“Красиве рабcтво”: у яких умовах працюють, та скільки заробляють українські моделі в Азії
Багато українських моделей їздять в Азію на заробітки. Дарія Бондаренко, Маргарита Гордієнко і Валерія Руденко розповіли, як насправді жити на Сході і чи реально побудувати кар’єру такими поїздками, пише видання “fakty.ictv”.
Як потрапити
У кожної моделі, яка працює за кордоном є материнське агентство, з яким вона підписує контракт. Агентство в свою чергу займається пошуком контрактів в Азії, Європі і США. Умови можуть відрізнятися, в залежності від маркетингу тої чи іншої країни.
Основні критерії – ріст від 172 до 180 см, параметри близькі до 60-90-60, чиста шкiра, здорове волосся. Бажано, щоб були відсутні шрaми, пірcинг і тату.
Агентство розсилає снепи, портфоліо, відео-візитку азійським колегам. Якщо модель зацікавила когось, її можуть попросити пройти онлайн-співбесіду, зазвичай це інтерв’ю по Skype. Це роблять для того, щоб зрозуміти рівень англійської та оцінити комунікабельність.
Наступний етап – отримання візи. Господар готує всі необхідні документи для оформлення робочої візи. Потім обирається зручна для всіх дата перельоту і купується квиток. По прильоту зустрічає водій, йде заселення в апартаменти, починаються кастинги. Якщо щастить – дівчина сподобалася клієнту – роботу отримано.
Вартість проживання
Моделей заселяють в апартаменти. Зазвичай, це квартира або будинок з кількома спальнями і ванними кімнатами. Ліжка можуть бути і двоповерхові, а в кімнаті – від двох до чотирьох дівчат. Іноді виділяють й окрему кімнату.
Витрати на житло треба покрити самому. Коштує це приблизно від $500 до $1 тис. на місяць.
Щотижня роботодавець видає $70-100 на харчування.
Валерія Руденко:
– Мені вистачало близько $50, аби купити продуктів на тиждень – овочі, фрукти, курка, риба, молочні продукти. Залишок я витрачала на кафе і різні розваги на вихідних.
Дарія Бондаренко:
– Коли ти відвідуєш нову країну, завжди хочеться спробувати національну кухню, але з часом вона набридає, тому готуємо вдома.
Маргарита Гордієнко:
– Харчуються моделі дуже погано, оскільки на це банально не вистачає часу. Половину часу витрачаєш на кастинги, іншу – на роботу. Їси якийсь фаст-фуд, не обов’язково McDonalds, ні – радше сандвічі або салати.
Умови і заробіток
Стандартний контракт розрахований на 3 місяці. Середній робочий день – 9 годин, якщо працюєш більше – кожна година оплачується як “овертайм”. Зйомки проходять як в студії, так і на локаціях. Іноді на роботу потрібно їздити або літати в інше місто або на острів.
Дарія:
– Графік ненормований, ти можеш працювати півмісяця без вихідних, а можеш раз на тиждень.
Валерія:
– Я була в багатьох країнах і всі кардинально різні. Найважче – в Китаї. Ти можеш працювати більше 13 годин з 30-хвилинною обідньою перервою! Відпустки немає, упродовж усього контракту модель у розпорядженні агентства. Але одного разу, на день народження в Тайланді, мене і мою подругу відпустили на 4 дні злітати на острови.
Маргарита:
– В Китаї оплачують роботу погодинно, а в Японії, Кореї, Сінгапурі, Малайзії ціна фіксована за цілий робочий день (за 5 і за 10 годин).
Дарія:
– В Китаї в середньому за показ отримують близько $200. Зйомка каталогу – $100 за годину роботи. В Кореї і Японії зазвичай за день від $600 до $1000, покази $200-250.
Валерія:
– В Китаї виплачують одразу всю суму після закінчення контракту (за день до вильоту).
Маргарита:
– Навіть підписаний контракт не означає, що ти заробиш. Дуже часто дівчата припиняють цим займатися, бо робота не приносить прибутку. Все залежить від успішності кастингів.
Дарія:
– На заробіток впливає багато факторів – портфоліо, досвід, сезон, агентство. 10% отримує материнське агентство, 40% – приймаюче агентство, 50% – залишок моделі. З цих 50% вираховують всі витрати і податки. Що лишилося – заробіток моделі.
В Китаї багато так званої “чорної роботи”. Купа пропозицій не від агентства, з яким укладено контракт, а просто від фотографів, знайомих або абсолютно незнайомих людей на вулиці. Але це скоріше для тих, хто женеться за грішми, а не будує кар’єру. Така робота часто не пов’язана з моделінгом.
Конкуренція
Валерія:
– Зазвичай, дівчата всі добрі. Я завжди знаходила собі хороших подруг, з якими спілкуюся багато років потому. Буває таке, що у агентств є фаворитки, але нікого не можна звинувачувати в цьому: якщо букер когось обрав, значить, ти працюєш в чомусь гірше, а вона краще.
Маргарита:
– Все залежить кваліфікації та від стосунків з агентством. Скажімо так: в Азії люди – лицеміри, агентство лицемірить і хоче, щоб модель робила теж саме у відповідь. Якщо погодитися – заробіток моделі завжди в плюсі, у вас прекрасні стосунки з усіма.
Конкуренції ж майже немає: в Азії не той рівень, ніж в Європі.
Даша:
– Насправді немає значення звідки ти. Головне, щоб замовнику сподобався твій типаж. За статистикою, більшість моделей, що працюють в Азії – з України, Росії, Польщі, Білорусі, Бразилії та Америки.
Маргарита:
– Багато моделей з Польщі, Росії, Білорусі, Америки. Бразилійки – мабуть, перші конкурентки. У бразилійок яскраві форми: і грyди, і бeдрa, і вузька тaлiя. Вони часто працюють з бiлизнoю, іноді краще, ніж українки.
Взагалі в Китаї українки вже приїлись, на деяких кастингах кажуть: “українки не підходять”. Вони хочуть чогось особливого – просять дівчат з Франції, Англії, Голландії. Чомусь їм здається, що це цікавіше.
“Особлива” зйомка
Дарія:
– Доводилося зніматися в пуховиках на вулиці в +35 і в літніх сукнях в холодній студії. В мороз на пляжі, в воді. Я працювала в Китаї на показі купальників а-ля Victoria’s Secret. Уявіть: зима, подіум на вулиці, попри всі наші обурення довелося працювати.
Валерія:
– Знімалась кілька годин з маленькими і дорослими козликами. Мені потрібно були тримати їх на руках – вони дуже важкі. Добре, що хоча би був час на відпочинок. В конюшні, але з кіньми казусів не було, хіба що запах відволікав.
Маргарита:
– Для зйомки взуття стояла на ходулях. Працювали близько 12 годин. Я постійно падала. Насправді по фото нічого такого не скажеш, але було дуже важко.
Змушували фотографуватися з мeртвuм папугою. Доходило того, що казали: “Бери його в руки, тримай, давай, сфоткайся з ним”.
Дарія:
– Мені пощастило попрацювати на закритому показі Chanel в Бангкоці.
Особливо крута зйомка відбулася в Тайланді: відеозйомка для бренду Angelys Balek. Знімали в басейні на даху одного з готелей Бангкока. Зйомка проходила з нереально крутою командою професіоналів в дружній атмосфері. Приємно було потім бачити себе в соціальних мережах на сторінках Vogue, Elle и Harper’s Bazaar.
Як українці живуть в Азії
Дарія:
– Уперше я поїхала в Корею (на 3 місяці), переймалася, чи зможу адаптуватися. Довго звикала до людей. Було важко розуміти один одного через мовний бар’єр: казусів вистачало, бо не всі азіати розуміють англійську. Але з часом страх проходить і ти почуваєшся впевнено, незалежно від місця перебування.
– Одного разу я гуляла по набережній в Шанхаї і до мене підбігли кілька китайських школярок і попросили сфотографуватися. Й тут почалося… Кожна хотіла сфоткатись зі мною особисто. Вони штовхалися, ставали в чергу, якщо не виходило – засмучувались. Я просто втекла звідти, тому що охочих було занадто багато!
Маргарита:
– Робота до вподоби: тебе всюди возять на авто, дають кишенькові гроші. Чого ж має бути складно?
Важко звикати до їжі, особливо, якщо тільки починаєш їздити, тому що в Азії в кожній країні різні особливості кухні. Наприклад, в Китаї дуже гостра і жирна їжа – до цього важко звикати.
І до менталітету також – місцеві відрощують нігті на мізинцях, щоб колупатися у вухах і носі. Та ще й роблять це напоказ.
Топ-моделі та їхній заробіток
Дарія:
– Спочатку адаптація – потрібно зрозуміти, як поводити себе на кастингах, що потрібно клієнту. Чим швидше включаєшся в роботу, тим більше шансів стати успішною і заробити. Важливо знати англійську. Якщо не розумієш, що від тебе хочуть – це не подобається клієнту – тебе відправлять додому.
Маргарита:
– Щоб стати кращою в Азії, не можна починати з Азії, а якщо починати з Азії, потім їхати в Європу і повертатися в Азію. Все залежить від досвіду. Тобто, якщо модель працювала в Європі, то прижджатиме в Азію на геть інших умовах. Дівчина може бути гарнішою, худішою, вищою, але якщо в неї це перша поїздка, а в іншої за плечима європейський досвід – результат може бути на користь другої.
Топові моделі – це ті, хто давно працює в Європі, зробили велику кількість обкладинок. Вони приїжджають в Китай виключно за грішми. Живуть в окремих апартаментах, майже не їздять на кастинги, робота у них заброньована. І звісно, до них інше ставлення.
Маргарита:
– В середньому, можна заробити $4 тис. на місяць. Це у випадку, якщо ти не супер-топ.
Мода в Азії та Європі
Дарія
– Мода змінюється з кожним роком, але стиль Японії та Кореї дуже схожий і водночас в нього присутня відмінна від інших риса. Азіати ставлять за мету своїми стандартами наздогнати Європу, тому там величезний модельний ринок. Ні для кого не секрет, що в Китаї багато підробок відомих європейських брендів, але водночас є і круті дизайнери.
Маргарита Гордієнко:
– Справді, на Сході елементарні ідеї для зйомок – це раніше кимсь придумане і перероблене під себе. В Європі ж дизайнери самі мудрують над новими ідеями.
Європа-Азія-Америка. Де краще?
Валерія:
– В Європі й Америці другий шанс не дають: якщо дівчина не сподобалась на першому кастингу, другий раз її побачити не захочуть. З Азії краще всього починати, там вчишся себе правильно подати, вчиш англійську, поведінку на кастингах, етикет – початкові ази.
Маргарита:
– Я думаю Азію, Європу й Америку не можна порівнювати – різні планети: в Азії – гроші, в Європі – статус, в Америці – статус і гроші. В Америку насправді мало кому вдається туди потрапити – це дуже непросто. У моделі має бути дуже сильний букер, досвідчене материнське агентство і велика кількість додаткових факторів.
Де сподобалося більше
Маргарита:
– Корея, Японія, Китай відрізняються ставленням людей до тебе. В Кореї та Японії люди спокійні. На роботі тебе триста разів перепитають – чи втомилася, чи твого розміру взуття, що хочеш поїсти і коли хочеш відпочити. В Китаї цього ніхто й ніколи не зробить.
У Кореї та Японії дуже добрі люди. Завжди допоможуть, якщо виникне прохання чи якісь складнощі на вулиці, а китайці ставляться до тебе як до тваринок в зоопарку.
Дарія:
– Найстрашніший сон – китайські візажисти. Чим більше макіяжу, тим краще. Брудні пензлики, дешева косметика, плойка 250 градусів – це типово для Китаю. На зйомках Китаї ти – тремпель.
Перше враження про Японію – “як же все тут схоже на Корею”: чисті вулиці, розподіл сміття, цивілізовані люди…
Валерія:
– Токіо, однозначно, топ! На другому місці – Тайланд, потім – Гонконг, а там уже й Корея.
Маргарита:
– Мені дуже подобається як в Бангкоку святкують Новий рік. Зокрема – тайський, у квітні, коли люди обмащуються глиною і обливаються водою. Вважається, що чим більше на тебе виллється води, тим більше щастя буде в новому році.
Шукайте деталі в групі Facebook
