Закарпатець Василь Штефко, який втратив обидві ноги, не зміг сидіти вдома, коли Росія підступно напала на Україну. 55-річний чоловік вирушив захищати батьківщину у складі 128 гірсько-штурмової бригади.
Аби потрапити у військо, йому навіть довелося збрехати у військкоматі. Вражаючу історію героїчного українця розповів керівник пресслужби 128-ї бригади Ярослав Галас.
“За 1300 кілометрів від дому, в зоні бойових дій зустрів неймовірну людину та ще й свого земляка – Василя Штефка із села Кушниця на Іршавщині (Закарпаття). 55-річний чоловік без двох ніг (!!!) пішов на фронт бити ворога!” – написав Галас на своїй сторінці у Facebook.
“Я не спав дві доби, коли побачив, що відбувається. Просто не зміг сидіти дома, зібрав речі й пішов у військкомат. Зізнаюся зараз перед командуванням, що збрехав там, – сказав, що в мене тільки один протез. І попросився в 128-му бригаду. Свого часу я служив у армії, вмію стріляти, непогано воджу машину. Люди, котрі не бачать протезів, навіть не здогадуються, що в мене немає ніг. Тут я за званням сержант, а за посадою – водій, служу в роті вогневої підтримки. Мій батько так само “незаконно” потрапив на фронт у Другу світову. Йому було 15 років, але він сказав, що має 18, і пішов воювати”, – переповідає розповідь захисника України Ярослав Галас.
Вдома на воїна чекає дружина та 11-річна донечка. Вони, каже Василь, переживають за нього – і дуже пишаються вчинком чоловіка та тата.
“Василь Штефко з Кушниці – унаочнення для двох категорій людей. По-перше, для тих хлопців, що сидять у тилу й придумують будь-які причини й аргументи, щоб залишатися там і далі, вигадуючи існуючі й неіснуючі хвороби. Вони “забули”, що захист країни – це не бажання чи право, а закріплений у Конституції обов’язок громадянина. І, по-друге, для росіян. Країну, яку йдуть захищати такі люди, перемогти неможливо. Прийде час, і Василь Штефко своїми протезами розтопче двоголову курку на російському гербі!” – переконаний Ярослав Галас.
Російські спецслужби активно використовують сайти знайомств для вербування українців — як військових, так і цивільних.…
Вероніка, 21 рік, перша жінка, що підписала "Контракт 18–24" у 72-й бригаді. Але це не про…
Ця стрічка розповідає про шлях підрозділу, який став символом сучасних українських штурмових військ. Це історія…
Її захисниці — це сила, професіоналізм і відданість, якими справді можна пишатися.Щодня вони виконують свою…
У арти мало романтики, хіба можна вважати романтичними холодні ранки, вічний бруд під ногами, збиті…
Бригада, що пройшла сотні кілометрів фронту. Це шлях, написаний мужністю, потом і кров’ю. Шлях людей,…