На порозі медійного переділу. Чому Княжицький продає, а друг президента купує канал
Складно видаватися хорошим президентом, маючи всього один телеканал. Особливо в Україні, де кожен олігарх має по цілому медіа-холдингу.
І хоч загроза олігархічного бунту проти президента поступово зникає разом зі словом “деолігархізація” у виступах Порошенка, потреба посилити свій вплив на ЗМІ нікуди не поділась.
Шляхів її задоволення в Україні є тільки два: “зайти” на уже створені канали, або спробувати зробити власний.
У “першій медійній лізі” за останній час невизначеність повисла одразу над двома гігантами – “1+1” та “Інтером”. У першого виникли проблеми із ліцензією, а навколо Інтера вже рік триває ціла війна. Але ні Коломойський, ні Фірташ з Льовочкіним, зрозуміло, без серйозного бою свої медіа-активи не віддадуть.
Тому президентській команді поки залишається придивлятись до менш потужних гравців. І тут у неї є всі шанси на успіх. Ринок “малих” каналів останній час відчутно трясе, більшість із них відчувають брак життєво важливих ресурсів. Одним не вистачає грошей, іншим – потужних покровителів.
Власник каналу NewsOne Євген Мураєв готує канал до часткового продажу у пошуках “серйозного міжнародного покровителя”, а депутат НФ Микола Княжицький, у якого немає проблем із друзями у владі, продає частину свого “Еспресо”, щоб знайти стабільні гроші для його утримання.
Команда Порошенка, схоже, теж вирішила не гребувати можливістю вполювати собі якусь напіввиснажену здобич. І ця доля випала каналу Tonis.
За всіма канонами ницої української політики ні Порошенко, ні його оточення не хочуть світитися у цій оборудці. Усю брудну роботу за них має виконати хтось інший – свій Курченко, “зитц-председатель Фунт”.
Благо, охочих прислужитися владі завжди вистачає. Цього разу новим власником медіа може стати екс-регіонал Володимир Макеєнко. Хоча ім’я тут не має аж ніякого значення. Сезон медійної експансії розпочато.
“Щоб утримувати владу в Україні треба три речі: гроші, контроль над силовиками і свої ЗМІ. З контролем над грошима у президента все гаразд – у нього є Гройсман, Гонтарева і Данилюк. Силовий блок він контролює майже повністю, заважає тільки Аваков. А от з медіа-ресурсами все гірше. Тому Порошенку потрібні телеканали, щоб могти утримати владу”, – пояснює УП один із впливових політтехнологів влади, обізнаний з ситуацією на медіа-ринку.
“Зараз у президента з олігархами все спокійно, але якщо вони об’єднаються проти нього, то через свої медіа можуть просто його стерти. Для захисту потрібні серйозні ресурси”, – додає він.
Вперше про підготовку Tonis’а до продажу “Українській правді” розповіли кілька співрозмовників з медійного ринку ще восени 2016-го. Тоді ж стало відомо, що президентська команда уже почала серйозно працювати над проектом “Другий термін”.
Восени співрозмовники УП переконували, що Tonis планує купити позафракційний нардеп Євген Мураєв, який зараз є власником іншого каналу NewsOne.
9 січня генпродюсер NewsOne Олексій Семенов та головні зірки каналу Матвєй Ганапольський та Євгеній Кісєльов заявили, що йдуть від Мураєва. Джерела УП на медійному ринку тоді переконували, що всі троє дуже скоро можуть з’явитись на іншому каналі, і ним буде саме Tonis. Здавалося, що пазл склався.
Однак в оточенні самого Мураєва УП запевнили, що він точно нового каналу не купував.
“Мураєв сам досі в шоці, бо Семенов дуже талановитий, і на каналі все трималось фактично на ньому. Про покупку Tonis’а Мураєв точно не думав, йому аби цей канал якось протримати. Він уже не раз думав і його продати”, – розповідали УП тиждень тому в оточенні Мураєва.
Ввечері 24 січня ці слова знайшли своє часткове підтвердження, коли на сайті Детектор Медіа з’явилося повідомлення про підготовку NewsOne до продажу.
У коментарі УП Мураєв пояснив, що мова іде про пошук нового інвестора за кордоном.
“У мене немає бажання щось продавати. Знаєте, будь-яка влада хоче взяти контроль над медіа, це виражається у різних варіантах. Можна відібрати ліцензію, можна видавати якісь скарги, які призводять до втрати ліцензії. У такій ситуації безумовно необхідний сильний міжнародний партнер. Зараз я шукаю формулу співпраці, щоб залучити іноземного інвестора”, – розповів власник NewsOne.
“Канал нікому не даруватиму, здачі своїх інтересів не допущу”, – додав він, маючи на увазі розмови про зв’язок новопризначеного генпродюсера свого каналу Ігоря Носікова з найближчим другом президента Ігорем Кононенком.
До недавнього часу Носіков був штатним радником близького до Кононенка міністра енергетики Ігоря Насалика.
Їхні прізвища звучали разом і в заявах Онищенка, коли той називав Носікова і Кононенка учасниками переговорів щодо покупки NewsOne та побудови медіа-групи для Порошенка.
Хоча в розмові з УП новий генпродюсер каналу Мураєва всіляко намагався відхреститися від співпраці з “сірим кардиналом” БПП.
Заперечує зв’язок з Кононенком і Мураєв.
“Ми знайомі з Носіковим більше року. Знаю його слабкі і сильні сторони, ніколи не чув, що він працює на Кононенка. У нього дуже креативне мислення, він запропонував на телеканал дуже прогресивні речі. Зараз Носіков на випробувальному терміні місяць, побачимо, що йому вдасться”, – заявив Мураєв.
“Мені неможливо когось нав’язувати. У мене немає ніякого діалогу з Адміністрацією президента. Я давно знаю Ігоря Райніна, ми обоє вихідці з Харкова. Але ніякої співраці з АП немає. Я постійно читаю, ніби я племінник Азарова, що це гроші “Сім’ї”, що тепер Кононенко заходить на канал. Але це все неправда. Гроші на каналі – мої”, – додав він.
Кому “Еспресо”?
Мураєв не єдиний, хто відчуває нестачу грошей для каналу. Днями в УП з’явилась інформація про можливий продаж ще одного “малого” каналу – “Еспресо”.
Інформацію про це підтвердив УП і сам власник “Еспресо” депутат Микола Княжицький.
“Якщо вас цікавить, чи є уже укладені якісь угоди, то ні. Але перемовини йдуть, ми цього не приховуємо”, – заявив депутат.
Зрозуміло, що доступу до влади і сильних покровителів Княжицькому не бракує, а от із фінансуванням “Еспресо” виникли проблеми.
Як розповіли УП його колеги по фракції НФ, мова йде про продаж частини каналу таким чином, щоб Княжицький залишився молодшим партнером і далі керував цим ресурсом.
“Він просто втомився постійно збирати гроші. За великим рахунком, ні Авакову, ні іншим його однопартійцям канал особливо не потрібен, тому Княжицький шукає якогось постійного капіталу”, – розповів співрозмовник УП в НФ.
Однак, хто ж стане новим спонсором “Еспресо”, ні Княжицький, ні його однопартійці розповідати не захотіли.
“Скажу лише, що це людина з найвищого кола української непублічної політики, яка раніше до медіа не мала жодного стосунку”, – розповів один із депутатів НФ.
Ця ситуація знову унаочнила старе правило: якщо канали з великих олігархічних холдингів живуть, в основному, з дотацій власників, то “малим” у цьому плані відчутно важче.
“Великі медіа-холдинги раніше витрачали по 120-130 мільйонів доларів на рік на утримання каналів. Зараз, за рахунок девальвації ці суми скоротились до 30-40 мільйонів. Малі канали коштують менше, але їх власників не можна назвати олігархами, ці гроші треба десь знайти”, – розповів УП один із депутатів, який має власний канал.
До прикладу, за словами співрозмовника із оточення Княжицького, утримання “Еспресо” обходиться у значно скромнішу суму.
“Це десь порядка 150 тисяч доларів на місяць. Але утримання “112-го” в найкращі часи обходилось до мільйона доларів в місяць”, – розповідає співрозмовник з НФ.
Один з нових менеджерів NewsOne також обмовився у розмові з УП про реальний місячний бюджет каналу.
“Ви думаєте, що у нас тут у всіх великі гроші? У нас бюджет в чотири рази менший ніж у “112”. У них десь тисяч 750 (доларів на місяць – УП), у нас – біля 200″, – розповів він.
Медіа-експерт Наталія Лігачова вважає такі цифри бюджетів на утримання згаданих каналів цілком можливими.
У розмові з УП вона запевнила, що “ці цифри в цілому точні”.
Бути в “Тонісі”
Якщо у випадку з “Еспресо” і NewsOne про залучення нових інвесторів зі збереженням впливу але нинішніх власників, то у каналу Tonis все може змінитися кардинально.
За інформацією УП, цей канал зовсім скоро може відійти до сфери впливу президентської команди. Щоправда формальним його власником може стати екс-депутат від ПР та колишній глава КМДА Володимир Макеєнко.
Ці дані “Українській правді” підтвердили одразу по двоє співрозмовників у “Народному фронті” та у президентському таборі, знайомі з ситуацією на медійному ринку.
За інформацією співрозмовників, куратором цієї покупки виступає ніхто інший, як найбільш довірений соратник президента Ігор Кононенко.
“Зараз все виглядає так, що справді наші купують цей канал через Володю Макеєнка. Зрозуміло, що Макеєнко не може таке “щастя” собі дозволити, у нього просто немає стільки грошей. Але документально довести щось буде нереально”, – вважає один із співрозмовників з президентського оточення. – Але всі деталі знає лише Кононенко”.
На запитання УП, навіщо йому знадобився канал, і чому на роль зітц-голови запросили колишнього регіонала, сам Кононенко відповів, що не має стосунку до купівлі Tonis’а.
“Я не маю стосунку до купівлі жодних телеканалів”, – запевнив він УП, але від дальшої розмови відмовився, пославшись на поспіх.
Однак у неформальних розмовах члени “медійної” команди Порошенка не заперечують підготовку покупки.
Один із політтехнологів АП ще восени у розпал скандалу із “плівками Онищенка” щодо “112 каналу” розповідав журналістам у кулуарах парламенту, що президентська команда і справді купує канал, “але точно не “112-й”.
Тепер же у БПП та АП всі вкрай обережно висловлюються про ймовірну покупку Tonis’а, а от “медійники” у фракції Яценюка однозначно вказують на найближчого друга президента.
“Канал купує Кононенко, але щоб не викликати зайвих скандалів і розмов, запишуть все на Макеєнка. Мовляв, який він нам друг, він “регіонал”, – переконує один зі співрозмовників у НФ.
У той же час один із наближених до президента депутатів поспішив запевнити УП у тому, що Макеєнко не такий “простий”.
“Ви його недооцінюєте. Це дуже непроста людина, яка точно при грошах. Більше того, в нього хороші відносини з американцями, в тому числі з Полом Манафортом”, – заявив він.
Згідно з даними останньої поданої публічно декларації Макеєнка, на кінець 2013 року його статки складали близько 20 мільйонів гривень, основні доходи він отримував від здачі в оренду нерухомості і землі. Оскільки ця інформація подавалась ще до запровадження електронних декларацій, то обсяги популярної у наших політиків готівки Макеєнка не відомі.
Макеєнко – приклад українського політичного флюгера, який за час своєї політичної кар’єри встиг змінити всі можливі табори.
У першому скликанні Ради він був у союзниках Олександра Мороза в прокомуністичній більшості, так званій “групі 239”.
У Раду третього скликання Макеєнко обирався від “соціалістів”, а на початку 2000 року опинився в депутатській групі Петра Порошенка “Солідарність”. Нинішній президент тоді саме вийшов з фракції Віктора Медведчука і створив свою групу, яка пізніше переросла в партію. Саме цю “Солідарність” Порошенко реанімував перед виборами в Раду у 2014 році і розвиває досі.
Після Помаранчевої революції Макеєнко на якийсь час пристав до “Нашої України” Ющенка, але найбільших “успіхів” добився при Януковичі. Тоді Макеєнко був депутатом від “Партії регіонів”, очолював регламентний комітетів, а в січні 2014 року в розпал Майдану замінив іншого ставленика Януковича Олександра Попова на посту глави Київської держадміністрації. Щоправда під час розстрілів на Майдані оголосив про свою відставку.
Після революції Макеєнко зумів налагодити контакт з уже новою владою, де було багато його старих знайомих. Тож на виборах мера Києва влітку 2014-го Макеєнко балотувався уже від партії “Наш край”, яка, як відомо, була технічним проектом Банкової.
За даними УП від співрозмовників з команди президента, близько року тому Макеєнко зблизився і з головним соратником Порошенка Ігорем Кононенком.
Як охарактеризував цього політика один із нинішніх впливових депутатів БПП, “Макеєнко історично намагався всім догодити, чистий бізнес –ніяких принципів”.
Кілька спроб УП поговорити із самим Макеєнком і розібратись, для кого і чому він вирішив купити Tonis, не увінчались успіхом.
Під час першої спроби вдень 24 січня, екс-депутат слухавку взяв, але коли почув запитання, то швидко попрощався, пославшись на те, що святкує день народження друга.
Коли ж за кілька годин УП знову спробувала поговорити з ним, то слухавку підняв уже “помічник” Макеєнка, який від розмови відмовився. 25 січня цей же “помічник” запевнив, що Макеєнко не може говорити, бо “поїхав закордон”.
Поки ж, за даними УП, жодної угоди офіційно не укладено. Про це ж свідчать дані реєстру юросіб, де досі власником Tonis’а є сам канал. За даними УП зміна власників може відбутися на початку лютого.
Перспективи покупки
Для розуміння перспективності покупки Tonis`а, слід придивитись до цього каналу уважніше.
Головний його актив, який міг привабити покупців – мережа і “залізо”. Tonis уже має ліцензії на всі види мовлення по всій країні і володіє дуже пристойним покриттям. Навіть у глухих селах української провінції показує “перший соціальний канал”.
Крім того, як розповідають співрозмовники з медіа-ринку, за часів Януковича, коли канал начебто “віджав” його син Олександр, там серйозно оновили технічну базу і закупили все обладнання для переходу на цифрове мовлення.
Правда, після Майдану у Tonis`а виникли певні труднощі. У квітні 2016 року Нацтелерадіо не хотіло продовжувати каналу ліцензії, поки той не покаже кінцевих бенефіціарів. Врешті, канал сам себе викупив у своїх власників, а кінцевим бенефіціаром став гендиректор Олександр Бутко.
Приблизно з того ж часу, за даними УП від співрозмовників на каналі, припинились фактично будь-які фінансові вливання з боку колишніх власників, а у податковій “зависли” більше десятка мільйонів неповерненого каналу ПДВ. Але навіть у такій ситуації Tonis зумів існувати, не звільняти людей і навіть не брати кредитів.
Тож взагалі не дивно, що він привернув увагу нових покупців.
За нашими даними, одразу після покупки канал можуть чекати просто кардинальні зміни. Для нього уже формується нова команда, головними фігурами якої стануть Семенов, Кисельов та Ганапольський, які разом пішли з NewsOne.
Один із журналістів, який працюватиме з цією командою, підтвердив УП, що вони переходять саме на Tonis.
За його словами, на канал чекають поява нових програм, повний редизайн, і можливо навіть зміна назви.
“Фактично від старого каналу залишиться лише мережа мовлення. Сюди вкладають дуже багато грошей. На NewsOne рахували кожну копійку, а тут не скупляться”, – розповідає член майбутньої команди.
У той же час Семенов в розмові з УП сказав, що поки що ніяких остаточних домовленостей не досягнуто.
За його словами, щодо майбутнього проекту він веде перемовини одразу з п’ятьма людьми, яких, проте, принципово відмовився називати.
На пряме запитання, чи мова йде про перехід на Tonis, Семенов відповів, що “можливо, це буде не один телеканал, а кілька”.
На запитання ж про те, якого спрямування буде канал – інформаційний, розважальний, соціальний – він відповів, що поки що “важко сказати”.
“Будуть речі й інформаційні, і розважальні. Я планую втілити новинки, яких ніколи раніше не було на українському телебаченні”, – розповів Семенов.
За його словами, говорити предметно на цю тему можна буде лише на початку лютого, коли планується досягнути усіх домовленостей.
Загалом, на сьогодні Tonis – це цілком зграбний і доволі перспективний канал. Він має всі перспективи буквально вибухнути при серйозному вливанні капіталу.
Прикладом може слугувати той же NewsOne, який буквально вистрелив після того, як Мураєв перекупив його у Вадима Рабіновича і завів туди відповідні гроші.
І якщо ніхто не може завадити команді Порошенка купувати медіа-активи через підставних людей, то от в розвитку цих активів у президента може знайтись дуже серйозний ворог. Це – власна заощадливість.
А вона стає очевидною при першому ж погляді, скажімо, на “5 канал”. Який давно і непорушно належить президенту, має потужну сітку і серйозний колектив. Ніщо ж не заважало розвивати цей ресурс та зробити його конкурентним по рівню продукту і оплати.
Роман Романюк, Роман Кравець, УП
Шукайте деталі в групі Facebook
