Українців попередили про поширення фейків про викрадення дітей

У різних областях України викрадають дітей. Нахабно, посеред білого дня, прямо на вулиці їх саджають у автівку темного кольору і кудись везуть. Такою інформацією аж кишать соцмережі. Майже в кожній області України подібне з’являється по кілька разів на місяць. Хоча жодне із таких повідомлень у поліції не підтверджують.

Правоохоронці почали відслідковувати подібне, бо не розуміють, звідки беруться ці панічні атаки, що заполонили соцмережі.

“Навіть не розуміють, що штучно створюють от таке нагнітання, що от у нас все погано, дітей викрадають, їх продають на органи, будьте обережні, бійтеся, оглядайтеся”, – розповідає речниця ГУ Нацполіції Рівненщини Ольга Ангелова.

Сказати, що це зачіпає людей – нічого не сказати. Бо йдеться про найвразливішу тему з усіх можливих – дітей.

Психолог Олександр Турченюк аналізує одне з таких повідомлень, де нібито викрадають дітей чоловік із жінкою на чорній автівці.

“Чорний мерседес відсилає людей автоматично до ночі , до чорного кольору. Там, де підвищуються страхи, тривоги”, – зазначає він.

Психолог припускає, такі фейки може поширювати людина задля якоїсь своєї забави, або навіть несвідомо. І виявився правий.

Авторка одного з таких повідомлень, пані Тетяна, розповіла – перепостила інформацію про зникнення дітей, бо почула таке від родичів, а ті від інших людей і вирішила застерегти всіх знайомих.

“Я перестрахувалася. Люди говорять, що їх забирають на органи”, – розповіла жінка.

Біда в тому, що ця пані навіть не розуміє, якої шкоди завдає людям, сіючи в душах страх. Для телефонних хуліганів у нас є навіть кримінальна відповідальність. За фальшиві повідомлення в соцмережах ніхто карати не буде. Але їхні наслідки надсерйозні. Та крім банального розповсюдження чуток поширення таких постів може бути і цілеспрямованим.

“Таким чином дуже зручно і сіяти паніку, і тиснути на недовіру до державних інститутів, недовіру до поліції, недовіру до СБУ, просто тестувати на такій близькій темі як діти – зручно”, – розповідає директор центру “Сприяння миру та безпеки дитини” Юлія Трестер.

Науковці кажуть, що це – технологія, і вона працює насамперед з масовою свідомістю. Якщо вам тривалий час постійно давати інформацію про злочини, зокрема, масові викрадання дітей – спочатку ви будете залякані, а потім просто звикнете.

“Але при певних обставинах під час Х масовий вкид якоїсь інформації призведе до того, що ця негативна інформація вийде з підсвідомого в ваше свідоме і відбудеться певний соціальний вибух”, – пояснює доктор наук з держуправління, завкафедри інформаційної політики та цифрових технологій Національної академії держуправління при президентові України Олександр Карпенко.

Фахівці стверджують, що фейки – це реальна психологічна зброя, такий собі інформаційний вірус. За словами Карпенка, це може бути впливом зовнішніх спецслужб для дестабілізації ситуації в Україні.

Люди вірять відразу і не перевіряють. Бо повідомлення, щоб бути ефективним має спиратися на якісь реальні події. Зупиняти метро в Києві після телефонних дзвінків про мінування почали лише з початком реальної війни і реальних мінувань. Так і з фейковими викраденнями. Вони ефективні, якщо таке справді відбувається.

Торік уся Одеса: поліція, нацгвардія, кінологи, волонтери добу шукали дев’ятирічного Андрія Єфімова. А ще переглядали камери спостереження куди могли відвести хлопчика. Прочісували усе. Його знайшли на Привозі. Дитину викрала неповнолітня. Тоді сама пояснила, просто хотіла забрати в Андрія телефон, а щоб хлопчик не викрив її своїм плачем, і його з собою взяла.

Але в загадці інтернет викрадень є ще одне пояснення. І воно навіть цинічніше ніж атаки спецслужб. Експерт твердить про такі собі маркетингові експерименти. Простими словами вивчення інтернет ринку для просування товарів і послуг. Від подібних інтернет експериментів постраждали цього року Індія, Казахстан і та ж сама Росія.

“Це коли якусь технологію використовують через ЗМІ для того, щоб сформувати мережеві спільноти – цільову аудиторію, збільшити кількість лайків, перепостів. Робиться ефективний вкид інформації для людей, які будуть реагувати миттєво, передавати цю інформацію скрізь, потім ви сформуєте групу, яку потім після цього можна використовувати у будь-яких інших цілях. Постити якісь необхідні вам товари”, – підкреслює Олександр Карпенко.

Тож визначити реальних зловмисників, які замовляють фейки – справа кіберполіції. Але і ми з вами маємо, хоч трохи навчитися ставити бар’єри проти таких “тьоть”, які раніше пліткували на лавочках, а зараз вийшли у всесвітню мережу.