Тарас одягав ту саму омріяну обручку на маленький холодний палець, цілував його, прощаючись назавжди

Наречений надягнув обручку коханій у труні.

Із мамою коханої Юлі, купили дівчині весільну сукню на похорон, – наречений загиблої на фронті Юлії Шевченко.

Наречений одягав ту саму омріяну обручку на маленький холодний палець, цілував його, прощаючись назавжди.

І в храмі, у якому вони мали вінчатись, коханню всього його життя співали «Вічну пам’ять»…

Юлія разом із хлопцем служила в одній бригаді, Тарас – теж військовий, кадровий офіцер.

Юлія народилася в Києві. Навчалась у ліцеї №241, писала вірші, любила прогулянки й походи. У дівчини було багато захоплень та талантів.

На початку війни вона не вагаючись пішла в ЗСУ, стала військовослужбовицею 47-ої окремої механізованої бригади «Магура». Юлія допомагала в управлінні боєм і плануванні, з організацією вивозу поранених і заміни підрозділів. Паралельно з цим займалась зборами для хлопців, які отримали поранення.

«Юля мріяла тільки, щоб скоріше закінчилась війна, щоб не гинули люди, і найбільше вона хотіла створити сім’ю – велику і щасливу. Вона дуже сильно мріяла про своїх дітей і про власну квартиру або будинок», – поділився Тарас.

Шукайте деталі в групі Facebook