Свідок, який мовчав 38 років, розкрив загадку смерті Івасюка
Життя автора найвідомішого українського хіта обірвалося у 30. На самісінькому піку популярності. Унікальна ситуація – справу Володимира Івасюка розслідують 37 років. І досі немає відповіді на запитання: чи сам він вкоротив собі віку?
1971 рік. Пісня року. Ансамбль Смерічка виконує Червону руту. Згодом її будуть співати і на Далекому Сході, і в Середній Азії. Популярність – шалена. Зінкевич, Яремчук і Івасюк в момент стають зірками. В цей момент Івасюку лише – 22. А наступного року переможе його ж Водограй. Через 7 років після тріумфу він вийде з дому. І не повернеться. Його знайдуть лише через три тижні. Повішеним у лісі.
Тоді криміналісти нічого підозрілого не побачать. А дві третини справи номер 270 – присвятять проблемам композитора з психікою.
Слідство тривало лише 2 місяці. Дива криміналістики. Слідчі не стали шукати автомобіль, в який сідав Івасюк. В день останньої появи на людях. І чоловіка, який ним тоді цікавився.
В речових доказах зникне пасок, на якому Івасюк наче повісився. І нікого не збентежать плями на тілі покійного – мовляв, це не побої,а покусали мурахи. Більшість свідків по справі Івасюка пішли вже з життя. Але журналісти Фактів тижня знайшли того, хто пам’ятає кожну хвилину дня, коли стало відомо про смерть композитора.
Жамшидбек Чаробаєв приїхав з Киргизії. У 79-му – солдат-строковик. Саме він першим побачив Івасюка повішеним. Журналісти Фактів тижня їдуть разом з Чаробаєвим у той самий ліс біля села Брюховичі. Як Івасюк зміг прив’язати пасок до дерева? – головне запитання у слідчих. Зріст композитора – метр сімдесят. До гілки ж два метри. Виходить, Володимир повинен був ставати на щось.
– На підошвах повинні були бути сліди дерева, кори. На одежі також мали бути накладення мікрочастин дерева, – розповідає Микола Голомша, заступник генерального прокурора України( 2003-2010).
Але – жодних слідів. Черевики блищали, наче нові. Ще одна загадка – сліди на дереві. Вони були вище тої гілки, на яку був прив’язаний зашморг. Слідчі припускають: їх могли залишити ті, хто першими прибули на місце. А потім – зняли тіло.
– У нього на руці був годинник. Він зупинився заднім числом, – говорить свідок Жамшидбек Чаробаєв.
Закордонний Орієнт заводився лише,коли зробиш спеціальні рухи рукою. З маятниковим механізмом.
На календарі – 27 квітня, 12:50. Без заводу годинник може працювати не більше доби.
А це означає:ще 26 Івасюк міг бути живий. Тоді де ж він був два дні? І взагалі три тижні. Адже знайшли його аж у травні. У матеріалах справи є кілька свідчень очевидців, які бачили схожого на Івасюка чоловіка. Дехто – у Рівному. І ще одне здивування.
Слідчі, які вже в 2000-х досліджували експертизи, не зрозуміли, як покійний міг провисіти 24 дні. Свідок, якого розшукали журналісти Фактів тижня, раптом робить сенсаційну заяву У 79-ому, біля місця загибелі Івасюка, солдат бачив сліди автівки.
– Тут, десь тут буксував. Не міг піднятися. А потім зворотний слід пішов, – згадує свідок.
Ця просіка йде від Брюховецького цвинтаря. Так було і в 79-му, так є і зараз. В Брюховичах живе пан Ярослав. Він служить у церкві. І добре пам’ятає: за СРСР тут був секретний об’єкт. Місцеві подейкували – там явочна квартира КДБ. Ходили чутки – саме сюди могли привозити на допит Івасюка. Можливо, події виглядали так? Невідомі біля консерваторії попросили Івасюка проїхати з ними. На допиті все пішло не за планом: Івасюк помирає.
Цілком можливо, що це місцеві князьки хотіли вислужитись Москві, і перегнули палку. Скандал? Або краще зімітувати самогубство? Розробляється спецоперація. Тіло непомітно вивозять вночі. Везуть до дерева. Вішають пасок, ставши на драбину – так швидше. Можливо тому і пошкодження на дереві? Дивні деталі у справі – одна за одною. Номер військової частини Чаробаєва у протоколі – 42190. Це авіаційний полк у Скнилові. Але сам він каже, що служив не там. Випадковість? Насправді ж казарми були поруч із Львівським управлінням КДБ. З іншого боку, для чого “конторі” Івасюк? Антирадянщиною не займався. Але міг підтримувати заборонену греко-католицьку церкву або мати зв’язки з емігрантами. Могли бути і прозаїчніші мотиви. Кримінальну версію вбивства – ніхто взагалі не розглядав.
Хоча вимагати в Івасюка було що. Він отримував солідні гонорари. 5-7 тис. на місяць. До того ж за кожне виконання його пісень сплачували так звані авторські. А Червону Руту тоді співали майже скрізь. На чотирьох рахунках Івасюка зберігалося 35 тисяч рублів. Чималі гроші для того часу.
Загадковою стане не лише смерть Івасюка. Але й його похорон. На цвинтарі чергуватимуть агенти КДБ. Журналістка Любов Козак першою в Радянському Союзі почне розслідувати обставини смерті композитора. Її документальний фільм на Львівському телебаченні вийде лише через 10 років.
До фільму випадково потрапить репліка невідомої жінки про те, що у вбивстві Івасюка замішано львівське КДБ. Наступного дня до телестудії приїде перевірка. Жамшидбеку Чаробаєву за 37 років неодноразово снилися і те місце, де він знайшов Івасюка, і сам композитор.
– Неначе допомоги просив у мене, щоб правду говорив, і Бог, напевно, так послав. Весь час мені як фотографія сниться. Як стояв він, так і стоїть, – розповідає свідок. Він прокручував 79-й рік не раз. І те, що тоді не зрозумів, згодом для нього стало очевидним.
– Він не сам себе повісив. Напевно, допомогли йому. Ну, просто видно було, що ну як людина може на маленьке дерево повісити себе, – коментує Жамшидбек Чаробаєв.
Зрозуміло, що вбили, але хто і навіщо, за 37 років ця правда так і не відкрилась.
Шукайте деталі в групі Facebook
