УКРАЇНА LIVE

Світовий лідер впровадження інноваційних технологій у питанні видачі віз дуже консервативний і досі практикує «дідівські» методи. Запис на співбесіду із консульським інспектором проводиться вручну. Люди із вечора займають чергу, записуючи своє прізвище на аркуші, приклеєному до стіни консулату. Перші інтерв’юери біля китайського візового центру з’являються уже о 5-й ранку.

Китай – територія неймовірних можливостей для торгівлі. В цій країні виробляють усе: починаючи від магнітиків на холодильник і завершуючи новітніми «девайсами». Власне, комівояжери – одна із найчисельніших каст відвідувачів китайського консульства. Значно менше тих, хто вирушає у Піднебесну на навчання, лікування чи туризм.

Чимала група тих, хто у Китай їде на заробітки. Ця країна не потребує некваліфікованої робочої сили. Чимало китайців із глухих провінцій готові задешево виконувати будь-яку роботу. «Викладаю англійську дітям» або «Працюю моделлю» – найпопулярніші відповіді українців на питання щодо мети відвідин Китаю. Кажуть, симпатичні молоді українки в Піднебесній здатні заробляти по кілька тисяч доларів. «Уже підписала контракт на рік. Якщо особливо не напружуватися і не перевтомлюватися, то у місяць матиму 3 тисячі доларів. Цілком реально заробити і 5-6 тисяч доларів» – розповіла миловидна дівчина років 20-ти на вигляд біля дверей китайського консульства.

«Для китайця престижно мати серед друзів європейців. Деякі з них платять українцям гроші за вечерю з ними, – каже Юля із Ковеля. – Скажімо, сім’я може отримати 50 доларів і до того ж смачно повечеряти. Чоловіки в Китаї можуть запросити дівчину на вечерю. Це не побачення, тому iнтиму ця зустріч не передбачає. Просто дехто із китайців хоче вразити своїх друзів і приходить на якісь урочистості у компанії із європейками. За це вони готові заплатити 200-300 доларів за вечір». Також користуються популярністю фотосесії європейських дітей. За це китайці платять 400-500 доларів.

Менеджери середньої ланки у Китаї про таку зарплатню, як у моделей, можуть лише мріяти. «Працювала в українській фірмі, ми купували товар у Китаї. Власне, саме я комунікувала з продавцем. Він мене і переманив у свій офіс в Китай, – ділиться своєю життєвою історією харків’янка. – Своїм працівникам вони платять 1000 – 1200 доларів. В іноземців зарплатня більша, десь 1500-1700 доларів. Я своєю платнею задоволена. Звісно, хотілося би більше, але в Україні я і таких грошей не зароблю». Частину зарплати потрібно витратити на оренду житла, а це 200-500 доларів, в залежності від міста. Кілька сотень на харчування та одяг.

Для того, щоби викладати англійську для маленьких китайців, необов’язково самому вільно нею спілкуватися. Достатньо хорошого середнього рівня. «Закінчила коледж у Черкасах, серйозно англійську у школі та коледжі не вивчала – каже нова знайома в аеропорту в Дубаї, очікуючи рейс на Гуанчжоу. – Взятися за підручних змусило життя. В Україні знайти хорошу роботу дуже важко, тому вирішила їхати на заробітки, а там без знання англійської на хорошу роботу годі сподіватися.

Спершу ходила на курси, а найбільше мені допомогли знайомства в інтернеті. Я зареєструвалася на відповідному сайті – і почалося. Десятки іноземців почали писати мені, прагнути ближчого знайомства. Тих, хто погано володів англійською, я відразу «відшивала». З іншими переписувалася, з деякими навіть спілкувалася у вайбері. Через півроку я уже могла впевнено писати і говорити». Моя співрозмовниця прямувала в Гуанчжоу, де у дитячому садочку влаштувалася викладати англійську. Допомагати спілкуватися із дітьми їй буде місцевий асистент, який на дуже посередньому рівні володіє англійською. «Це просто жaх, вони практично не знають англійської. Але нічого, треба працювати» – каже дівчина. За свою роботу вона отримуватиме 1500 доларів. Квартира їй обходитиметься у 180 доларів. «На жаль, додому я повернуся щонайменше через рік. Квитки дорогі», – поділилася своїми планами жіночка.

Англійська в Китаї лише зараз стає популярною. Відсоток дорослих, хто може говорити іноземною мовою, катастpoфічно малий. Зате навчати англійської дітей зараз дуже модно. Зважаючи на брак своїх кадрів, китайці запрошують іноземців. Native speaker обійдеться дорого. Англієць чи американець менше ніж за 5-7 тисяч доларів у Китай не поїде. А ось українці (чи казахи або poсіяни) поїдуть і за півтори тисячі. Тому їх і запрошують.

Іноземних моделей у Китаї дуже багато. Зрештою, і не тільки моделей чи інших пpацівниць «poзважальної сфери». Тому уряд уже почав створювати їм перешкоди. У результаті, під «роздачу» потрапляють усі іноземці. Одне із останніх нововведень для українців – це перетин кордону раз у місяць. Вони змушені їхати у якусь сусідню країну і одразу ж повертатися. Робочу візу виготовити практично нереально. Тому люди працюють по бізнес-візі, а дехто ухитряється відкрити студентську візу. Українці у Піднебесній із острахом очікують завтрашніх ускладнень від уряду. А у тому, що вони будуть, мало хто сумнівається. Китай завжди мав славу закритої країни.