«Добрий ZIK» здійснив мрію лікаря, який опікується покинутими пацієнтами хоспісу

В Угневі на Львівщині мешкає лікар хоспісу Богдан Орєхов. Він увесь свій час присвячує стареньким пацієнтам. Навіть влітку 2014 року, коли брав участь в АТО на теренах Луганської області, він дзвонив до рідного медзакладу, аби довідатись про стан здоров’я своїх підопічних.

Про це розповідають журналісти програми «Добрий ZIK» (щонеділі о 21:30) на телеканалі ZIK.

До команди «Доброго ЗІКу» звернулась Марія Крамар з Угнева, яка і розповіла про мрію лікаря Богдана Орєхова.

В Угневі мешкає лише 800 осіб. Тут дуже мало молоді, більшість будівель стоять пусткою. Здається, це місто нікому не потрібне.

У відділенні хоспісу  тут живуть старенькі, самотні і всіма забуті люди. І саме Богдан, який працює у цьому медичному закладі, замінив стареньким їхніх рідних та близьких. Він – чи не єдина людина, якій вони не соромляться розказати про своє нелегке життя. Вони знають – він точно вислухає їх і допоможе.

Підтримай нашу сторінку в Facebook.

«Вони дуже його люблять. Для них він друг, а не просто лікар. Богдан з ними розмовляє на будь-які теми, лікує, допомагає», – каже лікар відділення Неля Мазур.

Дідусі і бабусі, які з різних причин залишилися без родинного піклування, знають, що таке життя у хоспісі без їхнього улюбленого лікаря.  Адже 2014 року його мобілізували і він більше року провів у зоні АТО.

«Я був єдиний, хто мав звання. Я був тоді молодшим лейтенантом. Мене в перший місяць відправили в артилерійський дивізіон. І ми, фактично, з ним рік часу в лісах, полях провели. Всі передові Луганської області з артилеристами пройшов», – розповів Богдан Орєхов.

Однак навіть у зоні бойових дій чоловік не забував про рідне відділення. Він постійно телефонував, підтримував зв’язок із медперсоналом та зі своїми старенькими пацієнтами. І хоча вдома на Богдана чекала дружина та двоє доньок, найперше свою увагу після демобілізації лікар приділив своїй другій сім’ї – дідусям і бабусям.

«Добрий лікар, він мене лікував. Я була після похорону, як у мене чоловік помер. Я сюди прийшла і він дуже добре мене лікував, крапельниці робив і все таке інше», – згадує пацієнтка хоспісу Марія Степанівна.

Через свої обов’язки і щоденні клопоти Богдан майже не проводить часу із власною сім’єю, хоча дуже про це мріє. Навіть свято Миколая лікар знову ж таки провів не зі своїми дітьми, а тут, у хоспісі. Для своїх стареньких він зорганізував фестини, бо вважає, що цим покинутим людям він потрібен більше.

Аби нагородити лікаря за сумлінну працю і турботу про людей, які опинились на самоті, команда небайдужих журналістів проекту «Добрий ZIK» подарувала Богданові день відпочинку у львівському аквапарку.  «Навіть не очікував, що ви приділите увагу моїй персоні скромній. Моя родина вже давно просилася туди, але я не мав коли це зробити», – поділився лікар з Угнева.

Завдяки проекту «Добрий ZIK»  Богдан зрозумів: жоден  хороший вчинок не залишається непоміченим. Особливо – у день Св. Миколая.

annashchesna

Recent Posts

Вербування через кохання: як російські спецслужби полюють на українців на сайтах знайомств

Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…

1 місяць ago

“Не про мільйон, а про себе”: дівчина №1

Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…

1 місяць ago

Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ

Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…

1 місяць ago

⁨⁨Україна варта того, щоб за неї боротися.

Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…

1 місяць ago

«Боги війни» та «ландшафтні дизайнери» 28 ОМБр

У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…

1 місяць ago

Одинадцять років тому на військовій карті України з’явилася 53 окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха

Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…

1 місяць ago