“Він не уявляв себе без неба”. Сестра і дружина загиблого льотчика Геннадія Матуляка поділилися спогадами про Героя
Ціною власного життя він врятував людей, які могли загинути під час падіння літака в населеному пункті.
Коли почалося повномасштабне вторгнення рф, командир першої авіаційної ескадрильї військової частини А4465 підполковник Геннадій Матуляк одразу, посеред ночі, прибув у свій підрозділ. Упродовж 24 лютого здійснював бойові вильоти, знищуючи колони ворожої техніки. Вранці 25 лютого, після успішного виконання завдання під Гостомелем, летів над населеними пунктами Вишгородського району…
Несподівано з’явились російські винищувачі, почався повітряний бій. У літак Геннадія Матуляка, який був ведучим, поцілили ракетою. Підполковник ще встигав катапультуватися, але саме пролітав над Глібівкою і, щоб літак не впав у населеному пункті, продовжив виводити його в бік лісосмуги. А в момент, коли врешті потягнув катапульту, відбулося друге фатальне влучання. Шансів врятуватися не залишилося. Про все це розповіли очевидці — жителі Глібівки, які дуже вдячні Геннадію Матуляку за те, що ціною власного життя відвів падаючу бойову машину від села…
28 лютого президент підписав указ про присвоєння підполковникові Геннадію Матуляку звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”. Посмертно.
“У квітні братові мало виповнитися 45 років, — розповідає Лариса Хомченко, рідна сестра. — Він був справжнім фанатом авіації”.
Батько Героя України був авіаційним техніком. Тож із дитинства Геннадій мав можливість спостерігати в небі фігури вищого пілотажу. Тоді в нього з’явилася мрія стати льотчиком. Зрештою, таки став пілотом винищувача. Після того, як розформували його частину, пішов у штурмову авіацію, аби тільки продовжувати літати. Загалом підполковник Матуляк служив 28 років. А літав — понад 20. Уже міг виходити на пенсію, але не уявляв свого життя без неба. Останній його контракт закінчувався у 2023 році.
“Навіть у мирний час було хвилювання через кожен виліт Геннадія. Коли організовувалися нічні польоти, то ніколи не спала. Чекала дзвінка опісля, — пригадує вдова Ольга Матуляк. — Хоча чоловік завжди казав: “Я тебе люблю, коли ти — сильна. І ти маєш бути сильною”.
Ольга познайомилася з майбутнім чоловіком у… літаку.
“Гена на нашому першому побаченні у квітні 2016-го розповів, що звернув на мене увагу ще в 2011-му, коли вперше стрибала з парашутом, — каже дружина. — Тоді ж сказав, що нам потрібно одружитися і що в нас народиться донечка”.
Пара оформила стосунки у 2017-му, а у 2018-му на світ з’явилася Софійка. Коли донечці було два рочки, батько вчив її кататися на ковзанах, адже мріяв, аби Софійка займалася фігурним катанням.
“Ще він дуже любив мотоцикли, — ділиться Ольга Матуляк. — Торік у листопаді переконала Гену, щоб купив собі в салоні новий мотоцикл. Та він лише раз встиг на ньому прокататися…”
Насамкінець вдова каже: дуже часто чоловікові снилося, що він загине у повітряному бою… На превеликий жаль, так і сталося…
Шукайте деталі в групі Facebook
