Пoчалося: суди скаcовують штрафи від ТЦК у 25500 грн – цікаві подpобиці

Суд скасував штраф 25.500 грн, який ТЦК наклав на чоловіка за те, що той не повідомив про одруження, народження дітей і зміну місця роботи. Про це йдеться в матеріалі sud.

Як зазначив суд, за новим законодавством людину не можна штрафувати за неповідомлення даних, які і так є у держави.

Так от, Суд скасував штраф 25,5 тисяч грн, який ТЦК наклав на чоловіка за те, що той не повідомив про дружину, дітей і зміну місця роботи – як зазначив суд, за новим законодавством людину не можна штрафувати за неповідомлення даних, які і так є у держави.

Повинні бігати дані, а не люди. Про це неодноразово зазначали українські урядовці, у тому числі, й заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.

Як писала «Судово-юридична газета», 19 травня набув сили Закон №3696-IX (законопроект 10379), який передбачає – якщо Міноборони як держатель Реєстру «Оберіг» має можливість самостійно отримати персональні дані з інших електронних ресурсів, то відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП за порушення правил військового обліку не настає.

«Ми зараз внесли норму, що штраф накладається лише на тих осіб, які ухиляються від військового обліку, по яким немає інтеграції з іншими реєстрами. Наприклад, якщо є інтеграція з реєстром місця проживання, і ми можемо зробити запити по людині і отримати дані про місце проживання, то людина нічого не порушує, не приходячи і не оновлюючи дані про місце проживання.

Немає підстав, у КУпАП є чітка норма, що штраф застосовується до порушників, тільки коли по цих даних немає обміну з іншими реєстрами» – зазначила Катерина Черногоренко.

«Якщо відкрити статтю 7 закону про «Оберіг», то там цілий набір персональних даних людини. Практично по всім цим даним, включаючи освіту, місце роботи, у нас вже є інтеграція реєстрів.

Тобто, працівник ТЦК спочатку має «сходити» в реєстр, отримати ці дані в реєстрі, якщо їх там немає – лише тоді скласти постанову. Це дуже правильний запобіжник» – додала вона.

Що каже практика судів

13 червня 2024 року Ленінський райсуд Миколаєва розглянув справу №489/4119/24, в якій якраз йшлося про штраф за неприбуття до ТЦК для повідомлення про зміну облікових даних.

Отже, 4 червня 2024 року чоловік звернувся до суду з позовом, яким просив скасувати постанову ТЦК від 24 травня 2024 року, якою його визнано винним за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено штраф 25,5 тисяч грн.

Суть порушення полягала у неприбутті до ТЦК для повідомлення про зміну облікових даних.

Чоловіка до ТЦК доставив наряд патрульної поліції. Під час перевірки правильності військового обліку встановлено, що він з жовтня 2009 жодного разу до ТЦК не прибув та облікові дані не оновив. За цей час він одружився, у нього народилися діти, він змінив місце роботи, однак, про зміну облікових даних не повідомив.

При складання протоколу у ТЦК посилалися на п. 8 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ №1487.

Позивач з винесеним протоколом не був згодний, про що зазначив в самому протоколі. Зокрема, у протоколі не зазначено, які саме дані він не оновив, тобто, не вказані конкретні порушені норми закону.

Крім того, при складанні протоколу уповноважена особа не зазначила та не надала доказів неможливості отримання інформації з відповідних реєстрів.

В свою чергу, ТЦК стверджувало, що позивач не повідомив ТЦК, що він одружився, у нього народилися діти, він змінив місце роботи. При перевірці інформації в базах, до яких має доступ база «Оберіг» (Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів), було встановлено, що інформація про місце роботи позивача в електронних базах відсутня.

Що вирішив суд

Як зазначив суд, ч. 11 статті 38 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в 7-денний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених КМУ, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Відповідно до вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в 7-денний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, позивач був зобов`язаний в семиденний строк з моменту одруження, народження дітей, зміну місця роботи повідомити про це орган, де він перебував на військовому обліку.

Разом з тим, згідно Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» основним завданням Реєстру «Оберіг» є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Відповідно до ч. 8 ст. 5 цього Закону органами ведення Реєстру є зокрема ТЦК.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються персональні і службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї; відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи).

Для формування бази даних Реєстру ЦВК, ДПС, ДМС подають шляхом електронної взаємодії держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.

Твердження представника відповідача про те, що при перевірці інформації в базах, до яких має доступ база «Оберіг» (єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів), було встановлено, що інформація про місце роботи позивача в електронних базах відсутня, судом не береться до уваги, оскільки доказів на підтвердження зазначеного суду не надано.

Долучена до відзиву облікова картка на позивача містить відомості про родину, де зокрема, зазначено сина та батьків позивача. Дана облікова картка не містить ані дати її заповнення, ані підпису уповноважених осіб та позивача.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Незважаючи на те, що згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі є поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у вищезазначеній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не наведено оцінки доказів.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч.3 ст.210 КУпАП, є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.

За таких умов, сама лише постанова про адмінправопорушення без надання доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, не дає підстав вважати, що рішення відповідача (ТЦК) є правомірним та вказують на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.

У порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів, що позивач після зміни місця проживання не став на військовий облік у відповідному ТЦК.

Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У свою чергу, відповідач будь-яких письмових відзивів, що обґрунтовують доводи його заперечень до суду не надав.

Отже, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП не була доведена «поза розумним сумнівом».

Таким чином, суд вирішив адміністративний позов до ТЦК задовольнити, постанову про штраф скасувати.

Шукайте деталі в групі Facebook