Українка Ольна Васильєва, яка мешкає у місті Дніпро показала шокуючі фото з міської дитячої лікарні №6.
Саме в цій лікарні лікують хворих дітей на COVID-19. Жінка порівняла умови у лікарні і з сільським сараєм. Про це Ольга Васильєва розповіла у фейсбуці, опублікувавши відповідний допис, передає “Це моя Україна“.
Ольга розповіла, що їй довелося звернутися до цієї лікарні через хворобу сина. “Старе все: двері, вікна, підлога, туалетна кімната, ліжка з обвислими сітками, подушкою можна вбити, там народилося, жило, померло і розклалося не одне покоління пір’яних кліщів, матраци запісяні, закакані, забиті. Все з моменту спорудження не змінювалося. І тут лікують наших діток”, – зазначає у дописі Ольга Васильєва.
Васильєва уточнила, що сама не раз лежала в лікарнях і розуміє, що їх стан залишає бажати кращого. Але ці бокси – це найгірше, що бачила жінка. Мама хлопчика уточнила, що претензій до лікарів у неї немає, оскільки вони виконуються свою роботу добре, в силу своїх можливостей. Водночас вона не задоволена організацією лікувального процесу.
“Як так, що у вихідний день мало не один лікар? Він же і на приймальному відділені, він же на обходах. Тому ранковий обхід починався після обіду. І якщо вашій дитині стане гірше, то у цю ж хвилину до вас на допомогу ніхто не примчиться. Просто нікому”, – розповіла дніпрянка.
Жінка склала великий список того, що потрібно взяти із собою в лікарню: Постільна білизна
Рушники
Ковдри
Подушки
Чашки, тарілки, ложки
Чайник (можливо, нам пощастило, у нас у палаті був. До речі, холодильника немає)
Велика пляшка води
Вологі та сухі серветки
Їжа Сили, терпіння й оптимізм
Ось фото з лікарні:
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…