Українська економіка: «скоріше мертва» з кінця 2012 року та «скоріше жива» з середини 2015-го
Питання, чи припинилось падіння української економіки та чи почалось зростання, наскільки воно стійке, цікавить багатьох – від пересічних громадян і політиків до експертів та іноземних інвесторів. 
Аналіз статистичних даних Держкомстату та Нацбанку чітко вказує, що падіння економіки зупинилось ще в середині 2015 року, після чого розпочалось дуже повільне, але стабільне зростання.
Це виглядає цілком природньо на тлі дуже глибокого падіння української економіки, яке розпочалось ще у 4 кварталі 2012 року. Загальні втрати економіки за період з 4 кварталу 2012 року до кінця першого півріччя 2015 року оцінюються у 20% ВВП. Такі значні втрати пов’язані з сукупністю факторів.
Найбільш суттєвими є падіння цін на сировинні товари на світових ринках (для України це, в першу чергу, стосується металургійної та аграрної продукції), скорочення попиту на інвестиційні товари в Росії, яке розпочалось в середині 2012 року, на постачання яких була зав’язана значна частина українських виробників. Потім на це ще нашарувалось згортання взаємної зовнішньої торгівлі, пов’язане з подіями в Криму та на Донбасі. Щоби оцінити масштаби цього скорочення достатньо лише порівняти обсяг експорту товарів з України в Росію в 2011 році та дані за 9 місяців 2016 року. Експорт до Росії скоротився з 19,8 млрд доларів до 2,6 млрд доларів.
Політична дестабілізація в Україні, поєднана з величезним дефіцитом зовнішньоторговельного балансу, оголошенням банкрутства декількох десятків українських банків, катастрофічним станом державного бюджету, стрімким скороченням золотовалютних резервів НБУ, призвели до глибокої девальвації національної валюти.
Все це спровокувало стрімке падіння внутрішнього попиту, згортання інвестиційної активності.
Після такого глибокого піке відновлення економіки не могло не розпочатись. Статистичні дані 10 місяців 2016 року показують стабільне зростання в основних секторах економіки та напрямках ділової активності.
Так, індекс промислової продукції, по відношенню до 10 місяців 2015 року, склав 101,9 відсотків. Але при цьому важливо те, що це забезпечено за рахунок переробної промисловості. Індекс продукції переробної промисловості становив 103,2 відсотка.
Індекс обсягу сільськогосподарської продукції склав 102,8 відсотків. Якщо ж брати лише сільськогосподарські підприємства, то індекс становить 103,9 відсотка.
Індекс оптового товарообороту підприємств за 10 місяців поточного року у порівнянні з таким періодом 2015 року склав 105,7 відсотка, а індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі – 103 відсотка.
Індекс будівельної продукції у січні-жовтні 2016 року склав 113,7 відсотка, а капітальних інвестицій – 116,4 відсотків.
Індекс обсягів перевезення вантажів – 103,8%.
На те, що йдеться про реальне відновлення зростання економіки та відповідне зростання доходів населення вказує пасажирооборот. За 10 місяців 2016 року, у порівнянні з таким же періодом 2015 року, він виріс на 4,6%. Особливо вражаючими дані щодо авіаційних перевезень, які зросли на 31,9%.
Жорстке очищення банківської системи від проблемних банків, поєднане зі стабілізацією курсу гривні, сповільненням інфляції до рівня нижче 10 відсотків, зниженням облікової ставки НБУ до 14%, нарешті призвело до відновлення банківського кредитування вітчизняних підприємств. Є підстави вважати, що після зниження облікової ставки до 10-11 відсотків в 2017 році кредитування реального сектору економіки зростатиме значними темпами.
Дуже знаковим є те, що зростання економіки відбулось на тлі низьких цін на металургійну та аграрну продукцію на світових ринках. Тобто, драйвером економічного зростання була переважно діяльність, не пов’язана з нашими підприємствами металургії та аграрного сектору.
Відчуття, що українська економіка відновлюється, з’являється і у зовнішніх інвесторів. Тим більше що міжнародні фінансові установи починаючи з 2015 року публікують оптимістичні прогнози щодо української економіки. Це підкріплює сподівання інвесторів, з боку яких в цьому році з’явився інтерес, як до суверенних та квазісуверенних єврооблігацій, так і до єврооблігацій українських компаній, розміщених в попередні роки.
Після обвалу котирувань та стрімкого спекулятивного зростання доходності облігацій практично всіх українських емітентів у 2014 та 2015 роках, у 2016 році можна спостерігати протилежну тенденцію. Дохідність по облігаціям більшості українських емітентів опустилась до 8-9%, з відповідним зростанням котирувань. При цьому котирування облігацій таких емітентів, як DTEK, Metinvest, Ferrexpo виросли за останні 12 місяців у двічі.
Підрунтям для значного зростання котирувань, зниженням доходності та зростанням попиту на облігації українських емітентів на міжнародних фондових площадках було те, що державні банки (Ощадбанк та Держексімбанк), Укрзалізниця, DTEK та Metinvest в основному змогли домовитись щодо реструктуризації боргів. В свою чергу це стало можливо завдяки оптимістичним прогнозам, які були підтриманні зростанням економіки, що знизило ризики за цінними паперами українських емітентів. Додають позитиву прогнози на 2017 рік Світового банку та МВФ. Вони оцінюють потенціал зростання економіки до 2,5 відсотків, хоча є підстави вважати, що він буде не менше 3 відсотків.
Крім того, важливим фактором було те, що українському уряду наприкінці літа 2015 року вдалось досягти домовленості з переважною частиною власників українських суверенних єврооблігацій щодо реструктуризації їх погашенням. Це, по-перше, забезпечило уникнення дефолту України, по-друге, стало орієнтиром для умов реструктуризації інших квазісуверенних єврооблігацій та облігацій недержавних емітентів. Згідно сталої практики (за рідкісними виключеннями) дохідність недержавних облігацій не може бути нижчою, ніж дохідність суверенних боргових зобов’язань.
У 2017 році можна очікувати, з одного боку, стабілізацію котирувань більшості вже присутніх на ринку українських єврооблігацій, з іншого – українські емітенти, незважаючи на попит на оборотний капітал та довгострокові ресурси, навряд чи зможуть розраховувати на вдалий вихід на ринок єврооблігацій з новою емісією.
На міжнародних фінансових ринках є надлишок вільних коштів, частина яких у 2016 році була спрямована на українські папери. У 2017 році інвестори скоріш за все займуть очікувальну поведінку. Їх буде цікавити практичний бік реалізації економічної політики адміністрації Президента Трампа, реакції товарних та фондових ринків на неї, результати виборів навесні – у Франції та восени – в Німеччині.
За таких обставин українські емітенти облігацій будуть змушені в 2017 році орієнтуватись переважно на український ринок, де інтерес до боргових зобов’язань фінансово стійких емітентів може виникнути, як у банків, так і у небанківських фінансових установ.
Шукайте деталі в групі Facebook
