УКРАЇНА LIVE

Дітей не хочу від слова зовсім. Ось, взагалі не хочу і навіть думати не хочу на цю тему.

Живемо з чоловіком майже 10 років, три роки зустрічалися і ніколи не зациклювалися на цій темі. Думали, коли-небудь, коли робити буде нічого, нapoдимо собі сина або дочку. Але поки робити є чого і мені, і чоловікові.

Я працюю. У мене своя невелика перукарня або, як тепер прийнято вважати, салон краси. Так, він відкритий на гроші чоловіка.

І живу я в квартирі чоловіка, і машину він мені подарував, і забезпечує непогано. Я не переживаю, що мені з дитиною буде не на що жити. Я знаю, що у нас буде все, але дітей не хочу.

Нещодавно чоловік заявив, що я повинна подумати про дитину, дав термін півроку або він подасть на розлучення. Сказав, що йому 35 і тягнути він більше не хоче. А мене бити від однієї думки про памперсах і пелюшках, про сосках і сумішах. А ще живіт цей тягати.

Мама теж наполягає на тому, що в 33 роки дитину нapoдити вже пора. Хоча б одного і хоча б для чоловіка. А чоловік хороший! Такому і десяток нapoджувати можна, він тільки радіти буде.

Пару днів назад за вечерею сказала чоловікові, що дитину нapoджу, але потрібно буде найняти няню для малюка і помічницю по будинку, так як я не збираюся грунтовно сідати в декрет.

Чоловік заборонив навіть думати про це. Сказав, що ніяких нянь в його будинку не буде, помічниця його влаштовує та, що є.

А я буду сидіти в декреті рівно стільки, скільки це буде необхідно для дитини. На допомогу приїжджатиме його мама, а якщо буде потрібно, то вони продадуть її квартиру і куплять в нашому або сусідньому будинку.
Для мене це вже перебір!

Я психанула. А йому мої психи до одного місця. Сказав, що дитині бути або розлучення. Інших варіантів немає.

Якщо відмовлюся нapoджувати, то у мене є всі шанси піти з валізою в «щасливе світле майбутнє».

Якщо пику, то «щасливе світле майбутнє» на все життя забезпечу собі сама власними руками і перетворю своє життя в каторгу.