Письменник Андрій Любка не проти використання у сучасній літературі нецензурної лексики.
“Вивчивши кілька мов, я зрозумів, що такого поняття, як нормативна лексика не існує. Кожне слово просто має бути на своєму місці. Це лише в українській провінції можуть запитати: “А чому в ваших віршах є матюки? Невже ви хочете навчити нашу молодь матюкам?” Я завжди на таке відповідаю так: не думаю, що українська молодь вивчила матюки з книжок”, – міркує Любка у інтерв’ю Радіо Свобода.
До критики з цього приводу ставиться з розумінням.
“Ніколи не цікавило, як хто ставиться до цього. Якби я зважав, як хто буде ставитись і що буде думати про мої вірші, я би ніколи їх не писав. Бо в Ужгороді всі хотіли, щоб я писав вірші римовані про красу Карпат. “Вітер віє, Тиса тече, дерева гнуться”. Це горизонт бажань закарпатського читача”, – додає письменник.
Вони переносять війну туди, звідки вона прийшла На цих кадрах — бійці 1-го окремого центру…
Залізо має воювати. Людина — жити й перемагати. Наземні роботизовані комплекси — це технологічна перевага,…
Морська піхота — це про характер, витримку й готовність діяти там, де найважче.Тут немає випадкових…
Безпілотні системи - це очі війська, його точна міць і смертельний вирок для ворога. Пілоти…
«Я відчуваю себе на своєму місці» Бо в Третьому корпусі кожен може розкрити свою роль…
‼Історія порятунку коханої людини на полі бою! 🔺Будь як “Сирена” і приєднуйся до батальйону безпілотних…