Роман Гурик пішов із земного життя, маючи лише 19 років. 2014 року на Інститутській куля снайпера влучила йому у скроню. Сьогодні, сім років по тому мати Героя України розповідає про останні дні життя свого сина.
“Після побиття студентів він поїхав до Києва, потім він приїхав. Потім знову поїхав з татом до Києва. Повернувся, коли уже був у нас тут майдан, у Франківську. Він і тут був. Навіть не ночував вдома. Я йому говорила: “Ну скільки тут додому? 5 хвилин. Прийди хоч канапку з’їж, чай випий”. “Мам, я не можу”, – згадує сина Ірина Гурик.
Востаннє мати бичила Романа живим 15 лютого 2014 року.
Детальніше – у сюжеті ТРК “РАІ”:
Москва продовжує свідомо та планомірно руйнувати систему міжнародної безпеки, перетворившись на державу-терориста не лише на…
Чергова спроба легітимізації окупаційної влади та розподілу фінансових потоків на тимчасово окупованих територіях Запорізької області…
#СвоїЗавждиЧекають Є місця, куди хочеться повернутися.Є люди, які не забувають.Є побратими й посестри, які пам’ятають…
Як повернутись з СЗЧ, через Армію+, в елітні підрозділи? Куди звернутись, аби не просто поновитись…
У цивільному житті «Кощей» працював вантажником. Будував плани на майбутнє та жив мирним життям. Але…
Служба безпеки України перехопила офіційний російський документ, який заперечує причетність України до удару по автобусу…