facebook

“Двоє маленьких діток не дочекались матусю Сльози в країні! Немає перемир”я Боже, знову втрата Горе невимовне

Мама пішла на війну, щоб прогодувати їх. Із передової везуть мертву 29-річну матір двох дітей.

 

Журналістка Тетяна Редько написала у себе в Фейсбуці: З передової на Вінниччину знову везуть 200-ту. В Брацлавській громаді, у с.Вовчок зустрічають на колінах молоду 29-річну маму двох дітей – воїна Вікторію Слободянюк. Щоб провести її у Вічність! За два тижні це вже третя смерть наших земляків на передовій! Ось такі Різд‘яні страшні подарунки принесла нам війна!

Дітки Вікторії тепер ( старше – першокласник), круглі сироти. Мама пішла на війну, щоб прогодувати їх  Люди! Може досить кататись на лижах! Відкриймо очі! Бо яке ж це в дідька перемир‘я?

Нормандські, Мінські, які там ще формати?! Ви що не розумієте, що вони ялові і це якесь диявольське маніпулювання? У Вінниці знаходився штаб 43 ракетної армії.   Її знищили в угоду Будапештському меморандуму! Розформували 10 дивізій із вишколених офіцерів і солдатів! Порізали та залили бетоном 2668 високоточних ядерних носііів!Пожертвували, під гарантії 5 ядерних держав, третій у світі ядерний потенціал! Який 10 разів міг знищити світ! Хто б посмів попхнутись!  І ось тепер ми сидимо у розбитого корита і надіємось на якусь манну з неба?

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

Де пряме звернення до гарантів: США, Великобританії, Китаю та Франції, щоб саме вони посадили за стіл перемовин Росію і запитати, також як гаранта суверенітету та безпеки, що це робиться? Невже ще комусь не дійшло, що це ЄДИНА дієва сила? Все решта – маніпулювання! Яке перемир’я?  Вінниччина стільки похоронок отримувала в найгірші дні загострень! Народе! Чого ми чекаємо!? Що це за перемир’я, коли стінка на стінку стоять дві ворожих сили? В таких випадках лише МИРОТВОРЦІ можуть зупинити цю трагедію яка затягнулась на 7 років! Чи там зверху байдужі смерті селянських та робітничих дітей? Вибачайте, якщо комусь цим повідомленням зіпсувала ранок! Як мені написала одна читачка   хватить негативу, пожити дайте»… тільки якщо ми будемо байдужі до чужого горя – завтра воно поступається до нас! Такий закон буття! Серце розривається! Як і у моїх колег – журналістів «33-го  інших ЗМІ   Скільки ми вже пропустили через себе цих трагедій кожного втраченого героя і героїні! Скільки бід принесла ця клята війна в кожну родину! І коли ти постійно це описуєш і бачив вочевидь – серце рветься від безсилля  І все тому, що досі не задіяли реальних гарантів! За що розплачуються ці діти Украіни? Співчуття родині Вікторії Слободянюк і родинам усіх загиблих. Вічна пам’ять героям!

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.

Вам також може бути цікаво...