“На такі виклики не виїжджають”: Чому українцям відмовляють у швидкій допомозі. В яких випадках можна розраховувати тільки на себе

Телефонуючи на 103, дедалі більше пацієнтів чують відмову у виїзді на виклик, пише газета “Експрес”. Чому медики так діють і чи мають на це право?

“Бригади на такі виклики не виїжджають”, — чуємо від диспечера, викликаючи “швидку” мамі з підвищеним тиском чи дитині з гарячкою. Днями я стала свідком такого випадку й в аптеці. Жінці стало погано, поміряли тиск — виявилося, що він майже вдвічі вищий за норму, 220 на 160. Провізорка зателефонувала на 103.

Описала диспетчеру ситуацію. У відповідь почула: “То дайте якийсь препарат для зниження артеріального тиску, бригади на такі виклики не виїжджають”. Працівниця аптеки обурилась: “Я ж не лікар! Хай мені лікар скаже, який саме препарат у цьому випадку слід застосовувати”. Зрештою, бригаду “швидкої” таки відправили – однак попередили, що доведеться чекати щонайменше півгодини.

“Днями в мами підвищилася температура, через напади кашлю вона не могла дихати нормально. Зателефонувала на “швидку” й почула, що на такі виклики бригади не виїжджають, треба звертатися у лікувально-діагностичний центр, — розповідає Юлія Пашкевич.– Ми поїхали. А там нам сказали викликати “швидку”! Після довгих перемовин зробили рентген, аналізи, маму оглянув сімейний лікар і діагностував запалення легень…”

Працівники “швидкої” підтверджують: висока температура і підвищений тиск — справді не привід для виклику бригади. Та й що може зробити “швидка”? Якщо температура не збивається, зроблять укол і — в лікарню… В Управлінні екстреної медичної допомоги та медицини катастроф людям радять звикати до думки, що диспетчер має право відмовити в прийомі виклику, якщо стан пацієнта не потребує втручання медиків із “швидкої”.

“Звернення, залежно від стану пацієнта, діляться на екстрені та неекстрені, –– розповідає Експресу Олена Полупан, заступниця начальника Управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

– До екстрених належать звернення стосовно пацієнта, який перебуває у невідкладному стані. Тобто коли людина знепритомніла, у неї виникли судоми, раптові розлади дихання, раптовий біль у ділянці серця, блювання кров’ю, гострий біль у черевній порожнині, зовнішня кровотеча, ознаки гострих інфекційних хвороб, гострі психічні розлади, які можуть загрожувати чиємусь життю і здоров’ю”.

Також бригада швидкої медичної допомоги виїде до травмованого пацієнта (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови), ураженого електричним струмом, блискавкою, із тепловим ударом чи переохолодженням, асфіксією (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), отруєннями, укусами тварин, змій, павуків тощо, з порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча).

Натомість неекстреними викликами вважаються ті, що стосуються раптового підвищення температури з кашлем нежитю, болю у горлі, болю голови, запаморочення, слабкості, болю у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо), підвищення артеріального тиску, больового синдрому в онкохворих, алкогольного, наркотичного, токсичного абстинентного синдрому. Також не чекайте бригади, якщо у вас загострилася хронічна хвороба (гіпертонія, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічне запалення печінки, жовчевого міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо).

“Відповідно до Правил виклику бригад швидкої допомоги, диспетчер із прийому викликів має право відмовити абоненту в неекстрених випадках, – каже Олена Полупан. – При цьому він зобов’язаний оформити письмову відмову й дати рекомендації, у який лікувально-профілактичний заклад (поліклініку, пункт невідкладної медичної допомоги або інші заклади) звернутися, назвавши його адресу та телефон.

Якщо немає такої можливості, то він направляє до пацієнта бригаду швидкої медичної допомоги, яка не виконує екстрені виклики. Вона має прибути протягом години з моменту отримання звернення”.