УКРАЇНА LIVE

Хоча житлово-комунальні тарифи різко зросли, навантаження на гаманець пересічного українця у вигляді виплат за газ, світло і тепло все ще в півтора рази менше, ніж у середньостатистичного європейця.

Про це йдеться у статті журналу Новое время.

“Навіть з урахуванням нових тарифів середній платіж по країні за житлово-комунальні послуги, за даними Держстату на кінець другого кварталу 2016-го, склав 16,2 % від усіх витрат українських домогосподарств. Зараз ця частка дещо зросте, але, на думку експертів, не глобально: стане більше субсидій і тих, хто економить. Відповідна статистика у Держстату ще не готова. Український рівень нижче, ніж середньоєвропейські 24,4 %”, – сказано в повідомленні.

Відзначається, що з країн-членів ЄС лише в Литві та Мальті частка комуналки в сімейних витратах в середньому трохи нижча, ніж в Україні. Інші держави Євросоюзу — попереду. При цьому для українських сімей, які оформили субсидію, комунальні витрати будуть нижчими: експерти НАК “Нафтогаз” України підрахували, що в такому разі на кінець 2016 року вони становитимуть у середньому 10 %.

У той же час, європейцям доступно безліч варіантів здешевлення енергоносіїв або скорочення їх споживання, чого українці позбавлені – у зв’язку з монополізацією цієї сфери в країні, а також недоступністю встановлення індивідуальних лічильників або регуляторів. Також в українців немає можливості зменшити тепло в квартирі, а в Європі на цьому сильно економлять.

Наприклад, в Чехії, за даними Євростату, одне з найбільших комунальних навантажень в ЄС — 25,9 %. У сусідній Словаччині воно трохи нижче — 24,9 % від загальних витрат домогосподарств.

Олександр Вєдєнєєв, начальник управління аналітики НАК “Нафтогаз” України, пояснив, як ринкові відносини формують такі ціни в ЄС. Наприклад, вартість газу складається з його оптової ціни, націнки постачальника, тарифу на транспортування і так далі.

“Кінцеві тарифи для споживачів можуть також залежати від знижок для нових клієнтів роздрібних постачальників, знижок за лояльність клієнтів, акційних пропозицій роздрібних постачальників”,— уточнює експерт.

У результаті ціна за кубометр газу може радикально відрізнятися в залежності від країни. Наприклад, найвища — 1,3 тис. доларів за куб. м — в Швеції. А в Україні вона мінімальна за європейськими мірками — 273 долара.

“Але те, що українці платять зараз, навіть після підвищення — це мінімум за європейськими мірками. У середньому в ЄС частка комунальних витрат в щомісячних фінансових зобов’язаннях домогосподарств в півтора рази вище аналогічного українського показника”, – йдеться в статті.

Українці відрізняються від європейців і в структурі витрат. У останніх комуналка — ключова стаття щомісячних витрат, що займає четверту частину. Лише потім йдуть транспортні витрати та оплата продуктів харчування (13 % і 12,3 % відповідно).

Українці ж, за даними Держстату за другий квартал 2016-го, насамперед витрачаються на їжу — 36 % від середнього домашнього бюджету. А комунальні витрати, що йдуть слідом, займають в 2,2 рази меншу частку.

В Європі також підтримують своїх громадян субсидіями, але під їх дію підпадає лише обмежене коло осіб. Однак у Європі діє прозора система тарифоутворення.

У Варшаві, наприклад, працюють відразу декілька операторів з постачання газу і електрики: державних, муніципальних і приватних. І пересічний європеєць може укласти контракт з тією структурою, яка, на його погляд, пропонує оптимальне співвідношення ціни та якості.

Якщо якесь з цих підприємств хоче підняти тариф, то воно ставить до відома регулятора і пояснює мотиви підвищення.

При цьому витрати на комунальні послуги в Євросоюзі досить стабільні. Так, за даними Євростату, в 2005-му в середньому по ЄС на ці цілі домогосподарства віддавали 22,5 % від свого доходу, а в 2015 році — 24,4 %.

Як повідомляв УНІАН, наприкінці листопада Кабінет міністрів України в рамках удосконалення системи оплати комунальних послуг в країні своїм рішенням зобов’язав підприємства теплокомуненерго нараховувати споживачам плату за тепло лише за показаннями будинкових лічильників. Водночас в уряді прив’язали формулу нарахування оплати за тепло для будинків, де лічильників немає, до середнього показника оплати за тепло в будинках, де лічильники є.