То востаннє переводимо цього разу годинник чи ні? Таке питання часто лунало, коли заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка опублікував розпорядження по своєму відомству про скасування літнього часу, пише Укрінформ.

Щорічні сезонні “незручності” все ж таки ще продовжаться…

Виявилося, що ніхто переведення стрілок годинника ще не скасовував. Кожна сезонна зміна часу супроводжується такими от розпорядженнями. І схоже плутанина вийшла через те, що не всі вчиталися у зміст документа. У коментарях до допису Тараса Качки це підтвердив і керівник митниці Максим Нефьодов, написавши: “Планів по скасуванню немає, звісно.”

Нагадаємо, почали у нас переводити годинник у далекому 1981 році. Щороку ми переходимо на “зимовий час” (хоча правильніше називати стандартний) в останню неділю жовтня (на годину назад), а на літній час – в останню неділю березня (на годину вперед). 2011 року Верховна Рада намагалася скасувати переведення годинників на “зимовий” час, і залишитися на літньому. Це був час президентства Януковича – і тому багато хто вважав, що робиться це, щоби “співпасти в часі” з Москвою, а відтак – сподобатися у Кремлі. Відтак, під тиском громадськості ухвалену постанову скасували. Це пояснювалося невдоволенням жителів Західної України. Офіційно – через надто раннє пробудження, бо це шкодило передусім дітям, які відвідують школи та дитсадки. Неофіційно – через ту ж таки синхронізацію із часом Москви.

За рік пролунала пропозиція залишити в Україні лише “зимовий час”. Перейти на “літній” планували востаннє, щоб не створювати різниці в годинах для гостей чемпіонату Євро-2012 з європейських країн. Та восени ми знову повернулися до переведення годинника, бо, мовляв, у парламенті не мали часу розглянути відповідний законопроект через виборчу кампанію.

Але схоже, що ми незабаром повернемося до цього питання, бо у країнах Європейського Союзу вже вирішили: переводити годинник не будуть, але про це – далі.

На думку директора Головної астрономічної обсерваторії НАН України Ярослава Яцківа, доцільно перейти на літній час раз і назавжди у 2020 році. “Треба жити за сонцем і давати людям можливість більше використовувати світлу частину доби. Тому Україні, не дивлячись на те, що вона знаходиться в другому часовому поясі, краще всього жити за літнім часом”, – наголошує Ярослав Яцків.

Європа не бажає переводити годинник, тільки не знає, який час залишити – літній чи зимовий

Улітку 2018 року Європейська комісія провела масштабне опитування серед жителів Європейського Союзу про те, чи підтримують вони щорічне переведення годинника, і на якому часі воліли б зупинитися – “зимовому” чи літньому. Результати опитування, в якому взяли участь понад 4,6 мільйона респондентів (щоправда 70% з яких становили німці), показали, що більшості європейцям, схоже, набридло це щопіврічне заняття, тож 84% з них висловилися за те, щоб скасувати переведення годинника. 42% обґрунтували це шкодою для здоров’я, а 20% вважають, що такий метод не є ефективним для економії електроенергії. Більшість із тих, хто волів би зберегти цю традицію, вважають, що відтягування у такий спосіб сутінок дозволяє довше насолодитися вечірнім відпочинком та розвагами. Тож, відштовхуючись від результатів опитування, у Єврокомісії підтримали ідею прийняття єдиного часу.

Але якщо у бажанні відмовитися від переведення годинників європейці виявили одностайність, проте у тому, на саме який час, літній чи зимовий перейти – думки розділилися. У жовтні в Австрії відбулася неформальна зустріч міністрів транспорту країн ЄС, де мали це питання обговорити. Але згоди так і не дійшли. І на початку березня цього року депутати Європарламенту на комітеті з питань транспорту і туризму проголосували за відтермінування планів переведення годинника двічі на рік. Вирішили, що країни-члени ЄС мають до квітня 2020 року самостійно ухвалити рішення, за яким часом жити – літнім або зимовим. Відтак останнє переведення годинників у ЄС має відбутися у березні 2021 року замість 2019-го, як це планувалося раніше.

Чи означає те, що країни-сусіди, які географічно знаходяться на одному поясі, можливо, будуть жити за різним часом? Ярослав Яцків говорить, що швидше за все такого дисонансу не трапиться, бо європейці абсолютно консолідовані у цьому питанні і врешті сусідні країни разом домовляться про спільний час.

Нагадаємо, у країнах Європи літній час (DST) було введено 2001 року. Менша різниця в часі з іншими країнами мала сприяти транскордонній торгівлі та подорожам в ЄС, а додаткові голини влітку – зменшити витрати на штучне освітлення, продовживши час для дозвілля. Але як пише BBC, згодом виявилося, що користь від запровадження літнього часу була незначною. Приміром, деякі основні торговельні партнери ЄС – серед них Китай, Росія та Туреччина – не працюють за DST.

В Росії з цим складніше – бо усім не вгодиш

У Росії – все як завжди. У 2011 році там вирішили назавжди залишитися на літньому часі. Це не сподобалося: взимку “надто” світлі вечори. Тому у 2014-му Росія, навпаки, перейшла до постійного “зимового часу”, але це знову викликало невдоволення, і у 2016-му кільком регіонам дозволили перевести стрілки вперед. А взагалі-то, нам їхні “хилитання” не цікаві, нам цікаво, щоби київський час ніколи не співпадав з московським.

В неділю, 27 жовтня, о 4.00 необхідно перевести стрілки годинника на одну годину назад.

Дата, коли переводять годинники на зимовий час в Україні, затверджена постановою Кабміну №509 від 13 травня 1996 року Про порядок обчислення часу на території України.

При цьому Євросоюз вирішив з 2019 року скасувати перехід на літній і зимовий час після опитування, у ході якого більше 80% респондентів підтримали скасування переведення годинників.