УКРАЇНА LIVE

В четвер Європейський парламент має нарешті проголосувати за механізм призупинення безвізового режиму.

Той самий механізм, який так довго тримав “безвіз” для України та Грузії, і тримає його досі, адже кілька західноєвропейських держав поставили жорстку умову: жодної лібералізації до остаточного затвердження нових правил призупинення безвізу.

Та що міститься у цих нових правилах?

За яких умов Україна чи інші держави можуть повернутися до візового режиму з ЄС?

“Європейська правда”, маючи на руках документ, схвалений країнами-членами ЄС та Європейським парламентом, розібралася в процедурі, її особливостях, а також в тому, які загрози та (як не дивно!) яку користь несуть Україні нові безвізові правила.

Для тих, хто бажає звіритися з оригіналом, публікуємо також сканкопію цього документа (pdf, 5.6 МБ).

Вічний план візової лібералізації

Про те, як Київ йшов до безвізового режиму, “Європейська правда” писала багато разів, та зараз зупинимося на одному моменті: Україні, Молдові та Грузії на цьому шляху довелося виконати План дій візової лібералізації.

Кожна країна мала свій документ, хоча всі три були схожими і передбачали низку реформ.

Власне, саме завдяки ПДВЛ в Україні зрештою – нехай не без проблем – запрацювала система антикорупційних органів (НАБУ+САП+НАЗК). Саме цей план був ключовим аргументом, який змусив українських політиків, перш за все президента, погодитися на запуск системи електронних декларацій.

Хоча чимало депутатів і досі мріють про те, щоби зробити крок назад вже наступного дня після того, як безвіз запрацює на практиці. Для них головна новина: “забути” про зобов’язання не вийде.

ЄС передбачив можливість забрати безвіз, якщо  Україна робитиме кроки назад у протидії корупції.

Джерела “Європейської правди”, долучені до безвізового діалогу на фінальному етапі, підтверджують, що цей пункт викликав особливий опір української сторони… Але офіційний Київ не мав великого впливу на затвердження механізму призупинення, а тому не зміг запобiгти затвердженню небажаної норми.

Отже, що записано в документі?

“Єврокомісія повинна моніторити виконання зобов’язань… тих третіх країн, громадяни яких звільнені від візових вимог внаслідок успішного завершення діалогу з візової лібералізації.

Протягом 7 років після набуття сили візовою лібералізацією для такої країни Єврокомісія має регулярно звітувати (з цього приводу) перед Європарламентом та Радою ЄС – щонайменше раз на рік, або коли ЄК вважатиме такий звіт необхідним, або коли Європарламент чи Рада ЄС запитуватимуть про нього.

Такий звіт повинен бути зосереджений на тих країнах, щодо яких ЄК бачить, що певні вимоги (раніше виконаних безвізових планів) більше не виконуються.

У випадках, коли Комісія демонструє, що одна або декілька специфічних вимог більше не виконуються, має бути застосований параграф 4 (визначає процедуру призупинення безвізу. – ЄП)“, – йдеться в проекті, узгодженому Радою ЄС та Європарламентом.

Якщо переказати коротко та простими словами, то йдеться про наступне:

якщо одного дня ВР спотворить електронне декларування, або ж скасує норму про заборону дискримінації тощо, ЄС буде вимушений запустити процедуру призупинення безвізу.

До речі, в окремому рішенні країн-членів ЄС стосовно українського безвізу (про нього ЄвроПравда детально писала в статті “#колибезвіз: внутрішні документи ЄС щодо скасування віз для України та Грузії”) окремо підкреслюється, що в нашому випадку увага буде прикута до моніторингу реформ перш за все у сфері протидії корупції.

“Стале виконання України критеріїв, особливо у сфері боротьби з організованою злочинністю та корупцією, буде відповідним чином відстежуватися ЄК з використанням відповідного механізму (який буде започаткований рішенням про механізм призупинення безвізу. – ЄП)“, – йдеться у рішенні постпредів країн-членів ЄС щодо українського безвізу.

Ну і що нам з цього ?

Все як завжди – включення до підсумкового тексту норми про виконання умов ПДВЛ несе і ризики, і плюси.

Ризики очевидні.

Дуже шкода буде позбутися безвізового режиму, до якого ми йшли стільки років, в разі якщо владі спаде на думку скасувати одну з ключових реформ з “безвізового переліку”. Тим більше, що окремі сили були б і справді раді закрити НАБУ, НАЗК і повернутися до звичних методів ведення державних справ.

Та в Брюсселі вважають, що цього не станеться.

Ідея проста – загроза втратити безвіз після того, як він запрацює на практиці, має бути справжньою “ядерною зброєю”. Небезпека того, що ЄС задіє механізм призупинення, буде потужнішим важелем навіть у порівнянні з нинішнім прагненням Києва скасувати візи.

А тому – на думку ЄС – ця норма має бути дієвим запобіжником проти “відкату” українських реформ.

І в цьому полягає перша з переваг від нової редакції механізму призупинення. Адже, погодьтеся, антикорупційні реформи, та й інші зміни, передбачені ПДВЛ, потрібні Україні не лише і не стільки “для безвізу”. А тому додатковий механізм захисту реформ – на користь.

Ще один плюс: поява такої норми дає лідерам краї-членів ЄС додаткові аргументи на користь затвердження безвізового режиму.

Адже навіть ті держави, керівники яких не мають ентузіазму щодо скасування віз, все одно зацікавлені в тому, щоби держава-сусід Євросоюзу зберігла антикорупційні механізми, на які вже витрачено чимало коштів і зусиль. Адже стабільність на власних кордонах – великий плюс для ЄС.

На фінальному етапі просування до безвізу цей аргумент не буде зайвим.

Як працюватиме призупинення?

В листопаді ми вже публікували статтю Володимира Посельського з цього приводу (див. публікацію “Призупинення безвізу і вплив Франції: як це працюватиме та коли можливе скасування віз”).

Цей аналіз ґрунтувався на початковій редакції законопроекту – до правок, внесених під час тріалогу Європарламенту, ЄК та Ради ЄС.

У основних тезах він лишається коректним і досі – зокрема, щодо того, що зупинка не має автоматизму, а рішення ухвалюється лише за реальних документованих підстав, які перевіряють за складною процедурою. Не буде зайвим нагадати і про те, що ЄС і зараз має діючий механізм призупинення безвізу, але так і не задіяв його щодо балканських країн, коли міграційні потоки звідти суттєво зросли.

Як і раніше, головним мотивом призупинення лишаються міграційні фактори.

Та у порівнянні з початковою редакцією механізму є певні зміни. Найголовніша з них – етапність процесу.

Навіть в разі, якщо ЄС вирішить призупинити безвіз щодо якоїсь країни (приміром, через наплив мігрантів), цей процес має розпочатися з “окремих груп” подорожуючих.

Приміром, якщо до Австрії чи Франції масово поїде сербська молодь, то заборона безвізу може стосуватися саме молоді, не старше певного віку.

Перелік параметрів не обумовлюється – Єврокомісія обиратиме їх індивідуально.

Перший етап призупинення діятиме 9 місяців; в цей період ЄС та країна, яка потрапила у призупинення, мають спільно вирішити проблему, що стала причиною призупинення. І лише у випадку неуспіху призупинення продовжиться.

Та будемо сподіватися, що для України ця процедура лишиться тільки в теорії.