Учителів можуть звільняти за аморальні вчинки, – ВСУ
Педагоги, які своєю недостойною поведінкою скомпрометували себе перед учнями або іншими особами можуть бути звільнені з роботи. Відповідна правова позиція Верховного Суду України міститься у справі за № 6-3135цс16 щодо підстав звільнення працівника, який виконує виховні функції.
Зокрема, у Верховному суді наголошують, що відповідно до пункту 3 статті 41 Кодексу законів про працю, вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору.
«До суб’єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України «Про освіту», а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти», – зазначають у ВСУ.
Згідно з позицією суду, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Також у суді підкреслили, що таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов’язків, так і не пов’язаного з ними, зокрема, вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті.
«Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, – вчитель, педагог, вихователь – зобов’язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки», – йдеться у висновках ВСУ.
У правовій позиції суду наголошується, що особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді.
«Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України», – резюмували у Верховному Суді України.
Шукайте деталі в групі Facebook
