Тіло Дмитра Никифоренка, який помер в польському витверезнику після знущань поліцейських, доправили на батьківщину в Україну. Рідні розповіли, що на його обличчя було нанесено дуже багато гриму.
Про це батько загиблого Сергій Никифоренко розповів “Фактам”. Чоловік підкреслив, що батькам не дали навіть обійняти і поцілувати сина в труні під час прощання.
“Мовляв, триває слідство, тіла ще не можна торкатися”, – пояснили він.
Никифоренко додав, що доправка тіла з Польщі обійшлася приблизно в чотири тисячі євро.
Він також подякував за допомогу колективу немирівського ліцею № 2, де навчався син, його однокласникам, друзям, колегам і землякам з Миколаївської та Вінницької областей.
“Діма відкладав гроші на весілля, а вийшло, що на похорон. Головним для нас було зняти з сина клеймо наркомана і алкоголіка”, – розповів батько.
Він уточнив, що син з дитинства займався спортом – стріт воркаутом (силова гімнастика і види на перекладині і брусах) – і був одним з найактивніших атлетів.
“Хлопці навіть виступали в Києві на Х-факторі. Ними пишався весь Немирів. Син не мав шкідливих звичок. Після школи закінчив будівельний технікум за спеціальністю “обслуговування газового господарства”, потім – університет. Відслужив півтора року в Національній гвардії України в Харкові. Якби він був наркоманом чи алкоголіком, як згодом його обмовили деякі польські журналісти, чи зміг би успішно вивчитися і приблизно відслужити в підрозділі, де дуже високі вимоги”, – обурюється Никифоренко.
Чоловік додав, що Дмитро ніколи не порушував трудової дисципліни та техніки безпеки.
У листопаді він планував одружитися зі своєю дівчиною, а також восени повинен був отримати офіційний статус в Польщі.
Раніше OBOZREVATEL писав, що в польському Вроцлаві 30 липня помер 25-річний українець Дмитро Никифоренко. Хлопець повертався додому, коли його затримали місцеві правоохоронці. Як наслідок його доставили у витверезник, де він помер. Польська газета опублікувала розслідування, в якому говорилося, що поліцейські поводилися невиправдано жорстоко. Згодом їх відсторонили від роботи і почали перевірку.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…