Електричний струм та газова камера: у Луцьку розповідають, як на хутряних фермах вбивають тварин. ФОТО
Зоозахисники із плакатами вийшли в центр Луцька, аби донести людям, що їхня шуба – це страждання та кров невинно вбитих тварин.
Акція проти будівництва на Волині хутряної ферми відбулася на Театральному майдані обласного центру Волині у неділю, 24 лютого. Про це пише Волинь24.
Нагадаємо, у лютому 2017 року Волинська обласна рада ухвалила рішення, яким дозволила створювати на території області забійні цехи. Станом на сьогодні у селі Підгірному все готово до запуску виробництва. Передбачається, що на фермі вирощуватимуть для подальшого отримання хутра від десяти до сорока тисяч особин норки. При цьому ферма надасть 22 робочих місця.
Пізніше організували громадські обговорення щодо будівництва норкової ферми в селі Підгірне Рожищенського району. Тоді з’ясувалося, що нідерландський інвестор Єрік де Вріс уже мав досвід роботи в Рожищенському районі – в нього була свинеферма.
Учасники громадських слухань проголосували за створення «норкової ферми» в селі Підгірне Рожищенського району. Із 117 присутніх на слуханнях підтримали проект 74.
Більшість волинян, які взяли участь в опитуванні видання «Волинь24», вважають, що відкриття норкових ферм – це жорстоке дикунство. Натомість великий відсоток опитаний (21%) підтримало протилежний варіант відповіді: про те, що відкриття подібних ферм – позитивне рішення, адже це – нові робочі місця.
Іще 15% респондентів вважають такі проекти – великою шкодою довкіллю, 13% не бачать різниці між норковими фермами та м’ясобійнями, а 10% – за те, щоб інвестори додатково платили за шкоду екології.
У коментарі інтернет-виданню «Волинь24» лучанка Надія Красовська розповіла, що сьогодні відбувається Всеукраїнська акція «Знімай хутро назавжди» на підтримку тварин, яких використовують для виробництва хутра.
«Вже 14 країн Європи відмовилися від хутряних ферм. Мені здається, що ми маємо придивлятися до цих тенденцій та замислитися, чому так відбувається. По тих публікаціях, які я читала, це дуже жорстоке виробництво і воно неварте того, щоб так знущатися над тваринами. Я бачила фотографії, на яких показують, як вирощують тварин для хутряних ферм у Польщі та Китаї. У тварин, які там отримуються, – хвороби», – каже лучанка.
За словами Надії Красовської, в Україні не так вже й холодно, аби так знущатися над тваринами заради натуральної шуби. Більше того, нині є багато штучних замінників, які майже нічим не відрізняються від натуральних.
«Думаю, що суспільство неготове відмовитися від виробів із натурального хутра. Можливо з часом це зміниться, але поки люди неготові. Думаю, що в цій ситуації має допомогти законодавство. Крім того, що там жорстоке виробництво, там дуже високе забруднення території. Ми маємо замислюватися, що ми залишимо нащадкам, які далі житимуть в Україні», – каже вона.
Представниця організації «Волинське товариство зоозахисту» Галина Недогода розповіла, що під час акції зоозахисники збиратимуть підписи до народного депутата України Ігоря Лапіна, аби він проголосував за законопроект 10019 «Про заборону хутра в Україні». Крім того, за допомогою плакатів вони спробують донести людям про небезпеку створення хутряної ферми на Волині.
«Ви знаєте, що одна з громад якимсь чином дозволила будувати хутряну ферму. Це дуже екологічно небезпечно, бо тварини завжди є переносниками різних інфекцій. У результаті, це інфіковані землі, вода, яку пізніше п’ють люди», – каже зоозахисниця.
За словами Галини Недогоди, тварин на хутряних фермах вбивають найжорстокішими методами: електричний струм засовують в анальний отвір, травлять в газових камерах, або просто б’ють дубинками по головах. Нерідко буває, що ще з живих тварин знімають шкіру.
«Ми вийшли за те, щоб люди розуміли, що кожна шуба, куплена ними, – це чиїсь страждання, кров, культивування жорстокості. Бо людина, яка там працює, стає жорстокою, бо цього вимагає її професія. Потім вона цю жорстокість переносить у світ, родину та на оточуючих. Ця акція важлива, бо більшість з людей навіть не усвідомлюють, що їхня шуба колись була живою лисицею чи норкою», – розповіла Галина Недогода.
Шукайте деталі в групі Facebook
