Кохання наздогнало Андрія і він по самі вуха закохався в італійку

19-річним Андрій поїхав на заробітки в Італію. Він був красень – високий, ставний. Тож італійки кидали на нього оком. Але він байдуже сприймав усі ті зацікавлені погляди.

Хлопці з бригади жартували над ним, що міг би підхопити якусь мільйонершу і не мордуватися на будівництві, пише закарпатська газета «НЕДІЛЯ».

Але якось кохання наздогнало і Андрія. Він по самі вуха закохався в одну італійку. Мову як слід не знав, але хіба це може стати завадою у любові? Андрію подобалося у цій жінці буквально все – її вибрики, розкішне волосся, її манера одягатися. А ще зводили з розуму її парфуми. Вони нагадували запах конвалії.

Дівчина знала, що йому дуже подобається цей запах і більше не змінювала парфумів. Тож вони супроводжували його упродовж усіх їхніх зустрічей. Ця пристрасть була раптовою і такою щирою, що всі навколо симпатизувати закоханим. Дівчина поки не наважувалася привести його додому, адже її батько був дуже знаним банкіром, то ж його спочатку треба було підготувати до цієї зустрічі.

Андрій не міг провести її додому, бо боявся що дівчину вразить бідність його родини. А вирішив, що спочатку хай вже він заробить грошей, перебудує хату, зробить ремонт. А вже тоді запросить її в гості.

Але раптом їхнє щастя урвалося. На будівництво прийшов незнайомий чоловік. Він поводив себе дуже статечно, був добротно одягнутий. Спитав, де можна знайти Андрія. І ми одразу здогадалися, про що йдеться. Коли він побачив хлопця, влаштував неабиякий скандал. Прораб італієць переклав йому побажання незнайомця. Той погрожував, що Андрій пальцем не сміє доторкнутися до його дочки. І нехай забирається в свою Україну, поки ще тут не має великих проблем. А проблеми у нього виникнуть величезні, обіцяв банкір.

Андрій розгубився. Адже не відчував себе винним, а тільки приниженим. Він не міг витримати цієї ганьби і вже наступного дня зібрався додому. Що й казати, вдома дуже здивувалися, чому він серед літа приїхав. Андрій не став нічого пояснювати. Але вже за кілька тижнів поїхав в Іспанію. Отак і почалося його життя у заробітках. То одна країна, то інша.

Але вирвати із серця пам’ять про дівчину Андрій так і не зміг. Бо йому було вже 27 років, а він так і не одружився. І навіть не завів романом з якоюсь дівчиною.

І тут у 27 літ йому випала нагода поїхати в Італію – по туристичній путівці. Він дуже вагався, чи варто туди їхати. Та все ж друзі вмовили його не пропускати таку пропозицію. Адже путівка була гаряча – майже задарма. Тож він погодився.

Всю подорож був якийсь знервований. Неуважно дивився навколо і, здається, зовсім не слухав про те, що говорив їм екскурсовод. А якогось дня вони їхали у метро. Раптом Андрій різко озирнувся. Він почув запах парфумів, який дуже нагадував запах конвалії. Це завдало йому біль від давнього спомину.

Але Андрій обернувся і побачив такі знайомі йому очі. Так, це була вона. Дівчина впала йому в обійми, стала гаряче його цілувати. Всі люди на ескалаторі заусміхалися до них.

Потім вони пішли у першу кав’ярню, яка трапилася їм на дорозі. Дівчина розповіла, що її батько збанкрутував. Його серце не витримало такого удaру і він пoмeр. І ще вона всі ці роки шукала Андрія, але так і не могла його знайти. І ні, вона не вийшла заміж. Вона все ще сподівалася його зустріти. Свої слова кохані перекладали через онлайн-перекладачі, які є в інтернеті. Переклад виходив смішним, а деколи навіть зворушливим.

Андрій більше не боявся, що дівчина відкине його через бідність. А вона не боялася наразитися на гнів батька. Того ж року вони одружилися. І мама з радістю сприйняла українського зятя. Останній час їй було дуже самотньо та важко через смeрть чоловіка. А коли народився внук, вона не тямила себе з радості.

Отака от любов по-італійськи може трапитися з будь-ким і будь-де. І навряд чи варто боятися і зупинятися, якщо ви кохаєте по-справжньому.