Жартує, що звик працювати ногами, тож і стріляє точніше з опори на п’ятку. Для нього це теж ритм і відчуття моменту – своя хореографія війни.
Після перемоги мріє про просте: провести час із дітьми, вивезти їх на море. Нарешті почав здійснювати ще одну давню мрію – здобути вищу освіту. Вступив на історичний факультет, бо вважає: «Без розуміння минулого немає майбутнього».
Про побратимів говорить небагато, але з теплом: «Це вже не просто друзі. Це – друга сім’я. Те, що нас об’єднує, залишиться назавжди».
104 бригада тероборони ЗСУ “Горинь”.
