“Краще б вони всі курорти закрили на січневий локдаун”. Як Франківщина переживає спалах COVID-19

“Усі в масках?” – викрикує водій і тисне на гальма.

У дверях старенької маршрутки під мелодію української весільної пісні з’являється голова поліцейського, який сканує поглядом обличчя пасажирів і швидко зникає.

Так за кілька секунд відбувається перевірка на одному з 16 контрольно-пропускних пунктів Івано-Франківської області – лідера рейтингу за добовим приростом хворих на COVID-19 в Україні.

Упродовж лютого їх кількість на Івано-Франківщині зросла в чотири рази.

Ще до повернення країни до “кольорового” COVID-зонування головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявляв, що Франківщина може потрапити в “червону зону”, адже має 70% заповненість ліжок для людей із коронавірусом.

“Ситуація майже критична… Що лякає найбільше – збільшення кількості госпіталізацій”, – говорив заступник міністра охорони здоров’я.

У зв’язку з цим ще 19 лютого рятувальники почали облаштовувати мобільний шпиталь в Івано-Франківській області.

Станом на 26 лютого там не було жодного пацієнта. Тим часом реанімаційні ліжка для хворих на COVID-19 в лікарнях області були зайняті на 82%, а майже в половині лікарень – на 100%.

Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив про готовність виділити 100 ліжок у львівських лікарнях для пацієнтів із Прикарпаття.

Ще 100 місць у Винниках виділив очільник Львівської облдержадміністрації Максим Козицький.

Із 24 лютого Франківщина офіційно – одна з двох областей з “червоним” рівнем епідеміологічної небезпеки в Україні. Друга – Чернівецька.

“Українська правда. Життя” з’їздила на Івано-Франківщину, щоб на власні очі побачити мобільний шпиталь просто неба та розпитати у місцевих – у чому вони вбачають причину чергового спалаху коронавірусу.

Потяг із Києва до Івано-Франківська їде в середньому дев’ять годин. І всі ці дев’ять годин люди дихають один на одного в плацкартному вагоні.

Немає зауважень від провідників – немає й масок.

А на пероні пасажирів зустрічає натовп чоловіків із криками: “Буковель, хто їде?!”, “Драгобрат, автобус”, “Яремче, недорого!”.

Гірськолижним курортам в Україні дозволяли працювати навіть під час локдауну з 8 по 24 січня. Післяноворічні свята – пора “високого сезону”, тому охочих потрапити до Карпат було чимало.