На металургійному комбінаті “Азовсталь” у Маріуполі загинула військова медикиня Наталія Стребкова. Жінці було 45 років, її життя обірвалося 15 квітня через російських окупантів.
Про це у Facebook розповіли її донька Ірина Шматко та чоловік Олексій Гаруда. Наталія загинула від потрапляння багатотонного снаряда у бомбосховище.
Медикиня була родом з Полтави, а повномасштабне вторгнення РФ зустріла разом із чоловіком у Маріуполі. Раніше Наталія працювала діловодом та перукарем, а потім стала військовою та медиком.
“Ти була мамою не тільки мені, але й багатьом хлопцям поряд. Ти була сестрою для багатьох. Для нас ти була Берегинею. Справжньою українською Берегинею. Мамо, спочатку я думала “ну чому ж ти не слухалась так?” “Чому ти кожного разу, як тебе вивозили, поверталась?” “Чому ти не хотіла бути тут?”…Потім я почала розуміти…Ти просто мала бути там. Скільки ти життів врятувала перебуваючи там… Ти там була набагато потрібнішою, ніж тут”, – написала Ірина.
Вона додала, що розуміє свою героїчну маму та пишається нею, та наголосила, що Наталія – приклад для наслідування мільйонам жінок.
“Я знав, що таке щастя. Ніколи не забуду хто у мене тебе забрав…Неймовірно не вистачає. Ти була для мене всім та всюди. Не можу пробачити, що не зберіг”, – написав чоловік загиблої Героїні. Він опублікував кілька фото з коханою
Рідним не вдалося попрощатися з Наталією, бо її тіло досі залишається на “Азовсталі”
Війна складається із сотень процесів, які у взаємодії між собою дають той результат, за яким…
Москва продовжує свідомо та планомірно руйнувати систему міжнародної безпеки, перетворившись на державу-терориста не лише на…
Чергова спроба легітимізації окупаційної влади та розподілу фінансових потоків на тимчасово окупованих територіях Запорізької області…
#СвоїЗавждиЧекають Є місця, куди хочеться повернутися.Є люди, які не забувають.Є побратими й посестри, які пам’ятають…
Як повернутись з СЗЧ, через Армію+, в елітні підрозділи? Куди звернутись, аби не просто поновитись…
У цивільному житті «Кощей» працював вантажником. Будував плани на майбутнє та жив мирним життям. Але…