УКРАЇНА LIVE

Верховний суд України визнав, що президент України зобов’язаний спілкуватися державною мовою, коли виконує службові обов’язки.

Про це повідомила пресслужба суду.

Таке рішення суд ухвалив, розглянувши позов, у якому просили визнати протиправним спілкування президента України 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів iForum-2019 недержавною мовою. Тоді він говорив російською.

Позивач просив суд зобов’язати президента утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України під час здійснення повноважень. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні цих вимог у повному обсязі.

Однак позивач подав апеляцію. Розглянувши її, Велика палата Верховного Суду вказала на те, що під час виконання службових обов’язків президент України зобов’язаний спілкуватися державною мовою.

Водночас у суді зазначили, що за дії, вчинені в межах політичної діяльності, а не під час виконання передбачених Конституцією повноважень, президент несе політичну, а не юридичну відповідальність. Тобто за виступ російською на iForum-2019 Зеленського не можуть притягнути до юридичної відповідальності.

З огляду на це Велика Палата ВС закрила провадження у справі, оскільки вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

А що там Конституція?

У Статті 10 зазначено: Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Водночас в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

А що Закон про мову?

16 липня 2019 року в Україні набув чинності мовний закон, який закріплює українську — єдиною державною мовою. Вона обов’язкова для органів державної влади й публічних сфер на всій території держави.

Проте у червні 51 народний депутат звернувся до Конституційного суду з вимогою перевірити закон про українську мову на відповідність Конституції. Депутати ставлять під сумнів конституційність цього закону. Вони стверджують, що закон про мову не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а деякі законодавчі положення дискримінують російськомовних громадян.

Цей закон також критикує Росія й низка інших країн-сусідів, які вважають, що він порушує права меншин. Зокрема Угорщина заявила, що блокуватиме членство України в НАТО до «розв’язання проблеми угорської меншини» Закарпаття.