Міфи уряду про нову мінімальну заробітню плату
У ЗМІ, а також на офіційних сайтах і в повідомленнях багато уваги приділяється питанню підвищення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 р до 3200 грн. Справа в тому, що з 1 грудня 2016 р мінімальний розмір заробітної плати становить 1600 грн. Ніби заробітна плата підвищується у два рази. А якщо згадати, що тарифна ставка першого тарифного розряду працівника бюджетної сфери становить з 1 грудня 2016 р 1335 грн, то стає очевидним, що мінімальна заробітна плата підвищується більше ніж у два рази.
Інформаційний вісник уряду помістив публікацію, в якій на думку авторів розвінчано «безпідставні міфи» про нову «мінімалку». Але попробуємо детальніше розібратися у деяких з них.
Спочатку згадаємо, що перед прийняттям бюджету на 2017 рік були внесені зміни до Кодексу законів про працю України та закону України «Про оплату праці», якими серед іншого внесено зміни до порядку регулювання мінімальної заробітної плати і врегульовано порядок обчислення тарифних ставок працівників бюджетної сфери.
За новим законодавством мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Тобто інші доплати і надбавки включаються до її розміру.
На відміну від раніше чинного порядку перший тарифний розряд обчислюється не з мінімальної заробітної плати, а з розміру прожиткового мінімуму. Тобто перший тарифний розряд з 1 січня 2017 р становитиме 1600 грн. Станом на дату написання даного матеріалу Кабінет Міністрів України не відмінив норми, за якою він встановлює тарифну ставку першого розряду без відносно до прожиткового мінімуму, тобто з 1 грудня 2016 р 1335 грн. Але у відповідності із законом «Про оплату праці» якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Тобто усі «бюджетники» повинні отримувати заробітну плату у розмірі не менше 3200 грн.
Натомість у сфері бізнесу мінімальна заробітна плата становитиме 3200 грн, що може призвести до нестачі коштів для виплати заробітної плати. Це у свою чергу посилить податкове навантаження, оскільки мінімальний розмір ЄСВ буде обчислюватися виходячи із розміру мінімальної заробітної плати 3200 грн.
І ще одне нововведення. Заробітна плата у законі «Про державний бюджет на 2017 р.» встановлена 1 раз і підвищення її протягом року не передбачено, на відміну від зміни прожиткового мінімуму.
Отже про міфи уряду.
Міф 1. Підвищення МЗП повністю відповідає економічним реаліям.
Уряд вважає, що підняття мінімальної заробітної плати є своєчасним оскільки воно дозволить повернути купівельну спроможність населення станом на грудень 2013 р. Але за даними Мінсоцполітики України прожитковий мінімум у цінах за листопад 2016 рік становив для працездатних осіб – 2 872 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3 265 грн). тобто мінімальна заробітна плата з 1 січня 2017 є нижчою за прожитковий мінімум у листопаді 2016 р. І це при тому, що станом на 1 січня 2017 р відповідно до закону «Про державний бюджет на 2017 р» прожитковий мінімум становитиме для працездатних осіб працездатних осіб: з 1 січня 2017 року — 1600 гривень, з 1 травня — 1684 гривні, з 1 грудня — 1762 гривні. Зверніть увагу, що розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2017 р залишається такий самий як і з 1 грудня 2016 р. Це ж стосується і прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Міф 2. Підвищення МЗП не призведе до «зрівнялівки» в оплаті праці.
За тільки приблизними розрахунками працівники перших 11 тарифних розрядів отримуватимуть заробітну плату менше 3200 грн. Тобто усім працівникам з першого по одинадцятий тарифний розряд повинні встановлювати доплату до 3200 грн. І лише посадовий оклад працівника 12 тарифного розряду становитиме 3392 грн. Повертаємся до бурхливих 90-х років? І станом на сьогодні уряд не запропонував механізму уникнення такої «зрівнялівки». Це у свою чергу не мотивує працівників висококваліфікованих, оскільки їхня заробітна плата не суттєво буде відрізнятися від некваліфікованої праці.
Міф 3. Підвищення МЗП не призведе до розкручування інфляції.
Залишемо без коментарів. Досвід нас вчить протилежному.
Міф 4. Підвищення МЗП не звузить коло отримувачів субсидії на оплату комунальних послуг.
Дійсно коло отримувачів субсидій не зменшиться, оскільки субсидії призначаються на опалювальний період і вони не підлягають перерахунку. Коло отримувачів субсидій зменшиться вже у наступному опалювальному сезоні з осені 2017 р. Але, в системі соціального захисту виникає багато проблем. По-перше, з 1 січня 2017 р. не зміниться розмір пенсії за віком, оскільки вона обчислюється з розміру прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, а він змінюється лише з 1 травня 2017 р. і становитиме 1312 грн. Нагадаємо, що з 1 грудня 2016 р. він становить 1247 грн. По-друге, як бачимо, розмір мінімальної пенсії за віком буде більше ніж у два рази менший ніж мінімальна заробітна плата. По-третє, підвищення мінімальної заробітної плати сприятиме росту безробітних, оскільки приватний підприємець, або звільнятиме працівників (оптимізація), або переводитиме їх на режим неповного робочого часу із збереженням норм виробітку. Стосовно оптимізації, наприклад, у сфері вищої освіти вже є лист МОН до ректорів ВНЗ про оптимізацію штатних розкладів через підвищення мінімальної заробітної плати.
У тих випадках, коли працівників переведуть на режим неповного робочого часу і їхня заробітна плата буде нижчою за її мінімальний розмір, то такі періоди будуть зараховуватися до страхового стажу пропорційно сплаченим внескам, а не у повному розмірі, що негативно вплине на тривалість стажу для призначення і обчислення пенсії у майбутньому.
Міф 5. Після підвищення МЗП не збільшиться податкове навантаження «спрощенців».
Платники 1 групи. Ця група платників сплачуватиме єдиний податок у відсотках (фіксована ставка) не від розміру мінімальної заробітної плати, а від розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня звітного року.
Платники 2 групи. Єдиний податок сплачується у відсотках (фіксована ставка) від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року. Тобто він суттєво зросте.
Платники 3 групи. Сплачуватимуть єдиний податок у відсотках від суми отриманого доходу. Розмір ставки єдиного податку, так само залежить від того, чи є цей платник ще й платником ПДВ (3 або 5% відповідно).
А от розмір ЄСВ суттєво збільшується, оскільки приватні підприємці – платники єдиного податку за себе сплачують його у фіксованому розмірі, але не нижче мінімально встановленого рівня, який обчислюється з мінімального розміру заробітної плати.
Натомість платники віднесені до 1 групі платників єдиного податку з 1 січня 2017 року будуть сплачувати ЄСВ у розмірі 50% мінімального страхового внеску, передбаченого для інших груп платників єдиного податку.
Шукайте деталі в групі Facebook
