УКРАЇНА LIVE

Обидва документи — №3822 та альтернативний №3822-1 було повернуто у комітет свободи слова та інформаційної політики для доопрацювання за основу.

Законопроекти викликали жваві суперечки народних депутатів під час обговорення.

Доопрацьований законопроект № 3822д про запровадження квот для пісень українською мовою у ефірі музичних FM-радіостанцій було зареєстровано у Верховній Раді у травні.

Згідно з документом, квота для україномовних музичних творів в ефірі має становити 35%. Запроваджуватиметься вона поетапно: перший рік дії закону – квота 25%, другий – 30%, третій – 35%.

До повноважень Нацради з питань ТБ та радіомовлення додається нагляд за дотриманням норми про частку пісень українською мовою.

За словами віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка, у законопроекті “принципово збережено норму про розподіл квоти протягом усієї доби, а не лише вночі, від 0 годин до 6 ранку”.

Альтернативний законопроект № 3822-1 було внесено у Верховну Раду напередодні голосування, 25 травня.Захищаючи законопроект №3822 з трибуни парламенту, він заявив, що документ встановлює квоту 35% для україномовних творів для усіх радіостанцій, без урахування формату, а також затверджує право україномовних пісень лунати у прайм-тайм.

Він був ініційований депутатами від “Батьківщини”, “Народного фронту” та “Блоку Петра Порошенка”.

Основною його відмінністю від №3822 є те, що форматним станціям дозволяється змінювати розмір квот.

При обговоренні законопроекту народний депутат Олена Кондратюк заявила, що “форматними можуть вважатися радіостанції на кшталт джазової “Континент” чи “Хвилі” з класичною музикою, але не радіо “Шансон”.

Документ передбачає 35%-ву квоту для українських музичних творів українською мовою, 50% україномовного контенту в ефірі та виробництво усього радіопродукту на 50% українською мовою.

Після першої невдалої спроби голосування за №3822-1, голова профільного комітету Вікторія Сюмар з трибуни Верховної Ради заявила, що законопроект комітетом підтримано для голосування за основу, однак без пунктів 4 та 7, а саме “без інформації про форматні станції та подвійні квоти для молодих виконавців”.

Пункт 4 передбачав, що розмір квот не розповсюджується на “радіоорганізації, які здійснюють форматне мовлення, зміст ефіру яких (обраний музичний формат) унеможливлює дотримання вищезазначених вимог” та на “радіоорганізації, що поширюють розмовні програми, тобто програми, у яких відповідно до ліцензії музичні твори складають не більше 5 відсотків обсягу мовлення”.

Пункт 7 передбачав подвійний коефіцієнт тривалості трансляції для пісень молодих виконавців, які опублікували першу пісню чи альбом не раніше, ніж 18 місяців тому.

Не зважаючи на пропозицію забрати ці пункти, народні депутати не проголосували за №3822-1 ще двічі.