Роман Гурик пішов із земного життя, маючи лише 19 років. 2014 року на Інститутській куля снайпера влучила йому у скроню. Сьогодні, сім років по тому мати Героя України розповідає про останні дні життя свого сина.
“Після побиття студентів він поїхав до Києва, потім він приїхав. Потім знову поїхав з татом до Києва. Повернувся, коли уже був у нас тут майдан, у Франківську. Він і тут був. Навіть не ночував вдома. Я йому говорила: “Ну скільки тут додому? 5 хвилин. Прийди хоч канапку з’їж, чай випий”. “Мам, я не можу”, – згадує сина Ірина Гурик.
Востаннє мати бичила Романа живим 15 лютого 2014 року.
Детальніше – у сюжеті ТРК “РАІ”:
165 днів на позиціях. Бойовий медик батальйону «Донбас» розповідає про те, як це було, що…
Літай з нами. Будь із сильними. Ставай оператором дронів у 92 окремій штурмовій бригаді та…
Першим вогонь під час конфлікту між СБУ та ГУР відкрив боєць підрозділу «Тимура» Сергій Іванов,…
Після СЗЧ став командиром взводу в «Маґурі»✊ У 47 ОМБр «Маґура» почав свою нову історію…
Кіберфахівці Служби безпеки України викрили в Івано-Франківській області працівника місцевого державного підприємства, який, за даними…
Повертайся у військо в новій ролі! Ти пішов в СЗЧ, бо не подобалось те, чим…