Ми розповімо про особливості святкування Обливаного понеділка в Україні. Традиція обливатися водою на Великдень прийшла до наших днів ще з давніх язичницьких часів. Тоді наші предки відзначали прихід Весни та відродження.

Древні слов’яни вважали, що у цей день вода та вогонь наділялися чудодійними властивостями. Зокрема, вода проганяє погану енергію та злі сили. Тому обливання символізувало очищення людини від усього лихого.

Також наші предки вірили, що коли хлопець та дівчина будуть добряче облиті водою на Великодній понеділок, значить буде рясно облита і земля, а це означає хороший урожай.

За стародавніми повір’ями, у цей день облита водою на свято дівчина точно вийде заміж за коханого хлопця.

Найяскравіші заходи на Обливаний понеділок проходять у великих містах України. Зокрема, у Львові вже традиційно облаштовують спеціальне водяне містечко на Площі Ринок.

Люди обливаються “стінка на стінку”. Для зручності біля міської ратуші є зони, де можна набрати воду, а також так звана “суха зона”. Там учасники дійства можуть переодягтися і підсушитися.

Колись, віряни обов’язково рано-вранці йшли до церкви, щоб посвятити вербу. Від малого до великого, всі тягнули догори руки з вербами, коли священик кропив їх свяченою водою.
“Не я б’ю, верба б’є, від нині за тиждень – Великдень!” – саме такі слова лунають в цей день звідусіль. Галузками верби люди легко б’ють одне одного і бажають бути такими ж здоровими, як і те дерево, що першим розцвітає бруньками.
Вже прийнято, що перед вербною неділею, без обговорень, прибирають домівку. Це не просто прибирання перед святами, але й давній звичай. Вважалося, що освячену вербу можна приносити тільки в чистий будинок. Така повага до верби у наших предків походить ще з далеких дохристиянських часів, коли з першими «котиками», що розпустилися, слов’яни зустрічали прихід весни.

Згідно з віруваннями, свячену вербу ні в якому разі не можна викидати чи топтати ногами. Це вважають великим гріхом. Вербові галузки зберігають цілий рік, до наступного свята. Навіть якщо верба осипається, її варто зібрати та відкласти до наступної весни. Торішню вербу треба принести до церкви у Великий четвер, бо того дня спалюють усі важливі церковні речі, зокрема старі ікони. Попіл висипають у тому місці, де ніхто не ходить.
В народі існують багато повір’їв, які пов’язані з Вербною неділею. Вважають, що освячена верба охороняє житло від злих духів, береже добробут. Весною за допомогою верби виганяли корову на пасовище, зупиняли сильний град, викидаючи на вулицю кілька гілок. Якщо прутики пускали коріння, їх висаджували біля криниці, щоб верба очищала воду.

Використовували вербові “котики” і для лікування багатьох хвороб. Немовлят купали у відварі з верби, щоб вони росли здоровими. А дорослі, наприклад, з’їдали вербові бруньки, щоб не боліло горло. Більше того, бруньки цього дерева допомагали вирішити проблеми з безсонням, важливі справи та навіть любовні проблеми. Звичайно, більшість цих звичаїв залишились в минулому, проте є й такі, що популярні серед народу сьогодні.
Як і в будь-які святкові дні, у Вербну неділю не можна працювати. Тому, варто заздалегідь прибрати домівку та приготувати їжу, яка, між іншим, має бути пісною. Цікаво, що існувало повір’я, що у цей день навіть не можна розчісувати волосся.
Сьогодні, для більшості українців, верба є символом життя, наближення одного з найбільших християнських свят – Великодня.

Як і в інші батьківські суботи, українці на Троїцьку суботу відвідували кладовища, улаштовували трапези, молилися за померлих. В цей день важливо налаштуватися на серйозний лад, відкласти всю роботу, яка вас відволікає від молитви і роздумів.

В цю суботу прийнято прикрашати зеленими рослинами і гілками дерев могили покійних родичів, адже наступні дні свята Трійці в народі називають «Зеленими святами», – пише Влада Литовченко на своїй сторінці Фейсбук.

В суботу перед Днем Святої Трійці настає Троїцька Батьківська Субота – день, коли кожен православний християнин поминає померлих родичів і близьких людей.
Як і в інші батьківські суботи, українці на Троїцьку суботу відвідували кладовища, улаштовували трапези, молилися за померлих. В цей день важливо налаштуватися на серйозний лад, відкласти всю роботу, яка вас відволікає від молитви і роздумів. В цю суботу прийнято прикрашати зеленими рослинами і гілками дерев могили покійних родичів, адже наступні дні свята Трійці в народі називають «Зеленими святами».