УКРАЇНА LIVE

Після розпаду СРСР в України були непогані умови для старту. На жаль, після 26 років незалежності, країна не виправдовує покладених на неї надій, Україна продовжує пасти задніх.

Про це пише історик та публіцист Ярослав Грицак у блозі для видання “Новое время”.

Так, однією з причин, чому Україна не може стрімко розвиватись, є її розміри та різноманіття.

Він нагадує, є інформація, що в 1991 році в оточенні Бориса Єльцина обговорювалося, що робити з Україною. Стратегія була така – Україну потрібно відпустити, через деякий час країна “як нежиттєздатне утворення сама приповзе на колінах”.

“У 2000-х Путін лише повторив те, про що говорили російські демократи в 1990-х. І не тільки російські. Єжи Гедройц, автор східної доктрини демократичної Польщі і палкий шанувальник України, сумнівався, чи вистоїть країна на сході від Дніпра. На моїй рідній Галичині існувала ще більш радикальна версія: Україна не до Дніпра, а до Збруча”, – пише Грицак.

Щоправда він наголошує, що Україна вже довела свою життєздатність. При чому зробила це тричі – переживши кризи в 1994 і 2004 та 2014 роках.

Ще одна причина — спадщина комунізму.

Якщо хочеш бути успішним і багатим, не май у своєму минулому комунізм або ж май його якомога менше. Саме в цьому варто шукати переваги Польщі або балтійських країн. Польща ніколи не була настільки ізольована і провінціалізована, як радянська Україна,
– пояснює Грицак.

І останню причина, яку історик називає “суто теоретичною”, полягає в тому, що Україна взагалі “нереформоздатна”. Однак, насправді, головна проблема полягає лише у волі політичного класу змінювати правила гри.

“У випадку з Україною історія диктує як необхідність революцій — без них не можна подолати спадщину минулого в найбільш критичні моменти, — так і неминучість еволюції, без якої цю спадщину в принципі неможливо подолати”, – додає Грицак.