ТЦК у прольоті: їм заборонили штрафувати чоловіків, що відомо

Несподівано

Прийшов оновити дані в ТЦК – але ТЦК оштрафувало на 17 тисяч гривень за не постановку на військовий облік у попередні роки. Як свідчить судова практика, такі випадки трапляються в різних регіонах України, пише “Судово-юридична газета”.

Зокрема, під час оновлення даних у ТЦК може виявитися, що чоловік перебуває в розшуку, бо свого часу не став на облік військовозобов’язаних, або відсутня особова справа, або він у 7-денний термін свого часу не повідомив ТЦК про те, що одружився, народились діти, розпочав навчання тощо.

Відтак, деяких осіб, які прийшли по оновлення даних, штрафували вже за новим законом, накладаючи штрафи від 17 тисяч до 25,5 тисяч грн.

Нагадаємо, що 19 травня набув чинності закон №3696-IX, яким було не лише підвищено штрафи, а й змінено статтю 38 КУпАП щодо строків накладення штрафів з часу вчинення адмінправопорушення.

Утім, згідно з ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, чинного під час і за місцем вчинення правопорушення. Крім того, КУпАП не містить визначення поняття “триваюче правопорушення”.

Отже, постає питання, чи можна за новим законом штрафувати “заднім числом”, якщо особа прийшла оновити дані, а отримала штраф за невзяття (на думку ТЦК) на облік військовозобов’язаних у 2019, 2020, 2021 тощо роках.

Як свідчить судова практика, суди дотримуються позиції, що ТЦК так чинити не може. Вони почали звертати увагу на те, що згідно зі змінами до КУпАП “бігати мають дані, а не люди”. Так, у справі №489/4119/24 суд скасував штраф 25,5 тисяч грн, який ТЦК наклав на чоловіка за те, що той не повідомив про дружину, дітей та зміну місця роботи. Як зазначив суд, за новим законодавством людину не можна штрафувати за неповідомлення даних, які й так є в держави.

Приписами статті 38 КУпАП встановлено строки, після спливу яких виключається накладення адміністративних стягнень.

У період виникнення спірних правовідносин (січень-жовтень 2023 р.) до правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 210-1 КУпАП, застосовувався загальний строк накладення адміністративного стягнення, встановлений ч. 1 статті 38 КУпАП.

Зазначеною нормою закону визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення.

Зі змісту статті 38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Зазначена стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, окрім як для триваючих правопорушень.

У свою чергу, норми КУпАП не містять визначення поняття “триваюче правопорушення”. Оскільки оскаржувану постанову ухвалено 25 жовтня 2023 року, тобто поза строком накладення адмінстягнення, встановленим ч. 1 статті 38 КУпАП, вона підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю, вказав суд.