людей цікавляться вакансіями діловодів, фінансистів та інших “штабістів”.

В середньому на одну тилову посаду претендують 45 людей, а на бойову – 20. Але не всі з тих, що відгукуються на бойову посаду, підходять через стан здоров’я, відсутність навичок тощо”, – повідомила керівниця військового департаменту Lobby X Ольга Бандрівська.

У період дії воєнного стану в Україні чоловіків призовного віку можуть звільнити від мобілізації. Це правило розповсюджується на різні категорії осіб, зокрема працівників критично важливих підприємств, окремих держслужбовців і т. д.

Для підготовки цієї інформації використано постанови Кабінету Міністрів №76 та №520, закон 3633-IX, а також офіційні повідомлення прес-служб Міністерства стратегічних галузей та Міністерства економіки.

Про це повідомляє сайт РБК – Україна.

Відповідно до поточних правил, бронювати можна працівників, які працюють:

На підприємствах, установах і організаціях, що мають мобілізаційні завдання або виконують роботу для задоволення потреб Збройних Сил та інших військових формувань.

На підприємствах, установах і організаціях, які виробляють товари, виконують роботи або надають послуги, необхідні для потреб Збройних Сил.

На підприємствах, установах і організаціях, які мають критичне значення для економіки та забезпечення населення в особливий період.

Кількість осіб, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% від загальної кількості військовозобов’язаних у підприємствах, установах і організаціях на момент складання списків. У випадку необхідності ця кількість може перевищувати 50%.

Підприємства паливно-енергетичного комплексу, затверджені Міненерго, не обмежуються в кількості броньованих осіб.

Щодо державних службовців, новий закон щодо мобілізації вносить зміни в умови їх бронювання. Так, представникам верховного керівництва, що очолюють обласні, районні та сільські ради, а також міські голови, залишається гарантоване право на бронювання.

Але тепер службовці категорій “Б” і “В” зможуть бути броньовані лише наполовину. Це означає, що керівники окремих відділів та підрозділів можуть бути викликані на військову службу. Це також стосується виконавчого персоналу в державних структурах.

Також під час мобілізації залишається можливість бронювання для представників державних органів, таких як поліція, антикорупційні та правоохоронні органи, служби безпеки, цивільного захисту, а також суддів і штатних співробітників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

Як уже повідомлялось раніше, що у деяких українських водіїв будуть вилучати автомобілі для армії. Робити це можуть представники ТЦК. Але слід зазначити, що мова йде не про весь транспортний засіб українців, а лише про деякі види авто. Про це повідомили на сайті Міністерства оборони України в соціальній мережі.

Закон про мобілізацію з новими правками, ухвалений парламентом та підписаний Президентом України, вступить в дію вже з 18 травня.

Так от, вилучити в українців автомобіль можуть у тому випадку, якщо він не один у водія і якщо це машина не легкова, а більш подібна до позашляховиків, оскільки на війні потрібні саме великі автомобілі.

На сайті Міністерства оборони України було оприлюднено інформацію саме щодо вилучення авто у водіїв.

Отже, в даному матеріалі йдеться про таке:

Військово-транспортний обов’язок

Військово-транспортний обов’язок встановлено для задоволення потреб Збройних сил на особливий період.
Обов’язок поширюється на державні органи, місцеве самоврядування, підприємства та громадян-власників транспорту.
Кабінет Міністрів визначає порядок виконання обов’язку, включно з нормами безоплатного залучення та відчуження транспорту.
МВС і Міністерство розвитку громад та інфраструктури забезпечують подання відомостей про транспорт, придатний для доукомплектування ЗСУ.
Виконання обов’язку під час мобілізації відбувається Мобілізаційним планом України.
Повернення транспорту власнику після демобілізації протягом 30 днів, з компенсацією шкоди за залучення.
Транспортні засоби, що належать громадянам, не передаються ЗСУ, якщо власник не має іншого транспорту.
Залучення транспорту відбувається через територіальні центри, Центральне управління або регіональні органи СБУ.
Під час загальної мобілізації встановлено обмеження на відправлення, передачу прав власності та інші дії з транспортом, що може бути залучений до ЗСУ.

Журналіст Микола Рачко мріяв про власну книгарню, а коли почалась війна – пішов захищати Україну. Загинув військовий поблизу Бахмута. Мрію хлопця про власну крамницю взялися втілювати друзі й рідні. Напередодні у Вінниці вони відкрили книгарню “Герої”.

Про це йдеться в сюжеті кореспондента ТСН Валерія Кузнецова.

Рідні, друзі та побратими Миколи об’єдналися і здійснили його мрію. Книгарню назвали “Герої”. Тут усе, як він хотів, розповідає сестра Антоніна. Витримана англійська класика, можливість дивитися і читати одразу і всі книжки – українською.

“Мала би бути книгарня, яка стане простором, де будуть зустрічі з авторами, письменниками, видавцями. Ми зараз будемо запрошувати репортерів, які працюють на фронті, фотографів, волонтерів, це місце вже є улюбленим для багатьох”, – каже сестра загиблого військового Антоніна Люлька.

Микола Рачок редагував і працював журналістом, за мирного життя спеціалізувався на автотемі. Він мав досвід служби, і коли почалося повномасштабне вторгнення, одразу пішов до військкомату, служив у 58-й мотопіхотній бригаді. Пройшов найпекельніші ділянки фронту. І своє почуття гумору не зраджував навіть там.

Загинув Микола Рачок влітку 2022 року в Покровському неподалік Бахмута. З побратимом пішов на позицію спостерігати за ворогом.

“Треба було просто передавати інформацію, але він почув у рацію, що позиції, які були зайняті нашими, вони не мали боєприпасів, зовсім. А перед ними всіма стояли “вагнерівці”, – згадує сестра загиблого.

Побратима було поранено, вогонь Микола взяв на себе.

“Я пам’ятаю його слова, коли буде змога зберегти життя тим, на кого вдома чекають діти, він це зробить, і хлопці сказали, що він врятував 200 чоловік”, – каже Антоніна Люлька.

Почути історію Миколи Рачка відтепер можна у книгарні, відкритій на його честь. У ній немає професійних консультантів. Персонал – це родичі, друзі, а ще – побратими героя.

Рідні знайшли щоденник Миколи, де він занотував 21 бажання. З-поміж інших бажань Миколи рідні обов’язково видадуть книжку, про яку він думав – “Записки строковика”.

Днями в ЗМІ та в соцмережах з’явилась інформація, що однією з норм нового законопроєкта про мобілізацію є начебто примус військовозобов’язаних в певний термін з’являтись до ТЦК навіть, якщо не отримав повістки.

В разі неявки до ТЦК – штраф 100 тис. грн і попередження пройти верифікацію протягом двох тижнів. У разі повторного непроходження верифікації – додатковий штраф у сумі 200 тис. грн., заборона керувати транспортом, займатись підприємницькою діяльністю, їздити за кордон та отримувати кредити.

Крім цього, в інформпросторі є таблиця, в якій новим законопроєктом пропонується штрафувати на 100 тисяч грн. і 200 тис. грн. тих військовозобов’язаних, які отримали повістку, але не з’явились до ТЦК верифікувати свої дані.

Джерела ТСН.ua у Верховній Ради кажуть, що насправді процес обговорення правок, м’яко кажучи, бажає кращого. “Тому станом на зараз складно сказати, що буде у фінальній таблиці”, – повідомило ТСН.ua джерело у парламенті.

Як заявив Зеленський під час пресконференція у неділю, 25 лютого, з 24 лютого 2022 року по сьогодні на війні загинула 31 тисяч українських військовослужбовців.

“Це серйозний дуже момент. Нещодавно були голоси в радикальній частині деякої американської аудиторії, які не на нашій стороні. Вони сказали: “Скільки ви хочете ще жертв? Україна втратила 300 тисяч загиблими”. Далі була інформація від русскіх, які сказали, що Україна втратила десь близько 100 тисяч вбитими. І що русскі втратили близько 60 тисяч. Це все брехня, маячня. Кожна людина — це велика втрата для нас… 31 тисяча українців — військових — загинула у цій війні”, – заявив Зеленський.

Всі інші цифри, які називають проросійські сили у світі та Кремль — брехня, наголосив президент. Він додав, що це дуже великі втрати для України. Втрати росіян – 180 тисяч. Ще до 500 тисяч росіян отримали поранення. Кількість зниклих безвісти президент не назвав.

“Українців (загинуло — УНІАН) 31 тисяча. Я не скажу, скільки поранених, оскільки Росія знатиме, скільки людей пішло з поля бою. Просто не скажу про це”, – додав президент.

Щодо кількості зниклих безвісти, Зеленський зауважив, що кількості не озвучуватиме, оскільки вона може бути необ’єктивною. За словами президента, інколи вдається повернути з полону людей, яких вважали зниклими.

Втрати України у війні
З початку повномасштабної війни Україна офіційно не розголошує втрати. Ще в 2022 році головнокомандувач сказав, що загинули близько 9 тисяч воїнів, проте потім інші числа не називалися.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія раніше пропонував Зеленському розкрити дані про втрати України у війні, щоб суспільство зрозуміло, що втрати “не такі великі, як вони самі собі уявляють”.

Водночас колишня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр сказала, що одна з причин, за якими не розкриваються втрати – безпека самих захисників. За її словами, при плануванні операцій військові спираються, зокрема, на дані про кількість боєздатних осіб у підрозділах противника.

Нещодавно Зеленський заявляв, що втрати серед українських захисників у п’ять разів менше, ніж російські. Таку заяву зробив президент України Володимир Зеленський.

Перша інформація про те, що український президент готується звільнити Валерія Залужного, з’явилася у січні 2024 року. На той момент в Кремлі не тямили себе від радості.

Таку думку висловили журналісти The Washington Post. Як свідчать документи, отримані виданням, Кремль намагався організувати саме такий розкол протягом довгого часу.

Відмічається, що країна-агресор давно планувала посилити конфлікт між Залужним і Зеленським на кшталт “він має намір його звільнити”. Це сталось після того, як у 2023 році відбулась зустріч високопоставлених чиновників і експертів РФ, згідно з даними внутрішніх кремлівських документів.

Окрім того, на думку західних журналістів, адміністрація російського диктатора наказала групі своїх кишенькових політтехнологів використовувати соцмережі та фейкові статті, щоб проштовхнути тему про те, що Зеленський “істеричний і слабкий”.

“Український президент боїться, що його відсунуть від влади. Саме тому він позбувається найбільш небезпечних осіб”, – відмічали вони.

На думку журналістів WP, вказівка Кремля призвела до масових публікацій у соцмережах. Також з’явилась низка сфабрикованих статей, створених фермами тролів не тільки в Україні, а й по всій Європі. Вони намагалися використати напруженість між Залужним та Зеленським. Саме такі дані були опубліковані однією з європейських розвідок.

Файли, що нараховують понад сто документів, були передані WP, але ким – не розголошується. Це потрібно було для того, щоб викрити масштаби пропаганди, націленої на президента України з метою розділити та дестабілізувати наше суспільство. Це саме ті дії, які в Москві називали ІПСО – “інформаційно-психологічними операціями”.

Документи показують, як у січні 2023 року перший заступник глави адміністрації Кремля Сергій Кирієнко доручив групі чиновників і політтехнологів створити присутність в українських соцмережах для поширення дезінформації.

Зусилля базувалися на попередньому проєкті. Його курирував давній помічник диктатора. Відзначається, що метою даного проєкту був підрив підтримки України, в тому числі у Франції та Німеччині.

Після того, як Україна відкинула російські війська в Харківській і Херсонській областях, а в Києві почались розмови про масштабний весняний контрнаступ на сході та півдні, Кирієнко зібрав другу команду, зосереджену на дестабілізації самої України. Саме вона сформулювала чотири ключові цілі для української пропагандистської групи: дискредитація військового та політичного керівництва Києва, розкол української еліти, деморалізація українських військ і дезорієнтація українського населення.

Успіх команди мав вимірюватися за ключовими показниками: вони мали “знизити рейтинги ключових кадрів в Офісі Зеленського, уряді та командуванні Збройних сил України”, а також зміцнити серед населення переконання, що влада працює лише на себе.

Документи свідчать, що прогрес відстежувався на майже щотижневих зустрічах у Кремлі, де політтехнологи презентували найпопулярніші публікації з українських соцмереж, підраховуючи загальний розподіл їхніх результатів. Вони також проводили щотижневі опитування щодо рівня довіри до Зеленського та військового керівництва.

До початку березня 2023 року десятки ботів постили тисячі повідомлень і майже сорок тисяч коментарів в соцмережах щотижня. Згідно з документами, вони отримували приблизно 700 американських доларів за написання ста коментарів на день.

Більшість звітів стратегів своїм політичним керівникам зосереджувалися на обсягах створеного контенту та загальній кількості переглядів, але протягом перших п’яти місяців вони не надавали жодних доказів того, що ці зусилля мали якийсь вплив на українців. Проведені Кремлем опитування показали, що довіра до Зеленського залишається стабільно високою.

Проте до серпня 2023 року опитування Кремля показали, що цей показник дещо знизився. Точність цих опитувань неможливо оцінити, до того ж незрозуміло, як росіяни їх проводять в Україні.

Втім, стратеги окупанта усвідомлювали всю складність свого завдання.

“Нам доводиться виходити на український медіаландшафт практично з нуля. Проросійський сегмент повністю вичищений із ЗМІ та соціальних мереж”, – йшлося у звіті за квітень 2023 року.

Кремлівські стратеги, втім, порадили розвивати мережу Telegram-каналів, зазначивши, що за минулий рік його аудиторія в Україні зросла на десятки сотень відсотків. На їх думку, це був найефективніший спосіб проникнення в медіапростір України.

“Telegram став найважливішим джерелом новин, навіть важливішим, ніж мейнстримові ЗМІ. Це неможливо заблокувати”, – відмітив високопоставлений чиновник європейської безпеки.

Кремлівські стратеги також наголосили на необхідності уникати відвертої проросійської пропаганди, щоб створити довіру аудиторії.

За перший тиждень травня пост-вкид у Facebook про те, що Валерій Залужний може стати наступним президентом України, набрав 4,3 мільйона переглядів. Потім Кремль видав накази створити подібні дописи або “додаткову реальність” – термін, який російські чиновники використовують для позначення фейкових новин. Включно з повідомленнями про те, що західні лідери шукають заміну Зеленському і що Залужний має намір зупинити контрнаступ.

Окрім того, російські політтехнологи розповсюдили в Україні безліч статей через соціальні мережі, одна з яких у травні була під заголовком “Зеленський тримається за трон. В Україні відбувається ліквідація демократії”.

Спецпризначенці ГУР МО у складі Сил Безпеки і Оборони протягом тижня обороняли останню дорогу з Авдіївки. Вони завдавали колосальних втрат штурмовим підрозділам армії РФ, які постійно наступали.

Про е повідомляє Головне управління розвідки МО України.

“У межах наказу про скоординований відхід основних сил, спецпризначенці ГУР МО України спільно з воїнами ССО, 3-ї окремої штурмової бригади, 225-го окремого штурмового батальйону, 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ забезпечували евакуаційний коридор”, – підсумували у розвідці.

СПЕЦПРИЗНАЧЕНЦІ ГУР МО, ЯКІ ОБОРОНЯЛИ ОСТАННЮ ДОРОГУ З АВДІЇВКИ (9 ФОТО)

Спецпризначенці ГУР МО у складі Сил Безпеки і Оборони протягом тижня обороняли останню дорогу з Авдіївки. Вони завдавали колосальних втрат штурмовим підрозділам армії РФ, які постійно наступали.

Про е повідомляє Головне управління розвідки МО України.

“У межах наказу про скоординований відхід основних сил, спецпризначенці ГУР МО України спільно з воїнами ССО, 3-ї окремої штурмової бригади, 225-го окремого штурмового батальйону, 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ забезпечували евакуаційний коридор”, – підсумували у розвідці.

СПЕЦПРИЗНАЧЕНЦІ ГУР МО, ЯКІ ОБОРОНЯЛИ ОСТАННЮ ДОРОГУ З АВДІЇВКИ (9 ФОТО)

За повідомленням ГУР, наразі спецпризначенці утримують оборону на заздалегідь підготовлених позиціях. Вони докладають максимуму зусиль для унеможливлення подальшого просування ворога.

“Слава Україні і всім, хто її боронить!”, – підсумували у ГУР МО.

Наші воїни гідно виконали свій військовий обов’язок, зробили все можливе для знищення найкращих російських військових частин, нанесли ворогу значні втрати в живій силі та техніці.

Вживаємо заходів для стабілізації обстановки та утримання займаних позицій.

Життя військовослужбовців — найвища цінність.

Авдіївку ми все одно повернемо.
СЛАВА УКРАЇНІ!

*** (English below)

Based on the operational situation around Avdiivka, in order to avoid encirclement and preserve the lives and health of servicemen, I decided to withdraw our units from the city and move to defense on more favorable lines.

Our soldiers performed their military duty with dignity, did everything possible to destroy the best russian military units, inflicted significant losses on the enemy in terms of manpower and equipment.

We are taking measures to stabilize the situation and maintain our positions.

The life of military personnel is the highest value.

We will still return Avdiivka.
GLORY TO UKRAINE!

«Завжди був і залишаюся вірним Українському народові, і для мене найвище завдання – захищати нашу державу і незалежність України у Великій Війні. Впевнений, зможемо досягти Українських цілей – всі разом!»

З честю прийняв наказ очолити Сили Територіальної оборони Збройних Сил України.

З перших днів повномасштабної війни знаходився на фронті, безпосередньо на передовій, в тому числі на складних напрямках.

Обіймав посаду заступника командувача Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Також майже рік виконував обов’язки заступника командувача оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця”.

Особисто керував підготовкою та обороною міста Куп’янськ під постійним вогневим тиском противника.

Здійснював керівництво підготовкою рубежів оборони та їх фортифікаційного обладнання, побудовою оперативного рубежу оборони, відсічних рубежів та кругової оборони міста.

Займався організацією та керівництвом діями з формування та підготовки резервів для операцій на передовій, що забезпечили нашим військам перевагу в боротьбі з агресором.

У стислі терміни організовував та здійснював керівництво заходами щодо створення та підготовки резервів ОСУВ Хортиця, ОТУ Лиман, ОТУ Соледар та здійснював керівництво їх діями під час виникнення загроз у визначених смугах оборони.

Вдячний усім, хто бʼється заради України в Силах оборони нашої держави! Завжди залишаюся вірним Присязі!

Слава Україні!

Примусова мобілізація потрібна, бо військові “закінчуються”, а 300-ті” можуть дуже довго не повертатися у стрій. Хоча в ідеалі потрібна все ж не примусова мобілізація, а популяризація армії.

Про це заявив боєць бригади “Азов” з позивним “Банкай” в інтерв’ю “Громадському”.

“Я вважаю, що якщо людина вмотивована, якщо говорити за “Азов”… тут не потрібні люди, яких загнали з-під палки. Він не буде корисний, він не буде ефективний… Примусова мобілізація – чи потрібна вона? Я думаю, так, бо ми закінчуємося, “300-ті” можуть дуже довго не повертатися в стрій… Має хтось приходити, але я б хотів, щоб це якось була не те щоб примусова мобілізація, а щоб довести до людей популяризацію армії… Прийди хоч не на штурмовика, не на піхоту, не на розвідку, прийди просто до лав Збройних сил, Національної гвардії як фахівець своєї сфери. Ти будеш корисним, ти не будеш поза цих подій”, – зазначив він.

Банкай вважає, що примусова мобілізація доречна лише у критичній ситуації.

“Я за те, щоб все-таки не було примусової мобілізації, але якщо вже буде якась критична ситуація, то, мабуть, вона потрібна”, – резюмував воїн.

Старший лейтенант та лицар ордену Богдана Хмельницького, екскомандир роти 47-ї бригади Микола Мельник розповів про наслідки відсутності мотивації у бійців на фронті.

Про це йшлося в його інтерв’. виданню “Українська правда”.

“Жахливі (наслідки відсутності мотивації – ред.)! Ти йому сказав тримати спостережний пункт, а він автомат кинув, пішов здався і доповів, де цей СП. Або росіяни ще не почали штурм, а він уже тікає. Це – трагедія. Тому мотивацією треба займатися з ранку до ночі”, – сказав він.

На думку військового, для того, щоб мотивувати військовозобов’язаних та залучати нових людей до лав ЗСУ, потрібно змінити систему підготовки.

“Тільки пропаганда. Тільки зміна системи підготовки, бо зараз більшість навчальних центрів не вчать солдатів нічого, крім алкоголізму”, – вважає Микола Мельник.

Військовий також зазначив, що використання навичок людини, які вона здобула у цивільному житті, потрібно використовувати під час війни.

“Навіщо ви бухгалтера відправляєте штурмовиком, якщо він не дуже хоче? Або людина – крутий сисадмін, то нащо ви з нього робите механіка-водія? Поставте його радіотехніком, він все налагодить. І таких випадків – дуже багато”, – додав Микола Мельник.

Тим часом інший військовослужбовець – командир штурмової роти спецпідрозділу ГУР МО “Kraken” на позивний “Чіча” в ексклюзивному інтерв’ю TSN.UA розповів про свій найбільший страх на фронті.

Небезпечну місію зі знищення російського корабля “Новочеркаськ” виконала пара українських винищувачів. У їхньому розпорядженні було 10 ракет Storm Shadow. Більше про складну операцію розповіли у красномовному відео.

Візуалізацію підготував ютуб-канал AiTelly.

Майстерна робота, яка вдарила по флоту РФ
Як відзначають фахівці, вдало використовуючи темряву та майстерно вислизаючи із зони дій ворожих радарів, небезпечну місію виконала пара українських винищувачів. Однак не все вдалося легко. Російські системи ППО перехопили й знищили 7 ракет. На щастя, трьом таки вдалося обійти оборону супротивника. Ціллю був великий російський десантний корабель та небезпечний підводний човен.

“Завдяки прицільним ударам значної шкоди було завдано як десантному, так і військовому кораблям, що зрештою надломило їхній морський потенціал”, – стверджують у відеоролику.

Служба безпеки України разом з представниками Нацполіції затримала на Волині злочинну банду, яка вибивала неіснуючий борг з пораненого воїна-гранатометника ЗСУ.

Йдеться про бійця, який повернувся з передової для лікування та реабілітації – на нього насіли шахраї та почали вимагати суму у понад 120 тисяч гривень, уточнив прес-центр СБУ.

Зловмисники створювали штучні конфліктні ситуації з місцевими жителями, а потім вимагали з них гроші за “мирне вирішення спірних питань”.

Почувши відмову у сплаті “данини”, учасники банди напали на українського воїна і завдали йому тілесних ушкоджень, унаслідок чого він отримав черепно-мозкову травму та забій шийного відділу хребта. У разі подальшого спротиву рекетирам, вони погрожували потерпілому фізичною розправою.

СБУ затримала трьох учасників злочинного угруповання під час отримання ними частини грошей від чоловіка.

За даними слідства, організатором банди виявився кримінальник, який відбуває покарання в одній із колоній на Волині за пограбування.

“До незаконної діяльності він дистанційно залучив трьох своїх спільників “на волі”, які раніше вже мали тюремні строки за розбій, крадіжки та вимагання. Отримані злочинним способом гроші зловмисники направляли на власні потреби, а також поповнювали “злодійську касу”. Наразі всім чотирьом фігурантам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України (вимагання, вчинене організованою групою в умовах воєнного стану, поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження)”, – йдеться у повідомленні.

Слідом за Запоріжжям, де по-новому видають повістки, до таких заходів посиленої мобілізації вдалися у Полтаві. З візитами до полтавчан приходять також посилені групи мобілізації – працівники ТЦК разом із представниками міської ради.

Подробиці таких візитів у коментарі для ТСН.ua розповіла в.о. міського голови Катерина Ямщикова, яка нещодавно підписала розпорядження щодо графіків роботи відповідних робочих груп.

“Всі ці рішення виникають у зв’язку з відповідними листами, які надходять з військової адміністрації або ТЦК, – пояснює Катерина Ямщикова. – До нас було відповідне звернення, яке стосується необхідності посилення мобілізаційних заходів. Як і в більшості територіальних громад, у нас відбуваються постійні планові наради, які стосуються і таких показників. Планова робота триває постійно”.

За словами очільниці Полтави, вона відкрито комунікує з громадою на тему мобілізації, бо вважає, що таким чином у цьому процесі з’явиться позитив:

“Хтось каже про цей процесс, що це непопулярне рішення, але я не вважаю його таким. Тут недоречно вмикати тему політики. Коли у країні війна – це (мобілізація) той процес, який має безперервно відбуватися”.

До цього Катерина Ямщикова додає, що поквартирний обхід військовозобов’язаних не є ініціативою суто міської ради, а є процесом, який відбувається з іншими органами.

Згадуючи в розмові нещодавні заяви запорізьких посадовців про те, що їхні представники під час аналогічних поквартирних обходів “вибивати двері нікому не будуть”, ми запитали у пані Ямщикової про можливі дії полтавських груп. Вона нас запевнила, що у полтавчан такі групи теж двері не вибиватимуть, якщо до квартири ніхто не пускає.

“Дуже важливо, щоб цією темою не маніпулювали у громаді, – підкреслює керівниця міста, яка є комісованою військовослужбовицею. – У нас звичайний толерантний обхід. Там, де відчиняють – уточнюють дані, видають повістку. Якщо ніхто не відчиняє двері, якщо у квартирі нікого немає, то повістку залишають у дверях, сподіваючись на совість громадян. Всі діють у рамках законодавства, йде посилення оповіщення. Треба розуміти, що ці повістки видаються з метою уточнення даних”.

Цього разу вони перевіряли документи та вручали повістки у торгово-розважальних центрах, ресторанах і навіть у міських маршрутках.

Особливо активно це відбувалося в Одесі та Миколаєві. У Львові та Тернополі військовослужбовці також проводили роз’яснювальну роботу та розповідали перехожим про переваги служби за контрактом.

В Києві працівники ТЦК завітали до елітних ресторанів та кальянних клубів. Користувачі соцмереж вже жартують про те, що це “рейд вихідного дня”.

Нагадаємо, що для того, щоб уникнути проблем, військовозобов’язаним слід добровільно прийти у ТЦК для уточнення своїх даних. Це необхідно в першу чергу для того, щоб командування Збройних сил України бачили об’єктивну ситуацію і те, на яку кількість людей вони можуть розраховувати.

Оперативна обстановка на сході та півдні України залишається складною. Протягом доби відбулось 61 бойове зіткнення.

Про це йдеться у вечірньому зведенні Генштабі ЗСУ 4 грудня.Скільки російськиї дронів та ракет знищила українська ППО
Ворог завдав п’ять ракетних та 44 авіаційних ударів, здійснив 37 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Російські окупанти вчергове атакували Україну, застосувавши керовану ракету Х-59 та 10 БпЛА типу Shahed-136/131, шість ворожих дронів та керовану ракету Х-59 знищено. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура.

Де найгарячіше

На Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань не виявлено. Визначені підрозділи збройних сил білорусі виконують завдання у прикордонних з Україною районах.

На Сіверському та Слобожанському напрямках противник зберігає військову присутність у прикордонних районах, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність, здійснює обстріли населених пунктів з території РФ, нарощує щільність мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону України. Артилерійських та мінометних обстрілів ворога зазнали близько 20 населених пунктів Чернігівської, Сумської ота Харківської областей.

На Куп’янському напрямку українські захисники відбили 10 атак ворога в районах Синьківки і Петропавлівки Харківської області. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Петропавлівка, Піщане Харківської області та Новоєгорівка Луганської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів Харківської області.

На Лиманському напрямку сили оборони в районах Серебрянського лісництва, Білогорівки Луганської області та Тернів Донецької області відбили вісім атак ворога, який за підтримки авіації намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Спірне, Виїмка Донецької області. Від ворожих артилерійських та мінометних обстрілів постраждали близько 10 населених пунктів Луганської області та Донецької областей.

На Бахмутському напрямку силами оборони в районах Богданівки, Кліщіївки та Андріївки Донецької області відбито дев’ять атак противника. Ворог завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Часів Яр Донецької області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 15 населених пунктів Донецької області.

На Авдіївському напрямку українські воїни в районах східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, Сєверного Донецької області відбили 15 атак ворога, який безуспішно, за підтримки авіації, намагався прорвати оборону військ ЗСУ. Також противник завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Олександропіль Донецької області. Артилерійських та мінометних обстрілів ворога зазнали близько 15 населених пунктів Донецької області.

На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога, який в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, за підтримки авіації, здійснив 14 безуспішних атак на позиції наших захисників. Під артилерійським та мінометним вогнем окупантів опинились шість населені пунктів Донецької області.

На Шахтарському напрямку ворог наступальних (штурмових) дій не вів. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Урожайне, Старомайорське Донецької області. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали близько 10 населених пунктів Донецької області.

На Запорізькому напрямку сили оборони в районі Роботиного Запорізької області відбили всі атаки противника, який намагався відновити втрачене положення. Ворог завдав авіаційних ударів в районах Новодарівки, Кам’янського Запорізької області. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали близько 20 населених пунктів Запорізької області.

На Херсонському напрямку артилерійських обстрілів противника зазнали чотири населених пункти Херсонської області та місто Херсон, а також Очаків Миколаївської області.

Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику.

Втрати ворога
Протягом доби авіація сил оборони завдала 10 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, два – по зенітно-ракетних комплексах противника.

Підрозділами ракетних військ завдано ураження по трьох районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, два – по зенітно-ракетних комплексах та сім – по артилерійських засобах противника.

У Збройних силах України підтвердили інформацію про те, що російські загарбники розстріляли українських військовополонених.

Про це повідомляє Telegram-канал Стратком ЗСУ.

“Російська Федерація вкотре порушила закони та звичаї війни, норми міжнародного права. На кадрах, опублікованих у медіа, зображено страту двох військовополонених Збройних Сил України. За підтвердженою інформацією, російські окупанти вкотре підступно розстріляли беззбройних солдатів”, – повідомлено на каналі.

У ЗСУ закликали міжнародне співтовариство відреагувати та притягнути військове керівництво Росії до відповідальності.

“Закликаємо міжнародну спільноту засудити дії Росії та притягнути військове керівництво країни-агресора до відповідальності”, – написали на каналі.

Помер старшина ЗСУ з Тернопільщини Олег Олексенко.

Про це повідомили в Другому відділі Чортківського районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки.

— З сумом повідомляємо, що 28 листопада 2023 року, перебуваючи на лікуванні, помер старшина Збройних Сил України, багаторічний учасник бойових дій (АТО/ООС) проти рашистських загарбників ОЛЕКСЕНКО Олег Олександрович, 1982 року народження із с.Цигани Борщівської територіальної громади, який проходив військову службу в складі однієї із бойових бригад ЗСУ, — йдеться у повідомленні.

Нехай Господь прийме його світлу душу і оселить там, де праведні спочивають.

Вічна пам’ять та слава Герою! Герої не вмирають!

У коментарях — коментарі зі словами співчуття рідним.

Ігор Яцентюк співчуває: Земля пухом і Царство небесне, спи спокійно дорогий побратими братику друже

Сергій Слотис співчуває: Вічна память герою най буде йому царство небесне! Слава героям!

Надія Чуль співчуває: Світла і вічна пам’ять ГЕРОЮ!Щирі співчуття рідним

ЗСУ показали реакцію мешканців звільненого селища на лівому березі Херсонщини, що перебувало під окупацією 1,5 року. Місцеві зустріли наших бійців обіймами й сльозами щастя.

Відео оприлюднив боєць ЗСУ Денис Святославовух.

Такі ролики завжди пробирають до глибини душі. Звісно ж, ми маємо надію, що їх з’являтиметься дедалі більше.

Нагадаємо, глава української розвідки Кирило Буданов привітав українців із річницею звільнення Херсона.

Про це йдеться у проекті закону №10209 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мудрої мобілізації та забезпечення оптимальної боєздатності військових підрозділів під час воєнного стану”, який зареєстрували у ВР, пише ЕН.

Основні положення законопроєкту:

Військовозобов’язані, які офіційно не працюють та не мобілізовані до війська, хочуть задіяти у відновленні постраждалої інфраструктури.

Мобілізувати хочуть лише тих військовозобов’язаних, які письмово погодяться захищати Батьківщину та мають відповідні морально-вольові риси.

Військовозобов’язаних, які мають відстрочку або бронювання – зможуть мобілізувати. Це стосується лише тих, які два і більше роки працювали у держорганах на посадах, що передбачали використання зброї.

Військовозобов’язаним під час воєнного стану дозволять змінювати місце реєстрації, однак необхідно буде протягом трьох днів сповістити про це ТЦК та СП.

Граничний вік перебування на військовій службі в умовах воєнного стану хочуть скасувати. Тобто, за власним бажанням військові зможуть служити далі.

Призовники та військовозобов’язані зможуть на тиждень покидати місце проживання та не сповіщати про це ТЦК та СП.

“У цілому треба робити акцент на підсилення підтримки та мотивації для тих, які стали на захист Вітчизни, і на роботі з тими, які потенційно можуть поповнити ряди Збройних Сил України, а не ганебно ганятися і намагатися погрозами та примусом заганяти в Армію невмотивованих, які з різних причин не можуть/хочуть служити/воювати (при цьому ще й створюючи приємну для ворогів картинку). Нам дуже потрібна “мобілізація здорового глузду”, – йдеться в пояснювальній записці.

Україна вперше завдала удару по окупованому Криму американськими ракетами великої дальності ATACMS 30 жовтня.

Про це пише The Economist, цитуючи слова головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

Він також заявив, що Крим, на його думку, залишається найвразливішим місцем диктатора Володимира Путіна. Окупований український півострів є стрижнем проєкту Путіна з “відновлення імперії”, а його “легітимність” ґрунться на “поверненні” його в Росію.

Як пише The Economist, за останні кілька місяців Україна перенесла війну на півострів, який Путін окупував у 2014 році і який залишається критично важливим для логістики його війни.

“Він має знати, що це частина України і що там йде війна”, — сказав Залужний.

Зміст
Дмитро отримав тяжку травму під час боїв за Харків
Коли хлопець захотів змінити групу інвалідності, йому “порадили” відрізати ногу
Що кажуть юристи
У Харкові спалахнув скандал через дії МСЕК. Ветеран війни Дмитро Олійник прийшов до МСЕК, аби просити про зміну групи інвалідності. Втім посадовиця йому заявила: наявність ноги не дає можливості змінити групу інвалідності.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Вікторії Стрельцової.

Play Video
Дмитро отримав тяжку травму під час боїв за Харків
Дмитро був одним з добровольців, які 24 лютого уперше взяли до рук зброю та стали на захист Харкова. Три дні потому колони окупантів прорвалися до міста та зайняли позиції у школі. Дмитро разом з побратимами вибивав їх звідси. Коли один з ворожих снарядів поцілив поруч, Дмитрові прошило ногу уламками.

“Вийняли один із трьох уламків. Два залишилися. Потім мене виписали. Я знаходився на амбулаторному лікуванні. Вдень на перев’язки ходив і ніс службу. Ми тоді на Північній Салтівці були”, – каже ветеран війни Дмитро Олійник.

Втім згодом йому погіршало. Через тромбоз та вражені нерви, нога фактично перестала працювати. Тоді йому пропонували ампутувати її, але він відмовився.

Коли хлопець захотів змінити групу інвалідності, йому “порадили” відрізати ногу
Хлопцеві надали третю групу інвалідності. Він пережив півтора десятки операцій і вимушений був звільнитися зі служби. Його документи надійшли до МСЕК на повторний розгляд. Хлопець просив в медиків другу групу інвалідності.

“Вона мені сказала: ну, в тебе ж візуально нога є. То ти заслуговуєш на третю групу. Я кажу: вона то візуально є, але вона мертва. Я ніяких рухів не можу робити. А вона: ну тоді треба було, щоб тобі її відрізали і тоді в тебе була б стовідсотково друга група”, – каже Дмитро Олійник.

Що кажуть юристи
Юристи кажуть: в Україні створений чіткий перелік діагнозів, які підпадають під ту чи іншу групу інвалідності. Для військовослужбовців – соціальні пільги однакові для усіх груп. Різниця лише у розмірі пенсії.

“Для надання другої групи інвалідності є цілий перелік захворювань зі здоров’ям, які можуть тягнути за собою надання цієї групи. Це не тільки ампутація однієї з кінцівок. Відповідно до тих діагнозів, які зазначені у Дмитра, він міг би претендувати на другу групу інвалідності”, – каже військова юристка Анастасія Володенкова.

На конфлікт МСЕК та ветерана вже відреагувало міністерство охорони здоров’я – там пообіцяли перевірити МСЕК і зробити висновки.

Зміст
Коли ЗСУ звільнять Крим?
Коли закінчиться війна?
Від чого залежить визволення сходу?
У разі розвалу південного фронту РФ, створяться передумови щодо подальшого звільнення Збройними силами України саме східних територій. Якщо ж нам не вдасться просунутися до напрямку Токмак-Верхній Токмак, треба розуміти, що автоматично війна буде продовжуватися щонайменше до кінця 2025 року.

Про це в ефірі “Ради” в рамках телемарафону заявив військовий експерт Сергій Грабський.

“На Мелітопольському напрямку ситуація залишається надзвичайно складною. І ми, і окупанти прекрасно усвідомлюємо важливість цього напрямку для подальшого перебігу війну. Тому про це треба говорити абсолютно відкрито, адже у разі розвалу південного фронту РФ, створяться передумови щодо нашого подальшого звільнення саме східних територій”, — зазначив експерт.

Коли ЗСУ звільнять Крим?
“Перед тим ми визволяємо Крим і це фактично буде означати кінець російської окупації на півдні України”, — додав він.

“Тому противник відчайдушно намагається стримати просування Сил оборони України, бо прекрасно розуміє — якщо ми виходимо на напрямок Токмак-Верхній Токмак, то ми фактично перерізаємо основну залізничну магістраль, на якій базується вся логістика противника на південному напрямку”, — сказав Грабський.

“Справа визволення Криму, справа визволення наших південних територій — буде виключно справою часу”, — впевнений експерт.

Коли закінчиться війна?
“Якщо ж нам не вдасться просунутися до тієї ділянки, треба розуміти, що автоматично війна буде продовжуватися щонайменше до кінця 2025 року”, — говорить Грабський.

“Якщо брати ті темпи, з якими ми зараз просуваємося, в тій кількості і якості, в якій ми зараз ведемо боротьбу і спроможності противника наростити свою силу, то йдеться про передекампанію. Тобто треба розуміти, що визволення України буде визначатися наступним алгоритмом — спочатку південь, потім схід”, — акцентував він.

Від чого залежить визволення сходу?
“Тому що без визволення півдня, без гарантування визволення Криму і створення передумов для посилення нашого економічного фронту — а його ми можемо посилити виключно за рахунок півдня — говорити про визволення сходу, де противник має потужні лінії оборони, немає сенсу”, — зауважив експерт.

“Тому від того, як буде визволений південь, буде залежати подальший перебіг подій щодо визволення наших територій на сході. Адже за найоптимістичнішими сценаріями, у разі невиконання завдань цієї наступальної операції цього року, вона автоматично переноситься на наступний рік”, — сказав він.

“І це автоматично віддаляє перспективу визволення сходу України щонайменше до кінця 2025 року. Найоптимістичніший сценарій, який ми маємо, це визволення східних територій в 2025 році, не раніше, і лише якщо ми говоримо про те, що ця операція завершиться на тих позиціях, на яких ми зараз спостерігаємо бойові дії”, — продовжив Грабський.

“Тоді нам треба буде готуватися — а ми, в принципі, готуємося до цього — до затяжної битви на виснаження проти нашого ворога. Саме тому сьогодні ми бачимо, наскільки важливим є цей південний напрямок для обох сторін, які воюють”, — резюмував він.

28-річний стрілець-зенітник Максим Медвідь із Рівненщини на війні Росії проти України втратив ноги. Після тяжкого поранення під Бахмутом кілька тижнів був у комі, а потім довго був прикутим до ліжка і фактично безпорадним. Зараз Максим хоче укріпиться, щоб стати на протези.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Анни Махно.

Максим проходить реабілітацію в одному із госпіталів, тут його вважають одним із найпозитивніших пацієнтів. До війни Максим був електриком, у травні 2022 року отримав повістку на службу в ЗСУ. Він воював у складі 63 бригади, брав участь у боях на Миколаївщині та Херсонщині. Згодом його перевели на Донеччину, саме там боєць отримав тяжку травму.

“Я був на зенітній установці і по нам із ПТУРа прилетіло. Перший час мене не могли забрати, бо почав крити міномет”, – розповідає Максим Медвідь.

Військовий зазначає, що кілька побратимів отримали контузію, витягуючи його із поля бою.

“Був такий період, що я думав, що я вже не виживу. Машина вже почала горіти, я на ній лежав”, – згадує військовий.

Після порятунку Максим 16 днів пробув у комі, його стан оцінювали, як тяжкий. Чоловік каже, що через травму він сильно схуд та почувався погано. Проте все ж вирішив боротись за своє життя. Він каже, що хоче стати на протези, щоб ні від кого не залежати. У госпіталі на Рівненщині вчився заново сидіти, долати перешкоди у кріслі колісному. Укріплюватись. Зараз Максим може піднімати штангу, вагою 50 кілограмів, хоча раніше і 2 не міг підняти.

“Він дисциплінований, не пропускав у нас жодного заняття і ось ця систематичність, індивідуальний підхід до нього привела до дуже позитивного результату у реабілітації”, – каже помічниця фізичного терапевта госпіталю на Рівненщині Наталія Мазуркевич.

Психологиня госпіталю Надія Рачун каже, що Максим – приклад для всіх, адже він бореться за своє життя.

Максим Медвідь зазначає, що у нього є мрія – знайти кохання та створити сім’ю.